1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 420/10415/22

адміністративне провадження № К/990/29776/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОУЛСЕІЛ ТОЙС" до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОУЛСЕІЛ ТОЙС" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 (суддя - Катаєва Е. В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 (колегія суддів у складі: Єщенка О. В., Крусяна А. В., Яковлєва О. В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОУЛСЕІЛ ТОЙС" (далі - позивач, ТОВ "ХОУЛСЕІЛ ТОЙС") звернулося до суду з позовом до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач, Другий Малиновський ВДВС), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 14.07.2022.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у провадженні державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження з виконання постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до позивача штрафу у сумі 17 000 грн. Оспорюючи правомірність постанови державного виконавця стосовно відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом, позивач, з посиланням на положення частин першої, другої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" та приписи статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), указує на безпідставне не врахування виконавцем як порушення стягувачем строків звернення за примусовим виконанням свого рішення так і неможливість виконання постанови стягувача про накладення адміністративного стягнення, звернутого до виконання поза межами установлених строків.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Постановою відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області від 24.01.2022 № 330810 про застосування адміністративно-господарського штрафу з ТОВ "ХОУЛСЕІЛ ТОЙС" стягнуто адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн.

В постанові указаний рахунок, на якій суб`єкт господарювання повинен сплатити штраф, а також зазначено, що постанова набрала законної сили 24.01.2022, строк пред`явлення до виконання - 24.04.2022.

Постанова від 24.01.2022 № 330810 разом із заявою від 27.04.2022 за № 13745/35/24-22 про відкриття виконавчого провадження направлена на адресу Другого Малиновського ВДВС.

14.07.2022 старшим державним виконавцем Другого Малиновського ВДВС прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання постанови Державної служби з безпеки на транспорті від 24.01.2022 № 330810 про стягнення з ТОВ "ХОУЛСЕІЛ ТОЙС" штрафу у сфері безпеки дорожнього руху у справах про адміністративні правопорушення у розмірі 17 000 грн.

Також постановами від 14.07.2022 накладено арешт на кошти та майно боржника, та оголошено майно у розшук.

З метою зняття арештів на кошти боржника та майно боржника, виключення підприємства з реєстру боржників, позивачем сплачено штраф, виконавчий збір та інші платежі в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 згідно з квитанцією від 15.07.2022.

Разом з цим, не погоджуючись із постановою виконавця про відкриття виконавчого провадження, посилаючись на її неправомірність та необґрунтованість, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2022, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Законом України від 15.03.2022 № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 2129-IX) внесені зміни до розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, пунктом 10-2 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. При цьому, суд урахував, що Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022, затвердженим Законом від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжувався і триває на час розгляду даної справи. Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 14.07.2022 прийнята відповідачем з урахуванням Закону № 2129-ІХ та Закону № 2263-ІХ.

При цьому, суд апеляційної інстанції, аналізуючи статті 300, 303 КУпАП, урахував, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі про адміністративне правопорушення встановлені Законом України "Про виконавче провадження". З огляду на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому як КУпАП так і іншими законами України, зокрема Законом України "Про виконавче провадження", суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованим врахування державним виконавцем чинних законодавчих змін у порядку пред`явлення виконавчого документа до виконання, переривання та встановлення строків звернення виконавчого документа до виконання.

Отже, суд апеляційної інстанції погодився із правомірністю рішення відповідача про прийняття виконавчого документа до виконання, з урахуванням положень Закону № 2129-ІХ та законодавства щодо введення на території України воєнного стану і його термінів, а відтак вважав правильним висновок суду першої інстанції про те, що під час винесення оспорюваної постанови державний виконавець діяв на підставі своїх повноважень та у відповідності до чинного законодавства.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження відповідач зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: Закону № 2129-IX стосовно переривання строків виконавчого провадження.

Крім того, скаржник зазначає про те, що суди першої та апеляційної інстанції неоднаково застосовують положення статті 303 КУпАП у розрізі прийнятих змін відповідно до Закону № 2129-IX, у зв`язку з чим, на думку скаржника, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Так, скаржник вважає, що стаття 303 КУпАП є спеціальною нормою відповідно до якої, постанова про накладення адміністративного стягнення може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. На думку скаржника, за відсутності в статті 303 КУпАП вказівки на тримісячний термін пред`явлення постанови до примусового виконання, до спірних правовідносин підлягали б застосуванню приписи Закону України "Про виконавче провадження".

Позиція інших учасників справи

Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Рух касаційної скарги

31.10.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "ХОУЛСЕІЛ ТОЙС" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2022 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 420/10415/22.

Ухвалою Верховного Суду від 01.12.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ "ХОУЛСЕІЛ ТОЙС" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".


................
Перейти до повного тексту