Постанова
Іменем України
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 202/4233/16-ц
провадження № 61-5494св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, Державна служба інтелектуальної власності України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник - адвокат Вороновська Ольга Вікторівна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2023 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Деркач Н. М., Ткаченко І. Ю., та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Деркач Н. М., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Історія справи
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Державної служби інтелектуальної власності України (далі- ДСІВУ) про визнання патенту України на корисну модель недійсним.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_1", який зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 24 лютого 2010 року.
10 грудня 2012 року у порушення вимог статті 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент аналогічного змісту на корисну модель було видано відповідачу ОСОБА_2, який зареєстровано у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі за № НОМЕР_2.
Оскільки сукупність ознак даної корисної моделі була загальнодоступною у світі до дати подання відповідачем заявки на її реєстрацію, тобто корисна модель за вказаним патентом України не відповідає умовам патентоздатності - "новизна", просив суд ухвалити рішення, яким:
- визнати недійсним патент України від 10 грудня 2012 року № НОМЕР_2 на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_1", зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ;
- зобов`язати ДСІВУ внести зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи та корисні моделі, а саме - про визнання недійсним патенту України від 10 грудня 2012 року № НОМЕР_2 на корисну модель.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним повністю патент України № НОМЕР_2 від 10 грудня 2012 року на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_1", що зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 .
Зобов`язано Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до державного реєстру патентів України на винаходи та корисні моделі: про визнання недійсним повністю патенту України № НОМЕР_2 від 10 грудня 2012 року на корисну модель.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості. Разом із тим суд дійшов висновку, що відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 268 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин не застосовується позовна давність.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2017 року - залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 березня 2018 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Доненко О. В. задоволено частково. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Повертаючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що суди дійшли помилкового висновку, що відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 268 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин не застосовується позовна давність, оскільки вказана норма матеріального права поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, зокрема щодо захисту авторського права і суміжних прав. Отже, суди попередніх інстанції, встановивши невідповідність спірного патенту відповідача умовам патентоспроможності, зокрема, статті 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", не вирішили питання щодо застосування наслідків спливу позовної давності. З огляду на положення статті 261 Цивільного кодексу України суди повинні були з`ясувати, з якого моменту у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про визнання патенту України на корисну модель недійсним і зобов`язання вчинити певні дії, та за наявності правових підстав застосувати позовну давність.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача порушені, втім ним пропущено строк позовної давності та відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки останнім не вказано обставин, які об`єктивно унеможливлювали звернення за судовим захистом у період дії строку позовної давності.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 січня 2020 року у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовлено. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 10 серпня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 січня 2020 року скасовано, передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Повертаючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що апеляційний суд помилково розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, зокрема ОСОБА_1, що згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Державної служби інтелектуальної власності України, про визнання патенту України на корисну модель недійсним, задоволено.
Визнано недійсним повністю патент України № НОМЕР_2 від 10 грудня 2012 року на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_1", що зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 .
Зобов`язано Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до державного реєстру патентів України на винаходи та корисні моделі: про визнання недійсним повністю патенту України № НОМЕР_2 від 10 грудня 2012 року на корисну модель.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із його доведеності та обгрунтованості.
При цьому апеляційний суд зазначив, що з матеріалів даної справи вбачається, що обставини щодо існування належного ОСОБА_2 спірного патенту № НОМЕР_2 фактично стали відомі позивачу лише у 2014 році, який, дізнавшись про порушення своїх прав, у березні 2014 року звернувся до Державної служби інтелектуальної власності України з клопотанням про проведення експертизи запатентованої корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності з метою визнання патенту № НОМЕР_2 недійсним. З даним позовом позивач звернувся 04 липня 2016 року, тобто в межах строку позовної давності.
Короткий зміст оскарженої додаткової постанови суду апеляційної інстанції
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гусакової О. Б. про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, в загальному розмірі 25 000,00 грн.
Задовольняючи заяву, суд апеляційної інстанції виходив із наявності підстав для стягнення витрат на правову допомогу.
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
11 квітня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Вороновська О. В. засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржену постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
10 травня 2023 року до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, яка подана його представником- адвокатом Вороновською О. В., на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати додаткову постанову апеляційного суду, залишивши заяву про розподіл судових витрат без розгляду.
Касаційні скарги мотивовані тим, що апеляційним судом оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 12 червня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гусакова О. Б. просить суд вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, додаткову постанову залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник - адвокат Вороновська О. В., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2023 року та витребувано матеріали цивільної справи.
05 травня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник - адвокат Вороновська О. В., на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_1", який був зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 25 лютого 2010 року та став загальнодоступним у світі.
11 травня 2012 року ОСОБА_2 було подано до Державної служби інтелектуальної власності України заявку на отримання патенту на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Інформацію про деклараційний патент внесено до Державного реєстру патентів України на корисні моделі та 10 грудня 2012 року здійснено публікацію відомостей про видачу патенту України № НОМЕР_2 в офіційному бюлетені № 23, 2012, "Промислова власність" .
11 березня 2014 року до Державної служби інтелектуальної власності України звернувся ОСОБА_1 з клопотанням про проведення експертизи запатентованої корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності з метою визнання патенту № НОМЕР_2 недійсним.
Державна служба інтелектуальної власності України листом від 18 березня 2014 року № 1-12/2060 направила до ДП "Український інститут промислової власності" копію зазначеного клопотання з додатком для розгляду в установленому законодавством порядку.
Докази проведення ДП "Український інститут промислової власності" експертизи запатентованої корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності в матеріалах справи відсутні.
Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10 листопада 2016 року у цивільній справі № 202/4233/16-ц призначена судова експертиза з питань інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності.
Відповідно до висновку експерта від 16 грудня 2016 року № 232/16 Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, судовою експертизою у сфері інтелектуальної власності встановлено, що сукупність суттєвих ознак корисної моделі за патентом України № НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 10 грудня 2012 року стали загальнодоступними у світі до дати подання ОСОБА_2 заявки від 11 травня 2012 року, тобто корисна модель за патентом України № НОМЕР_2 не відповідає умові патентоздатності - "новизна".
Стороною відповідача ОСОБА_2 в суді першої інстанції неодноразового заявлялось про застосування строку позовної давності.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційні скарги ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник - адвокат Вороновська О. В., підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення суду апеляційної інстанції відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним патент України від 10 грудня 2012 року № НОМЕР_2 на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_1", зареєстрований на ім`я ОСОБА_2, та зобов`язати ДСІВУ внести зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи та корисні моделі, а саме - про визнання недійсним патенту України від 10 грудня 2012 року № НОМЕР_2 на корисну модель, посилаючись на те, що зазначений патент було видано у порушення вимог статті 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", посилаючись на те, що корисна модель за вказаним патентом України не відповідає умовам патентоздатності - "новизна".
Суди попередніх інстанції встановили невідповідність патенту України від 10 грудня 2012 року № НОМЕР_2 на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_1", зареєстрованого на ім`я ОСОБА_2, умовам патентоспроможності, зокрема статті 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", відтак право, за захистом якого позивач звернувся до суду, порушене.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Висновки судів щодо невідповідності спірного патенту умовам патентоспроможності заявником у касаційній скарзі на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2023 року не спростовуються, касаційна скарга відповідних доводів не містять.
Разом із цим встановлено, що під час розгляду справи у суді першої інстанції стороною відповідача ОСОБА_2 неодноразово подавались заяви про застосування позовної давності.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).