Постанова
Іменем України
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 499/275/17-ц
провадження № 61-3667св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Селянське (фермерське) господарство "Широкий Лан",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Широкий Лан" на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 13 червня 2019 року у складі судді Тимчука Р. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позовну заяву і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Широкий Лан" (далі - СФГ "Широкий Лан") про стягнення боргу, посилаючись на те, що протягом 2012-2015 років до нього звертався голова СФГ "Широкий Лан" Харчевський Микола Вікторович з проханням надати йому в борг для розвитку господарства грошові кошти і матеріальні цінності (дизельне пальне, посівний матеріал, мінеральні добрива) та зобов`язався повертати в кінці року після збору врожаю борг грошовими коштами еквівалентно до доларів США, з нарахованими чотирма процентами на суму заборгованості щомісяця. У 2012 році відповідач отримав від нього 27 573 доларів США та в кінці 2012 року повернув 9 084 долари США, у 2013 році - 82 934 долари США і приблизно в грудні 2013 року повернув частину коштів у сумі 34 193 долари США, у 2014 році - 63 142 долари США, з яких в кінці року повернув 27 695 доларів США, у 2015 році - 9 884 долари США та в липні 2015 року повернув цей борг. Залишок заборгованості відповідач обіцяв повернути після збору врожаю у 2015 році, однак до кінця 2015 року борг не було повернуто, а навесні 2016 року відповідач надав лист-зобов`язання (акт) про погашення заборгованості до кінця 2016 року зі сплатою процентів. Станом на 21 квітня 2017 року СФГ "Широкий Лан" не повернуло йому борг, зобов`язання не виконало, на його телефонні не відповідає. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути із СФГ "Широкий Лан" на свою користь борг в сумі 404 717 доларів США, що еквівалентно 11 004 255 грн.
У відзиві на позовну заяву СФГ "Широкий Лан" заперечило проти позову та просило відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що будь-яких розписок про отримання коштів від позивача уповноважена особа СФГ "Широкий Лан" не підписувала та не надавала, підпис у борговій розписці виконаний невідомою особою від імені Харчевського М. В . В розписці не вказана дата її складання, що свідчить про підробку документа в різний час шляхом нанесення друкованого тексту на папір з печаткою відповідача. За фактом підробки підпису Харчевського М. В. на спірному борговому документі Іванівським відділенням поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області розпочато кримінальне провадження № 1201716029000224 від 03 липня 2017 року за частиною першою статті 15, частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Доводи позивача про те, що Харчевський М. В. звертався до нього з проханням надати грошові кошти, дизельне паливо, посівний матеріал та мінеральні добрива, не заслуговують на увагу, так як згідно з пунктом 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, роздрібна торгівля нафтопродуктами здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів. Забороняється торгівля нафтопродуктами на автозаправних станціях, автогазозаправних станціях, в автогазозаправних пунктах безпосередньо з автоцистерн. Торгівля нафтопродуктами (крім бензину, дизельного палива, скрапленого вуглеводневого газу) у дрібній розфасовці може здійснюватися через об`єкти роздрібної торгівлі. Крім того, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності-2010 (далі - КВЕД-2010): Клас 46.21 "Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин" та КВЕД-2010: Клас 47.76 "Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах" позивач мав право здійснювати відпуск посівного матеріалу та мінеральних добрив виключно будучи суб`єктом підприємницької діяльності. Однак позивач не є суб`єктом підприємницької діяльності та згідно з даними офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України не перебував на обліку як платник податку, платник єдиного податку і не зареєстрований в реєстрі страхувальників, що виключає можливість здійснення ним такої діяльності.
Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 13 червня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з СФГ "Широкий Лан" на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 240 291,60 доларів США. Стягнуто з СФГ "Широкий Лан" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 4 749,60 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 надав копію документа з надрукованим текстом, адресованого йому (із зазначенням адреси проживання) за підписом Харчевського М. В. та відтиском печатки СФГ "Широкий Лан", який містить повну назву цього господарства та код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ). З тексту вказаного документа вбачається, що цим актом Харчевський М. В. (із зазначенням його паспортних даних та реєстраційного номера облікової картки платника податків), діючи в інтересах СФГ "Широкий Лан", підтвердив, що для задоволення матеріально-технічних потреб СФГ "Широкий Лан" він протягом 2012-2015 років отримав від ОСОБА_1 в борг грошові кошти та матеріальні цінності (дизельне пальне, мінеральні добрива, посівний матеріал), що еквівалентно у грошовому виразі: у 2012 році - 27 573 долари США; у 2013 році - 82 934 долари США; у 2014 році - 63 142 долари США; у 2015 році - 9 884 долари США. За користування грошовими коштами та матеріальними цінностями відповідач зобов`язався сплачувати чотири проценти щомісяця від суми заборгованості. Отримані в борг матеріальні цінності (дизельне пальне, мінеральні добрива, посівний матеріал) він зобов`язався повертати у грошовому еквіваленті. Також в акті вказано про те, що відповідач гарантував повернути ОСОБА_1 після збору врожаю 2016 року, але не пізніше 31 грудня 2016 року, заборгованість та нараховані проценти, яка залишилася за всі роки. Сторони не надали доказів визнання зазначеного акта як правочину недійсним, а відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Оскільки цей акт щодо грошових взаємовідносин між сторонами підписаний повноважним представником СФГ "Широкий Лан", то він як правочин створює права та обов`язки для відповідача. При цьому суд врахував, що матеріали справи не містять даних про кількість та ціну товару, проданого позивачем відповідачу. Водночас підставою позовних вимог є не договір купівлі-продажу, а договір позики, оформлений у вигляді підписаного відповідачем акта. Вказаний акт відповідає вимогам частини другої статті 1047, частини другої статті 1053 ЦК України, так як містить дані щодо суми позики, строків її повернення, реквізити сторін, які дозволяють їх належним чином ідентифікувати, та інші умови, зокрема - щодо плати за користування позикою. З тексту акта, складеного відповідачем, вбачається, що на момент його підписання грошові кошти вже були отримані відповідачем раніше на підставі договору купівлі-продажу, який в подальшому був замінений на договір позики шляхом новації. Враховуючи це, а також з огляду на норми законодавства України, відсутність в тексті акта дати його складання не є підставою для відмови в задоволенні позову. Суд відхилив посилання відповідача на те, що позивач не є суб`єктом підприємницької діяльності та не мав права продавати йому пальне, посівний матеріал, мінеральні добрива, так як підставою позовних вимог в цій справі є правовідносини за договором позики, а дотримання сторонами вимог законодавства України щодо продажу відповідних товарів не входить до предмета доказування. Щодо доводів відповідача про те, що підпис в акті виконаний не Харчевським М. В., а іншою особою (особами), то судом було задоволено клопотання сторін про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, обов`язок оплати якої покладено на керівника відповідача. Однак відповідач не здійснив вказану оплату, не надав належних доказів свого фінансового (майнового) стану, який унеможливлював проведення оплати судової почеркознавчої експертизи, і не навів обґрунтованих причин невиконання клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, а саме - вільних та експериментальних зразків підпису Харчевського М. В . З огляду на вказані обставини та враховуючи тривалий час перебування справи в провадженні суду, судом було відмовлено в задоволенні повторного клопотання відповідача про призначення судових експертиз. Таким чином, відповідач не довів, що підпис у спірному борговому документі виконано не Харчевським М. В., а іншою особою (особами), а також - наявність ознак підробки відтиску печатки відповідача на цьому документі. Позивач навів розрахунок процентів за період із січня 2013 року по 2016 рік та не заявляв вимог про стягнення процентів за 2012 рік. З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства та враховуючи відсутність в матеріалах справи відомостей про дату отримання відповідачем від позивача коштів у 2012 році, суд частково погодився з розрахунком позивача та виходив з того, що він навів розрахунок процентів за наступний місяць з урахуванням суми заборгованості за попередній місяць, до якої включена сума процентів за цей попередній місяць. Фактично позивач провів нарахування процентів на проценти, що не відповідає вимогам частини першої статті 1048 ЦК України щодо нарахування процентів "від суми позики". Тому суд навів такий розрахунок суми процентів: за 2012 рік - 1) сума заборгованості - 17 769 доларів США (після часткового повернення позики в грудні 2012 року в сумі 9 804 доларів США); 2) період користування коштами - з січня 2013 року по грудень 2016 року = 48 місяців; 3) сума процентів - 17 769 ? 4 : 100 ? 48 = 34 116,48 доларів США; за 2013 рік -1) сума заборгованості - 48 741 доларів США (після часткового повернення позики в грудні 2013 року в сумі 34 193 доларів США); 2) період користування коштами - з січня 2014 року по грудень 2016 року = 36 місяців; 3) сума процентів - 48 741 ? 4 : 100 ? 36 = 70 187,04 доларів США; за 2014 рік - 1) сума заборгованості - 35 448 доларів США (після часткового повернення позики в грудні 2014 року в сумі 27 695 доларів США); 2) період користування коштами - з січня 2015 року по грудень 2016 року = 24 місяці; 3) сума процентів - 35 448 ? 4 : 100 ? 24 = 34 030,08 доларів США; за 2015 рік - сума заборгованості відсутня, що підтверджено текстом акта, підписаного відповідачем. Таким чином, загальний розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає138 333,60 доларів США (34 116,48 + 70 187,04 + 34030,08). В позовній заяві ОСОБА_1 просив стягнути із СФГ "Широкий Лан" на свою користь суму боргу в доларах США із зазначенням гривневого еквіваленту, однак з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, в розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18). Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума коштів у доларах США без зазначення гривневого еквіваленту.
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року апеляційну скаргу СФГ "Широкий Лан" залишено без задоволення, а рішення Іванівського районного суду Одеської області від 13 червня 2019 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
13 березня 2023 року СФГ "Широкий Лан" подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 13 червня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 609/67/18, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 686/863/17, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 грудня 2021 року у справі № 917/2153/17, аналіз яких свідчить про те, що новація боргу ґрунтується на принципі заміни первісного зобов`язання, виникнення яких в цій справі не відбулося і матеріали справи не містять доказів укладання між сторонами в належній формі договору купівлі-продажу. Крім цього, місцевий суд фактично вирішив питання про права та законні інтереси Харчевського М. В., не залучивши його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а суд апеляційної інстанції, в порушення вимог статті 53, пункту 1 частини першої статті 365 ЦПК України, взагалі не розглянув по суті заяву відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Однак наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 53, пункту 1 частини першої статті 365 ЦПК України у подібних правовідносинах.
19 травня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Племениченко Г. В. подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Наведені в касаційній скарзі правові висновки судів касаційних інстанцій не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, так як їх зроблено за інших фактичних обставин, які не є подібними до обставин цієї справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі, витребувано її матеріали з Іванівського районного суду Одеської області та роз`яснено учасникам справи їх право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 28 квітня 2023 року.
10 травня 2023 року справа № 499/275/17-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Племениченка Г. В. про поновлення строку для подання відзиву задоволено частково, продовжено до 19 травня 2023 року ОСОБА_1 строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 367, частиною першою статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в повній мірі не відповідають.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з абзацом першим частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судами встановлено, що СФГ "Широкий Лан" (код ЄДРПОУ 19218629) за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має вид діяльності: 01.11 "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур". Харчевський М. В. із 17 червня 2011 року виконує обов`язки керівника, є підписантом цієї юридичної особи.
В ході розгляду справи СФГ "Широкий Лан" не заперечувало повноважень Харчевського М. В. діяти від імені господарства.
Крім того, витяг з ЄДРПОУ не містить інформації щодо обмеження повноважень Харчевського М. В. діяти від імені СФГ "Широкий Лан".
СФГ "Широкий Лан" в особі Харчевського М. В. надало ОСОБА_1 акт-зобов`язання, за змістом якого Харчевський М. В., діючи в інтересах СФГ "Широкий Лан", підтвердив, що для задоволення матеріально-технічних потреб СФГ "Широкий Лан" він отримав від ОСОБА_1 протягом 2012-2015 років у борг грошові кошти та матеріальні цінності (дизельне пальне, мінеральні добрива, посівний матеріал), що еквівалентно у грошовому виразі: у 2012 році - 27 573 долари США; у 2013 році - 82 934 долари США; у 2014 році - 63 142 долари США; у 2015 році - 9 884 долари США, за користування грошовими коштами та матеріальними цінностями зобов`язався сплачувати чотири проценти щомісяця від суми заборгованості, отримані в борг матеріальні цінності (дизельне пальне, мінеральні добрива, посівний матеріал) зобов`язався повертати у грошовому еквіваленті.