Постанова
Іменем України
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 166/817/22
провадження № 61-1634св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович, Акціонерне товариство "Кредобанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Панасюка Івана Івановича на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 11 листопада 2022 року у складі судді Свистун О. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 12 січня 2023 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С. С. (далі - приватний виконавець Пирога С. С.), Акціонерне товариство "Кредобанк" (далі - АТ "Кредобанк"), про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на автомобіль та зняття арешту з автомобіля
Позов обґрунтовано тим, що 08 березня 2022 року між ним та ОСОБА_2 було укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу автомобіля, за умовами якого відповідач зобов`язалася передати йому у власність автомобіль марки Ford Focus C-Max, 2000 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 596 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_2, належний їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 17 січня 2019 року територіальним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ України № 0743, а він зобов`язався прийняти це майно і сплатити за нього 2 800 доларів США, які відповідач отримала від нього до оформлення цього договору, що підтверджується письмовою розпискою.
Відповідач не зняла автомобіль з обліку для реалізації, а після укладення договору передала йому автомобіль і сторони домовилися посвідчити цей договір нотаріально не пізніше 01 липня 2022 року, однак відповідач уникає явки до нотаріуса та свідомо ухиляється від його нотаріального посвідчення.
З часу придбання автомобіля він добросовісно користувався ним та витратив 16 909 грн на його ремонт.
21 серпня 2022 року зазначений автомобіль було тимчасово затримано працівниками поліції у зв`язку з арештом майна боржника ОСОБА_2, накладеним 05 серпня 2022 року приватним виконавцем Пирогою С. С. Після цього відповідач повідомила йому про те, що отримала від приватного виконавця постанову про опис та арешт її майна від 02 вересня 2022 року.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля Ford Focus C-Max, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 596 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_2 та визнати за ним право власності на вказаний автомобіль і зняти з нього арешт.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 11 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено. Скасовано накладений ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 06 жовтня 2022 року захід забезпечення позову у вигляді зупинення продажу автомобіля Ford Focus C-Max, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 596 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_2, арештованого в межах виконавчого провадження № 69567565 за виданим Ратнівським районним судом Волинської області 09 березня 2022 року виконавчим листом № 166/1531/21.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що правове регулювання відносин, пов`язаних із купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України "Про дорожній рух" та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок № 1388), які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки відповідних договорів.
Статтею 220 ЦК України визначено правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, однак згідно із зазначеною нормою ЦК України суд може визнати дійсною лише угоду, яка за законом підлягала нотаріальному посвідченню, але сторони уклали її без додержання цієї форми, і одна зі сторін виконала її повністю або частково, а друга ухиляється від нотаріального оформлення укладеної нею угоди. Для угод купівлі-продажу автомобілів нотаріальне оформлення не є обов`язковим. Сторони договору мали можливість здійснити перереєстрацію автомобіля з використанням інших, передбачених Порядком № 1388 способів реєстрації, зокрема шляхом особистої явки до органу реєстрації транспортних засобів. Суд не може підміняти орган, уповноважений здійснювати державну реєстрацію права власності на транспортний засіб і перебирати на себе повноваження, які законодавством віднесені до компетенції цих органів.
Сторони, насамперед позивач, проявивши розумну обачність, не маючи перешкод у доступі до законодавства, могли і повинні були знати про наслідки укладення договору купівлі-продажу без перереєстрації автомобіля на нового власника, тому несуть ризик настання таких наслідків.
Постановою Волинського апеляційного суду від 12 січня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Панасюка І. І. залишено без задоволення, а рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 11 листопада 2022 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
01 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Панасюк І. І. засобами електронного зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 11 листопада 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 12 січня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), представник ОСОБА_1 - адвокат Панасюк І. І. вказав, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених:
- у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 27 лютого 2018 року у справі № 925/1121/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 916/675/15, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, за змістом яких державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності;
- у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2019 року у справі № 585/2843/17 про те, що набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти;
- у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року у справі № 399/590/17, аналіз якої свідчить про те, що переважним способом правового регулювання договірних цивільних відносин в Україні є їх саморегулювання, яке здійснюється безпосередньо учасниками таких відносин як членами громадянського суспільства з урахуванням їхніх інтересів;
- у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 753/11009/19, в якій зазначено, що істотне значення для оцінки умов укладеного договору має врахування соціально-економічних умов, за яких відбулося досягнення домовленостей між сторонами;
- у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року у справі № 756/15123/18, про те, що договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;
- у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року у справі № 589/1343/20, в якій вказано, що договір купівлі-продажу автомобіля підлягає визнанню дійсним в судовому порядку лише у разі його укладення у письмовій формі без дотримання вимог щодо нотаріального посвідчення такого договору;
- у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 щодо питання тлумачення поведінки сторін на стадії укладення договору.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Ратнівського районного суду Волинської області.
17 лютого 2023 року матеріали справи № 166/817/22 в електронному вигляді надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 є власником автомобіля марки Ford Focus C-Max, 2000 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 596 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
08 березня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу автомобіля, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язалася передати ОСОБА_1 у власність автомобіль за ціною 2 800 доларів США та з`явитися до нотаріуса не пізніше 01 липня 2022 року для нотаріальної посвідчення цього договору.
У пункті 4.4 цього договору зазначено, що договір є укладеним з моменту нотаріального посвідчення, що має бути проведено нотаріусом в присутності сторін не пізніше 01 липня 2022 року.
Згідно з пунктом 4.7 договору купівлі-продажу автомобіля від 08 березня 2022 року покупець зобов`язується у десятиденний строк після нотаріального посвідчення цього договору здійснити державну реєстрацію автомобіля в територіальному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України згідно з Порядком № 1388.
Наданою 08 березня 2022 року розпискою ОСОБА_2 підтвердила факт отримання від ОСОБА_1 2 800 доларів США за вищевказаним договором та передачу нею ОСОБА_1 ключів і реєстраційних документів на автомобіль.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 24 січня 2022 року у справі № 166/1531/21 частково задоволено позов АТ "Кредобанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ "Кредобанк" 124 103,50 грн заборгованості за кредитним договором від 28 серпня 2019 року № CL-216450 та 2 270 грн судового збору.
Постановою приватного виконавця Пироги С. С. від 05 серпня 2022 року у виконавчому провадженні № 69567565 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 13 510,85 грн.
21 серпня 2022 року вказаний автомобіль було оглянуто й тимчасово затримано працівниками поліції у зв`язку з його розшуком, а 02 вересня 2022 року приватним виконавцем Пирогою С. С. винесено постанову про опис та арешт майна боржника.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Частинами першою, третьою статті 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першої статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина перша статті 639 ЦК України).
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Правове регулювання відносин, пов`язаних із купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України "Про дорожній рух", Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі - Порядок № 1200), та Порядку № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки відповідних договорів.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 34 Закону України "Про дорожній рух" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно з частинами четвертою, шостою статті 19 Закону України "Про автомобільний транспорт" при державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо). Порядок державної реєстрації транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Абзацами четвертим, шостим пункту 12 Порядку № 1200 передбачено, що оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України і Держпродспоживслужбі бланків біржових угод. Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України.
Абзацом першим пункту 8 Порядку № 1388 встановлено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").
Також пунктом 8 Порядку № 1388 визначено перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів і є підставою для їх реєстрації за новим власником. Такими документами є, зокрема, оформлені в установленому порядку договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі Міністерства внутрішніх справ України бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України та центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане органом доходів і зборів посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах Міністерства внутрішніх справ України транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Відповідно до абзацу першого пункту 33 Поряду № 1388 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, перереєстрація транспортних засобів проводиться в разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або непридатного для користування, зміни їх власників, місця реєстрації або найменування власників - юридичних осіб (крім зміни найменування юридичної особи у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство), місця проживання або прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі заміни номерних знаків, отримання чи перезакріплення індивідуальних номерних знаків, зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Отже, законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід`ємно пов`язаний з обов`язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).