ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 380/1146/20
адміністративне провадження № К/9901/29617/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Берназюка Я.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року (головуючий суддя: Кузан Р.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 380/1146/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАК РЕНЕСАНС" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
06 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАК РЕНЕСАНС" (далі також позивач, ТОВ "ЗАК РЕНЕСАНС" або товариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі також відповідач або ГУ Держпраці у Львівській області), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову № ЛВ4359/1402/НД/АВ/ФС від 10 січня 2020 року про накладення на штрафу, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (далі також КЗпП України), у розмірі 125 190,00 гривень.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 17 червня 2020 року позов задовольнив.
Визнав протиправною та скасував постанову Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ4359/1402/НД/АВ/ФС від 10 січня 2020 року про накладення штрафу, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, у розмірі 125 190,00 гривень.
Львівський окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 19 червня 2020 року заяву представника позивача про прийняття додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив.
Стягнув з Головного управління Держпраці у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ЗАК РЕНЕСАНС" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 750 (п`ять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 жовтня 2020 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року залишив без змін, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року залишив без змін.
09 листопада 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 05 листопада 2020 року, в якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
21 грудня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держпраці у Львівській області від 01 листопада 2019 року № 2127-П "Про проведення інспекційного відвідування ТОВ "ЗАК РЕНЕСАНС", звернення від 22 жовтня 2019 року вх.№ М-1428 та направлення від 01 листопада 2019 року № 2127, посадовими особами відповідача здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ "ЗАК РЕНЕСАНС" з метою проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці.
За результатами інспекційного відвідування 13 листопада 2019 року інспектором праці Мітіним В.С. складено акт № ЛВ4359/1402/НД про неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та письмову вимогу про надання документів від 13 листопада 2019 року № ЛВ4359/1402/НД/ПД. Вказаною вимогою зобов`язано посадову особу ТОВ "ЗАК РЕНЕСАНС" у строк до 10 год. 00 хв. 14 листопада 2019 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування за адресою м.Львів, вул. Валова, 31.
Зазначений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимога про надання документів вручені уповноваженій особі ТОВ "ЗАК РЕНЕСАНС" 13 листопада 2019 року.
На вимогу про надання документів від 13 листопада 2019 року № ЛВ4359/1402/НД/ПД товариством у встановлений строк надано ряд документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, про що свідчать проставлені у вимозі відмітки про виконання.
Уповноваженою особою відповідача 14 листопада 2019 року складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує працю № ЛВ4359/1402/НД/АВ, яким, серед іншого, зафіксовано, що адміністрацією товариства надано заяву та наказ від 04 грудня 2018 року № 6 про прийняття на роботу громадянина ОСОБА_1 на посаду машиніста автомобільного крану з 04 грудня 2018 року, повідомлення про прийняття працівника на роботу громадянина ОСОБА_1 від 04 грудня 2018 року, в якому зазначено, що дата початку роботи 04 грудня 2018 року, табель обліку робочого часу за грудень 2018 року, згідно з яким громадянин ОСОБА_1 працював 03 грудня 2018 року повний робочий день 8 годин, розрахунково-платіжну відомість № НЗП-000012 за грудень 2018 року, згідно з якою працівнику нараховано кошти в сумі 3 636,36 гривень за 20 відпрацьованих днів.
Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що в порушення вимог частини першої, третьої статті 24 КЗпП України, постанови № 413 громадянин ОСОБА_1 був допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Уповноваженою особою відповідача винесено припис про усунення виявлених порушень від 14 листопада 2019 року № ЛВ4359/1402/АВ/П, яким зобов`язано директора ТОВ "ЗАК РЕНЕСАНС" Ренчка Ю.В. усунути встановлені в акті порушення у строк до 25 листопада 2019 року.
05 грудня 2019 року на виконання припису про усунення виявлених порушень від 14 листопада 2019 року № ЛВ4359/1402/АВ/П, позивач надіслав на адресу відповідача письмове повідомлення, в якому, зокрема, повідомив, що дата початку роботи громадянина ОСОБА_1 - 04 грудня 2018 року, а в табелі обліку робочого часу за грудень 2018 року було допущено описку щодо дати початку роботи вказаного працівника, у зв`язку з чим товариством здійснено коригування табелю обліку робочого часу за грудень 2018 року та проведено коригування в Розрахунково-платіжній відомості №НЗП-000012 за грудень 2018 року за реально відпрацьовані дні. Заробітна плата була нарахована та виплачена в повному обсязі за реально відпрацьовані дні. Крім цього, було надано наступні документи на виконання припису: копію табелю обліку робочого часу за грудень 2018 року (відкоригований), копію наказу від 05 грудня 2019 року № 11, копію розрахунково-платіжної відомості № НЗП-000012 за грудень 2018 року згідно з коригованим табелем.
За результатами розгляду матеріалів перевірки додержання законодавства про працю ТОВ "ЗАК РЕНЕСАНС", начальником Головного управління Держпраці у Львівській області 10 січня 2020 року винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ4359/1402/НД/АВ/ФС, якою за порушення вимог частини першої та третьої статті 24 КЗпП України, постанови КМУ від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" (далі також Постанова № 413) на "ЗАК РЕНЕСАНС" накладено штраф у розмірі 125 190,00 гривень.
Не погодившись з постановою про накладення штрафу, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач протиправно, на підставі помилкових висновків про те, що громадянин ОСОБА_1 був допущений 03 грудня 2018 року до роботи без укладення з ним трудового договору та без повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу, оскаржуваною постановою наклав штраф на позивача в розмірі 125 190,00 гривень.
Позивач акцентує увагу на тому, що насправді датою початку роботи громадянина ОСОБА_1 є 04 грудня 2018 року, а в табелі обліку робочого часу за грудень 2018 року було допущено описку щодо дати початку роботи вказаного працівника. Через вказану описку неправильно підсумовано кількість днів і годин роботи для нарахування заробітної плати у платіжно-розрахунковій відомості за грудень 2018 року, оскільки насправді у грудні 2018 року ОСОБА_1 працював 19 днів, а не 20 днів. У зв`язку з виявленими описками, директором ТОВ "ЗАК РЕНЕСАНС" винесено наказ № 11 від 05 грудня 2019 року "Про усунення описки в табелі обліку робочого часу та проведення виправлення в розрахунково-платіжній відомості № НЗП-000012 за грудень 2018 року згідно коригованого табелю". Водночас позивач звертає увагу на те, що на момент прийняття оскаржуваної постанови відповідачу було відомо про допущену описку в табелі обліку робочого часту та у нього був наявний наказ № 11 від 05 грудня 2019 року, відкориговані на підставі такого наказу табель та відомість.
У свою чергу, представник відповідача у відзиві на позов звертає увагу на те, що згідно з табелем обліку робочого часу за грудень 2018 року, працівник ОСОБА_1 03 грудня 2018 року і 04 грудня 2018 року працював по 8 годин, за які згідно з розрахунково-платіжною відомістю № НЗП-000012 за грудень 2018 року йому нараховано кошти і виплачено в повному обсязі, що підтверджується відомостями на виплату готівки за грудень 2018 року № ВЗП-00001 і № ВЗП-00023 за 20 робочих днів (що включає 03 грудня 2018 року і 04 грудня 2018 року). Зазначає, що згідно з пунктом 1 розділу V наданих в ході заходу державного контролю, правил внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві встановлено час початку і закінчення роботи з 09:00 год. до 18:00 год., перерва 13:00 год. - 13:45 год. Відповідач вважає, що обґрунтування позивачем факту роботи працівника ОСОБА_1 03 грудня 2018 року, як описки та виправлення шляхом непроставлення вказаної дати, як робочого дня в табелі обліку робочого часу за грудень 2018 року, і ненарахування відповідних коштів за вказаний день роботи в розрахунково-платіжній відомості № НЗП-000012 за грудень 2018 року після інспекційного відвідування не спростовує виявленого порушення.
Також відповідач звертає увагу на те, що працівнику ОСОБА_1 проставлено 8 годин роботи 04 грудня 2018 року, проте він не міг бути допущений до роботи і працювати 8 годин, оскільки повідомлення в ДФС подане 04 грудня 2018 року о 16 год. 56 хв., а мало бути подане до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
З цих підстав, вважає, що прийнята на підставі інспекційного відвідування позивача постанова про накладення штрафу № ЛВ4359/1402/НД/АВ/ФС від 10 січня 2020 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 125 190,00 гривень, є законною та такою, що не підлягає скасуванню.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
За позицією судів попередніх інстанцій, відповідачем не доведено факту допущення позивачем до виконання робіт працівника без укладення трудового договору, а тому позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу №ЛВ4359/1402/НД/АВ/ФС від 10 січня 2020 року підлягає задоволенню.
Водночас, за позицією судів попередніх інстанцій, витрати на професійну правничу допомогу на суму 5 750,00 гривень є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності та необхідності таких витрат, розумності їхнього розміру.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
З покликанням на правову позицію Верховного Суду у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 826/16738/17 зазначає, що оформлення трудового договору значно ширше поняття ніж його укладання та включає: укладення трудового договору, видання відповідного наказу чи розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, оскільки саме за наявності одночасно цих умов, як зазначено в статті 24 КЗпП України дозволений фактичний допуск працівника до роботи.
Акцентує увагу на тому, що суди покликаються на норми Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26 квітня 2017 року № 295 (далі також Порядок № 295), який втратив чинність на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року.
Інші доводи аналогічні тим, що були викладені відповідачем у відзиві на позов та в апеляційній скарзі.
Водночас відповідач не погоджується з розміром витрат на професійну правничу допомогу і вважає такі не співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт.
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що скаржник покликаючись на постанову Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/16738/17 не врахував того, що у наведеній ним справі обставини, які були встановлені судом першої та апеляційної інстанцій, суттєво відрізнялися від тих обставин, які встановлені у цій справі.
Вважає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили протиправність оскаржуваної постанови та у відповідності до норм матеріального та процесуального права вирішили спір.
З покликанням на положення частини 6 статті 78 КАС України повідомляє суд, що Львівським окружним адміністративним судом було винесено постанову від 30 жовтня 2020 року у справі № 450/4240/19, якою закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідач, Головне управління Держпраці у Львівській області, є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у відповідній області.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 (далі також - Порядок № 823, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
В контексті вимог статті 341 КАС України, суд розглядає справу в межах касаційної скарги, в межах якої не оскаржують порядок проведення інспекційного відвідування, відповідно це не оцінюється судом.
З огляду на зазначене, покликання судів попередніх інстанцій на Порядок № 295 замість Порядку № 823, не впливає на правову оцінку спірних правовідносин.
Щодо безпосередньо виявлених порушень, які стали підставою накладення штрафу у спірних правовідносин слід зазначити таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14 листопада 2019 року відповідачем проведено інспекційне відвідування за місцем здійснення підприємницької діяльності позивача, за результатами якого 10 січня 2020 року відповідачем винесена постанова про накладення штрафу № ЛВ4359/1402/НД/АВ/ФС.
Підставою, яка слугувала для прийняття оскаржуваної постанови було те, що відповідачем виявлено порушення ТОВ "ЗАК РЕНЕСАНС" вимог частин 1,3 статті 24 КЗпП, постанови Кабінету Міністрів України № 413, які полягають в тому що 03 грудня 2018 року гр. ОСОБА_1 був допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
З аналізу наведеної норми слідує, що відповідальність за вказаною статтею настає у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.
Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до частини третьої цієї статті, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджено Постановою № 413.
Так, в акті інспекційного відвідування від 14 листопада 2019 року № ЛВ4359/1402/НД/АВ зафіксовано те, що під час інспекційного відвідування адміністрацією товариства надано заяву та наказ від 04 грудня 2018 року № 6 про прийняття на роботу громадянина ОСОБА_1 на посаду машиніста автомобільного крану з 04 грудня 2018 року, повідомлення про прийняття працівника на роботу громадянина ОСОБА_1 від 04 грудня 2018 року, в якому зазначено, що дата початку роботи 04 грудня 2018 року, табель обліку робочого часу за грудень 2018 року, згідно з яким громадянин ОСОБА_1 працював 03 грудня 2018 року повний робочий день 8 годин, розрахунково-платіжну відомість № НЗП-000012 за грудень 2018 року, згідно з якою працівнику нараховано кошти в сумі 3 636,36 грн. за 20 відпрацьованих днів.
За змістом акта відповідач дійшов висновку, що в порушення вимог частини першої, третьої статті 24 КЗпП України, Постанови № 413 громадянин ОСОБА_1 був допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.