ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2023 року
м. Київ
справа № 813/2109/16
адміністративне провадження № К/9901/38126/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна бурова техніка" про стягнення податкового боргу, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна бурова техніка" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 (суддя Сакалош В. М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017 (головуючий суддя Гінда О. М., судді: Качмар В. Я., Ніколін В. В.),
У С Т А Н О В И В :
У червні 2016 року прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ОДПІ про стягнення з товариства податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 630ʼ 850,99 грн, з якої 527ʼ 038,96 грн - за основним платежем, 103ʼ 812,03 грн - пеня.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з довідкою ОДПІ від 20.04.2016 №3008/23-00, де перебуває на податковому обліку товариство, за останнім станом на 19.04.2016 обліковується податковий борг в сумі 630ʼ 850,99 грн. Прокурор також зазначив, що раніше внаслідок несплати товариством у встановлені строки податкових зобов`язань контролюючим органом було надіслано платнику податкову вимогу від 20.06.2014 №379-25 на загальну суму боргу 374ʼ 172,96 грн.
Своє право на звернення до суду з цим позовом в інтересах держави прокурор обґрунтував посиланням на норми статті 23 Закону України ʼʼПро прокуратуруʼʼ та статті 60 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 08.09.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017, позов задовольнив: стягнув з товариства на користь місцевого бюджету міста Дрогобича податковий борг в сумі 630ʼ 850,99 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявлена до стягнення сума боргу, що виникла внаслідок несплати товариством самостійно узгоджених зобов`язань зі сплати орендної плати за землю за період з грудня 2015 року по лютий 2016 року та у зв`язку з чим була нарахована пеня, знайшла своє підтвердження у судовому процесі та не спростована відповідачем. Контролюючим органом вживалися заходи щодо погашення товариством податкового боргу, що виник раніше, 20.06.2014 сформовано та надіслано платнику податкову вимогу №379-25, однак, такі заходи ДПІ не призвели до погашення податкового боргу. Після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшилася, а сплачені ним у період з червня по липень 2016 року суми були зараховані податковим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, що узгоджується з приписами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу (ПК) України.
Щодо наявності підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором суди виходили з того, що право на звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено статтею 121 Конституції України, статтею 23 Закону України ʼʼПро прокуратуру Україниʼʼ та статтею 60 КАС України.
Товариство подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Відповідач доводив, що судові рішення не відповідають вимогам процесуального закону щодо їх законності та обґрунтованості. Під час вирішення спору суди не врахували доводи товариства про те, що заявлена сума боргу, яка є предметом спору в цій справі, є складовою суми боргу, розтраченої згідно з договором від 25.05.2016 №5, яким своєю чергою встановлено інші строки і порядок сплати боргу. Також відповідач заперечує наявність у нього боргу, посилаючись на акт звірки розрахунків з бюджетом станом на 01.08.2016, який, за його твердженням, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, як і здійснені платежі з орендної плати згідно з платіжними дорученнями від 22.06.2016, від 11.07.2016, від 29.07.2016. Крім того, відповідач доводить відсутність процесуальної дієздатності прокурора через відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14.03.2017 (суддя Вербицька О. В.) відкрив касаційне провадження №К/800/7294/17 у цій справі.
У запереченнях на касаційну скаргу ОДПІ просила залишити скаргу позивача без задоволення як безпідставну, а судові рішення - без змін.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів`` та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу (ПК) України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги {підпункт 95.2 цієї статті}.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 цієї статті уразі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) {пункт 59.5 статті 59 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}.
Оскільки повторного направлення податкових вимог на збільшену суму податкового боргу не передбачено, то у контролюючого органу відсутні повноваження щодо повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.
Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України визначено, що податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення. У зв`язку з цим із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу.
Отже, лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов`язання.
Поряд з цим податкове законодавство України, чинне з 01.01.2011, передбачає застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов`язань у порядку календарної черговості їх виникнення.
Пунктом 87.9 статті 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
У випадку зарахування контролюючим органом коштів, сплачених платником податків, у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка також погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 ПК України.
У зв`язку з цим є правильною позиція судів стосовно доводу відповідача щодо здійснених ним платежів у період у період з червня по липень 2016 року, за якими відповідні суми були зараховані контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Тобто, товариство, сплачуючи орендну плату, частково погашало суму боргу, і, як наслідок, не сплачувало задекларовані поточні зобов`язання у повному обсязі.
Такий висновок щодо застосування пункту 87.9 статті 87 ПК Україні відповідає висновку щодо застосування вказаної норми у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховний Суд від 08.02.2021 у справі №2а-7192/12/2670, але не виключно.
Разом з тим, усталеною є практика Верховного Суду (зокрема, але не виключно, постанови від 19.02.2019 (справа №807/495/17), від 03.02.2022 (справа №560/4343/19), від 14.02.2022 (справа №826/9711/17)), що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, зокрема: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення податкового боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати (несплати) податкового боргу в добровільному порядку; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в порядку, встановлених ПК України.
У постанові від 14.02.2022 у справі №826/9711/17 Верховний Суд зазначив, що предметом доказування у спорах про стягнення суб`єктом владних повноважень коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих останнього, також є наявність у відповідача податкового боргу. Відповідність заявленого у позові розміру податкового боргу фактичному перевіряється судом за наслідками аналізу інтегрованої картки платника, яка ведеться згідно з вимогами Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.