Постанова
Іменем України
27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 305/1468/16-ц
провадження № 61-6831св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа -приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Антонів Олеся Михайлівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 квітня 2023 року у складі колегії суддів:Готри Т. Ю., Мацунича М. В., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви та судових рішень
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на майнові права на об`єкт незавершеного будівництва міні-готельного комплексу.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2018 року збільшені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на міні-готельний комплекс, об`єкт нерухомості, загальною площею 2 337,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер: 2123656200:08:001:0101, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина "Драгобрат".
Припинено за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,07 га, кадастровий номер: 2123656200:08:001:0101, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина "Драгобрат".
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,07 га, кадастровий номер: 2123656200:08:001:0101, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт Ясіня, полонина "Драгобрат".
У задоволенні позовних вимог щодо припинення за ОСОБА_3 право власності на міні-готельний комплекс, об`єкт нерухомості, загальною площею 2 337,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер: 2123656200:08:001:0101, за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина "Драгобрат" відмовлено.
У задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Антонів О. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер 31358118 від 13 вересня 2016 року та запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно - міні-готельний комплекс, загальною площею 2 337,5 кв. м, реєстраційний номер - 1024832921236, розташований на земельній ділянці площею 0,07 га, кадастровий номер: 2123656200:08:001:0101 за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина Драгобрат за ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму 13 170 207 грн.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, до якої приєдналась ОСОБА_2, задоволено частково. Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2018 року в частині стягнення із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми 13 170 207,00 грн змінено та зменшено дану суму до суми 3 031 252,00 грн. В іншій частині Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2018 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 18 серпня 2021 року касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково, скасовано рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2018 року і постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Скасовано всі заходи забезпечення позову в цій справі, вжиті судом: ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 29 серпня 2016 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки до цієї ухвали від 09 вересня 2016 року та ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 25 жовтня 2016 року, постановленої за наслідками перегляду цієї ухвали; ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 09 вересня 2016 року та ухвалами цього ж суду від 16 вересня 2016 року.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.
При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналогічний висновок неодноразово викладено у постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22), від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17 (провадження № 61-6076св21) та від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20).
Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
У цій справі є докази того, що і про підготовчі засідання, і про судові засідання, що були призначені для судового розгляду, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 й ОСОБА_6 були повідомлені належним чином, що підтверджено також їхніми заявами про відкладення судових засідань, зі змісту яких слідує, що вони були щоразу обізнані про дати судових засідань.
Крім того, суд наголошує, що поштові відправлення, що направлялися судом на адресу ОСОБА_1 поверталися до суду без вручення, з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою", при цьому позивач не виконала свого обов`язку щодо повідомлення суд про зміну місця проживання, визначений статтею 131 ЦПК України, у зв`язку з чим повідомлення судом здійснювалося шляхом направлення їй смс-повідомлень.
Отже, неявка в суд належним чином повідомлених про розгляд справи позивача ОСОБА_1 та її представника є повторною, а тому суд розцінює такі дії позивача як втрату зацікавленості в кінцевому результаті й переслідуванні мети - максимально сприяти у розгляді справи.
Підстав для відкладення розгляду справи у зв`язку з введенням на території України воєнного стану суд не вбачає, оскільки на території міста Києва та Київської області, де проживає позивачка та де знаходиться представник позивача ОСОБА_5, активний бойових дій не здійснюється, транспортне сполучення (автомобільне та залізничне) між містом Київ та Закарпатською областю не припинено, доступ до суду не обмежений, інтернет-зв`язок також функціонує повноцінно і для сторін існує можливість брати участь у розгляді справи дистанційно, в режимі відеоконференцзв`язку як з приміщення іншого суду, так і з використанням власних технічних засобів. За таких обставин позивач та її представник мали можливість взяти участь в судовому засіданні чи подати заяву про розгляд цієї справи без їх участі, але ОСОБА_1 та її представник таким правом не скористалися.
Внаслідок таких дій суд позбавлений змоги належним чином розглянути справу по суті у визначений законодавством України процесуальний строк, а систематичні відкладення розгляду справи з необхідністю витрачати ресурси на відправлення поштової кореспонденції в умовах надзвичайної економії державних коштів, є невиправданим, адже залишення позову без розгляду через неявку позивача не є перешкодою для повторного звернення до суду з цим позовом.
У цій справі за заявою ОСОБА_1 ухвалами Рахівського районного суду Закарпатської області було вжито заходів забезпечення позову, тому з огляду на залишення позову без розгляду, ці заходи забезпечення позову слід скасувати.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_5 задоволено частково. Ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2022 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. В іншій частині вимог апеляційної скарги відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналогічний висновок неодноразово викладено у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження
№ 61-16720св22), від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22), від 12 серпня 2022 року у справі № 686/32906/19 (провадження № 61-5093св22).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в судове засідання, призначене на 07 вересня 2022 року, позивач ОСОБА_1 не з`явилася та подала суду клопотання про відкладення розгляду справи. Судове засідання, призначене на 17 жовтня 2022 року, не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги по всій території України, що підтверджується відповідною довідкою у справі (т. 13, а. с. 65), а не через неявку позивача, як помилково вважав суд першої інстанції, а в судове засідання, призначене на 21 листопада 2022 року, позивач не з`явилася та подала суду клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням причин своєї неявки.
Тому неявка ОСОБА_1 у судове засідання на 21 листопада 2022 року не є повторною поспіль.
З огляду на викладене, суд першої інстанції безпідставно залишив позов без розгляду з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки умовою для залишення позову без розгляду з цих підстав є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача.
Аргументи учасників справи
У травні 2023 року ОСОБА_3 через представника ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що у цій справі на стадії розгляду справи по суті судом було призначено три судові засідання: 07 вересня 2022 року, 17 жовтня 2022 року та 21 листопада 2022 року. Судове засідання 07 вересня 2022 року відбулося, однак було відкладено у зв`язку з неявкою позивача. Судове засідання 17 жовтня 2022 року не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги. Судове засідання 21 листопада 2022 року відбулося, позов позивача було залишено без розгляду у зв`язку з його повторною неявкою. Про всі судові засідання позивач був повідомлений належним чином, і на кожне судове засідання позивач заздалегідь (за декілька днів) подавав клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Виходячи з предмету спору, суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду у зв`язку з її повторною поспіль неявкою у судове засідання, адже повторна поспіль неявка позивача у судове засідання має місце та підтверджується тим, що позивач не з`явилася у судове засідання 07 вересня 2022 року та у наступне після нього судове засідання, яке відбулося 21 листопада 2022 року.