Постанова
Іменем України
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 2-7539/08
провадження № 61-12934 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Левіт Віктор Семенович,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - адвокат Тищенко Станіслав Юрійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Левіта Віктора Семеновича, на постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 17 серпня 2001 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб.
Шлюбні відносини між ними припинені з грудня 2007 року, з цього часу спільне господарство вони не вели, дружніх і сімейних відносин
не підтримували, крім того, їй стало відомо про подружню зраду відповідача. Вважала, що продовження спільного життя і збереження шлюбу є неможливим.
За час перебування у зареєстрованому шлюбі ними було набуто у спільну сумісну власність наступне майно:
- автомобіль "ЗИЛ 43317", 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 ;
- автомобіль "ЗИЛ 43317", 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 ;
- автомобіль "ГАЗ 33021", 2002 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 ;
- автомобіль "ГАЗ 33021", 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 ;
- автомобіль "ГАЗ 33021", 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 ;
- автомобіль "ТАТА LPT 613/38", 2004 року випуску, номерний знак
НОМЕР_6 ;
- автомобіль "Mitsubishi Pajero", 2005 року випуску, номерний знак
НОМЕР_7 ;
- автомобіль "ГАЗ 33021 212 ЗНГ", 2005 року випуску, номерний знак
НОМЕР_8 ;
- автомобіль "МАЗ 437041-280", 2006 року випуску, номерний знак
НОМЕР_9 ;
- автомобіль "МАЗ 437041-280", 2006 року випуску, номерний знак
НОМЕР_10 ;
- автомобіль "ГАЗ 3302", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_11 ;
- квартиру АДРЕСА_1 ;
- квартиру АДРЕСА_2 ;
- квартиру АДРЕСА_3 .
Вищевказане нерухоме та рухоме майно зареєстровано як на неї,
так і на чоловіка, тобто на відповідача, й воно є спільною сумісною власністю подружжя на підставі статті 60 СК України.
Добровільно поділити майно вони не можуть.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд:
- розірвати шлюб, укладений 17 серпня 2001 року, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 378;
- виділити їй у приватну власність: автомобіль "Mitsubishi Pajero", 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 ; квартиру
АДРЕСА_1 ; квартиру
АДРЕСА_2 ; квартиру
АДРЕСА_3 .
- виділити ОСОБА_2 у приватну власність: автомобіль "ЗИЛ 43317", 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль "ЗИЛ 43317",
1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль "ГАЗ 33021",
2002 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 ; автомобіль "ГАЗ 33021",
2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 ; автомобіль "ГАЗ 33021",
2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 ; автомобіль "ТАТА LPT 613/38", 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_6 ; - автомобіль "ГАЗ 33021
212 ЗНГ", 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_8 ; автомобіль
"МАЗ 437041-280", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_9 ; автомобіль "МАЗ 437041-280", 2006 року випуску, номерний знак
НОМЕР_10 ; автомобіль "ГАЗ 3302", 2006 року випуску, номерний знак
НОМЕР_11 .
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2008 року
у складі судді Нікітіної С. Й. позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 378, залишено за позивачем прізвище чоловіка - ОСОБА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на рухоме майно: автомобіль "Mitsubishi Pajero", 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 ; автомобіль "ГАЗ 33021", 2002 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 ; автомобіль "ГАЗ 33021 212 ЗНГ", 2005 року випуску, номерний знак
НОМЕР_8 ; автомобіль "ГАЗ 3302", 2006 року випуску, номерний знак
НОМЕР_11 ; автомобіль "ГАЗ 33021", 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 ; автомобіль "ГАЗ 33021", 2003 року випуску, номерний знак
НОМЕР_5 ; автомобіль "ЗИЛ 43317", 1993 року випуску, номерний знак
НОМЕР_1 ; автомобіль "ЗИЛ 43317", 1993 року випуску, номерний знак
НОМЕР_2 ; автомобіль "МАЗ 437041-280", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_9 ; автомобіль "МАЗ 437041-280", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_10 ; автомобіль "ТАТА LPT 613/38", 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_6 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у попередньому судовому засіданні позивач уточнила свої позовні вимоги та просила провести розподіл спільного майна подружжя, визнавши за нею право власності на все спільно набуте майно, з огляду на бажання ОСОБА_2 залишити їй все спірне майно як спосіб спокутування своєї зради.
Суд першої інстанції, застосувавши відповідні норми СК України, врахувавши заяви сторін про згоду на ухвалення судового рішення
у попередньому судовому засіданні, а також визнання відповідачем позову (частина четверта статті 130, частина четверта статті 174 ЦПК України
2004 року), задовольнив позов ОСОБА_1, у тому числі, поділив майно подружжя у запропонований позивачем спосіб, а саме виділив останній все спільне майно подружжя.
04 вересня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції
з заявою про роз`яснення рішення суду у частині його виконання, оскільки змінено статус приміщення - квартири
АДРЕСА_1, на яку визнано за нею право власності вищевказаним рішенням суду, на нежитлове приміщення -
офіс-магазин.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2008 року роз`яснено виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси
від 01 липня 2008 року у справі № 2-7539/08, яке набрало законної сили
14 липня 2008 року. У процесі виконання і реєстрації рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2008 року у КП "Одеське МБТІ та РОН" як правовстановлюючого документа у зв`язку з визнанням
за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно: квартиру
АДРЕСА_1 слід ураховувати змінений у процесі розгляду справи статус приміщення з житлового
на нежитлове - офіс-магазин відповідно до оформлених документів.
Не погоджуючись із рішенням районного суду від 01 липня 2008 року, ОСОБА_2 20 листопада 2017 року оскаржив його в апеляційному порядку. Просив апеляційний суд скасувати рішення районного суду
та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,
а саме: розірвати шлюб, укладений між ними; у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 визнати за кожним із них право власності
на 1/2 частину спільного нерухомого майна, у тому числі нерухомого майна, яке не було предметом спору під час розгляду даної справи районним судом.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08 грудня 2017 року задоволено заяву ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення районного суду від 01 липня 2008 року. Поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду
м. Одеси від 01 липня 2008 року.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2008 року залишено без змін.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 червня 2018 року (провадження № 8/522/25/18) відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті заяви про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2008 року у даній справі за нововиявленими обставинами у зв`язку
з пропуском трирічного строку, який передбачений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року в частині позову ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя скасовано, справу в цій частині передано на новий апеляційний розгляд. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2008 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року в частині позову
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без змін (провадження № 61-36868св18).
Скасовуючи судове рішення суду апеляційної інстанції у відповідній частині та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, суд касаційної інстанції виходив із того, що апеляційний суд передчасно залишив без змін рішення суду першої інстанції в частині поділу майна подружжя, яким
право власності на все спірне майно подружжя ОСОБА_1 визнано
за ОСОБА_1, оскільки поділ майна, коли одному з подружжя залишено все майно, а іншому - ні майна, не стягуючи грошову компенсацію, суперечить положенням статей 69, 70 СК України.
Останньою постановою Одеського апеляційного суду від 21 листопада
2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2008 року
в частині позовних вимог ОСОБА_1 про поділ нерухомого майна подружжя скасовано. Ухвалено в цій частині нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна подружжя задоволено частково.
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано
за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини:
- квартири АДРЕСА_1 ;
- квартири АДРЕСА_3 ;
- квартири АДРЕСА_2 .
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано
за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини:
- квартири АДРЕСА_1 ;
- квартири АДРЕСА_3 ;
- квартири АДРЕСА_2 .
У решті рішення районного суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про поділ рухомого майна подружжя залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивачем було подано позов у цій справі 23 червня 2008 року, а вже через 8 днів - 01 липня
2008 року, у справі ухвалено судове рішення. Жодних заяв, клопотань
чи уточнених позовних вимог щодо поділу майна подружжя і відповідно визнання указаних вимог відповідачем матеріали справи не містять.
При цьому з журналу судового засідання від 01 липня 2008 року неможливо встановити, чи дійсно ОСОБА_2 визнав позовні вимоги
ОСОБА_1, а долучений до журналу судового засідання диск фіксації судового засідання пустий.
Апеляційний суд указав, що не переглядає рішення районного суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про поділ рухомого майна подружжя, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить доводів щодо неправильності рішення суду в цій частині (частина перша статті 367 ЦПК України).
Застосувавши відповідні норми СК України та ЦК України, врахувавши правові позиції Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду у подібних справах, установивши фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції вважав, що предметом спору у даній справі є нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_4, АДРЕСА_6, АДРЕСА_2, яке придбано сторонами за час їх перебування у зареєстрованому шлюбі, є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя та підлягають поділу між ними шляхом визнання за кожним із них право власності на 1/2 частину спірних квартир (частина перша статті 70 СК України), які були предметом розгляду в суді першої інстанції. При цьому суд указав про неможливість поділу іншого майна, про яке зазначає заявник апеляційної скарги, оскільки воно
не є предметом даного спору.
Вимоги про присудження одній із сторін грошової компенсації сторонами
не заявлялися.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду
У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Левіт В. С.,
із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду
від 21 листопада 2022 року, в якій просив оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення заявник указує, що судом застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389
ЦПК України). Крім цього, апеляційним судом розглянуто справу
за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого
про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
ОСОБА_2 постанову апеляційного суду у касаційному порядку
не оскаржив.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 27 грудня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Левіта В. С., на постанову Одеського апеляційного суду
від 21 листопада 2022 року залишено без руху, надано строк на усунення
її недоліків.
У наданий судом строк заявник надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано дану цивільну справу із суду першої інстанції. Відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Левіта В. С., про зупинення дії оскаржуваної постанови апеляційного суду. Надіслано учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив
на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2023 року призначено справу
до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Левіта В. С., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував відповідну судову практику Верховного Суду та неправильно застосував норми матеріального права, а саме: пункт 2 частини першої статті 57 СК України, відповідно
до якого майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування є особистою приватною власністю дружини, чоловіка; частину четверту статті 65 СК України, якою встановлено,
що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
Апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_1 є власником
443/1000 частини квартири
АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 04 вересня 2004 року, внаслідок чого дійшов невірного висновку, що вона набута подружжям
за час їх перебування у шлюбі.
Також суд безпідставно визнав за кожним із подружжя право власності
на 1/2 частину спірних квартир, не врахувавши при цьому, що статус приміщення - квартири
АДРЕСА_1 був змінений за нежитлове приміщення - офіс-магазин,
що підтверджується ухвалою Приморського районного суду м. Одеси
від 08 вересня 2008 року про роз`яснення рішення суду, яка в апеляційному порядку не оскаржувалася.
Інші спірні квартири вже після розірвання шлюбу були реконструйовані
під офіси, що підтверджується розпорядженням Приморської районної адміністрації від 20 листопада 2008 року № 1860 "Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією об`єкта - квартир АДРЕСА_6, АДРЕСА_6 та
АДРЕСА_2 під два офіси
з улаштуванням фасадних входів".
Тобто об`єкти нерухомості, на які визнано право власності, вже не існують.
Крім цього, вказує, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності позивача та її представника. Судове засідання було призначене
на 10 листопада 2022 року, тоді як оскаржувану постанову апеляційного суду ухвалено 21 листопада 2022 року. Про розгляд справи 21 листопада 2022 року учасники справи апеляційним судом не повідомлялися.
Заявник уважає, що апеляційний суд при новому розгляді не виконав вказівки суду касаційної інстанції при попередньому скасуванні судового рішення апеляційного суду (провадження № 61-36868св18), так як
не вирішив питання щодо поділу всього набутого подружжям майна, зокрема щодо рухомого майна.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі
з 17 серпня 2001 року (а. с. 5, т. 1), який рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2008 року у цій самій справі, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року
та постановою Верховного Суду від 20 січня 2021 року, розірвано
(а. с. 50-53, т. 1; а. с. 175-180, т. 1; а. с. 173-178, т. 2).
Суд першої інстанції встановив, що за час перебування у зареєстрованому шлюбі сторонами було набуто у спільну сумісну власність наступне рухоме та нерухоме майно (а. с. 3, 9-41, т. 1):
- автомобіль "ГАЗ 33021", 2002 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, зареєстрований за ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом
про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12 від 29 жовтня
2002 року;
- автомобіль "ТАТА LPT 613/38", 2004 року випуску, номерний знак
НОМЕР_6, зареєстрований за ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_13
від 09 березня 2005 року;
- автомобіль "ЗИЛ 43317", 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом
про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_14 від 27 липня
2006 року;
- автомобіль "МАЗ 437041-280", 2006 року випуску, номерний знак
НОМЕР_9, зареєстрований за ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_15
від 26 січня 2007 року;
- автомобіль "Mitsubishi Pajero", 2005 року випуску, номерний знак
НОМЕР_7, зареєстрований за ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_16
від 01 грудня 2007 року;
- автомобіль "ЗИЛ 43317", 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований за ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом
про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_17 від 01 квітня
2005 року;
- автомобіль "МАЗ 437041-280", 2006 року випуску, номерний знак
НОМЕР_10, зареєстрований за ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_18
від 24 січня 2007 року;
- автомобіль "ГАЗ 33021 212 ЗНГ", 2005 року випуску, номерний знак
НОМЕР_8, зареєстрований за ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_19
від 06 квітня 2006 року;
- автомобіль "ГАЗ 3302", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_11, зареєстрований за ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом
про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_20 від 27 липня
2007 року;
- автомобіль "ГАЗ 33021", 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_4, зареєстрований за ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом
про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_21 від 02 грудня
2003 року;
- автомобіль "ГАЗ 33021", 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_5, зареєстрований за ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом
про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_22 від 17 липня
2004 року;
- квартира АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03 червня 2004 року, укладеного
між ОСОБА_4, який діє від імені ОСОБА_5, та ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 7203, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою В. М.;
- квартира АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 ;
- квартира АДРЕСА_3, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 .
У позові від 23 червня 2008 року ОСОБА_1 просила суд (а. с. 3-4, т. 1):
Розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, зареєстрований відділом реєстрації актів громадського стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 378, залишивши за нею прізвище чоловіка - ОСОБА_1 .
Після розірвання шлюбу виділити їй - ОСОБА_1 наступне майно: автомобіль "Mitsubishi Pajero", 2005 року випуску, номерний знак
НОМЕР_7 ; квартиру
АДРЕСА_1 ; квартиру
АДРЕСА_2 ; квартиру
АДРЕСА_3 .
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 наступне майно: автомобіль "ЗИЛ 43317", 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль "ЗИЛ 43317", 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль "ГАЗ 33021", 2002 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 ; автомобіль "ГАЗ 33021", 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 ; автомобіль "ГАЗ 33021", 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 ; автомобіль "ТАТА LPT 613/38", 2004 року випуску, номерний знак
НОМЕР_6 ; автомобіль "ГАЗ 33021 212 ЗНГ", 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_8 ; автомобіль "МАЗ 437041-280", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_9 ; автомобіль "МАЗ 437041-280", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_10 ; автомобіль "ГАЗ 3302", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_11 .
Суд апеляційної інстанцій у постанові від 21 листопада 2022 року
(а. с. 28-32, т. 3) вказав, що предметом спору у даній справі є наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 ; квартира
АДРЕСА_3 ; квартира
АДРЕСА_2 .
Апеляційний суд установив, що відповідач ОСОБА_2 є власником:
- квартири під номером АДРЕСА_1, яка складається з трьох житлових кімнат та підсобних приміщень загальною площею 70,0 кв. м, у тому числі житловою площею 44,7 кв. м, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири
від 03 червня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою В. М.(а. с. 9-12, т. 1).
Позивач ОСОБА_1 є власником:
- квартири під номером АДРЕСА_3 та складається в цілому з трьох житлових кімнат, загальною площею 37,2 кв. м та підсобних приміщень. Загальна площа квартири 79,1 кв. м; (а. с. 24-28, 34-38, т. 1);
- квартири під номером
АДРЕСА_2, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 90,2 кв. м, у тому числі житловою 53,1 кв. м, що підтверджується договором купівлі-продажу від 17 березня 2004 року, посвідченого державним нотаріусом Одеської державної нотаріальної контори
Драло Г. Л. (а. с. 39-41, т. 1).
Апеляційний суд не переглядав рішення районного суду від 01 липня
2008 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про поділ рухомого майна подружжя, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_2
(а. с. 60-64, т. 1) не містила доводів щодо неправильності рішення суду
в цій частині (частина перша статті 367 ЦПК України).
ОСОБА_2 не оскаржує судові рішення в касаційному порядку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених