ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2023 року
м. Київ
справа № 420/19195/22
адміністративне провадження № К/990/17784/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Коваленко Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №420/19195/22
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради
про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 (головуючий суддя: Іванов Е.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 (колегія у складі: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати їй державної соціальної допомоги особам з інвалідністю по догляду за дитиною з інвалідністю;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй державну соціальну допомогу особам з інвалідністю по догляду за дитиною з інвалідністю з 22.10.1998 по 23.05.2005.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 позовну заяву залишено без руху на підставі статті 161 КАС України, а саме у зв`язку з поданням особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду.
3. 13.01.2023 ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у якому, з посиланням на частину другу статті 12 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", зазначила, що суми державної соціальної допомоги, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує державну соціальну допомогу, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії повернуто без розгляду.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 залишено без змін.
6. Повертаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом із зазначеними позовними вимогами, із змісту заяви на усунення недоліків позовної заяви не вбачається, позивачкою не зазначено, а судом не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись із такими судовими рішеннями, позивачка звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржниця просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. В обґрунтування своїх вимог скаржниця зазначає, що положення статті 12 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" судами витлумачені як такі, що стосуються виключно вже нарахованих сум державної соціальної допомоги за минулий час, однак не виплачених з вини органів, з чим скаржниця не погоджується, оскільки, на її думку, таке тлумачення звужує її право на перерахунок та виплату відповідних виплат. Скаржниця вважає, що вказана норма Закону гарантує, що спірні виплати виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком та не підлягають звуженому тлумаченню.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. 16.05.2023 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Рибачук А.І., Коваленко Н.В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі № 420/19195/22 - залишено без руху. Надано строк для усунення вказаних недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору.
12. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22.05.2023 позивачка надіслала до суду документ про сплату судового збору.
13. Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі № 420/19195/22.
14. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
16. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
17. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
18. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
19. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
20. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
21. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
22. Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.