ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2023 року
м. Київ
Справа № 905/2030/19 (905/2258/19)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро": Дудник О. Є.,
Приватного акціонерного товариства "Геркулес": Куренного С. В. (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2023
у складі колегії суддів: Шутенко І. А. - головуючої, Гребенюк Н. В., Слободіна М. М.
у справі за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс"
2. Приватного акціонерного товариства "Геркулес"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного підприємства "Український продукт",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Погорєлова Б. С.
про визнання недійсним договору
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Акціонерне товариство (поручитель/наразі боржник) за наявності попередньо укладеного ним з Банком у червні 2013 року договору поруки за зобов`язаннями Приватного підприємства (позичальника) перед Банком за договором кредиту та судових спорів у цей період щодо стягнення заборгованості за кредитом з позичальника та поручителя, оспорення договору поруки, уклало у лютому 2016 року з Товариством договір купівлі-продажу згідно якого відчужило на його користь нежитлове приміщення. Надалі щодо Акціонерного товариства у листопаді 2019 року було відкрито провадження у справі про банкрутство.
2. Банк, вважаючи укладений Акціонерним товариством договір купівлі-продажу нерухомого майна таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, звернувся з позовом до Акціонерного товариства та Товариства про визнання договору недійсним з підстав його укладення Акціонерним товариством у період наявності у нього заборони на відчуження майна та задля уникнення майнової відповідальності Акціонерного товариства перед банком за договором поруки.
3. Суд першої інстанції позов Банку задовольнив та визнав договір купівлі-продажу майна недійсним як такий, що має ознаки фраудаторного правочину, оскільки завдає шкоду кредитору (Банку) та укладений з метою уникнення виконання зобов`язання зі сплати боргу та виведення майна з-під стягнення. Окрім того, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність спливу позовної давності за заявленими вимогами Банку, про застосування якої заявило Акціонерне товариство, з огляду на наявність обставин переривання позовної давності, оскільки Банк у жовтні 2018 року звертався до суду з позовом про визнання недійним оспорюваного договору з підстав його фіктивності.
4. Апеляційний господарський суд наведені висновки суду першої інстанції визнав помилковими з посиланням на відсутність в оспорюваного договору ознак фраудаторного правочину та порушення його укладенням прав й інтересів Банку. Також суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність підстав для розгляду заяви про застосування позовної давності через необґрунтованість заявлених Банком вимог до відповідачів.
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу Банку, має вирішити питання про те:
- чи може бути визнаний недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений боржником за наявності попередньо укладеного ним з банком договору поруки за зобов`язаннями позичальника перед банком за договором кредиту та судових спорів у цей період щодо стягнення заборгованості з позичальника та поручителя, оспорення договору поруки?
- чи перериває позовну давність за вимогами про визнання недійсним оспорюваного договору пред`явлення позову до суду з аналогічним предметом позову але за інших матеріально-правових підстав?
6. Суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності в оспорюваного договору ознак фраудаторного правочину та відповідно в цій частині визнає помилкову відмову апеляційного господарського суду у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості. Водночас суд вважає передчасними висновки місцевого господарського суду щодо переривання позовної давності та апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для розгляду заяви про застосування позовної давності, виходячи з такого.
Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог та заперечень
7. Господарським судом Донецької області здійснюється провадження у справі № 905/2030/19 за заявою Приватного підприємства "Маріната" (далі - ПП "Маріната") до Приватного акціонерного товариства "Геркулес" (далі - ПрАТ "Геркулес", боржник, відповідач 2) про банкрутство відкрите ухвалою від 18.11.2019.
8. 04.12.2019 до Господарського суду Донецької області надійшли виділені Господарським судом міста Києва ухвалою від 22.10.2019 у справі № 910/11174/19 в окреме позовне провадження матеріали поданого Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (далі - АТ "Банк Кредит Дніпро", банк, позивач) у серпні 2019 року позову (автоматизованою системою присвоєно номер справи № 905/2258/19) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс" (далі - ТзОВ "Провінція Плюс", відповідач 1) та ПрАТ "Геркулес" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 - Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Погорєлова Броніслава Сергійовича (далі - приватний нотаріус Погорєлов Б. С.) про визнання недійсним договору відчуження нерухомого майна, в якому банк просив суд:
- визнати недійсним, укладений 22.02.2016 між ПрАТ "Геркулес" та ТзОВ "Провінція плюс" договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 444 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 853999214123), яке складається із нежитлової будівлі літ. Б-2, нежитлової прибудови літ. Б1-2, щитової літ. Б-1, рампи з навісом літ. 61-1, що розташовані за адресою: вул. Червонофлотська, 119-А, м. Маріуполь, Донецька область і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б. С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 388).
9. Позов АТ "Банк Кредит Дніпро" мотивований укладенням ПрАТ "Геркулес" оспорюваного договору купівлі-продажу нерухомого майна у період наявності у нього заборони на відчуження майна (накладених арештів на майно) з метою уникнення майнової відповідальності боржника як поручителя перед АТ "Банк Кредит Дніпро" за генеральним договором на здійснення кредитних операцій від 19.06.2013 № 190613-КЛВТ, для забезпечення зобов`язань Приватного підприємства "Український продукт" (далі - ПП "Український продукт") за яким між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ПрАТ "Геркулес" було укладено договір поруки від 19.06.2013 № 190613-П.
10. Нормативно-правовим обґрунтуванням поданого позову банком, зокрема, визначено приписи статей 202, 203, 215, 216, 257, 264 (далі - ЦК України), статті 461, 55 Закону України "Про нотаріат", статті 2, 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
11. ТзОВ "Провінція плюс" (відповідач 1) щодо вимог позову АТ "Банк Кредит Дніпро" заперечує, вважає його необґрунтованим, зазначаючи, зокрема, що оспорюваний договір був укладений сторонами у повній відповідності з вимогами чинного законодавства та належним чином виконаний сторонами, а доводи банку щодо обтяження нерухомого майна на момент його відчуження не відповідають дійсності.
12. ПрАТ "Геркулес" (відповідач 2) заявлений АТ "Банк Кредит Дніпро" позов не визнає, вважає його необґрунтованим та безпідставним, зазначаючи, зокрема, що банк не є стороною оспорюваного договору та особою, яка має відношення до майна ПрАТ "Геркулес", а тому такий договір жодним чином не порушує права позивача. Також відповідач 2 зауважує, що на момент укладення оспорюваного договору були відсутні будь-які рішення суду щодо стягнення заборгованості з ПрАТ "Геркулес" на користь АТ "Банк Кредит Дніпро", а аргументи банку щодо наявності арештів майна боржника на момент укладення договору є безпідставними, не підтвердженими доказами. Окрім того, відповідач 2 просить застосувати до заявлених вимог АТ "Банк Кредит Дніпро" позовну давність, яка на момент звернення банку з позовом до суду сплинула (спірний договір укладений 22.02.2016, тоді як банк звернувся з позовом до суду - 16.08.2019) за відсутності у нього жодних перепон для своєчасної обізнаності про його укладення, оскільки зазначена інформація була відкритою, загальнодоступною.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
13. 19.06.2013 між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ПП "Український продукт" (позичальник) укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 190613-КЛВТ (далі - генеральний договір) згідно якого визначаються загальні умови надання банком кредитів (траншів) позичальнику у майбутньому. Конкретний порядок, істотні умови надання кредитів визначаються кредитним договором, що укладається сторонами в рамках цього договору і є його невід`ємною частиною (пункт 2.2 генерального договору).
14. Відповідно до пункту 2.4 генерального договору банк надає позичальнику послуги по здійсненню кредитних операцій в межах загальної суми ліміту кредитування в розмірі 15 000 000,00 грн, строки користування кожним окремим кредитом визначаються відповідним кредитним договором, заборгованість за кредитами має бути погашена в строки, зазначені у відповідних кредитних договорах, але не пізніше 18.06.2014, що відповідає строку дії цього договору.
15. Також 19.06.2013 для забезпечення виконання позичальником зобов`язань за генеральним договором від 19.06.2013 № 190613-КЛВТ, між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ПрАТ "Геркулес" укладено договір поруки від 19.06.2013 № 190613-П (далі - договір поруки) за яким ПрАТ "Геркулес" зобов`язався солідарно відповідати перед АТ "Банк Кредит Дніпро" за виконання зобов`язань позичальника за генеральним договором - ПП "Український продукт".
16. Предметом договору поруки є зобов`язання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання зобов`язань ПП "Український продукт" за генеральним договором із всіма змінами та доповненнями до нього або які можуть виникнути на підставі нього в майбутньому, укладеного між кредитором та позичальником та з кредитних договорів, які будуть укладені в майбутньому в рамках генерального договору, а саме:
- по поверненню кредитів у сумі 15 000 000,00 грн відповідно до пункту 2.4 генерального договору зі строком повернення отриманих кредитів у строки, зазначені у відповідних договорах про надання кредиту (траншу), але не пізніше 18.06.2014, відповідно до пункту 2.4 генерального договору, зі строком дії генерального договору до 18.06.2014, відповідно до пунктів 2.4, 5.1 генерального договору;
- по сплаті пені, комісії і штрафних санкцій відповідно до пунктів 2.9, 3.4.3, 6.1 генерального договору, розділу 6 генерального договору, а також здійснювати всі інші платежі в порядку та на умовах, що визначені генеральним договором та кредитним договором, та/або цим договором (далі - основне зобов`язання) (пункт 1.1 договору поруки).
17. Відповідно до пункту 2.1.2 договору поруки ПрАТ "Геркулес" зобов`язався повідомляти банк про будь-які дії впродовж п`яти днів щодо змін своєї організаційно-правової форми, предмету та напрямків діяльності, проведені перереєстрації в органах державної влади, зміни адреси, створення або встановлення учасником нових осіб, зміни структури складу засновників/учасників, укладення з третіми особами будь-яких угод про спільну діяльність, якими передбачено розподіл прибутку поручителя або передача його власного майна у спільну діяльність, або інших змін, що можуть вплинути на виконання поручителем зобов`язань за цим договором поруки.
18. Іпотечний договір щодо нерухомого майна, між позивачем та відповідачем 2 не укладався.
19. 22.02.2016 між ПрАТ "Геркулес" та ТзОВ "Провінція Плюс" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - договір купівлі-продажу/оспорюваний договір), а саме: нежитлового приміщення загальною площею 444 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 853999214123), яке складається із нежитлової будівлі літ. Б-2, нежитлової прибудови літ. Б1-2, щитової літ. Б-1, рампи з навісом літ б1-1, що розташовані за адресою: вул. Червонофлотська, 119-А, м. Маріуполь, Донецька область (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б. С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 388).
20. Продаж цілісного майнового комплексу вчиняється між сторонами за 591 038,44 грн з урахуванням ПДВ в розмірі 98 506,41 грн. Зазначена ціна відповідає волевиявленню продавця та покупця та є остаточною і змінам не підлягає (пункт 2.1 договору).
21. На виконання умов договору купівлі-продажу продавець (відповідач 2) передав, а покупець (відповідач 1) прийняв у власність 22.02.2016 нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 444 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 853999214123), яке складається із нежитлової будівлі літ. Б-2, нежитлової прибудови літ. Б1-2, щитової літ. Б-1, рампи з навісом літ 61-1, що розташовані за адресою: вул. Червонофлотська, 119-А, м. Маріуполь, Донецька область, про що свідчить складений та підписаний відповідачами акт приймання-передачі нерухомого майна від 22.02.2016.
22. Водночас, ТзОВ "Провінція Плюс" платіжним доручення від 10.03.2016 № 99 перерахувало ПрАТ "Геркулес" вартість нерухомого майна у розмірі 591 038,44 грн, яка обумовлена розділом 2 договору купівлі-продажу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, ухваленого під час первинного розгляду справи
23. 03.11.2020 Господарський суд Донецької області ухвалив рішення у справі № 905/2030/19 (905/2258/19), яким відмовив у задоволенні позову АТ "Банк Кредит Дніпро" до ТзОВ "Провінція Плюс", ПрАТ "Геркулес" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої під час первинного розгляду справи
24. Східний апеляційний господарський суд постановою від 09.02.2021 рішення Господарського суду Донецької області від 03.11.2020 у справі № 905/2030/19 (905/2258/19) залишив без змін.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції, прийнятої під час первинного розгляду справи
25. Постановою від 09.02.2022 Верховний Суд скасував постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 та рішення Господарського суду Донецької області від 03.11.2020 у справі № 905/2030/19 (905/2258/19). Справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
26. Постанова суду касаційної інстанції мотивована ненаданням судами попередніх інстанцій оцінки обставинам на які посилався позивач упродовж всього розгляду справи щодо здійснення ПрАТ "Геркулес" відчуження свого майна, що фактично призвело до неможливості здійснювати ним свою господарську діяльність, оскільки дії боржника щодо відчуження свого майна є сумнівними в контексті їх добросовісності та містять ознаки фраудаторного правочину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, ухваленого за результатом нового розгляду справи
27. 23.01.2023 Господарський суд Донецької області ухвалив рішення у справі № 905/2030/19 (905/2258/19), яким позов АТ "Банк Кредит Дніпро" задовольнив. Визнав недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016. Стягнув з ПрАТ "Геркулес" на користь АТ "Банк Кредит Дніпро" судовий збір у сумі 1 921,00 грн.
28. Суд першої інстанції врахував, що оспорюваний договір купівлі-продажу був укладений відповідачами після настання строку виконання відповідачем 2 (ПрАТ "Геркулес") своїх зобов`язань перед кредитором (банком) за договором поруки та після відкриття провадження у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, в період розгляду судами судових справ пов`язаних саме з виконанням відповідачем 2 та ПП "Український продукт" умов кредитного договору.
29. Також місцевий господарський суд установив, що окрім оспорюваного у цій справі договору, протягом лютого-березня 2016 року відповідачем 2 було укладено низку договорів, направлених на відчуження належного йому майна (рухомого та нерухомого), з урахуванням чого зазначив, що вчинення ПрАТ "Геркулес", який виступав поручителем перед банком за виконання зобов`язань ПП "Український продукт" за кредитним договором, відчуження нерухомого та рухомого майна на користь ТзОВ "Провінція Плюс" призвело до неможливості здійснення господарської діяльності, виконання зобов`язань перед кредиторами.
30. Окрім того суд першої інстанції зауважив, що відчужувач та набувач майна є пов`язаними особами, оскільки учасник набувача майна (Черних І. І,) та кінцевий беніфенціарний власник відчужувача майна ( ОСОБА_1 ) зареєстровані за однією адресою.
31. З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що оспорюваний договір купівлі-продажу має ознаки фраудаторного правочину та порушує своїм наслідком укладення права й інтереси АТ "Банк Кредит Дніпро", оскільки своєю метою має уникнення виконання ПрАТ "Геркулес" зобов`язання зі сплати боргу та виведення майна з-під стягнення, що зумовило неможливість задоволення вимог стягувача за рахунок такого майна.
32. Водночас суд першої інстанції зазначив про відсутність спливу позовної давності за заявленими вимогами АТ "Банк Кредит Дніпро" з огляду на переривання перебігу позовної давності у цій справі, зважаючи на звернення банку у жовтні 2018 з позовом до суду про визнання недійсним оспорюваного договору з підстав відсутності спрямування договору на реальне настання правових наслідків та його фіктивності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатом нового розгляду справи
33. Постановою від 18.04.2023 Східний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПрАТ "Геркулес" задовольнив, рішення Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 у справі № 905/2030/19 (905/2258/19) скасував, прийняв нове рішення, яким відмов у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
34. Апеляційний господарський суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції щодо наявності в оспорюваного договору купівлі-продажу ознак фраудаторного правочину зазначивши, що з моменту укладання спірного правочину та відкриття провадження у справі про банкрутство пройшло 3 роки і 9 місяців, що не може бути підставою для визнання недійсним спірного правочину у розумінні приписів статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Водночас, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що на момент укладання оспорюваного договору були відсутні будь-які рішення суду щодо примусового стягнення заборгованості з ПрАТ "Геркулес" на користь АТ "Банк Кредит Дніпро".
35. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що майно відчужувалось за ціною вище оціночної, а угода забезпечила фактичний приріст активів ПрАТ "Геркулес", що спростовує фраудаторність правочину.
36. Також, апеляційний господарський суд критично оцінив висновок суду першої інстанції про те, що продаж активів за оспорюваним договором призвів до неможливості здійснення господарської діяльності ПрАТ "Геркулес" та виконання останнім своїх зобов`язань перед кредиторами й згодом до банкрутства, оскільки з моменту укладання спірного правочину та відкриття провадження у справі про банкрутство пройшло більше трьох років. Так само апеляційний господарський суд критично оцінив висновок суду першої інстанції щодо пов`язаності відчужувача та набувача майна зауваживши, що чинне законодавство не ставить критерієм визначення пов`язаності осіб факт реєстрації за однією і тією ж адресою.
37. Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність підстав для розгляду заяви про застосування позовної давності з огляду на необґрунтованість заявлених АТ "Банк Кредит Дніпро" вимог до відповідачів.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
38. 12.05.2023 АТ "Банк Кредит Дніпро" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі № 905/2030/19 (905/2258/19), в якій просить оскаржене судове рішення апеляційного господарського суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції від 23.01.2023.
Рух касаційної скарги
39. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/2030/19 (905/2258/19) визначено склад суддів Верховного Суду: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023.
40. 25.05.2023 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відкрив касаційне провадження у справі № 905/2030/19 (905/2258/19) за касаційною скаргою АТ "Банк Кредит Дніпро", призначив розгляд скарги на 15.06.2023, надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 08.06.2023.
41. Ухвалою від 15.06.2023 Верховний Суд відклав розгляд справи за касаційною скаргою АТ "Банк Кредит Дніпро" до 06.07.2023.
42. У судове засідання 06.07.2023 з`явилися представники АТ "Банк Кредит Дніпро" та ПрАТ "Геркулес" (в режимі відеоконференції), які надали усні пояснення щодо поданої касаційної скарги у справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, підстави касаційного оскарження
(АТ "Банк Кредит Дніпро")
43. АТ "Банк Кредит Дніпро" в якості підстави касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду визначає аргументи які охоплюються приписами пункту 1 частини другої статті 287 (далі - ГПК України), з урахуванням чого в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, зокрема, таке:
- суд апеляційної інстанції застосував статтю 42 КУзПБ, яка не підлягає застосуванню та на яку не посилався позивач у поданому ним позові;
- апеляційний господарський суд не застосував до спірних правовідносин приписи статей 13, 234 ЦК України, висновки щодо застосування яких викладені у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, від 13.04.2023 у справі № 920/10/21 (920/868/21), від 22.09.2022 у справі № 902/858/15, від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 9004/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 19.05.2021 у справі № 693/624/19, від 06.10.2022 у справі № 904/624/19, від 07.12.2022 у справі № 242/2767/16-ц, від 17.08.2022 у справі № 450/441/19, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19);
- суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові послався на скасоване рішення суду від 22.10.2015 у справі № 905/2309/15, яким було визнано припиненою поруку за договором поруки та проігнорував, що на час укладення оспорюваного договору тривав розгляд справи № 905/2309/15 про припинення поруки за договором поруки, а постановою Вищого господарського суду від 29.02.2016 зазначене рішення суду було скасовано та відмовлено у задоволенні позову ПрАТ "Геркулес";
- суд апеляційної інстанції не врахував, що скасований судовий акт не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення про що свідчить висновок Верховного Суду України у постанові від 25.05.2016 у справі № 6-2858цс15;
- апеляційний господарський суд не надав оцінки діям відповідача 2 щодо його платоспроможності, а саме укладення фраудаторних правочинів після 29.02.2016, тобто після скасування рішення про припинення договору поруки;
- суд апеляційної інстанції проігнорував рішення судів про стягнення заборгованості, в яких установлено, що заборгованість ПрАТ "Геркулес" виникла перед позивачем на підставі договорів укладених ще у 2013 році;
- апеляційний господарський суд дійшов безпідставного висновку щодо відсутності зобов`язань у період укладення оспорюваного договору;
- суд апеляційної інстанції в порушення частини другої статті 269 ГПК України не дослідив наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують відчуження майна на користь пов`язаних осіб (майно відчужене ПрАТ "Геркулес" єдиним акціонером якого був ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Провінція Плюс", єдиним учасником якого є ОСОБА_2 (донька ОСОБА_1 ); ОСОБА_1 (у період коли він був єдиним учасником ПрАТ "Геркулес") та ОСОБА_2 як фізична особа - підприємець зареєстровані за однією адресою; на користь ТзОВ "Провінція Плюс" відчужено і торговий знак "Геркулес").
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(ПрАТ "Геркулес")
44. ПрАТ "Геркулес" у поданому до суду відзиві не погоджується із доводами касаційної скарги банку, вважає її необґрунтованою та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного господарського суду без змін, зазначаючи, зокрема, таке:
- на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу існували рішення судів, що набрали законної сили, якими було встановлено припинення договорів поруки та відсутність заборгованості у ПрАТ "Геркулес" перед банком;
- на момент укладення оспорюваного договору не існувало постанови Вищого господарського суду України від 29.02.2016, якою було скасовано рішення суду першої інстанції від 22.10.2015 та постанову апеляційного господарського суду від 08.12.2015 у справі № 905/2309/15;
- суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував, що майно було відчужене за вартістю, більшою ніж встановлено суб`єктом оціночної діяльності;
- твердження про недобросовісність ПрАТ "Геркулес" як поручителя не відповідає дійсності, оскільки на момент договору у нього були відсутні будь-які правовідносини з банком, в тому числі заборгованість перед банком;
- наведені скаржником докази не підтверджують відчуження майна на користь пов`язаної особи;
- за заявленими вимогами банку сплинула позовна давність у лютому 2019 року, а наведені ним обставини не свідчать про переривання позовної давності;
- оспорюваний договір не може бути визнаним недійсним з підстав визначених статтею 42 КУзПБ.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
45. Вирішуючи наведені в пункті 5 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо наявності підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним
46. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
47. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
48. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
49. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.
50. Спірним питаннями у цій справі, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсними.
51. За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (див. висновки сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).
52. Позовні вимоги АТ "Банк Кредит Дніпро" ґрунтуються на аргументах, зокрема, щодо укладення оспорюваного договору купівлі-продажу нерухомого майна задля уникнення ПрАТ "Геркулес" майнової відповідальності як поручителя перед банком за генеральним договором на здійснення кредитних операцій, для забезпечення зобов`язань ПП "Український продукт" за яким між банком та ПрАТ "Геркулес" було укладено договір поруки.
53. Тобто вимоги скаржника ґрунтуються на аргументах, які з-поміж іншого обґрунтовані з посиланням на приписи статей 202, 203, 215, 216 ЦК України щодо наявності в оспорюваного договору ознак фраудаторного правочину.
54. Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі N 904/2979/20 тощо.
55. Отже правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".
56. Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).
57. У справі, яка переглядається, позов про визнання недійсним договору подала особа, яка не була стороною цього договору - заінтересована особа (кредитор).
58. Суд звертає увагу на те, що наразі вже сформована усталена судова практика про можливість оскарження правочину вчиненого боржником з метою завдання шкоди кредиторам (фраудаторного правочину) особою (не стороною правочину), чиї майнові інтереси порушує такий правочин, якщо ця особа доведе, що особа, яка уклала договір та відчужила за ним майно, свідомо погіршила свій майновий стан, з метою уникнення відповідальності перед кредитором.
59. У правовідносинах банкрутства такий інститут врегульовано спеціальними нормами статті 20 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), статті 42 КУзПБ (від 21.10.2019).
60. Водночас не виключається також визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) (див. висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц).
61. КУзПБ (Закон про банкрутство до 21.10.2019) є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норм ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника (див. постанову судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).
62. У разі невідповідності фраудаторного правочину загальним принципам цивільного права та його вчинення з виходом за межі цивільних прав суди можуть визначити юридичну кваліфікацію такого правочину із застосуванням загальних положень ЦК України (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20).
63. Категорія фраудаторності у процедурі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами. Тому можливість оспорення правочину боржника у межах справи про банкрутство є одним із юридичних інструментів гарантування збільшення ліквідаційної маси боржника та як результат захисту інтересів кредиторів шляхом максимально можливого задоволення їх вимог.
64. Отже, кредитор як особа, в якої наявний інтерес у справі про банкрутство - збільшення ліквідаційної маси боржника та задоволення за рахунок неї його грошових вимог до боржника, має право на звернення до суду з заявою про визнання недійсним правочину боржника, який було вчинено до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів (див. подібний за змістом висновок щодо права кредитора на оскарження правочину боржника викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 904/1907/15).
65. Суд звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.