1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

26 липня 2023 року

м. Київ

справа № 753/7146/21

провадження № 61-10601св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції",

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" на постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 рокуу складі колегії суддів:

Вербової І. М., Невідомої Т. О., Нежури В. А.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства

з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" (далі - ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції"), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін М. А., про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності на нерухоме майно.

Позов мотивовано тим, що 13 лютого 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту. З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором, 13 лютого 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 47195, предметом якого є квартира

АДРЕСА_1 .

03 липня 2020 року державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін М. А. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52956464, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно включено запис номер 37160375 від 01 липня 2020 року про право власності ТОВ "ФК"Приватні Інвестиції" на квартиру

АДРЕСА_1 .

Позивачка вказувала, що чинна на момент укладення зазначеного іпотечного договору стаття 37 Закону України "Про іпотеку", передбачала необхідність укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 не укладався. Крім того, із заявою про реєстрацію за відповідачем права власності на спірну квартиру, ТОВ "ФК Приватні Інвестиції" звернулося після спливу строку давності, а отже,

у державного реєстратора були відсутні підстави для здійснення реєстраційної дії.

Позивачка зазначала, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2010 року у справі № 2-1209/2010 стягнено з ОСОБА_2,

ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 13 лютого 2007 року у сумі 166 015,00 дол. США.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 лютого 2017 року

у справі № 753/1636/17 замінено стягувача за виконавчим листом видного на підставі вказаного рішення суду з ПАТ "УкрСиббанк" на ПАТ "Дельта Банк", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції". У задоволенні вимоги заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовлено, що свідчить про відсутність у відповідача права на стягнення.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2020 року

у справі № 2-1209/2010 у виконавчому провадженні з виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2010 року у справі

№ 2-1209/2010 замінено стягувача ПАТ "Дельта Банк" його правонаступником ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції".

Таким чином, відповідачу було відомо про наявність рішення суду про стягнення заборгованості та про наявність пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, виданого на виконання такого рішення.

Крім того, звертаючись до суду з позовом, ПАТ "УкрСиббанк" змінив строк виконання зобов`язання за кредитним договором, а отже, строк для звернення стягнення на предмет іпотеки, на момент звернення позивача до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності за ним на спірну квартиру, минув.

Позивачка зазначала, що ні вона, ні позичальник не отримували письмової вимоги ТОВ "ФК "Приватні Ініціативи" про усунення порушення основного зобов`язання, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора.

На думку позивачки, відповідачем не було дотримано вимоги до змісту повідомлення про порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору, а отже, вона є незаконною. В свою чергу, надсилання незаконної вимоги, як і ненадсилання такої вимоги унеможливлює позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, здійснена оцінка майна, на яке звертається стягнення, не відповідає вимогам чинного законодавства, а документи на проведення реєстрації права власності на квартиру подано державному реєстратору неуповноваженою особою.

Реєстрація права власності на спірну квартиру, у якій проживає її донька

з сім`єю, відбулася з порушенням вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів

в іноземній валюті".

На думку позивачки, ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" не має права на стягнення заборгованості за валютним договором споживчого кредиту, оскільки останньому не видавалась генеральна та/або індивідуальна ліцензії Національного банку України на право здійснення операцій з іноземною валютою. Крім того, відсутність доказів на підтвердження сплати ціни договору про відступлення права вимоги від 05 лютого 2020 року № 2151/К свідчить про відсутність у відповідача права звертати стягнення на предмет іпотеки.

ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 52956464 від 03 липня

2020 року, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2114588580000, зареєстровано за ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" (запис про право власності номер 37160375 від 01 липня 2020 року); визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2114588580000).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року заяву представника позивача - адвоката Василюка А. П. про забезпечення позову задоволено.

Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме квартири

АДРЕСА_1, до вирішення справи по суті.

Заборонено ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції"вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_1, у тому числі шляхом заборони входження, вселення, виселення, реєстрації проживання інших осіб, зняття

з реєстрації зареєстрованих осіб, до вирішення справи по суті.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 вересня 2021 року

у задоволенні позову відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір іпотеки від 13 лютого 2007 року містить застереження, яке надавало відповідачу право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки

у спосіб, встановлений статтею 37 Закону України "Про іпотеку". ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" 14 лютого 2020 року та повторно 25 березня 2020 року надіслало позичальнику ОСОБА_2 та майновому поручителю ОСОБА_1 на адреси, зазначені в кредитному та іпотечному договорах, та на адресу предмета іпотеки письмові вимоги-повідомлення про звернення стягнення, де було зазначено про те, що у разі невиконання цієї вимоги протягом

30-денного терміну банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки

в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" вжито всіх заходів для повідомлення боржника та майнового поручителя належним чином про заборгованість. За змістом та формою вказана вимога відповідала вимогам статті 35 Закону України "Про іпотеку". Квартира АДРЕСА_1 не підпадає під дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Василюка А. П. задоволено частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

(з відкриттям розділу), індексний номер 52956464 від 03 липня 2020 року, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2114588580000, зареєстровано за ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" (запис про право власності номер 37160375 від 01 липня 2020 року).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнено з ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 28 375,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що укладаючи 13 лютого 2007 року договір іпотеки, позивач не узгоджувала

з іпотекодержателем умови щодо автоматичного звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ним права власності у порядку реєстрації такого права державним реєстратором, а отже, таку згоду вона не надавала,

а надавала лише згоду на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги

у порядку, визначеному статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов`язання, та є правовою підставою для реєстрації права власності на квартиру за банком, у матеріалах справи відсутній, у зв`язку

з чим дії державного реєстратора щодо реєстрації за банком права власності на спірну квартиру не можна вважати законними. Квартира АДРЕСА_1 повністю підпадає під вимоги Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", а отже, на неї не може бути звернено стягнення. Наявний в матеріалах справи звіт про експертну оцінку ринкової вартості житлової нерухомості від 10 червня 2020 року не містить етапів проведення оцінки, здійснених оціночних процедур та зібрані оцінювачем вихідні дані. До звіту не надано документів, які б свідчили про здійснення огляду квартири та про нерухомість, із якою здійснювалося порівняння. Таким чином, відповідач не забезпечив дотримання вимог закону про здійснення оцінки майна, на яке звертається стягнення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання права власності, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

(з відкриттям розділу), індексний номер 52956464 від 03 липня 2020 року, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровано за ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції", саме по собі свідчить про належність зазначеної квартири на праві власності позивачу. Таким чином, визнання права власності на квартиру за позивачем не потребується.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

24 жовтня 2022 року ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року та залишити в силі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 вересня

2021 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що нова редакція статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку", що викладена у підпункті 17 пункту 4 розділу ІІІ "Перехідні положення" Закону № 800-VI, не змінює встановлений раніше цими статтями порядок позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та підстави переходу права власності на нього до іпотекодержателя, а лише уточнює їх. Аналіз наведених норм, як і Закон

№ 800-VI в цілому, не дає підстав вважати, що законодавець із прийняттям названого закону обмежив коло іпотечних договорів із застереженням про задоволення вимог кредитора, на підставі яких за іпотекодержателем може бути зареєстровано право власності на предмет іпотеки, лише тими договорами, які укладені після набрання чинності цим Законом.

Отже, законодавцем визначено як спосіб позасудового врегулювання зобов`язань іпотекодавця перед іпотекодержателем передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку", на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору.

Отже, Закон України "Про іпотеку" прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження

в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказане викладено у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2021 року

у справі № 204/6564/19, від 17 травня 2022 року у справі № 193/724/19 та від

07 вересня 2022 року у справі № 209/1050/21, що не було враховано судом апеляційної інстанції.

Заявник також зазначає що застосовані апеляційним судом правові висновки не є релевантними до обставин цієї справи.

Вказує, що ОСОБА_1 є майновим поручителем і на момент звернення стягнення на предмет іпотеки у її власності знаходилося інше нерухоме житлове майно, тому вимоги Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не розповсюджуються на спірні правовідносини.

Довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов?язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб?єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної реєстрації, відповідає Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553), для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Аргументи інших учасників справи

07 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 - Василюк А. П. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дарницького районного суду м. Києва.

29 листопада 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2023 року зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року в частині позовних вимог

ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін М. А., про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.

В іншій частині постанова Київського апеляційного суду від 20 вересня

2022 року не оскаржується, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядається.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи

13 лютого 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11117046000, на підставі якого банк надав кредит у розмірі 140 000,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 707 000,00 грн, зі сплатою відсотків у розмірі 12,80 % на рік,

з кінцевим терміном повернення кредиту до 13 лютого 2017 року.

13 лютого 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 47195 на підставі якого, з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту, банку передано

в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру

АДРЕСА_1 .

У пункті 4.2 договору іпотеки сторони узгодили, що звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем на підставі: рішення суду; або виконавчого напису нотаріуса; або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; або за договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.

У пункті 5 договору іпотеки сторони узгодили застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання спору. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов?язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеки".

Квартира АДРЕСА_1 складається з трьох кімнат, загальною площею 94,20 кв. м, жилою площею - 46,20 кв. м, та

є власністю іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_1, виданого Головним управлінням житлозабезпечення

25 вересня 2006 року на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 14 вересня 2006 року № 1713-С/К1 та зареєстрованого

у Київському міському бюро технічної інвентаризації 02 жовтня 2006 року

у реєстрову книгу за № 44953.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада

2010 року у справі № 21209/10 стягнено солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 13 лютого 2007 року № 11117046000 та додатковою до нього угодою, у загальному розмірі 166 015,38 дол. США, а також стягнено

з кожної по 850,00 грн судового збору та по 60,00 грн витрат, пов`язаних

з інформаційно-технічним забезпеченням справи.

05 лютого 2020 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" укладено договір про відступлення прав вимоги № 2151/К, згідно з умовами якого право вимоги за договором про надання споживчого кредиту від

13 лютого 2007 року № 11117046000, додатками та додатковими угодами, що укладені між АКБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2, за іпотечним договором від 13 лютого 2007 року № 47195, з усіма додатками та додатковими угодами, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияшко А. В., зареєстрованим за реєстровим номером 176, що укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, як забезпечення виконання зобов`язань боржника за договором про надання споживчого кредиту, перейшли до нового кредитора - ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції".


................
Перейти до повного тексту