УХВАЛА
13 липня 2023 року
м. Київ
Справа № 990/171/22
Провадження № 11-71заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Кишакевича Л. Ю., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А.
за участю:
секретаря судового засідання Біляр Л. В.,
представників:
позивача - адвокатів Кравця Р. Ю., Мартиненко А. В.,
Верховної Ради України - Лаптєва А. М., Осядлої М. В.,
Національного банку України як третьої особи - Булгакова С. Ю., Колосюка С. Л.
розглянула на відкритому судовому засіданніклопотання Верховної Ради України про закриття провадження в адміністративній справі № 990/171/22 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа - Національний банк України, про визнання протиправною та скасування постанови Верховної Ради України в частині та
ВСТАНОВИЛА:
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Кравця Р. Ю. звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - КАС ВС, Суд) як суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 2 Постанови Верховної Ради України від 01 грудня 2022 року № 2794-ІХ (далі - оскаржувана Постанова, ВРУ, Рада відповідно) в редакції: "Взяти до відома, що ОСОБА_1 звільнено з посади члена Ради Національного банку України з 7 липня 2021 року відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2019 року № 270-ІХ".
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за наслідками розгляду 27 березня 2023 року ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову.
3. ОСОБА_1 не погодився із таким судовим рішенням і через свого представника - адвоката Кравця Р. Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) ухвалою від 09 травня
2023 року відкрила провадження, а ухвалою від 13 червня 2023 року призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
4. 12 липня 2023 року до Великої Палати надійшло клопотання ВРУ про закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
З покликанням на рішення Конституційного Суду України, Верховного Суду України та норми КАС України доводить, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Рада вважає, що в межах цього спору вона, коли видавала оскаржувану Постанову, не здійснювала управлінських функцій, які підпадали б під судовий контроль. Ця Постанова не породжувала обов`язкових юридичних наслідків для позивача ( ОСОБА_1 ), вона (Постанова) має інформаційний характер і не може зачіпати права чи інтереси позивача, бо констатує подію неможливості його перебування на посаді члена Ради Національного банку України з певного часу і на підставах, встановлених законом. Мотивує, що об`єктивність і підставовість цієї події фактично є безсумнівною.
Рада вважає, що наведені аргументи є достатніми для того, аби визнати їх обставинами для закриття провадження у справі, оскільки вони не містять ознак спору, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
5. На судовому засіданні представник ВРУ підтримав заявлене клопотання і просив його задовольнити з підстав, викладених у письмовому тексті клопотання.
Представники відповідача висловилися проти заявленого клопотання та просили суд відмовити у його задоволенні.
Представники третьої особи підтримали клопотання та просили його задовольнити.
6. Велика Палата перевірила міркування представника ВРУ, які він висловив на обґрунтування клопотання про закриття провадження у цій справі, заслухала пояснення інших учасників процесу та повідомляє таке.
Відповідно до статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (частина друга статті 238 КАС України).
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, які законодавчо унеможливлюють розгляд справи.
7. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.