ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/12950/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В. Б.,
представників учасників справи:
прокуратури - Штін Д. С.,
позивача 1 - не з`явився,
позивача 2 - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Гаврилюк О. М., Сулім В. В., Ткаченко Б. О.
від 14.12.2022
за позовом Виконуючого обов`язки заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролінс"
про стягнення грошових коштів у розмірі 513 254,54 грн
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 29.2-02/1828 від 27.07.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/12950/21 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Вронської Г. О.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.07.2023 для розгляду справи № 910/12950/21 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Баранець О. М., Студенець В. І.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Виконуючий обов`язки заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролінс" про стягнення грошових коштів у розмірі 513 254,54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Вознесенською окружною прокуратурою у ході здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12019150000000553, розпочатому за частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України, встановлені порушення економічних інтересів держави при розпорядженні державним майном з боку Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина", які залишились без належного захисту уповноваженого органу.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
07.10.2019 між Державним підприємством "Радгосп "Виноградна Долина", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ролінс", як виконавцем, був підписаний акт надання послуг № 15 про те, що на підставі договору про надання послуг № 12 від 19.04.2019 виконавцем були виконані роботи (надані послуги) зі сівби соняшника з одночасним внесенням мінеральних добрив на 198, 51 га, загальною вартістю робіт (послу) 513 254, 54 грн, в т. ч. ПДВ 85 542, 42 грн. В акті № 15 від 07.10.2019 зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Вказаний акт підписаний представниками замовника та виконавця і скріплений їх печатками.
В той же день (07.10.2019) Державне підприємство "Радгосп "Виноградна Долина" сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Ролінс" 513 254, 54 грн, з призначенням платежу: "оплата за сівбу з одночасним внесенням мін. добрив, згідно рах. № 4 від 07.10.2019, процедура держзакупівлі не перед.", що підтверджується платіжним дорученням № 243 від 07.10.2019, копія якого наявна у матеріалах справи.
Відповідні операції були відображені Товариством з обмеженою відповідальністю "Ролінс" і у податковій накладній від 07.10.2019.
Плановою виїзною ревізією фінансово-господарської діяльності Державним підприємством "Радгосп "Виноградна Долина" за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 встановлено, що у підприємства по розрахункам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ролінс" рахується дебіторська заборгованість у сумі 8 080 255, 13 грн, яка є незмінною з березня 2020 року (акт від 16.04.2021 №15-14-11/11). Вказана заборгованість виникла внаслідок господарських відносин, що склались між Державним підприємством "Радгосп "Виноградна Долина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ролінс" в 2019 році. В акті від 16.04.2021 №15-14-11/11 зроблено висновок про те, що Державним підприємством "Радгосп "Виноградна Долина" фактично здійснено оплату Товариству з обмеженою відповідальністю "Ролінс", в тому числі за договором № 12 від 19.04.2019 у розмірі 513 254, 54 грн, без документального підтвердження надання послуг, що завдало шкоди державному підприємству.
Державне підприємство "Радгосп "Виноградна Долина" зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролінс", з посиланням на висновки планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності, викладеними в акті від 16.04.2021 №15-14-11/11, з листом від 24.12.2020 вих. № 112, в якому просило Товариство з обмеженою відповідальністю "Ролінс" повернути безпідставно набуті кошти на рахунок підприємства. Відповідний лист був повернутий на адресу підприємства, у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі № 910/12950/21 у задоволенні позову Виконуючого обов`язки заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролінс" про стягнення грошових коштів у розмірі 513 254,54 грн відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- прокурор подав позов в інтересах держави в особі державного підприємства, яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження, що прямо заборонено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина";
- матеріали справи містять докази, які спростовують доводи прокурора щодо невиконання договору № 12 від 19.04.2019, його сторонами, при цьому, прокурор висловив припущення щодо неможливості виконання договору відповідачем у справі, які на його думку підтверджувались висновком аналітичного дослідження Головного управління ДПС у Миколаївській області ДПС України від 07.04.2021, яке зробило такі висновки через півтора роки після надання послуг, які споживалися в процесі виконання в 2019 році, що не може бути належним доказом не надання таких послуг, а тому, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Постановою від 14.12.2022 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі № 910/12950/21. Позовну заяву Виконуючого обов`язки заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролінс" про стягнення грошових коштів у розмірі 513 254,54 грн залишив без розгляду.
Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:
- в межах спірних правовідносин, прокурор подав позов в інтересах держави в особі державного підприємства, яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження, що прямо заборонено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Наведене свідчить про те, що прокурор не мав права підписувати позовну заяву в інтересах держави в особі державного підприємства, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення такого позову без розгляду. Враховуючи положення чинного законодавства та правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, суд вважає, що позов прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина" підлягає залишенню без розгляду через відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства;
- з матеріалів справи вбачається, що предметом спору в межах даної справи є стягнення заборгованості з контрагента Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина" за договірними зобов`язаннями. Викладене, в свою чергу, свідчить про те, що цей спір жодним чином не пов`язаний з владними повноваженнями чи функціями Фонду державного майна України, пов`язаними з захистом інтересів держави. Крім того, відповідно до пункту 1.1 статуту Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, останнє засновано на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України і є підзвітним йому. Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність господарських правовідносин саме між двома господарюючими суб`єктами - Державне підприємство "Радгосп "Виноградна долина" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ролінс". Враховуючи обставини справи, суд вважає, що прокурором при поданні позовної заяви не обґрунтовано, яким чином цей спір пов`язаний з владними повноваженнями чи функціями Фонду державного майна України, пов`язаними з захистом інтересів держави;
- зі змісту листа Фонду державного майна України від 24.06.2021 № 10-47-14325 не вбачається прохання звернутись до суду в інтересах держави саме в особі Фонду державного майна України та не повідомлено про відсутність намірів Фонду державного майна України звернутись до суду із відповідною позовною заявою.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022, та передати справу до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права: статті 131-1 Конституції України, частини 3 статті 8 Господарського кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а також з порушенням норм процесуального права: статей 2, 4, 53, 86, 226, частини 3 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, скаржник у касаційній скарзі просить відступити від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, які були враховані судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови.
Фонд державного майна України подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив її задовольнити повністю.
Поданий Фондом державного майна України відзив на касаційну скаргу не може бути прийнятийдо розгляду разом із касаційною скаргою, виходячи із наступного.
Відповідно до приписів частини 2 статті 295 Господарського процесуального кодексу України відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.
Згідно із статтею 297 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (частина перша). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи (частина третя).
Оскільки поданий відзив не містить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, а містить вимогу про скасування судових рішень, із зазначенням підстав для такого скасування, отже, за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак до відзиву не додано документів про сплату судового збору, а Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, тому поданий відзив залишається без розгляду (такі висновки щодо застосування статей 295, 297 Господарського процесуального кодексу України викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 916/875/20, від 09.05.2023 у справі № 910/158/22, від 11.04.2023 у справі № 924/793/21, від 25.01.2023 у справі № 903/933/21).
5. Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).