РІШЕННЯ
Іменем України
31 липня 2023 року
м. Київ
справа №800/582/16 (800/517/16)
адміністративне провадження № П/9901/232/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф., Шишова О.О., Васильєвої І.А.,
секретар судового засідання - Титенко М.П.
представник позивача - Кравець Р.Ю.,
представник відповідача - Романюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про скасування постанови Верховної Ради України №1613-VIII від 29 вересня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України (далі - ВР України), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати незаконною та скасувати постанову Верховної Ради України №1613-VIII від 29.09.2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді.
На обґрунтування своїх вимог посилається, що спірна постанова є незаконною, оскільки прийнята з порушенням порядку та процедури, встановлених статтею 216-1 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (далі - Регламент), зокрема: не повідомлено про засідання за три дні до засідання, та не перенесено розгляд подання у зв`язку з неявкою позивача; не здійснено обговорення обставин, підстав, оцінки доказів та висновків з обговорюваного питання; не поіменне голосування присутніх народних депутатів.
Позивачем зазначено, що Верховною Радою України здійснено надмірне зловживання своїми правами в результаті дії неякісного закону, що має наслідком порушення права позивача на приватне життя, а зокрема, права не бути незаконно звільненим.
Обґрунтовуючи порушення строків повідомлення та процедури розгляду питання, позивач наголошує, що нормами пункту 2 частини 5 статті 216-1 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" визначено, що судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання Верховної Ради, на якому розглядатиметься це питання. В даному випадку, електронне оголошення серед новин ВР України було розміщено 27.09.2016 року, а засідання мало відбутися 29.09.2016 року, тобто повідомлення щодо розгляду питання про звільнення публічно оголошено менше ніж за 3 дні до засідання. Письмового повідомлення щодо розгляду у ВР України питання про звільнення вона так і не отримала до 29.09.2016 року. Крім того, позивач зазначає, що під час обговорення питання щодо звільнення позивача не було встановлено чи взагалі відправлялось позивачу повідомлення про засідання ВР України і чи було його отримано. Позивач, посилаючись на положення статті 55 Конституції України, практику Європейського Суду з прав людини, Монреальську універсальну декларацію про незалежність правосуддя від 1983 року, зазначає про порушення її права на захист та неупереджений розгляд питання про звільнення, що має наслідком скасування спірної постанови.
Також, позивач наголосила на тому, що відповідно до пункту 2 частини 5 статті 216-1 Регламенту, лише у разі повторного неприбуття судді на засідання Верховної Ради, щодо якого розглядається питання про звільнення, за умови повідомлення про розгляд у строк, передбачений цією частиною, таке питання може бути розглянуто за його відсутності.
Мотивуючи аргумент щодо порушення порядку обговорення питання про звільнення судді, позивач зазначила, що згідно частини 4 статті 216-1 Регламенту, обговорення питання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради подання Вищої ради юстиції.
Зазначає, що у порушення Регламенту, а також положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, питання щодо її звільнення на засіданні Верховної Ради України вирішувалося без відповідного обговорення, дослідження обставин справи та підстав звільнення. Згідно стенограми позачергового пленарного засідання Верховної Ради України від 29.09.2016 року, головуючий ОСОБА_2 перейшов до скороченої процедури обговорення без прийняття відповідного процедурного рішення, а також обмежував процедуру обговорення, чим порушив право позивача на належний процес та неупереджений розгляд питання про звільнення.
Обґрунтовуючи довід стосовно порушення порядку голосування за звільнення судді, з посиланням на частину 8 статті 216-1 Регламенту, позивач акцентує, що рішення про звільнення судді повинно прийматись відкритим поіменним особистим голосуванням народних депутатів. Відповідно до відомостей про результати електронної реєстрації народних депутатів на засідання 29.09.2016 року участь в засіданні прийняло 264 народних депутатів. В той же час згідно із відомостями поіменного голосування за прийняття оскаржуваної постанови участь в голосуванні прийняло 233 народних депутатів. Якщо порівняти дані відомостей про результати електронної реєстрації народних депутатів із відомостями поіменного голосування за прийняття оскаржуваної постанови, то вбачається, що за звільнення позивача проголосувало 24 народних депутатів, які взагалі не були зареєстровані на засіданні. Крім того, за її звільнення проголосували народні депутати, які перебували у відпустках або у відрядженні.
У додаткових поясненнях позивач посилається на те, що всупереч нормам частини 8 статті 19 Регламенту, на позачерговому пленарному засіданні розглянуто питання про її звільнення з посади судді без надходження пропозиції від Президента України про її звільнення, що є обов`язковим у разі застосування процедури проведення позачергової сесії у невідкладних випадках.
Крім того, відповідачем порушено вимоги статті 25 Регламенту Верховної Ради України, оскільки питання про розгляд проекту постанови Верховної Ради України про звільнення її з посади судді за порушення присяги не було включено в порядок денний.
Позивач зазначає про те, що Верховною Радою України не виконано вимоги статті 105 Регламенту та не відкликано проект постанови Верховної Ради України про її звільнення, оскільки такий був поданий 16.12.2015 року народним депутатом Гройсманом В.Б., повноваження якого були припинені 14.04.2016 року.
У письмових запереченнях проти позову відповідач просить відмовити в його задоволенні повністю. Вважає, що приймаючи спірну постанову Верховна Рада України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На обґрунтування заперечення, відповідач посилається на положення частини другої статті 19, частини другої статті 88, частини 5 статті 126, статті 131 Конституції України, статті 111, частин першої-третьої, п`ятої статті 116, статті 122 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 1, 3, частини першої статті 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції", статей 216, 216-1 Регламенту Верховної Ради України, та зазначає, що звільнення судді з посади на підставі пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України за порушення суддею присяги здійснює Верховна Рада України за поданням Вищої ради юстиції (далі- ВРЮ), до повноваження якої входить встановлення фактів, що свідчать про таке порушення. Верховна Рада України, розглядаючи подання Вищої ради юстиції про звільнення з посади судді, не є органом державної влади, що здійснює правосуддя, не збирає доказів, не встановлює фактів, не допитує свідків, не проводить експертиз, а на підставі конституційних повноважень виконує адміністративну процедуру звільнення судді з посади.
Доводить, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд питання про її звільнення, оскільки Розпорядження Голови Верховної Ради України від 27.09.2016 року №352 про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України 29.09.2016 на вимогу Президента України опубліковане на офіційному вебсайті Верховної Ради України. На виконання цього розпорядження у той же день позивачу надіслана урядова телеграма про розгляд на позачерговому засіданні Верховної Ради України подання про звільнення її з посади судді у зв`язку з порушенням присяги.
Також зазначає, що відповідно до витягу із стенограми позачергового пленарного засідання Верховної Ради України від 29.09.2016 року на засіданні Верховної Ради України Голова Верховної Ради України оголосив про відкриття позачергового пленарного засідання у зв`язку із вимогою Президента України та зазначив, що надійшло подання ВРЮ про звільнення суддів за порушення присяги.
Рух справи
Ухвалою від 04.10.2016 року Вищий адміністративний суд України позовну заяву Кравця Ростислава Юрійовича, як представника ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування постанови від 29.09.2016 року про звільнення з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді залишив без руху для подання належним чином завіреної довіреності на підтвердження повноважень Кравця Р.Ю., а також копії оспорюваної постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 року.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.10.2016 року відкрив провадження у цій справі.
Ухвалою від 02.11.2016 року Вищий адміністративний суд України призначив дану справу до судового розгляду.
Слухання справи неодноразово відкладалося з різних причин.
15.12.2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року.
Відповідно до пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" зазначеного Закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у підпункті 5 передбачено, що позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу № 800/517/16 з Вищого адміністративного суду України передано до Верховного Суду.
09.01.2018 року за результатами автоматизованого розподілу судових справ визначено колегію суддів у вказаній адміністративній справі у складі: Бевзенко В.М. (доповідач), Білоус О.В., Шарапа В.М., Данилевич Н.А., Желтобрюх І.Л., та ухвалою Верховного Суду від 11.01.2018 року прийнято до свого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про скасування постанови.
Ухвалою від 08.02.2018 року Верховний Суд зупинив провадження у даній справі №800/582/16 (№800/517/16) за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування постанови до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним та скасування рішення №920/0/15-15 від 03.12.2015 року (справа №800/582/16 №800/515/1).
У зв`язку з виведенням судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Бевзенка В.М. зі складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02.05.2022 року №507, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2022 року, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М., Гончарової І.А., Шишова О.О.
31.07.2023 року у зв`язку з відпусткою судді Гончарової І.А. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М., Ханової Р.Ф., Шишова О.О.
31.07.2023 Верховний Суд ухвалою поновив провадження у справі №800/582/16 (800/517/16) за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування постанови Верховної Ради України №1613-VIII від 29.09.2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва за порушення присяги судді, оскільки набрало законної сили судове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним та скасування рішення №920/0/15-15 від 03.12.2015 року (справа №(800/582/16) 800/515/15).
Встановлені судом обставини справи.
Указом Президента України від 21.04.2003 року №346/2003 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Солом`янського районного суду міста Києва у межах п`ятирічного строку.
Постановою Верховної Ради України від 15.04.2010 року №2135-VI ОСОБА_1 обрана суддею Солом`янського районного суду міста Києва безстроково.
09.06.2015 року Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції прийняла висновок №47/02-15, яким вирішила визнати в діях судді Солом`янського районного суду м.Києва ОСОБА_1 порушення присяги та направити висновок з матеріалами перевірки до Вищої ради юстиції для розгляду і прийняття рішення.
03.12.2015 року Вища рада юстиції прийняла рішення №920/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді.
ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради юстиції про визнання незаконною та скасування рішення ВРЮ від 03.12.2015 року № 920/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про її звільнення з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді (справа № 800/515/15).
Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 352 від 27.09.2016 року скликано позачергове пленарне засідання Верховної Ради України восьмого скликання на 29.09.2016 року у зв`язку з надходженням вимоги Президента України про розгляд питання про звільнення суддів.
Постановою Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 1613- VIII ОСОБА_1 звільнено з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва у зв`язку із порушенням присяги судді. За відповідне рішення проголосувало 229 народних депутати.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 13.03.2023 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання незаконною та скасування рішення ВРЮ від 03.12.2015 року № 920/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про її звільнення з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді (справа № 800/515/15).
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з таких мотивів.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 126 Конституції України, Верховна Рада звільняє суддів, обраних Верховною Радою безстроково.
Процедура розгляду парламентом питання про звільнення позивача з посади судді на підставі внесеного ВРЮ відповідного подання, повинна здійснюватися з дотриманням вимог Конституції України, Законів України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI, "Про Регламент Верховної Ради України" від 10.02.2010 року №1861-VI.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Закону №2453-VI, порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, визначається цим Законом та Регламентом Верховної Ради України. Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.
Порядок розгляду Верховною Радою України питань про звільнення суддів встановлено статтею 216-1 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", а саме: відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, статті 126 Конституції України, законів України "Про Конституційний Суд України" та "Про судоустрій і статус суддів" Верховна Рада звільняє суддів Конституційного Суду України, призначених Верховною Радою, суддів, обраних Верховною Радою безстроково(ч.1).
Подання про звільнення судді, обраного Верховною Радою України безстроково, вноситься до Верховної Ради України Вищою радою юстиції. До подання додаються документи, що підтверджують підстави звільнення, передбачені частиною п`ятою статті 126 Конституції України (ч.3).
Обговорення питання про звільнення судді, обраного Верховною Радою України безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради України подання Вищої ради юстиції (абз.2 ч.4).
Після доповіді, суддя, питання стосовно якого розглядається, має право на виступ. При звільненні судді на підставі пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України присутність судді є обов`язковою. Такому судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання Верховної Ради України, на якому розглядатиметься це питання. Такий суддя має право на представника. У разі повторного неприбуття судді, щодо якого розглядається питання про звільнення, на засідання Верховної Ради України, за умови повідомлення йому про розгляд питання про його звільнення у строк, передбачений цією частиною, таке питання може бути розглянуто за його відсутності (ч.5).
Кожний народний депутат має право ставити запитання доповідачу та безпосередньо судді чи його представнику, висловлювати свою думку, надавати письмові матеріали (ч.6).
За наявності зауважень до подання про звільнення судді, що потребують додаткової перевірки органом, що вніс таке подання, голосування щодо звільнення судді не проводиться. Повторний розгляд такого подання здійснюється за умов перевірки органом, що вніс подання, обставин, щодо яких висловлено зауваження, і повідомлення цим органом про результати такої перевірки та невідкликання внесеного подання (ч.7).