ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа №640/25345/19
адміністративне провадження № К/990/796/23, К/990/37612/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №640/25345/19
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії № 1 про поновлення на роботі, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора та ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Аліменка В.О., суддів: Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії № 1, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії № 1 від 04 листопада 2019 року №254 "Про неуспішне проходження атестації";
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 15 листопада 2019 року №1571ц про звільнення;
1.3. поновити в Офісі Генерального прокурора на посаді прокурора відділу організації підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді або на рівнозначній посаді з 20 листопада 2019 року;
1.4. стягнути з Офісу Генерального прокурора середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 20 листопада 2019 року по день фактичного поновлення на роботі.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначала про те, що на час прийняття оскаржуваного рішення у кадрової комісії № 1 були відсутні правові підстави для її функціонування та здійснення повноважень щодо прийняття рішень з питань атестації. У зв`язку з порушенням принципу прозорості проведення атестації 18 жовтня 2019 року вона звернулась з заявою про відкликання своєї заяви від 15 жовтня 2019 року про проходження атестації та виключення зі списку на складання іспиту. Проте про результати розгляду заяви її не було повідомлено, в результаті чого вона перебувала у стані необізнаності та невизначеності щодо подальших дій. Вважає, що рішення про неуспішне проходження атестації кадрова комісія може прийняти за результатами атестації, у той час як оскаржуване рішення прийнято у зв`язку з неявкою прокурора для проходження атестації.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури з серпня 1994 року, з 24 вересня 2019 року на посаді прокурора відділу організації підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України.
3.1. 15 жовтня 2019 року позивач подала Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора та про намір пройти атестацію.
3.2. 18 жовтня 2019 року позивач подала заяву про відкликання заяви від 15 жовтня 2019 року про намір пройти атестацію та просила виключити зі списку (група № 4, поряд. № 88) на складання 23 жовтня 2019 року іспиту у формі анонімного тестування. 21 жовтня 2019 року ця заява зареєстрована у приймальні громадян Генеральної прокуратури України.
3.3. 24 жовтня 2019 року відбулося засідання Першої кадрової комісії. Відповідно до протоколу № 4 було розглянуто заяву ОСОБА_1 та вирішено, що у зв`язку з тим, що Порядком не передбачено можливості відкликати раніше подану заяву про проходження атестації, заява з таким змістом не може вважатися поважною причиною неявки на іспит, тому комісією щодо таких заявників ухвалено рішення про фіксацію факту неявки на іспит анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, що був проведений 23, 24 жовтня 2019 року.
3.4. 04 листопада 2019 року кадровою комісією № 1 прийнято рішення № 254 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора". Відповідно до цього рішення, керуючись пунктами 13, 17 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", пунктом 11 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, враховуючи, що прокурор ОСОБА_1 не з`явилася на складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, що відбувався 23, 24 жовтня, 04 листопада 2019 року, вона не допускається до проходження наступних етапів атестації. У зв`язку з цим позивач неуспішно пройшла атестацію.
3.5. На підставі рішення першої кадрової комісії №254 від 04 листопада 2019 року наказом Генерального прокурора від 15 листопада 2019 року № 1571ц звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 20 листопада 2019 року.
3.6. Вважаючи протиправними рішення першої кадрової комісії №254 від 04 листопада 2019 року та наказ Генерального прокурора від 15 листопада 2019 року № 1571ц, позивач звернулася з даним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2021 року позов задоволено частково.
4.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 15 листопада 2019 року № 1571ц про звільнення ОСОБА_1 з 20 листопада 2019 року з посади прокурора відділу організації підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України.
4.2. Поновлено з 20 листопада 2019 року на роботі в Офісі Генерального прокурора на посаді прокурора відділу організації підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді або на рівнозначній посаді в органах прокуратури.
4.3. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 листопада 2019 року по 27 квітня 2021 року в розмірі 3 107 373,40 грн.
5. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що станом на час звільнення позивача з посади ні реорганізація (злиття, приєднання, поділу, перетворення), ні ліквідації не відбулося, а здійснено лише у грудні 2019 року перейменування юридичної особи. Також не надано доказів на підтвердження скорочення посади, яку займала позивач. Таким чином, суд наголошував, що позивач не міг бути звільнений на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" без наявності юридичного факту реорганізації чи ліквідації Генеральної прокуратури України.
5.1. Оскаржуваний наказ про звільнення з посади не відповідає вимогам Закону України "Про прокуратуру" та ставить позивача у стан правової невизначеності, оскільки його зміст не дозволяє позивачу встановити дійсні підстави звільнення та спрогнозувати подальші свої дії, зокрема, щодо оскарження такого наказу.
5.2. Неврегульованість чинним законодавством питання проведення атестації у випадку відкликання заяви про намір пройти атестацію, не може порушувати право позивача на відкликання такої заяви. З аналізу пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" вбачається, що у разі, якщо особа не подала заяви про згоду пройти атестацію (також слід прирівняти відкликання раніше поданої заяви), то така особа не підлягає атестації взагалі. Враховуючи що позивач відкликала свою заяву про намір пройти атестацію, то у кадрової комісії були відсутні правові підстави для прийняття рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.
5.3. Проаналізувавши положення Порядку № 221, окружний суд вважав що через закріплені у його пунктах 9 та 10 розділу І положення від усіх діючих прокурорів, які мають бажання далі працювати за посадою та реалізовувати свої права щодо вибору професії та місця роботи, подати встановленої форми заяву. У такий спосіб певну категорію прокурорів поставлено перед вибором або подавати заяву про намір перейти до так званого новоствореного органу прокуратури, або не подавати таку заяву, наслідком чого буде звільнення з займаної посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Така обов`язкова умова як подання зазначеної заяви встановленої форми свідчить про очевидне втручання суб`єкта владних повноважень в особисті права і свободи позивача.
5.4. Також суд брав до уваги доводи позивача, не спростовані відповідачем під час судового розгляду справи, стосовно необ`єктивності умов проведення атестації прокурорів, враховуючи кількість запропонованих питань, проміжок часу, наданого на підготовку відповідей на зазначені питання та власне специфіку питань, враховуючи специфіку спеціалізації прокурорів.
5.5. На переконання суду рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є лише проміжним процедурним висновком кадрової комісії та не породжує правових наслідків для позивача, а таким рішенням є саме наказ про звільнення.
6. Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року допущено до негайного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2021 року в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 36 978,28 грн.
7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове яким позов задоволено.
7.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Кадрової комісії № 1 від 04 листопада 2019 року №254 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .
7.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 15 листопада 2019 року № 1571ц про звільнення ОСОБА_1 з 20 листопада 2019 року з посади прокурора відділу організації підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України.
7.3. Поновлено ОСОБА_1 з 20 листопада 2019 року на посаді прокурора відділу організації підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України.
7.4. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 листопада 2019 року по 27 квітня 2021 року в розмірі 619 171,20 грн.
8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" не відбулося припинення Генеральної прокуратури України внаслідок її реорганізації чи ліквідації. Натомість має місце перейменування зазначеного органу в Офіс Генерального прокурора.
8.1. Звільнення прокурора з посади з посиланням на пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за відсутності ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, суд визнав необґрунтованим.
8.2. Рішення кадрової комісії, прийняте за підсумками атестації, за відсутності підстав для початку її проведення, а також за відсутності законодавчого механізму реалізації наслідків відмови від проходження чи неуспішного проходження атестації, не може вважатися законним та підлягає скасуванню.
8.3. Керуючись нормами статті 235 Кодексу законів про працю України та у зв`язку з тим, що Генеральна прокуратура України не була ліквідована, позивача поновлено на раніше займаній посаді.
8.4. Середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача було розраховано відповідно до кількості днів вимушеного прогулу (360 днів) та середньоденної заробітної плати (1 719,92 грн). Станом на 27 квітня 2021 року положення пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати втратили чинність, а тому не підлягали застосуванню.
9. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року в справі №640/25345/19, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
10. Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу №640/25345/19 на новий розгляд до цього ж суду, суд касаційної інстанції виходив з того, що позивач неодноразово вказувала у позовній заяві та у доводах апеляційної скарги на факт дискримінації під час проведення атестації прокурорів, оскільки незважаючи на подання нею заяви про відкликання заяви про намір пройти атестацію, її не було виключено зі списків осіб на складання іспиту. Також позивач вказувала на неврегульованість питання щодо того, яким чином мав діяти відповідач у разі надходження заяви про відкликання заяви про проходження атестації, зокрема вказує на ненадання відповіді на таку заяву, що порушує її конституційні права, в тому числі право бути почутою.
10.1. У той же час суд апеляційної інстанції не звернув увагу на доводи апеляційної скарги позивача, а обмежився формальним підходом до її розгляду в частині оскарження рішення кадрової комісії, яке, відповідно до вимог Порядку № 221, є підставою для видання наказу про звільнення прокурора з посади та органів прокуратури.
10.2. З цього приводу Верховний Суд зазначив, що одного лише зазначення судом апеляційної інстанції у своїй постанові відсутності факту ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або скорочення кількості прокурорів, не є достатнім для розгляду та перевірки доводів апеляційної скарги з точки зору принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі.
11. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2021 року та додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
11.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Кадрової комісії № 1 від 04 листопада 2019 року № 254 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .
11.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 15 листопада 2019 року № 1571ц про звільнення ОСОБА_1 з 20 листопада 2019 року з посади прокурора відділу організації підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України.
11.3. Поновлено ОСОБА_1 з 20 листопада 2019 року на посаді прокурора відділу організації підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України.
11.4. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 листопада 2019 року по 22 листопада 2022 року в розмірі 1 293 379,84 грн. (1719,92*752дн.)
11.5. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 36 978,28 грн.
12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції виходив з того, що звернувшись до Генеральної прокуратури України із заявою про відкликання заяви від 15 жовтня 2019 року, позивач реалізувала своє право на волевиявлення у питанні проходження атестації.
12.1. Враховуючи, що позивач відкликала свою заяву про намір пройти атестацію, а прийняттю кадровою комісією № 1 рішення від 04 листопада 2019 року № 254 не передувала будь-яка індивідуальна оцінка її роботи чи поведінки на посаді прокурора, яка була б несумісна зі статусом прокурора, суд дійшов висновку, що рішення про визнання ОСОБА_1 такою, що неуспішно пройшла атестацію є протиправним і підлягає скасуванню.
12.2. Також суд зазначив, що у разі звернення прокурора із заявою про відкликання заяви щодо участі в атестації кадрова комісія не мала правових підстав відносити позивача до осіб, які без поважних причин не з`явилися для складання іспиту, та приймати рішення про неуспішне проходження ним атестації.
IV. Касаційне оскарження
13. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанцій, Офіс Генерального прокурора та ОСОБА_1 подали до Верховного Суду касаційні скарги.
13.1. Посилаючись на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України Офіс Генерального прокурора зазначає, що суд апеляційної інстанції, безпідставно застосував норми пунктів 9, 10, 17, підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-ІХ, пунктів 9-11 розділу І Порядку № 221 без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі №440/2667/20, від 17 травня 2022 року у справі №440/2802/20 та від 14 липня 2022 року у справі №640/10572/20 стосовно прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою за наявності заяви позивача про відкликання заяви про переведення на посаду в Офіс Генерального прокурора, обласну, окружну прокуратуру.
13.2. У зв`язку із наведеним скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
14. ОСОБА_1, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про незастосування судом норм Закону, які підлягали до застосування, а саме, пункту 14 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-ІХ, пункту З Розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, у якому зазначено, що атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, пункту 2 розділу II Порядку проходження прокурорами атестації щодо оприлюднення тестів за 7 днів до початку тестів, пункту 1 Розділу II Порядку № 221 стосовно публікації графіку не пізніше ніж за 5 днів до дня складання іспиту; абзацу З пункту 11 Розділу І та пункту 2 Розділу V Порядку проходження прокурорами атестації, де передбачена можливість подання прокурорами заяв про перенесення дат іспитів, співбесіди та їх розгляд, а також зауважень, скарг на процедуру проведення атестації; абзацу 2 пункту 11 розділу І Порядку № 221, в якому зазначається, що у разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором і факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.
14.1. У зв`язку із наведеним ОСОБА_1 просить змінити мотивувальну частину оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та доповнити в частині підстав скасування рішення кадрової комісії та наказу про звільнення з посади.
15. У відзиві на касаційну скаргу відповідача, позивач посилаючись на її необґрунтованість просить залишити вказану скаргу без задоволення.
16. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу позивача, посилаючись на її необґрунтованість просить залишити вказану скаргу без задоволення.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Статтею 4 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
21. Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (частина третя статті 16 Закону України "Про прокуратуру" із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури").
22. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
23. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" у тексті Закону України "Про прокуратуру" слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
24. Абзацами першим та другим пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" встановлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
25. Пунктами 4 - 6 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" передбачено, що день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".
Офіс Генерального прокурора є правонаступником Генеральної прокуратури України у міжвідомчих міжнародних договорах, укладених Генеральною прокуратурою України.
З дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
26. Відповідно до абзацу першого пункту 7, пункту 9 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
27. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" встановлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
28. Згідно з пунктом 11 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.