ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 454/851/22
провадження № 51-2706км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6, на вирок Сокальського районного суду Львівської області від 04 травня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022142310000045, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новий Розділ Львівської області та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358 КК, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Сокальського районного суду Львівської області від 04 травня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено до покарання: за ч. 4 ст. 358 КК - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн; ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК - у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.На підставі ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за те, що він, у не встановлений досудовим розслідуванням час, надіслав через систему обміну повідомленнями "Телеграм" не встановленій досудовим розслідуванням особівласні анкетні дані, після чого вона за допомогою відповідної комп`ютерної техніки та інших засобів виготовила підроблений офіційний документ - довідку військово-лікарської комісії від 01 квітня 2022 року № 13\306 на ім`я ОСОБА_7, а саме внесла до неї завідомо недостовірні відомості щодо непридатності останнього до військової служби із виключенням його з військового обліку, а також нанесла печатку із написом Міністерства оборони України " ІНФОРМАЦІЯ_2". Зазначений підроблений офіційний документ ОСОБА_7 отримав 05 квітня 2022 року приблизно о 10:00 у м. Ковель.
05 квітня 2022 року ОСОБА_7, перебуваючи в міжнародному пункті пропуску для пішого переходу "Угринів - Долгобичів", розташованому в с. Угринів Червоноградського району Львівської області, під час проходження прикордонного контролю, умисно використав вищевказаний завідомо підроблений документ, надавши його працівнику ДПСУ ОСОБА_8 .
Львівський апеляційний суд ухвалою від 20 лютого 2023 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_7 судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Суть доводів касаційної скарги захисника зводиться до того, що судами стосовно ОСОБА_7 постановлені незаконні рішення через порушення його підзахисного права на захист під час розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку.
Як зазначає ОСОБА_6, суди попередніх інстанцій не перевірили факту добровільного визнання винуватості його підзахисним.
Вказує про здійснення психологічного тиску на ОСОБА_7 та висловлювання йому погроз дізнавачем та адвокатом ОСОБА_9 під час написання заяви про визнання винуватості.
Також наголошує, що обрання ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 своїм захисником не було добровільним, він уклав договір про надання правничої допомоги не із цим адвокатом, а з Адвокатським об`єднанням "Леріон".
Водночас стверджує про відсутність у адвоката ОСОБА_9 повноважень захисника під час підписання заяви про визнання ОСОБА_7 винуватості, через те, що наданий адвокатом ОСОБА_9 ордер датований 30 квітня 2022 року, а заява про визнання ОСОБА_7 винуватості підписана 27 квітня 2022 року.
ОСОБА_6 звертає увагу на те, що у ордері, який надав захисник ОСОБА_9, у графі "Назва органу, у якому надається правова допомога" зазначено Головне управління Національної поліції України в Львівській області, тоді як заяву про визнання винуватості ОСОБА_7 і адвокат ОСОБА_9 підписали у приміщенні Сокальського відділу Червоноградської окружної прокуратури і адресувалася вона прокурору вказаної прокуратури.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу.
Прокурор ОСОБА_5, навівши відповідні пояснення, заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновків,що подана касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Доводи касаційної скарги захисника стосовно незаконності постановлених щодо ОСОБА_7 судових рішень через порушення його права на захист під час розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що розгляд обвинувального акта щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних проступків, передбачених ч. 4 ст. 358 КК, п. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК, здійснювався в порядку спрощеного провадження (статті 381, 382 КПК).
Як убачається з вироку суду, ухваленого за результатом спрощеного провадження, відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК він містить виклад тих же фактичних обставин, які були встановлені органом досудового розслідування. У мотивувальній частині вироку міститься формулювання обвинувачення, місце, час, спосіб, форма вини і мета вчинення кримінальних правопорушень, статті та їх частини, що передбачають відповідальність за ці правопорушення. Крім того, суд послався у вироку на заяву ОСОБА_7 щодо визнання ним своєї винуватості, де він висловлював згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, був ознайомлений з обмеженнями його прав на апеляційне оскарження та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, перевіривши дотримання органом досудового розслідування вимог ст. 302 КПК, місцевий суд дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у виготовленні завідомо підробленого документа, а також у пособництві в підробленні іншого офіційного документа, який видається та посвідчується установою, котра має право видавати й посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов`язку, з метою його використання і кваліфікував його дії за ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК.
Не погоджуючись із вироком місцевого суду, захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою та доповненням до неї, у яких, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив вирок суду скасувати, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 закрити.
Захисник у поданій апеляційній скарзі вказував, зокрема, що ОСОБА_7 не давав добровільної згоди на здійснення його захисту адвокатом ОСОБА_9 і написав заяву про визнання своєї винуватості під фізичним і психологічним примусом з боку дізнавача та цього адвоката. Зауважував, що дізнавач не переконався в добровільності згоди ОСОБА_7 на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, і його підзахисний не був вільним у виборі захисника. Також акцентував на відсутності в адвоката ОСОБА_9 повноважень захисника через неправильне зазначення в ордері органу, у якому надавалася правова допомога, а тому наголошував, що заява від 27 квітня 2022 року була підписана лише ОСОБА_7 за відсутності уповноваженого захисника, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 302 КПК.