Постанова
Іменем України
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 373/1115/21
провадження № 61-6723 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Кредобанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представник відповідачів - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області у складі судді Лебедя В. В.
від 30 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
у складі колегії суддів: Немировської О. В., Махлай Л. Д., Ящук Т. І.
від 23 березня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року акціонерне товариство "Кредобанк" (далі -
АТ "Кредобанк", Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1,
ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 26 вересня 2019 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит в розмірі 272 304,50 грн строком до
25 вересня 2024 року зі сплатою 35% річних, кошти видані на поточні потреби відповідача зі сплатою відсотків відповідно до умов договору.
Позивач зазначав, що Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, ОСОБА_1 у порушення умов договору свої
зобов`язання належним чином не виконувала, станом на 27 травня
2021 року її заборгованість становила 378 133,84 грн, з них 262 208,06 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 115 925,78 грн - заборгованість за відсотками.
Також вказувало, що оскільки ОСОБА_2 є чоловіком позичальника та не заперечував проти отримання нею кредиту, кредитний договір укладено в інтересах сім`ї, тому в силу положень СК України заборгованість має бути стягнута солідарно з відповідачів.
Ураховуючи викладене, АТ "Кредобанк" просило суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь суму заборгованості за кредитним договором від 26 вересня 2019 року № CL-222110 у загальній сумі 378 133,84 грн та сплачені судові витрати.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
від 30 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 березня 2023 року, позов АТ "Кредобанк" задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ "Кредобанк" заборгованість за кредитним договором від 26 вересня 2019 року № CL-222110 у розмірі
378 133,84 грн, що складається із основної заборгованості в розмірі 262 208,06 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 115 925,78 грн.
У задоволенні позову АТ "Кредобанк" у частині вимог до ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що між Банком і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, позичальник не виконувала належним чином взяті на себе зобов`язання по сплаті тіла кредиту та відсотків, банк 21 квітня
2021 року направив позичальнику вимогу про дострокове погашення всієї суми кредиту. Вказану вимогу позичальник отримала, однак кредитну заборгованість не сплатила.
Суд апеляційної інстанції вказав, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки всі були предметом перевірки суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку. Зокрема, посилання в доповненій апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги поважні причини, які стали причиною виникнення заборгованості позичальника, а саме запровадження в Україні карантину та обмежувальних заходів, які негативно вплинули на безпосередній заробіток відповідача та наявність у неї двох неповнолітніх дітей, не є підставою не стягувати заборгованість по кредиту. Те, що
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, здійснює підриємницьку діяльність в ресторані, розташованому в м. Переяслав-Хмельницький і вона зверталась до банку із заявою про встановлення кредитних канікул, також не є підставою для відмови у позові, оскільки відповідно до положень Закону України "Про споживче кредитування" у редакції на час спірних правовідносин реструктуризація заборгованості можлива лише за взаємною згодою сторін договору, а банк відмовив у відповідному клопотанні позичальника.
Безпідставними є посилання апеляційної скарги на те, що сума заборгованості, зазначена в досудовій вимозі про дострокове погашення заборгованості в сумі 364 115,73 грн, відрізняється від суми заборгованості, вказаній в позовній заяві - 378 133,84 грн і визначена станом на 27 травня 2021 року, оскільки вимога була направлена позичальнику до звернення до суду і заборгованість була визначена станом на 01 квітня 2021 року.
Крім того, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно вказав в рішенні суду, що позичальник сплатила на погашення кредиту лише 20 000 грн, не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки в розрахунку заборгованості, який був доданий позивачем до позовної заяви, вказано всі суми, які були внесені позичальником на погашення заборгованості за тілом кредиту та за відсотками в загальній сумі 50 000 грн та вказано, яким чином було розподілено вказані кошти, тому суд першої інстанції правильно визначив розмір заборгованості відповідно до наданого позивачем розрахунку.
Судом апеляційної інстанції не переглядалося рішення районного суду в частині відмови у задоволенні вимог до ОСОБА_2, так як сторонами не оскаржувалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2023 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині стягнення з неї на користь
АТ "Кредобанк" заборгованості за кредитним договором скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову АТ "Кредобанк" відмовити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2023 року клопотання
ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 373/1115/21 з Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання судового рішення задоволено, зупинено виконання рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2021 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Підставами касаційного оскарження визначено пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
29 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального й процесуального права, суди неповно з`ясував фактичні обставини справи, відхилили та не дослідили окремі докази, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Зазначає, що під час ознайомлення 04 серпня 2022 року з матеріалами цивільної справи її представником було встановлено, що у справі відсутні копії наступних документів: заява про долучення документів до провадження щодо розгляду заяви ТОВ "Росвен Інвест Україна" про заміну сторони виконавчого провадження, заява про відмову у видачі судового наказу, заява про відвід судді Лебедя В. В., які було підготовлено та відправлено представником електронною поштою до суду першої інстанції 11 липня 2022 року в 09 год. 35 хв. та невідкладно повідомлено по телефону працівника канцелярії суду про надіслання цих документів, проте в порушення вимог статті 40 ЦПК України в справі відсутня ухвала суду про результати розгляду заяви про відвід судді Лебедя В. В. Указані обставини було зазначено в доповненій апеляційній скарзі до Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року на рішення суду першої інстанції, проте при ухваленні постанови суд апеляційної інстанції ніяким чином не відреагував на вказані доводи.
Зазначає, що, уклавши 21 грудня 2021 року договір факторингу із товариством з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" (далі -ТОВ "Росвен Інвест Україна"), банк відмовився від вимог до позичальника, на чому вона наголошувала в апеляційному суді, проте ці доводи залишилися без реагування.
Також зазначає, що у позичальника були поважні, об`єктивні причини виникнення кредитної заборгованості, пов`язані із карантинними обмеженнями, а банк безпідставно не надав позичальнику кредитні канікули. Розмір кредитної заборгованості є невірним.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої
або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права
і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання
про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права,
які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411,
частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного
у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.