ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 480/3852/22
адміністративне провадження № К/990/16150/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року, постановлену у складі судді Соп`яненка О.В., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: Бершова Г.Є. (доповідач), Чалого І.С., Ральченка І.М.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 13 квітня 2022 року № 3002- МР "Про звільнення ОСОБА_1 " в повному обсязі;
1.2. поновити його на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з дати звільнення;
1.3. стягнути з виконавчого комітету Сумської міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 14 квітня 2022 року в сумі 64576,75 гривень та судові витрати.
2. Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, пропущений з причин, які він вважає поважними. Вказує, що оскаржуване рішення Сумської міської ради від 13 квітня 2022 року ним отримано 05 травня 2022 року разом із трудовою книжкою. Тобто, зміст рішення та підстави звільнення з посади він фактично дізнався з цієї дати. Для підготовки адміністративного позову було подано ряд заяв на адресу відповідача про надання інформації про процедуру прийняття оскаржуваного рішення, офіційного відеозапису засідання ради, на якому приймалося оскаржуване рішення, довідки про середню заробітну плату тощо. Відповіді на вказані заяви ним отримано 12 травня 2022 року, 16 травня 2022 року та 23 травня 2022 року. Вважає, що вказані обставини підтверджують відсутність об`єктивної можливості звернутись до суду у місячний строк з дати прийняття оскаржуваного рішення. Звертається до суду у місячний строк, з дати фактичного отримання оскаржуваного рішення та трудової книжки, тобто з 05 травня 2022 року.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Ухвалою Сумсього окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року В задоволенні клопотання позивача про визнання причини пропущеного строку звернення до суду поважною та його поновлення відмовилено. Позовну заяву залишено без руху та запропоновано ОСОБА_1 подати заяву про поновлення строку, вказавши інші причини поважності пропуску строку.
4. На виконання вимог ухвали позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у якій зазначено, що він не мав об`єктивної можливості раніше 05 травня 2022 року дізнатись про зміст оскаржуваного рішення та отримати його текст, а отже і у місячний строк з дати його прийняття чи оприлюднення оскаржити до суду, через наявність поважних причин і через дію обставин, на які позивач не мав можливості вплинути і їх попередити. А саме: з 18 квітня 2022 року він здійснював догляд за тяжко хворою матір`ю, яка проживала у Охтирському районі, змушений був для цього терміново виїхати з міста Суми. Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1, був зайнятий в організації поховання. Також позивачем зазначено, що до 03 травня 2022 року звернення до Сумського окружного адміністративного суду було неможливим, оскільки робота суду була зупинена, відновлена з 29 квітня 2022 року, про що 03 травня 2022 року була розміщена інформація на офіційному сайті суду. Рішення, яке оскаржується, у порушення вимог закону було оприлюднено на офіційному сайті Сумської міської ради лише 27 квітня 2022 року і позивач не мав можливості про це дізнатися у зв`зку з перебуванням за місцем проживання своєї матері у Охтирському районі Сумської області.
5. Ухвалою Сцумського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
6. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що граничним строком оскарження рішення Сумської міської ради 13 квітня 2022 року № 3002-Мр є 13 травня 2022 року. Також зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що спірне рішення Сумської міської ради 13 квітня 2022 року № 3002-Мр опубліковано 27 квітня 2022 року на сайті Сумської міської ради. За таких обставин, позивач мав дізнатися про власне звільнення 27 квітня 2022 року. Отже, останнім днем звернення до суду з цим позовом є 27 травня 2022 року, в той час, як позивач подав до суду цей позов засобами поштового зв`язку лише 04 червня 2022 року. Крім того, позивач не надав жодного обґрунтування неможливості дізнатися зі спірним рішенням у період робочого тижня з 13 квітня 2022 року по 15 квітня 2022 року. Також позивач не наводить обставин перебування у щорічній відпустці або відпустці без збереження заробітної плати у період з 18 квітня 2022 року до початку травня 2022 року. Також суд вважає, що отримання позивачем рішення 05 травня 2022 року не змінює моменту, з якого позивач міг і повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не підтверджують об`єктивну неможливість чи ускладнення для звернення до суду з позовом у встановлений законом строк та не можуть бути визнані поважними.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
8. У скарзі він просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
9. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що рішення міської ради про звільнення, трудову книжку та довідку про нараховані при звільненні виплати, позивач отримав 05 травня 2022 року за результатами його особистого звернення до роботодавця, а не в результаті виконання обов`язку роботодавцем (відповідачем) по врученню цих документів працівникові (позивачеві) у день його звільнення, як це передбачено ст. 47 КЗпП України та ст. 116 КЗпП України.
9.1. Крім того, позивач зазначає, що згідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення (норма в редакції на час звернення до суду).
9.1.1. Водночас, ч. 5 ст. 122 КАС України встановлює, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної іслужби встановлюється місячний строк.
9.1.2. Таким чином позивач зауважує, що положення ч. 5 ст. 122 КАС України не відсилають до події, з якої має відраховуватись цей місячний строк, а відтак, логічним є застосування вищевказаних положень у взаємозв`язку з положеннями ст. 233 КЗпП України, які конкретизують настання події від якої обліковується зазначений строк звернення до суду, оскільки іншого діюче законодавство не містить.
9.2. Крім того, скаржник зазначає, що в контексті ч. 1 ст.120 КАС України, перебіг процесуального строку, визначеного п.5 ст. 122 цього ж Кодексу на звернення позивача до суду з даним позовом починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок і такою подією є отримання позивачем рішення міської ради про звільнення, трудової книжки та довідки про нараховані при звільненні виплати, яка відбулась 05.05.2022 року. До місцевого суду позивач звернувся з позовною заявою засобами поштового зв`язку 04.06.2022 року, тобто, до спливу менше, ніж двох місяців з дати прийняття радою рішення про звільнення позивача і до спливу місячного строку з дати отримання оскаржуваного рішення, трудової книжки та довідки про нарахованих при звільненні виплат. Попередні судові інстанції зазначеного не врахували, дійшовши передчасного висновку про те, що відсутні причини для поновлення процесуального строку на звернення позивача до суду.
9.3. Також позивач зауважує, що через активні бойові дії російських військ на Сумщині, область перебувала в окупації ворога з 24.02.2022 року і по 04.04.2022 року (офіційна інформація з сайту Сумської обласної військової адміністрації). Роботодавець позивача в особі міського голови чи будь-хто інший, не надавав вказівок відносно того, яким чином позивач весь цей період мав здійснювати свої повноваження на посаді, ніяких внутрішніх документів щодо відпусток тощо в той час не оформлювалось через те, що просто нікому це було робити, відтак, позивач, як і всі інші працівники ради, в цілях безпеки для життя, протягом періоду з 24.02.2022 року і по 03.05.2022 року до будівлі ради не прибував в тому звичному режимі роботи, як це було визначено в мирних умовах життя. Отже, через такі обставини, у період з 24.02.2022 року і протягом квітня, травня 2022 року, чітке додержання процесуальних строків, в т.ч. й щодо звернення до суду, для позивача було ускладнено з незалежних від нього обставини. Отже, в заяві про поновлення процесуального строку на звернення до суду, позивач вказав, що він не був обізнаний про прийняте радою рішення щодо його звільнення у зв`язку з тим, що таке рішення приймалось не у звичному режимі, а онлайн; про наміри його звільнити роботодавець позивача не повідомляв; про прийняте рішення ради у день його прийняття (13.04.2022 року) та у день його оприлюднення (27.04.2022 року) роботодавець позивача (працівника) не повідомляв, не дивлячись на те, що саме в обов`язок роботодавця входить вручення працівнику рішення про його звільнення, трудової книжки (ст. 47 КЗпПУ)та довідки про нараховані при звільнення виплати (ст. 116 КЗпПУ) саме в день звільнення, оскільки цього прямо вимагають вказані норми закону.
9.4. Також позивач звернув увагу, позивач вказав на те, що з 18.04.2022 року по 03.05.2022 року він був відсутній у місті Суми у зв`язку з доглядом та подальшим похованням матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Грунівка Охтирського району.
9.5. Крім того, скаржник зазначив, що 05.05.2022 року позивачеві вдалось подати заяву до відділу кадрів ради з вимогою про видачу рішення та трудової книжки, які у цей день йому видано, а отже, саме в цей день позивач офіційно дізнався про своє звільнення, про підстави звільнення та про виплати, які підлягали йому нарахуванню при звільненні та отримав трудову книжку з записом про звільнення.
10. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність і просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
IV. Джерела права й акти їх застосування
11. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
12. Відповідно статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
13. За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
13.1. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
13.2. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
14. За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.