Постанова
Іменем України
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 233/4831/21
провадження № 61-7231 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - військова частина НОМЕР_1,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду
від 12 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Мірути О. А., Хейло Я. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року військова частина НОМЕР_1 (далі -ВЧ НОМЕР_1 ) звернулася
до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення невідшкодованої частини завданих державі матеріальних збитків, в якому просила суд стягнути
з останнього на свою користь 96 175,31 грн.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 03 листопада 2021 року відкрито провадження у даній справі,
розпочато підготовче провадження у справі, призначено підготовче судове засідання у приміщенні суду першої інстанції на 01 грудня 2021 року.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 21 лютого 2022 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 01 березня 2022 року.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 06 грудня 2022 року позовну заяву ВЧ НОМЕР_1 залишено без розгляду
у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справу (пункт 3
частина перша статті 257 ЦПК України).
У січні 2023 року ВЧ НОМЕР_1 оскаржила вказану ухвалу суду першої інстанції
в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 залишено без руху з наданням строку
для усунення її недоліків, а саме сплати судового збору. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 повернуто заявникові.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не виконав вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги
без руху у визначений в ухвалі строк.
При цьому ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги
без руху була направлена позивачу на електронну адресу, зазначену
ним в апеляційній скарзі. ВЧ НОМЕР_1 отримала вказану ухвалу 14 березня 2023 року на електронну адресу: " ІНФОРМАЦІЯ_1", а тому останній день для усунення недоліків - 24 березня 2023 року.
Проте, станом на 12 квітня 2023 року позивач не усунув відповідні недоліки апеляційної скарги, що у силу положень статей 185, 357 ЦПК України
є підставою для визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення заявникові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2023 року до Верховного Суду,
ВЧ НОМЕР_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням апеляційним судом норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року касаційну скаргу
ВЧ НОМЕР_1 залишено без руху, заявникові надано строк на усунення
її недоліків, попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк ВЧ НОМЕР_1 надіслала матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі. Витребувано цивільну справу із суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих
до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу
та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2023 року справу призначено
до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ВЧ НОМЕР_1 отримала ухвалу апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху
14 березня 2023 року на електронну адресу, останній день для усунення
її недоліків - 24 березня 2023 року.
16 березня 2023 року представник ВЧ НОМЕР_1 на офіційну електронну адресу апеляційного суду надіслав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, засвідчену електронним цифровим підписом, разом із доказами сплати судового збору. Цей факт підтверджується відомостями
особистого кабінету користувача електронної поштової скриньки " ІНФОРМАЦІЯ_1". Тобто позивач усунув недоліки апеляційної скарги у визначений апеляційним судом строк. Тому суд апеляційної інстанції безпідставно визнав апеляційну скаргу неподаною та повернув
її заявникові.
Крім того, у силу положень статті 9 Закону України "Про судовий збір" апеляційний суд повинен був самостійно перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України і він мав для цього необхідні можливості і повноваження. У цій частині посилається
на відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду
та Верховного Суду.
Апеляційний суд указаного не зробив, не розглянув відповідну заяву
про усунення недоліків апеляційної скарги, не долучив до справи платіжне доручення, не перевірив зарахування судового збору, чим порушив вимоги процесуального закону та права позивача на судовий захист, помилково повернувши апеляційну скаргу.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції
У жовтні 2021 року ВЧ НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення невідшкодованої частини завданих державі матеріальних збитків (а. с. 1-5, т. 1).
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 03 листопада 2021 року відкрито провадження у даній справі,
розпочато підготовче провадження у справі, призначено підготовче судове засідання у приміщенні суду першої інстанції на 01 грудня 2021 року
(а. с. 209, т. 1).
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 21 лютого 2022 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 01 березня 2022 року
(а. с. 102, т. 2).
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 06 грудня 2022 року позовну заяву ВЧ НОМЕР_1 залишено без розгляду
(а. с. 141, т. 2).
У січні 2023 року ВЧ НОМЕР_1 оскаржила вказану ухвалу суду першої інстанції
в апеляційному порядку (а. с. 145-146, т. 2).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 залишено без руху (а. с. 155-156, т. 2).
Вказану ухвалу апеляційного суду 14 березня 2023 року надіслано
на електронну адресу ВЧ НОМЕР_1, зазначену в апеляційній скарзі: " ІНФОРМАЦІЯ_1" (а. с. 157, т. 2).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 повернуто заявникові (а. с. 158-159, т. 2).
Вказану ухвалу апеляційного суду 12 квітня 2023 року надіслано
на електронну адресу ВЧ НОМЕР_1, зазначену в апеляційній скарзі: " ІНФОРМАЦІЯ_1" (а. с. 160, 162, т. 2).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ВЧ НОМЕР_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої
або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права
і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання
про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду
не відповідає.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України
"Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду
з прав людини" закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією
з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права
на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках -
на касаційне оскарження судового рішення.
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий
і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним
і безстороннім судом, встановленим законом.
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення у справі відповідно до запроваджених державою процедур. При цьому забезпечення права на апеляційне
і касаційне оскарження включає, як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду належним чином обґрунтувати свою відповідь на доречні доводи особи, яка оскаржує судові рішення, у разі відмови
в такому перегляді.
Європейський суд з прав людини (далі -ЄСПЛ) у справі "Volovik v. Ukraine" (рішення від 06 грудня 2007 року) зазначив, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.