ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 420/13302/20
адміністративне провадження № К/990/24375/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/13302/20
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року (головуючий суддя Потоцька Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року (головуючий суддя Шеметенко Л.П., судді Стас Л.В., Турецька І.О.)
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернулася до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), у якому просила:
1.1. визнати протиправними дії щодо атестації та врахувати результати атестації від 11.06.2020р.;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14 серпня 2020 року №61-дв "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1";
1.3. визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16 жовтня 2020 року №69-дв "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1";
1.4. визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №76-дв від 16 листопада 2020 року "Про внесення змін до наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16 жовтня 2020 року №69-дв "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1";
1.5. поновити її на посаді начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);
1.6. стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 листопада 2020 року по день поновлення на роботі.
1.7. Позов обґрунтований тим, що позивач вважає наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.08.2020 року № 61-дв, яким до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, протиправним через порушення порядку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Позивач посилається на відсутність встановлених дійсних обставин справи, що призвело до хибних висновків про неналежне виконання нею своїх посадових обов`язків.
1.8. На думку позивача, Дисциплінарна комісія не встановлювала причин втрати виконавчих проваджень, осіб, причетних до їх втрати тощо, а лише констатувала факт порушення начальником відділу строків, які не встановлені жодним нормативним документом для проведення інвентаризації виконавчих проваджень. Також вважає, що Дисциплінарна комісія не встановила вчинення з її боку будь-яких протиправних дій, та не врахувала, що відповідальними за збереження виконавчого провадження, яке не передано до архіву, є державний виконавець, приватний виконавець.
1.9. Також позивач вважає протиправним наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.10.2020р. №69-дв, із внесеними згідно із наказом №76-дв від 16.11.2020р. змінами, яким її було звільнено з посади на підставі п. 7 ч. 2 ст. 65, п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу". Посилається на те, що висновки Дисциплінарної комісії, які були враховані при прийнятті зазначеного наказу, не відповідають дійсності та є наслідком неналежного виконання членами Дисциплінарної комісії своїх обов`язків. Вказує на відсутність в матеріалах дисциплінарного провадження пояснень інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, належним чином завірених копій документів і матеріалів, що підтверджують чи спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку.
1.10. Крім іншого, позивач посилалась на неналежне сповіщення її про дату, час та місце засідання дисциплінарної комісії, що призвело до порушення її права на участь у засіданні комісії. Також вказувала на те, що вона має статус викривача, оскільки за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості щодо вчинення службовими особами Першого суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. Позивач вважає, що з огляду на зазначене вона не може бути звільнена зі служби чи притягнута до дисциплінарної відповідальності.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2.1. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач у спірних правовідносинах діяв відповідно до приписів чинного законодавства, оспорювані накази відповідають визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернулася із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову повністю.
4. На обґрунтування підстави оскарження відповідач зазначає пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про те, що судами обох інстанцій при застосуванні норм права не враховано висновки Верховного Суду у справах №200/10988/19-а, 540/4057/20, 540/2464/19, 300/3980/20, 500/426/19 щодо юридичної кваліфікації дій державного службовця як перевищення службових повноважень, а також відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1042 щодо належного сповіщення особи, стосовно якої розпочато дисциплінарне провадження, та п.6 Правил ведення діловодства №1829/5 щодо забезпечення організації та безпосереднього контролю за виконавчими провадженнями, відповідальності керівника за їх втрату.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
5. 22.05.2020 року за №11867/04-35 до управління юстиції надійшов лист начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1 щодо проведення службової перевірки за фактом втрати матеріалів виконавчих проваджень, а саме:
№60523679 про стягнення з ОСОБА_2 на користь "Альфа-Банку" грошових коштів у розмірі 3 356 750,00 грн.
№58299037 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" грошових коштів у розмірі 700 529,22 грн.
№57451990 про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ "Ощадбанк" грошових коштів у розмірі 526 904,89 грн.
6. Згідно з наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.06.2020 року № 1390-к дисциплінарною комісією Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було здійснено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1, за результатами якого складено акт службової перевірки та подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1, яким рекомендовано притягнути ї як начальника відділу до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани за допущення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу".
7. Наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.08.2020 року № 61-дв з урахуванням характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, обставин, за яких він був вчинений, попередньої поведінки державного службовця, а також ставлення до виконання посадових обов`язків та керуючись статтями 64-67 Закону №889-УІІІ застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
8. Відповідно до наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 31.08.2020 року №1951-к "Про здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1" було порушено інше дисциплінарне провадження стосовно позивача.
9. За наслідками здійснення цього дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено подання з розгляду дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1, яким рекомендовано притягнути останню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, визначеного п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону "Про державну службу".
10. Наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.10.2020р. №69-дв позивача було звільнено з посади начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) за перевищення службових повноважень відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 65, п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу".
11. Наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.11.2020 року № 76-дв до наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.10.2020р. №69-дв було внесено зміни, та зазначено, зокрема, що відповідно до п. 2 наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.10.2020р. №69-дв "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1" вважати ОСОБА_1 начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) звільненою у перший робочий день наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, а саме: 16 листопада 2020 року.
12. Позивач, вважаючи ці накази протиправними, звернулася до суду з цим позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування.
13. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
15. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
16. За приписами частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
17. В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Закон № 889-VIII).
19. Згідно з частинами першою-третьою статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
20. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
21. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
22. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (ст. 1 Закону).
23. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державну службу" державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
24. Закон України "Про державну службу" є спеціальним законом з питань вступу, проходження та припинення державної служби.
25. Статтею 61 цього Закону передбачено, що службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.
26. Відповідно до ст. 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.
27. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.
28. За невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (ч. 1 ст. 64 Закону № 889-VIII).
29. Згідно ч. 2 цієї статті для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
30. Статтею 65 Закону № 889-VIII визначено підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
31. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
32. Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.
33. Статтею 66 Закону № 889-VIII передбачено види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування.
34. Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
35. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
36. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
37. Відповідно до ч. 7 ст. 66 Закону № 889-VIII за кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
38. Частиною першої статті 67 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
39. Згідно зі ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
40. Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення. Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
41. Відповідно до ч. 10-11 ст. 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
42. Відповідно до ст. 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
43. З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (ст.73 Закону № 889-VIII).
44. У статті 74 Закону № 889-VIII передбачено гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення.
45. Так, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
46. Частинами 2-5 Закону № 889-VIII закріплено, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
47. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
48. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
49. Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
50. Статтею 77 Закону № 889-VIII передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
51. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
52. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
53. В силу пункту 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
54. Приписами частини першої статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
55. Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 р. № 1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження, який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.
56. Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
57. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
58. Відповідно до п. 34 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.
59. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.
60. Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).
61. Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.
62. У мотивувальній частині зазначаються: у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням; заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду;
у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів; обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; ступінь вини державного службовця; характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків; відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби; заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.
63. У резолютивній частині зазначаються:
у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку; пропозиція про закриття дисциплінарного провадження;
у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.
64. Згідно з п. 35 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.
VI. Позиція Верховного Суду
65. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
66. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
67. Підставою звернення з касаційною скаргою зазначено пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
68. Предметом оскарження у цій справі є накази відповідача про застосування до позивача дисциплінарних стягнень.
69. Ці накази оскаржуються позивачем, оскільки, на її думку, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства щодо їх підставності та обгрунтованості та порушують її права.
70. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.
71. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що скаржуваний позивачем наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.08.2020 року №61-дв про накладення дисциплінарного стягнення було прийнято за наслідком здійснення дисциплінарного провадження у зв`язку із втратою виконавчих проваджень.
72. Суди встановили, що 09.06.2020 року комісією з проведення службової перевірки було проведено службову перевірку за фактами, викладеними в листі начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1 від 22.05.2020 року № 11867/04-35 стосовно втрати матеріалів виконавчих проваджень.
73. За результатами її проведення складено акт перевірки від 09.06.2020 року.
74. В ході проведення цієї службової перевірки комісією з відібраних у позивача пояснень було встановлено, що 09.05.2020 року о 09:00 год. при прибутті нею у приміщення Відділу у кабінеті №2 знаходилась заступник начальника Відділу з невідомою особою. Пояснити їй причину перебування невідомої особи у робочому кабінеті державних виконавців, в якому знаходилось 4 робочі комп`ютери, які містять доступи до відповідних реєстрів та на яких зберігається конфіденційна інформація, ці особи не змогли. З огляду на викладене 14.05.2020 року позивачем було доручено державним виконавцям підпорядкованого їй Відділу, місця роботи яких розташовані у кабінеті № 2, проведення інвентаризації виконавчих проваджень.
75. Згідно із службовою запискою старшого державного виконавця відділу відсутні три виконавчих провадження.
76. З пояснень старшого державного виконавця Відділу від 09.06.2020 року встановлено, що нею, 08.05.2020 року, на прохання заступника начальника Відділу, залишено ключ від кабінету №2 у охоронця. 14.05.2020 року в ході проведення інвентаризації виявлено відсутність зазначених виконавчих проваджень, про що повідомлено начальника Відділу у доповідній записці від 14.05.2020 року.
77. Згідно з поясненнями заступника начальника Відділу Дараган В.О. від 09.06.2020 року, після закінчення робочого дня 08.05.2020 року, старшим державним виконавцем здійснено телефонний дзвінок з питанням чи випадково не знаходяться на її робочому столі не відкриті виконавчі провадження. Оскільки заступника начальника Відділу не було на робочому місці, вона звернулася з проханням до державного виконавця залишити ключ від її кабінету у охоронця для повернення виконавчих проваджень у разі їх перебування в її кабінеті.
78. У вихідній день, 09.05.2020 року, заступник начальника Відділу приїхала до Відділу та взяла у охоронця ключ від кабінету № 2, після чого нею повернуто виконавчі провадження на робочий стіл старшого державного виконавця Відділу, про що її повідомлено у телефонному режимі. Причетність до зникнення виконавчих проваджень заступник начальника Відділу заперечує.
79. Під час службової перевірки 09.06.2020 року комісією на підставі наказу управління юстиції від 28.05.2020 року № 1213-к "Про створення комісії для проведення службової перевірки", виконавчі провадження № 60523679, № 58299037, № 57451990 не виявлені.
80. За результатами проведення відповідної службової перевірки виконавчі провадження №60523679, №58299037, №57451990 визнано втраченими та рекомендовано начальнику Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ОСОБА_1 вжити заходи щодо відновлення втрачених виконавчих проваджень.
81. Позивач надала письмові пояснення від 01.07.2020 року щодо виконання своїх посадових обов`язків та причетність до зникнення виконавчих проваджень.
82. 14.07.2020 року дисциплінарною комісією Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено подання за наслідком розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1, в якому з урахуванням встановлених в ході проведення службової перевірки обставин Комісія дійшла висновку, що начальником відділу ОСОБА_1 порушено вимоги п. 6 Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 року № 1829/5, а саме: забезпечення організації ведення діловодства та архіву, контроль за дотриманням цих Правил в органах державної виконавчої служби покладаються на керівника органу державної виконавчої служби.
83. На підставі викладеного комісія дійшла висновку, що за результатом розгляду матеріалів дисциплінарного провадження стосовно начальника відділу ОСОБА_1 вбачається наявність ознак дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, а саме: порушення вимог п. 6 Правил, Розділу ІІ та ІІІ Посадової інструкції, Розділу ІІ та ІІІ Положення.