Постанова
Іменем України
27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 495/1356/21
провадження № 61-1384св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович,
заінтересована особа - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2022 рокуу складі колегії суддів: Комлевої О. С., Сегеди С. М., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог скарги
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М., заінтересована особа - Акціонерне товариства "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк").
Скаргу мотивував тим, що приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. прийняв до примусового виконання виконавчий лист № 2-479/11, виданий 25 листопада 2011 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області, про стягнення з нього на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії.
18 лютого 2021 року приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Стверджував, що приватний виконавець допустив виконання виконавчого документа, строк пред`явлення якого до виконання пропущено, у зв`язку із чим вважав постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 18 лютого 2021 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області Чекерської Л. В. від 30 червня 2017 року виконавчий лист № 2-479/11, виданий Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 25 листопада 2011 року, було повернуто стягувачу АТ "Ощадбанк".
Строк пред`явлення виконавчого листа № 2-479/11, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 25 листопада 2011 року, в результаті його повернення стягувачу 30 червня 2017 року було перервано та встановлено новий строк пред`явлення його до виконання - 30 червня 2020 року.
Це свідчить про те, що приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за № НОМЕР_1 18 лютого 2021 року поза межами трирічного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, що є порушенням статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".
ОСОБА_2 просив:
визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 від 18 лютого 2021 року за виконавчим листом № 2-479/11, виданим 25 листопада 2011 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області на підставі рішення № 2-479/11 за позовом Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості;
визнати незаконною і скасувати постанову ВП № НОМЕР_1 від 18 лютого
2021 року приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-479/11, виданим 25 листопада 2011 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області на підставі рішення № 2-479/11 за позовом Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 квітня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 18 лютого 2021 року за виконавчим листом № 2-479/11, виданим 25 листопада 2011 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області на підставі рішення № 2-479/11 за позовом Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, протиправними.
Визнано постанову ВП № НОМЕР_1 від 18 лютого 2021 року приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-479/11, виданим 25 листопада 2011 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області на підставі рішення № 2-479/11 за позовом Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, незаконною та скасовано.
Суд першої інстанції зазначив, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-479/11, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 25 листопада 2011 року, закінчився 30 червня 2020 року. Звернення стягувача із заявами 24 червня 2019 року, 04 листопада 2019 року, 11 лютого 2020 року до державного та приватних виконавців не переривало строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому постанова ВП № НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження від 18 лютого 2021 року приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М., як і прийняті на її підставі постанови про арешт коштів боржника, постанова про арешт майна боржника, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанова про стягнення з боржника основної винагороди, були прийняті в порушення вимог статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. задоволено.
Апеляційну скаргу АТ "Ощадбанк" задоволено.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 квітня 2021 року скасовано.
Прийнято постанову, якою скаргу ОСОБА_1, суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М., стягувач за виконавчим документом АТ "Ощадбанк", залишено без задоволення.
Апеляційний суд вказав, що 25 листопада 2011 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист № 2-479/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" кредитної заборгованості станом на 17 травня 2010 року у розмірі 205 119,00 грн. У виконавчому листі вказано, що рішення набрало законної сили 24 жовтня 2011 року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 24 жовтня 2012 року. Згідно з виконавчим листом цей виконавчий лист було пред`явлено до виконання починаючи з 2012 року до 2020 року (а. с. 80). Відповідно до відмітки останній раз виконавчий лист було повернуто 19 лютого 2020 року (а. с. 80). Строк пред`явлення виконавчого листа № 2-479/11 до виконання становить три роки. Висновок суду першої інстанції про те, що звернення стягувача із заявами 24 червня 2019 року, 04 листопада 2019 року, 11 лютого 2020 року до державного та приватних виконавців не переривало строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, колегія суддів визнала помилковим.
Аргументи учасників
У січні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що при відмові у задоволенні скарги на дії приватного виконавця, мотивованій тим, що виконавчий лист пред`являвся до виконання стягувачем АТ "Ощадбанк" 24 червня 2019 року, 04 листопада 2019 року і 11 лютого 2020 року, апеляційний суд не врахував, що за результатами вказаних звернень банку були винесені постанови приватних виконавців про повернення виконавчого листа стягувачеві без відкриття виконавчого провадження у зв`язку з невідповідністю виконавчого листа вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому банк такі дії щодо повернення виконавчого листа не оскаржував у судовому порядку. Наголошує на тому, що перебіг строку пред`явлення виконавчого документа до виконання може перериватися не в разі будь-якого звернення із заявою про примусове виконання виконавчого документа до виконання, а такого, яке здійснене з додержанням вимог законодавства щодо форми, змісту виконавчого документа, суб`єкта його виконання тощо.
У червні 2023 року банк надав відзив на касаційну скаргу, в якому його представник зазначає, що жодного разу виконавчий документ не повертався з підстав пропуску строку пред`явлення його до виконання. Відповідно до матеріалів справи приватний виконавець Щербаков Ю. С. 13 лютого 2020 року виніс постанову ВП № 61268713 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-479/11, а вже 19 лютого 2020 року - повернув виконавчий лист без прийняття до виконання, тобто після прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання був перерваний і мав бути пред`явлений до 19 лютого 2023 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду у складі колегії із п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Фактичні обставини
Суди встановили, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 вересня 2011 року у справі № 2-479/11, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2011 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" кредитну заборгованість станом на 17 травня 2010 року у розмірі 205 119,79 грн. З ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь держави стягнуто солідарно державне мито у розмірі 1 700,00 грн та витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
25 листопада 2011 року на виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 вересня 2011 року у справі
№ 2-479/11 видані виконавчі листи.
Виконавчий лист було направлено на примусове виконання до державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області.
30 червня 2017 року старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чекерською Л. В. винесено постанову про повернення виконавчого листа № 2-479/11, виданого 25 листопада 2011 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області стягувачу ПАТ "Ощадбанк".
18 лютого 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за № НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-479/11, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 25 листопада 2011 року.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані нормами Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) зазначено, що "право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця".
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що "завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим".
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя статті 451 ЦПК України).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта, п`ята статті 12 Закону України "Про виконавче провадження").
У частині п`ятій статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.