Постанова
Іменем України
27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 824/17/23
провадження № 61-2155ав23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
секретар судового засідання - Михнюк В. М.
учасники справи:
стягувач (позивач) - Товариство Прем`єр Енерджі Ес.Ар.Ел. (PREMIER ENERGY S.R.L) (Румунія),
боржник (відповідач) - Товариство Адлер Енерджі ГмбХ (ADLER ENERGY GmbH) (Австрія),
за участю:
представника стягувача - Волковецького Данила Степановича,
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) апеляційну скаргу представника Товариства Прем`єр Енерджі Ес.Ар.Ел. (PREMIER ENERGY S.R.L) - адвоката Волковецького Данила Степановича на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року в складі судді Рейнарт І. М. в справі за заявою представника Товариства Прем`єр Енерджі Ес.Ар.Ел. (PREMIER ENERGY S.R.L) - адвоката Волковецького Данила Степановича про визнання і надання дозволу на виконання остаточного арбітражного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 204588 за позовом Прем`єр Енерджі Ес.Ар.Ел. (PREMIER ENERGY S.R.L) до Товариства Адлер Енерджі ГмбХ (ADLER ENERGY GmbH) про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
27 січня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника Прем`єр Енерджі Ес.Ар.Ел. (PREMIER ENERGY S.R.L) (далі також - стягувач) - адвоката Волковецького Д. С. (далі також - представник стягувача) про визнання і надання дозволу на виконання остаточного арбітражного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 204588 в частині стягнення з Товариства Адлер Енерджі ГмбХ (далі також - боржник) 3 479 995,39 євро основної суми відшкодування з нарахуванням відсотків та 89 131,17 євро судових витрат і 38 298,65 фунтів стерлінгів витрат на арбітраж, з нарахуванням відсотків.
Мотивуючи подання заяви до Київського апеляційного суду, представник Товариства Прем`єр Енерджі Ес.Ар.Ел. (PREMIER ENERGY S.R.L) - адвокат Волковецький Д. С. посилався на те, що боржник має відкритий рахунок в українському банку АТ "Укргазбанк".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року заяву представника Товариства Прем`єр Енерджі Ес.Ар.Ел. (PREMIER ENERGY S.R.L) - адвоката Волковецького Д. С. про визнання і надання дозволу на виконання остаточного арбітражного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 204588 за позовом Товариства Прем`єр Енерджі Ес.Ар.Ел. (PREMIER ENERGY S.R.L) до Товариства Адлер Енерджі ГмбХ (ADLER ENERGY GmbH) про стягнення грошових коштів, повернуто адвокату Волковецькому Д. С.
Ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що для розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу Київським апеляційним судом стягувач повинен надати докази, що саме на момент подання заяви, боржник знаходиться або має місце перебування на території України або має майно на території України. За наданими представником стягувача документами місцезнаходження боржника - Товариства Адлер Енерджі ГмбХ (ADLER ENERGY GmbH) є достовірно відомим та зареєстровано за адресою: 1010, Австрія, м. Відень, вул. Шоттенрінг, 16/2 (1010, Austria, Vienna, 16/2 Schottenring). Останнє не має місцезнаходження на території України, а представник стягувача не надав належних та достатніх доказів знаходження на території України майна боржника на час подачі заяви. Тому наведені представником стягувача обставини не можуть слугувати підставою для прийняття до розгляду Київським апеляційним судом заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу на території України у справі за участю двох іноземних компаній (стягувача та боржника).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів, позиція іншого учасника справи
15 лютого 2023 року представник Товариства Прем`єр Енерджі Ес.Ар.Ел. (PREMIER ENERGY S.R.L) - адвокат Волковецький Д. С. (далі також - представник) надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року. В апеляційній скарзі представник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року та направити справу до Київського апеляційного суду для продовження розгляду.
Апеляційну скаргу мотивував тим, що Київський апеляційний суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи та помилково повернув заяву. Вважав належним, достатнім доказом наданий ним скриншот транзакції грошових коштів з рахунку боржника НОМЕР_1, який відкритий у ПАТ АБ "Укргазбанк" (додаток № 6 до заяви). Цю інформацію стягувач отримав у процесі співпраці з боржником. Також за допомогою сервісу на сайті www.iban.com.ua стягувач дізнався, що даний рахунок відкритий саме в українському банку ПАТ АБ "Укргазбанк" (додаток № 7 до заяви). Таку ж інформацію можна дізнатися на сайті НБУ (bank.gov.ua/ua.iban) (додаток № 3 до апеляційної скарги). Дані докази є належними та допустимими на підтвердження наявності на території України майна боржника.
Інших доказів стягувач надати не може, оскільки такі відомості є банківською таємницею. Тому ним до апеляційної скарги додано клопотання про витребування у ПАТ АБ "Украгазбанк" доказів, а саме, чи належить боржнику рахунок, вказаний у скриншоті. У постанові Верховного Суду від 21 травня 2021 року в справі № 905/64/15 вказано, що у разі посилання стягувача на наявність у боржника грошових коштів на рахунках у банківських установах, стягувач, який обмежений в отриманні інформації, що є банківською таємницею, має надати наявні у нього докази існування таких рахунків боржника, докази, з яких йому стало відомо про такі існуючі рахунки боржника (ділова переписка, правочини, первинні, розрахункові документи тощо). Таким доказом існування у боржника банківського рахунку на території України є скриншот підтвердження транзакції грошових коштів за участю боржника, який був наданий до суду першої інстанції разом із заявою (додаток № 6 до заяви), однак помилково визнаний судом недостатнім доказом наявності майна боржника на території України. Разом із цим, Північний апеляційний господарський суд у справі № 910/9230/19 визнав скриншот з веб-сторінки позивача допустимим доказом.
На зазначені обставини суд першої інстанції не звернув уваги та дійшов помилкового висновку про повернення заяви.
Відзив на апеляційну скаргу від боржника до суду апеляційної інстанції не надходив.
Щодо явки учасників справи в судове засідання
Представник Товариства Прем`єр Енерджі Ес.Ар.Ел. (PREMIER ENERGY S.R.L) - адвокат Волковецький Д. С. в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Не наполягав на задоволенні клопотання про витребування доказів, пославшись на розсуд суду.
Товариство Адлер Енерджі ГмбХ (ADLER ENERGY GmbH) про час та місце розгляду справи було повідомлене належним чином, у судове засідання свого представника не направило. Заяв про відкладення розгляду справи не подавало.
За частиною першою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Керуючись статтями 130, 131, частиною другою статті 372 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення боржника належним, а його неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Частина друга статті 24, частина друга статті 351 ЦПК України передбачають, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
За частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу на наявних в ній і додатково поданих доказах та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглядає справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника стягувача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті III Нью-Йоркської конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року (ратифікованої Указом Президії ВР УРСР від 22 серпня 1960 року) кожна Договірна Держава взяла на себе зобов`язання визнавати арбітражні рішення як обов`язкові та виконувати їх на власній території відповідно до власних процесуальних правил. Конвенція вказує, що визнання та виконання іноземних арбітражних рішень повинні здійснюватись шляхом звернення до "компетентної влади" держави - місця виконання арбітражного рішення.
Статтею 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
Рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності (частина перша статті 474 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).
Частиною першою статті 23 ЦПК України встановлено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Відповідно до частини третьої статті 23 ЦПК України справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються: 1) якщо місце арбітражу знаходиться на території України - апеляційними загальними судами за місцезнаходженням арбітражу; 2) якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України - апеляційним загальним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
У визначенні, чи підлягає розгляду заява про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, Верховний Суд застосовує правила частин першої та другої статті 475 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника (частина друга статті 475 ЦПК України).
З метою визначення міжнародної підсудності судам України заяв про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у статті 475 ЦПК України визначені такі прив`язки: місце проживання (перебування), місцезнаходження боржника на території України або знаходження на території України майна боржника.
При цьому останній критерій визначення підсудності - знаходження на території України майна боржника - застосовується у тому разі, якщо боржник не має на території України місця проживання (перебування) або місцезнаходження.