ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/1756/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Ковтуна С. А.
від 03.02.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Євсікова О. О., Корсака В. А., Алданової С. О.
від 31.05.2023
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестконсалтинг-К"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз",
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1,
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна"
про розірвання договору та стягнення 2 848 800,44 грн збитків,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовної заяви та заяви про забезпечення позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестконсалтинг-К" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" про розірвання договору купівлі-продажу № 8047/2020/2227738 транспортного засобу від 30.09.2020 та стягнення 2 848 800,44 грн збитків.
Позовні вимоги мотивовані таким:
- для здійснення комерційної діяльності 30 вересня 2020 року позивач придбав у відповідача автомобіль Volkswagen, 2019 року випуску;
- 10 березня 2022 року на території Республіки Польща працівники поліції вилучили вказаний автомобіль, оскільки він знаходиться у розшуку на території Євросоюзу. В подальшому цей автомобіль був переданий власнику;
- позивачеві завдано прямих збитків у розмірі вартості автомобіля (2 738 800,44 грн) та упущеної вигоди за період з березня 2022 року по січень 2023 року (110 000,00 грн);
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт:
- на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз";
- на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз".
Заява обґрунтована тим, що станом на дату подачі заяви про забезпечення позову існує реальна загроза утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. Так, протягом 10 місяців після вилучення викраденого автомобіля відповідач ухиляється від задоволення вимог позивача.
Крім того відповідач продовжує продавати авто, що на думку заявника, може завдати збитків невизначеному колу осіб, які, купуючи у офіційного дилера автомобілі, що перебувають у розшуку (крадені у Європі), змушені будуть звертатися до позивача про відшкодування збитків, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення за цим позовом.
2. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду і мотиви їх прийняття.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.02.2023 задовольнив частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестконсалтинг-К".
Наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз", в межах суми стягнення 2 848 800,44 грн. В іншій частині заяви відмовив.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано пов`язаністю предмету спору з заходами забезпечення позову, можливістю утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення.
При цьому суд відмовив в задоволенні заяви в частині накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз", у зв`язку з непов`язаністю цих заходів з предметом позову.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2023 у справі №910/1756/23 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 у справі № 910/1756/23, у якій просило їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестконсалтинг-К" у задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" подана на підставі абзацу 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник зазначив про порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема статей 74, 86, 136, 137 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки вирішення питання про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову відбулося без з`ясування обставин, з якими законодавець пов`язує наявність / відсутність підстав для застосування заходів забезпечення, всупереч вимогам Господарського процесуального кодексу України, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.12.2019 у справі № 916/1820/19, від 14.12.2022 у справі № 904/1513/22, від 14.06.2018 у справі № 910/361/18, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21, від 15.08.2018 у справі № 907/835/17, від 01.02.2023 у справі № 910/1539/21, від 15.07.2019 у справі № 905/492/19, від 20.01.2023 у справі № 904/1469/22, від 2206.2022 у справі № 924/1277/20, від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19.
5.Узагальнена позиція інших учасників справи.
Позивач та треті особи правом подати відзиви на касаційну скаргу не скористалися, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
6. Позиція Верховного Суду.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Щодо суті касаційної скарги
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно із статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) виключено;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) виключено;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Мотивувальна частина ухвали суду має містити, зокрема, зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновків про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову (частина перша статті 234 Господарського процесуального кодексу України).
Місцевий господарський суд постановив ухвалу від 03.02.2022 про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" (проспект Степана Бандери, 28, м. Київ, 04073, код 30223848) в межах суми стягнення в розмірі 2 848 800,44 грн. Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем подано позов про розірвання договору купівлі-продажу № 8047/2020/2227738 транспортного засобу від 30.09.2020 та стягнення 2 848 800,44 грн збитків. Позов обґрунтовано тим, що для здійснення комерційної діяльності 30 вересня 2020 року позивач придбав у відповідача автомобіль Volkswagen, 2019 року випуску. 10 березня 2022 року на території Республіки Польща працівники поліції вилучили вказаний автомобіль, оскільки він знаходиться у розшуку на території Євросоюзу. В подальшому цей автомобіль був переданий власнику. За таких обставин позивачеві завдано прямих збитків у розмірі вартості автомобіля (2 738 800,44 грн) та упущеної вигоди за період з березня 2022 року по січень 2023 року (110 000,00 грн). Протягом 10 місяців після вилучення викраденого автомобіля відповідач ухиляється від задоволення вимог позивача.