ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/1788/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Коби Ольги Іванівни
на рішення Господарського суду Одеської області
у складі судді Малярчук І. А.
від 01.11.2022 та
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Богатир К. В., Поліщук Л. В., Філінюк І. Г.
від 27.02.2023
за позовом Фізичної особи - підприємця Коби Ольги Іванівни
до Фізичної особи - підприємця Фоміної Марії Олександрівни
про стягнення 155 079,44 грн,
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 29.2-02/1951 від 01.08.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 916/1788/22 у зв`язку із відпусткою судді Вронської Г. О.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.08.2023 для розгляду справи № 916/1788/22 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Кондратова І. Д., Студенець В. І.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець Коба Ольга Іванівна звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Фоміної Марії Олександрівни про стягнення 155 079,44 грн, з яких: заборгованість з орендної плати у розмірі 146 270,00 грн та заборгованість по комунальним платежам у розмірі 8 809,44 грн.
Обґрунтовуючи підстави позову Фізична особа-підприємець Коба Ольга Іванівна зазначила, що Фізична особа-підприємець Фоміна Марія Олександрівна неналежно виконує умови договору оренди нежилого приміщення від 15.11.2021 в частині своєчасної сплати орендних платежів та плати за комунальні послуги.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
15.11.2021 між Фізичною особою - підприємцем Кобою Ольгою Іванівною (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Фоміною Фоміної Марією Олександрівною (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування приміщення, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування, приміщення, що визначене у цьому договорі, та зобов`язується сплачувати орендодавцеві орендну плату (пункт 1.1 договору).
Згідно із пунктами 1.2, 1.3 договору адреса приміщення, що орендується: Україна, м. Київ, вул. М. Максимовича, буд 28Д, нежиле приміщення 035 (перший поверх). Загальна площа приміщення, що орендується: 36,9 кв. м.
Відповідно до пункту 4.1 договору строк оренди приміщення, що орендується, складає 12 місяців з моменту прийняття приміщення, що орендується за актом приймання-передачі.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що розмір місячної орендної плати складає: еквівалент 1,0 тис. дол. США на 01 число кожного місяця за міжбанківським курсом.
Відповідно до пункту 5.2 договору плата за комунальні послуги не включається до орендної плати та сплачується орендарем самостійно. Копія платіжки про сплату комунальних послуг надається орендодавцю через електронний зв`язок.
Згідно із пунктом 5.3 договору орендна плата сплачується орендарем протягом 2 банківських днів з дня отримання рахунку методом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.
Пунктом 5.5 договору передбачено, що на момент підписання цього договору, орендар вносить залогову суму, в розмірі місячної орендної плати.
Пунктом 5.6 договору врегульовано, що усі витрати за користування комунальними послугами, телефонами, послугами інтернет оплачуються орендарем самостійно.
Відповідно до пункту 5.7 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення приміщення та майна за актом прийому-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою та комунальними послугами, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції (якщо такі передбачені цим договором).
Фактично майно за договором від 15.11.2021 було передано орендарем орендодавцю за актом приймання - передачі приміщень від 15.11.2021.
08.07.2022 позивачем була надіслана відповідачу претензія з вимогою оплатити комунальні послуги та орендні платежі, повернути підписаними бухгалтерські документи щодо виконання умов договору, відновити орендоване приміщення, тобто привести до стану, в якому воно було передано в оренду шляхом сплати вартості відновлення останнього згідно з кошторисом, після погашення заборгованості звільнити приміщення від своїх речей.
Одночасно із претензією надіслано рахунок - фактуру №СФ від 08.07.2022 про оплату оренди приміщення за березень - липень 2022 на суму 180 505 грн, рахунок на оплату житлово-комунальних послуг по об`єкту оренди за червень 2022 №000610120622 на суму 8809,44 грн.
Заборгованість по об`єкту оренди за комунальні послуги була оплачена позивачем на суму 8809,44 грн за платіжним дорученням №65 від 19.07.2022.
Відповідачем на виконання умов договору було сплачено на користь позивача: - 26 400,00 грн заставної суми відповідно до прибуткового касового ордеру №1 від 15.11.2021; - 26 400,00 грн орендної плати за період з 16.12.2021 по 15.01.2022 відповідно до прибуткового касового ордеру №2 від 15.11.2021; - 56 768,00 грн орендної плати, що підтверджується банківськими виписками АТ "Правекс Банк" за 03.02.2022 - 04.02.2022, 20.01.2022 - 31.01.2022.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.11.2022 у справі № 916/1788/22, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:
- у довідці №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року; Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
- в період з 24.02.2022 до теперішнього часу мають місце форс-мажорні обставини, за які відповідач не відповідає, з підстав чого до спірних правовідносин щодо нарахування орендної плати може бути застосовано положення частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України, а з огляду на те, що відповідач самостійно здійснює індивідуальну підприємницьку діяльність (протилежного суду не доведено) та з 23.02.2022 перебуває за межами території України, наявні підстави для звільнення відповідача від оплати орендної плати в період з березня по липень 2022 року;
- враховуючи викладене, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 146 270 грн заборгованості по орендній платі задоволенню судом не підлягає;
- у матеріалах справи міститься рахунок на сплату житлово-комунальних послуг за червень 2022 року №000610120622, платник Коба Ольга Іванівна, адреса: м. Київ, вул. М. Максимовича, 28-Д, офіс 12оф. Відповідно до даного рахунку площа приміщення становить 38,33 кв. м. В той же час, предметом оренди у даному випадку є нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. М. Максимовича, 28Д, нежиле приміщення 035 (перший поверх), площею 36,9 кв. м. Таким чином, рахунок на сплату житлово-комунальних послуг за червень 2022 року №000610120622 не може вважатися належним доказом вартості комунальних, що підлягає стягненню з відповідача, оскільки даний рахунок стосується іншого приміщення з іншою площею;
- протягом періоду з 24.02.2022 по теперішній час відповідач не користувався орендованим приміщенням, не міг користуватись комунальними послугами, стягнення вартості яких з відповідача за вказаний період вимагає позивач у сумі 8 809,44 грн, з огляду на що позовна вимога позивача про стягнення вказаної суми вартості комунальних витрат задоволенню не підлягає.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2022 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у даній справі та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Скаржник у якості підстав касаційного оскарження судових рішень зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: судами першої та апеляційної інстанцій застосовано частину 6 статті 762 Цивільного кодексу України без урахування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16.
Крім того, Фізична особа-підприємець Коба Ольга Іванівна також зауважує, що судами було проігноровано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 20.10.2021 у справі № 911/3067/20 та від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 стосовно форс-мажорних обставин.
Фізична особа - підприємець Фоміна Марія Олександрівна подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
5. Позиція Верховного Суду
Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Водночас Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
Предметом позову у справі, що розглядається є вимоги Фізичної особи - підприємця Коби Ольги Іванівни про стягнення з Фізичної особи-підприємця Фоміної Марії Олександрівни заборгованості з орендної плати та заборгованості по комунальним платежам.
Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати Суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Фізична особа-підприємець Коба Ольга Іванівна просила стягнути з Фізичної особи-підприємця Фоміної Марії Олександрівни заборгованість з орендної плати у розмірі 146 270,00 грн, яка утворилась за період з березня 2022 року по липень 2022 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем правомірно нараховано орендну плату за березень - липень 2022 року. Разом з тим, суди зазначили, що з врахуванням проведеної відповідачем 15.11.2021 за прибутковими касовими ордерами №№1, 2 оплати в сумі 52 800 грн, сума орендної плати за вказаний період складає - 93 470 грн.
Водночас суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати, оскільки з 24.02.2022 до теперішнього часу мають місце форс-мажорні обставини, що підтверджується довідкою №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислової палати України. При цьому, суди зазначили, що відповідач з 23.02.2023 перебуває за межами території України. Дані висновки судів зроблені з посиланням на частину 6 статті 762 Цивільного кодексу України та частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".
Суд касаційної інстанції вважає передчасними висновки судів про наявність підстав для відмови у позові про стягнення заборгованості з орендної плати з огляду на наступне.
Згідно із частиною 4 статті 14 Цивільного кодексу України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду в пунктах 6.8-6.10 постанови від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 (на яку посилається скаржник) виклала наступні висновки щодо застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України:
- наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає;
- обставини, зазначені у нормі частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними;