ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/19891/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.,
за участю представників учасників справи:
відповідача - Лях К.М. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя Мандриченко О.В.)
від 06.07.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий Тищенко А.І., судді - Михальська Ю.Б., Скрипка І.М.)
від 18.01.2022
у справі за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Донецька залізниця"
про стягнення 17 250 384, 89 доларів США
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2020 року Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі - Банк) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 03.02.2021) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) про стягнення 17 250 384, 89 доларів США процентів за користування кредитною лінією та 263 093 438, 81 грн пені.
2. Позов обґрунтований неналежним виконанням зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії №7О-В/11/66/ЮО від 29.12.2011 (далі - договір) зі сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 14.12.2017 по 23.11.2020 та пені за прострочення сплати основної суми заборгованості та процентів.
3. Залізниця заперечувала проти позову з таких підстав:
- нарахування позивачем процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування, починаючи з 29.12.2014, неправомірне, оскільки не відповідає положенню абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України;
- нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 04.02.2020 у справі № 910/1120/16;
- нарахування пені на підставі договору, укладеного між Банком і ДП "Донецька залізниця", яке було позичальником за договором і яке здійснювало свою діяльність (розташоване) на території, яка визначена як зона проведення антитерористичної операції неправомірне, оскільки не відповідає статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної організації".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 29.12.2011 АТ "Сбербанк" (що є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк сбербанку росії") та Державне підприємство "Донецька залізниця" (правонаступником якого є Залізниця) уклали договір про відкриття кредитної лінії №70-В/11/66/ЮО зі змінами та доповненнями, внесеними додатковим договором №1 від 19.03.2012, додатковим договором № 2 від 19.03.2012, додатковим договором № 3 від 20.03.2012 та додатковим договором №4 від 23.03.2012 року.
5. Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в доларах США, що надалі іменується "кредитна лінія", та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредитні кошти (далі - кредит) у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов`язується використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором та/або додатковими угодами до цього договору.
6. Згідно з п. 1.2, 1.4 договору ліміт кредитної лінії складає 55 000 000, 00 доларів США. Останній день дії кредитної лінії - 28.12.2014.
7. Розділом 6 договору сторони узгодили порядок сплати процентів за користування кредитом, а саме:
- позичальник зобов`язується сплачувати банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором. Проценти за кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості (п. 6.1 договору);
- нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку 365 днів у році. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховуються при нарахуванні процентів (п. 6.2 договору);
- проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1 - 6.2 цього договору, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше 3 (трьох) робочих днів, наступних за днем закінчення періоду. При цьому під "періодом" сторони в цій ст. 6 розуміють кожний з періодів, який починається з того числа місяця, в якому був укладений цей договір (реквізит договору "дата", вказаний у верхньому правому куті на першій сторінці договору), і закінчується в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (т. ч. проценти за кредитом за такий день нараховуються) (п. 6.3 договору).
8. Розділом 10 договору передбачено відповідальність сторін, згідно з п. 10.1 якого за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань позичальником за цим договором, банк має право вимагати сплати позичальником пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення : а) за прострочення строку/ів повернення кредиту; б) за прострочення строку/ів сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 цього договору. Для розрахунку пені приймається 365 днів у році.
9. Цей договір набуває чинності з дати його підписання банком та позичальником, скріплення печатками сторін, та зобов`язання по ньому виникають після погодження залучення кредиту Міністерством інфраструктури України та Міністерством фінансів України, і діє до повного виконання зобов`язань позичальника по цьому договору (п. 11.3 договору).
10. Згідно з п. 1 додаткових договорів № 1, № 2, № 3, № 4 Банк, відповідно до умов кредитного договору, надає позичальнику транш кредиту, а саме:
- у сумі 6 292 394 доларів США на строк з 19.03.2012 по 28.12.2014 (додатковий договір № 1 від 19.03.2012);
- у сумі 13 707 606 доларів США на строк з 19.03.2012 по 28.12.2014 (додатковий договір № 2 від 19.03.2012);
- у сумі 17 500 000 доларів США на строк з 20.03.2012 по 28.12.2014 (додатковий договір № 3 від 20.03.2012);
- у сумі 17 500 000 доларів США на строк з 23.03.2012 по 28.12.2014 (додатковий договір № 4 від 23.03.2012).
11. Розмір процентів за користування кредитом, відповідно до п. 2, 3 вказаних додаткових договорів, визначено на рівні 10, 65 % річних. Позичальник зобов`язується повернути Банку кредит, наданий на умовах цих додаткових договорів, не пізніше 28.12.2014.
12. Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.05.2018 у справі № 910/22858/17, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 та постановою Верховного Суду від 14.05.2019, стягнуто з ДП "Донецька залізниця" на користь АТ "Сбербанк" заборгованість за договором за основною сумою кредитної лінії в розмірі 54 945 202, 05 доларів США та заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами 13 194 299, 96 доларів США, що були нараховані банком за період з 29.08.2015 по 13.12.2017 (включно).
13. У зв`язку з невиконанням Залізницею зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі та у передбачений договором строк, позивач нарахував відповідачу проценти за користування кредитом за період з 14.12.2017 до 23.11.2020.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції постанов суду апеляційної інстанції та постанови Верховного Суду
14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022, позов задоволено частково. Стягнуто із Залізниці на користь Банку заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами за період з 14.12.2017 по 23.11.2020 у розмірі 17 250 384, 89 дол. США. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
15. Судові рішення мотивовано таким:
- Банк надав суду докази заборгованості Залізниці зі сплати процентів за користування кредитом (виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, що підтверджує наявність заборгованості);
- доказів погашення заборгованості зі сплати процентів Залізниця не надала;
- посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 щодо безпідставного нарахування процентів за користування кредитними коштами за межами строку кредитування є безпідставним, оскільки правовідносини сторін не є тотожними правовідносинам у справі № 910/19891/20, а твердження відповідача щодо строків нарахування процентів за кредитом спростовується умовами договору кредитування;
- у контексті умов договору вбачається розмежування понять "строк кредитної лінії", який визначений 28.12.2014 та з настанням якого зобов`язання банку з надання позичальнику кредиту на умовах цього договору припиняються, та поняття "строк договору", який визначений до повного виконання зобов`язань позичальником по договору;
- ураховуючи погодження сторонами в пункті 6.2 договору умов (нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі) наявні підстави для нарахування позивачем процентів відповідно до порядку, визначеного умовами договору;
- позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 263 093 438, 81 грн не підлягають задоволенню, оскільки на час кредитування та до 21.10.2015 зобов`язаною особою за кредитними договорами було ДП "Донецька залізниця", яке здійснювало свою діяльність у пільговій для нарахування штрафних санкцій зоні та було звільнено від сплати цих санкцій, тому покладати на правонаступника зобов`язання, від яких звільнений попередник, є неправомірним.
16. Під час апеляційного перегляду також було задоволено клопотання позивача про зміну назви АТ "Сбербанк" на АТ "Міжнародний резервний банк".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу
17. 24.05.2022 Залізниця звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В іншій частині судові рішення залишити без змін.
18. Скаржник визначає підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 536, 625, 1048, 1050 Цивільного кодексу України, оскільки дійшли помилкового висновку щодо правомірного нарахування відсотків за користування кредитними коштами після спливу кінцевого терміну повернення кредиту - 28.12.2014 та не врахували висновки, викладені у:
- постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит); за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання);
- постановах Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 902/5/19 та від 02.07.2020 у справі № 910/18618/17 (стягнення річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України повинно бути самостійною умовою договору і не може ототожнюватися з умовами договору про стягнення процентів за правомірне користування кредитом, передбаченим у порядку статті 1048 ЦК України, так як законодавець не ототожнює підстави правомірного та неправомірного користування кредитними коштами). Верховний Суд ухвалою від 03.06.2022 відкрив касаційне провадження у справі.
19. 07.07.2022 Банк подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти вимог касаційної скарги.
20. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким:
- умовами кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, а тому нарахування процентів правомірне;
- правовідносини сторін у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, на яку посилається скаржник, не є тотожними правовідносинам сторін у справі №910/19891/20, а твердження відповідача щодо строків нарахування процентів за кредитом спростовується умовами договору кредитування;
- суди правильно врахували висновки Верховного Суду, зроблені в постанові від 14.05.2019 у справі №910/22858/17, які не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.
21. 19.07.2022 касаційне провадження було зупинено до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/4518/16 за заявою кредитора - АТ "Сбербанк" до боржника - Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" про визнання грошових вимог, до яких включено проценти за користування кредитом, передбачених п. 6.2 договору аналогічного змісту, що і пунктом 6.2 договору у справі, яка переглядається.
22. 23.06.2023 провадження у справі було поновлено.
23. 10.07.2023 від Залізниці надійшли пояснення, в яких відповідач зазначив про необхідність врахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, які підтверджують його позицію.
24. Також 10.07.2023 Залізниця звернулася з клопотанням про закриття провадження у справі, яке мотивовано посиланням на частину п`яту статті 4 Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів" (борги державних підприємств, установ та організацій України та/або господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, права вимоги яких були примусово вилучені вважаються погашеними з дня набрання чинності законом України, яким затверджено указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об`єктів права власності російської федерації та її резидентів). Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 "Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів" набрав чинності 19.05.2022. Відповідно до додатку "Фінансові активи, зокрема у вигляді прав вимоги боргу, що підлягають передачі, станом на 31 березня 2022 року" до рішення РНБО України від 11.05.2022 "Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів" фінансові активи (права вимоги) AT "МР Банк" станом на 31.03.2022 до AT "Укрзалізниця" вилучені. А тому всі зобов`язання за кредитним договором, що існували станом на 31.03.2022, на підставах встановлених вищезазначеними законами, вважаються погашеними з 19.05.2022.