ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 815/3889/16
адміністративне провадження № К/9901/40783/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Гончарової І.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 (суддя Завальнюк І.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 (головуючий суддя Семенюк Г.В., судді Потапчук В.О., Шеметенко Л.П.), у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металзюкрайн Корп ЛТД" до Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Металзюкрайн Корп ЛТД" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "Металзюкрайн Корп ЛТД"), звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (яку Верховним Судом замінено на правонаступника - Головне управління ДПС в Одеській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України; далі - відповідач, Інспекція), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.07.2016 №0001001402 та від 21.07.2016 №0001011402.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство посилалось на безпідставність висновків Інспекції про порушення ним положень податкового законодавства та формування відповідних податкових вигод за результатами господарських операцій з контрагентами (ТОВ "Санолта", ТОВ "Ферко", ТОВ "Ащан Біличі", ТОВ "Компанія Вертон", ТОВ "Асбуд-Альянс-1", ТОВ "Сайнрол", ТОВ "Сальве груп", ТОВ "Глобал Груп", ТОВ "Делайн плюс", ТОВ "Стелатта компані", ТОВ "Лівпром", ТОВ "Арт Світ Стар", ТОВ "М-Трейд Групп", ТОВ "Руд Трейд"), які, як вважає податковий орган, фактично не відбулися, оскільки такі господарські операції є реальними, а їх виконання підтверджується первинними документами.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017, позов задоволено повністю.
Приймаючи такі рішення, суди першої та апеляційної дійшли переконання, що операції між позивачем та його контрагентами фактично проведені та належним чином документально оформлені; Товариством дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування даних податкового обліку, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на висновки акту перевірки та неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення процесуальних норм, просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів та прийняття ними рішень без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи. Насамперед йдеться про безтоварність господарських операцій з контрагентами ТОВ "Санолта", ТОВ "Ферко", ТОВ "Ащан Біличі", ТОВ "Компанія Вертон", ТОВ "Асбуд-Альянс-1", ТОВ "Сайнрол", ТОВ "Сальве груп", ТОВ "Глобал Груп", ТОВ "Делайн плюс", ТОВ "Стелатта компані", ТОВ "Лівпром", ТОВ "Арт Світ Стар", ТОВ "М-Трейд Групп", ТОВ "Руд Трейд", на підставі яких позивачем формувались дані податкового обліку, а також про непідтвердження платником податку їх фактичного здійснення доказами, складеними у відповідності до вимог нормативних актів.
Крім того, скаржник посилався й на наявність вироку Святошинського районного суду м.Києва від 11.12.2017 у справі №757/24218/17-к, яким визнано винними осіб, за участі яких створено фіктивне підприємство - ТОВ "Арт Світ Стар", що використовувалось для прикриття незаконної діяльності з надання податкової вигоди для третіх осіб.
Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому, касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.
Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 22.06.2016 по 06.07.2016 посадовою особою Інспекції проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Металзюкрайн Корп ЛТД" з питань взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період: січень, лютий, травень 2016 року, за результатами якої складено акт від 13.07.2016 за №2126/15-54-14-02/19349403.
Відповідно до висновків акту контролюючим органом встановлено порушення Товариством приписів пунктів 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 36 566 974 грн; завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січень - на 4 613 472 грн, за лютий - на 1 451 891 грн, за березень - на 1 451 891 грн, за квітень - на 572 874 грн, за травень - на 13 648 375 грн; завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації за травень 2016 року) на 13 648 375 грн.
Зі змісту акту слідує, що відповідач поставив під сумнів реальність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "Санолта", ТОВ "Ферко", ТОВ "Ащан Біличі", ТОВ "Компанія Вертон", ТОВ "Асбуд-Альянс-1", ТОВ "Сайнрол", ТОВ "Сальве груп", ТОВ "Глобал Груп", ТОВ "Делайн плюс", ТОВ "Стелатта компані", ТОВ "Лівпром", ТОВ "Арт Світ Стар", ТОВ "М-Трейд Групп", ТОВ "Руд Трейд", посилаючись на ненадання під час перевірки належних доказів фактичного виконання договорів, укладених із цими суб`єктами господарювання.
21.07.2016 податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0001001402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 54 850 461,00 грн, у тому числі: грошове зобов`язання - 36 566 974,00 грн, штрафна (фінансова) санкція - 18 283 487,00 грн;
- №0001011402 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 13 648 375,00 грн.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт "а").
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Виходячи зі змісту частини першої статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частина друга статті 9 Закону №996-XIV встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Металзюкрайн Корп ЛТД" мало господарські відносини із контрагентами: ТОВ "Санолта" (контракт від 25.01.2016 №Р15С055 на поставку насіння соняшника), ТОВ "Ферко" (договір купівлі-продажу від 01.03.2015 №14 про поставку пшениці), ТОВ "Ащан Біличі" (договір від 01.02.2016 №01/02/2016-МЮ про поставку насіння соняшника врожаю 2015 року), ТОВ "Компанія Вертон" (договір від 01.03.2016 №07/03/2016-МЮ про поставку пшениці врожаю 2015 року), ТОВ "Асбуд-Альянс-1" (договір від 01.04.2016 №09//04/2016-МЮ про поставку насіння соняшника врожаю 2015 року), ТОВ "Сайнрол" (договір поставки від 01.05.2016 №10/05/2016-МІО про поставку насіння соняшника врожаю 2015 року), ТОВ "Сальве груп" (договір поставки від 01.05.2016 №08/05/2016-МІО про поставку насіння соняшника врожаю 2015 року), ТОВ "Глобал Груп" (договір поставки від 01.05.2016 року №02/05/2016-МЮ про поставку насіння соняшника), ТОВ "Делайн плюс" (договір поставки від 01.05.2016 №06/05/201-МЮ про поставку насіння соняшника врожаю 2015 року), ТОВ "Стелатта компані" (договір поставки від 01.05.2016 №07/05/2016-МЮ про поставку насіння соняшника врожаю 2015 року), ТОВ "Лівпром" (договір поставки від 01.05.2016 №09/05/2016-МЮ про поставку насіння соняшника врожаю 2015 року), ТОВ "Арт Світ Стар" (договір поставки від 01.05.2016 року №03/05/2016-МЮ про поставку насіння соняшника врожаю 2015 року), ТОВ "М-Трейд Групп" (договір поставки від 01.05.2016 року №04/05/2016-МЮ про поставку кукурудзи врожаю 2015 року), ТОВ "Руд Трейд" (договір поставки від 01.05.2016 №05/05/2016-МЮ про поставку насіння соняшника врожаю 2015 року).