ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 280/6779/22
адміністративне провадження № К/990/17641/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчини певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року (суддя Бойченко Ю. П.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року (колегія суддів у складі: Малиш Н. І., Баранник Н. П., Шлай А. В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та історія справи щодо подання позову
1. 25 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі також - ТУ ДСА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України (далі також - ДСА), про визнання протиправною бездіяльність ТУ ДСА щодо неповного нарахування і виплати позивачу винагороди судді за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2022 року; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок належної позивачу винагороди судді за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, виходячи із базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року в розмірі 2 270 грн, з утриманням з цих сум передбачених законом податків і зборів; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2022 року, виходячи із базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2022 року в розмірі 2 481 грн, з утриманням з цих сум передбачених законом податків і зборів.
2. Позов обґрунтовано тим, що нарахування відповідачем у вказані періоди суддівської винагороди із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн є неправомірним, оскільки відповідно до приписів спеціального законодавства суддівська винагорода за спірний період 2021 року підлягає нарахуванню виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2021 року, а за спірний період 2022 року - виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2021 року.
3. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року відкрито провадження у справі № 280/6779/22 за правилами загального позовного провадження.
4. 16 грудня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ТУ ДСА про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду.
5. В обґрунтування заяви відповідач зазначав, що порядок нарахування та виплати суддівської винагороди врегульовано не законодавством про оплату праці, а спеціальним нормативним актом - Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а спори щодо професійної діяльності суддів віднесені до спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Відтак, до спірних правовідносин має застосовуватися місячний строк звернення до суду, передбачений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а не стаття 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). При цьому, позивач вже звертався до суду (адміністративна справа № 280/9563/21), посилаючись на неправомірне, на його думку, нарахування суддівської винагороди із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн. Тобто, про ті обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги цього позову останній достеменно знав ще у 2021 році. Також, наказом Чернігівського районного суду Запорізької області від 13 січня 2022 року № К2-од/7/22 введений в дію штатний розпис суду, в якому встановлені посадові оклади суддів; ця інформація є відкритою і доступною для суддів та працівників апарату суду. Отже, з 13 січня 2022 року позивач мав дізнатися про розмір посадового окладу судді на 2022 рік. Крім того, рішенням Голови Верховного Суду від 29.07.2022 № 321/0/149-22 позивач відряджений до Ленінського районного суду м. Запоріжжя. Наказом Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.08.2022 № 7-о ОСОБА_1 зарахований до штату суду, отже про розмір свого посадового окладу в даному суді позивач мав дізнатися з серпня 2022 року. З урахуванням викладеного вважає, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
6. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Указано, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду до дати, встановленої судом, заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду. Роз`яснено позивачу, що згідно з частиною п`ятнадцятою статті 171 КАС України якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
7. 25 січня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
8. В обґрунтування указаної заяви ОСОБА_1 зазначав, що, отримуючи суддівську винагороду, він не знав, який вид та розмір прожиткового мінімуму застосовував відповідач при її нарахуванні. При цьому, відповідач як орган державної влади повинен діяти лише на підставі та в межах повноважень і у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами України. З урахуванням викладеного позивач вважав помилковими висновки суду про те, що він знав про порушення своїх прав до отримання листа відповідача від 14 листопада 2022 року № 08-02/3520. Крім того, позивач вважав, що положення статті 58 Конституції України розповсюджуються на правовідносини щодо нарахування і виплати позивачу винагороди судді за період з серпня 2021 року по липень 2022 року. Зазначав, що становище позивача не може бути погіршене шляхом часового обмеження у праві звернутися до суду за той період, за який будь-яких обмежень у праві звернення до суду не було. Також посилається на практику Верховного Суду, викладену у постановах від 04 серпня 2022 року у справі № 380/6129/20, від 18 серпня 2022 року у справі № 560/7496/20, відповідно до якої стаття 122 КАС України взагалі не містить норми, яка б регулювала порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. При цьому, Верховний Суд вказував на те, що така норма міститься саме в статті 233 КЗпП України. Зважаючи на викладене вважав, що строк звернення до суду ним дотриманий та не вбачає підстав для подання заяви про його поновлення, проте подає відповідну заяву на виконання ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року.
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду першої інстанції
9. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року визнано неповажними підстави, вказані у заяві ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії залишено без розгляду.
10. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що за приписами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Станом на день звернення позивача до суду існує нормативно-правове регулювання, відповідно до якого у спорах, пов`язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, зокрема щодо спорів про належні до виплати суми заробітної плати (суддівської винагороди) та інші виплати, пов`язані з проходженням публічної служби, встановлюється місячний строк звернення до суду.
11. При цьому, суд звернув увагу, що у цій справі не можливо застосувати положення частини другої статті 233 КЗпП України про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, оскільки станом на момент подання позову в цій справі такі положення не існували через зміну з 19 липня 2022 року нормативного регулювання порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
12. Суд зазначив, що позивач пропустив визначений законом строк для подання до суду визначених ним вимог в повному обсязі і не навів суду таких причин цього пропуску, які могли бути визнані судом поважними.
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції
13. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року в адміністративній справі №280/6779/22 - скасовано в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо неповного нарахування і виплати позивачу винагороди судді за жовтень 2022 року та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок належної позивачу винагороди судді за жовтень 2022 року, із застосуванням базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2022 року в розмірі 2 481 грн, з утриманням з цих сум передбачених законом податків і зборів. В цій частині справу № 280/6779/22 направлено до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 в адміністративній справі № 280/6779/22 залишено без змін.
14. Постанова суду апеляційної інстанції в частині, якою ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, мотивована тим, що в цій частині суд дійшов вірних висновків про залишення без розгляду вимог позивача щодо протиправності нарахування відповідачем суддівської винагороди у періоди з серпня 2021 року по вересень 2022 року через пропуск останнім визначеного чинним законодавством строку для звернення до суду із таким позовом і не зазначення причин цього пропуску, які могли бути визнані судом поважними.
15. При цьому, апеляційним судом указано, що 19 липня 2022 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01 липня 2022 року № 2352-IX (далі також - Закон України № 2352-IX), яким внесено зміни до діючого законодавства про працю, згідно якого, зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень. Серед іншого, з 19 липня 2022 року стаття 233 КЗпП України втратила положення про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (до указаних змін - частина друга статті 233 КЗпП України), які згідно відповідних висновків Верховного Суду щодо застосування норм права поширювалися на правовідносини щодо строку звернення до адміністративного суду у спорах про стягнення належної позивачу заробітної плати (суддівської винагороди).
16. Апеляційний суд в цій частині погодився із висновками суду першої інстанції про те, що з 19 липня 2022 року при вирішенні питання дотримання позивачем встановлених законом строків звернення до адміністративного суду підлягають застосуванню положення частини п`ятої статті 122 КАС України, відповідно до яких для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
17. Постанова суду апеляційної інстанції в частині вимог позивача щодо протиправності нарахування відповідачем суддівської винагороди у жовтні 2022 року мотивована тим, що при зверненні до адміністративного суду із цією вимогою 25 листопада 2022 року позивач дотримався місячного строку для звернення до суду, визначеного положеннями частини п`ятої статті 122 КАС України, у зв`язку із чим у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення без розгляду цієї частини позовних вимоги. Тому справа в цій частині підлягає направленню до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
18. Не погоджуючись частково із судовим рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року скасувати в частині залишення без розгляду вимог позивача щодо протиправності нарахування відповідачем суддівської винагороди у періоди з серпня 2021 року по вересень 2022 року, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
19. В іншій частині (щодо протиправності нарахування відповідачем суддівської винагороди у жовтні 2022 року) судові рішення судів попередніх інстанцій не оскаржені і Верховним Судом не переглядаються.
20. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги скаржник указує на те, що при вирішенні вимог позивача щодо протиправності нарахування відповідачем суддівської винагороди у періоди з серпня 2021 року по вересень 2022 року суди попередніх інстанцій залишили без уваги його доводи про те, що про порушення свого права він дізнався з листа відповідача від 14 листопада 2022 року № 08-02/3520, у якому останній зазначив який прожитковий мінімум застосовувався при нарахуванні та виплаті відповідної винагороди судді. Указане, на думку скаржника, свідчить про неправильність висновків судів про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду із позовом в зазначеній частині вимог. Крім того, суди попередніх інстанцій невірно застосували норми права щодо строку звернення до суду із указаними вимогами. Суди не врахували практику Верховного Суду, згідно якої оскільки положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (зокрема суддівської винагороди), то до вирішення спірних правовідносин необхідно застосовувати частину другу статті 233 КЗпП України, яка діяла станом на момент порушення права позивача. Також, відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України (далі також - КМУ) з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою КМУ від 23 грудня 2022 року № 1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року. Станом на час звернення позивача до суду діяв карантин, встановлений КМУ.
Позиція інших учасників справи
21. 09 червня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ТУ ДСА, у якому відповідач указував на законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, з яким в цій частині погодився і суд апеляційної інстанції, про необхідність застосування в цій справі щодо строку звернення позивача до адміністративного суду частини п`ятої статті 122 КАС України.
Рух касаційної скарги