ОКРЕМА ДУМКА
(спільна)
суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Мартєва С. Ю., Лобойка Л. М.
щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2023 року у справі № 990/36/23 (провадження № 11-41заі23), ухваленої за результатами перегляду ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа - Кабінет Міністрів України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 12 жовтня 2022 року № 694/2022 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (в частині)
Короткий виклад історії справи
3 березня 2023 року представник ОСОБА_1 - Короєд С. О. звернувся до суду з позовом, у якому просив
- визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 12 жовтня 2022 року № 694/2022 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" в частині застосування санкцій до громадянина ОСОБА_1 (пункт 1 додатка до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року).
Позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Короєдом С. О. На підтвердження повноважень представляти інтереси позивача до позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 2 березня 2023 року серії АА № 1282083.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 9 березня 2023 року позовну заяву залишив без руху для усунення її недоліків шляхом зазначення дійсних номерів засобів зв`язку позивача і його представника та подання до суду власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, як це передбачено пунктами 2 та 11 частини п`ятої, частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
На виконання вимог зазначеної ухвали суду представник позивача частково усунув недоліки позовної заяви шляхом приведення у відповідність із вимогами процесуального закону засобів телефонного зв`язку позивача та його представника, однак власного письмового підтвердження позивача про неподання ним іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав суду першої інстанції не надав.
При цьому у поданій заяві про усунення недоліків позовної заяви адвокат Короєд С. О. послався на те, що положеннями пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС прямо не передбачено подання безпосередньо позивачем "власного", "особистого" підтвердження про неподання іншого позову. Тому, враховуючи вимоги частини четвертої статті 59 та частини першої статті 60 КАС і маючи всі процесуальні права та обов`язки, в тому числі на оформлення і подання позовної заяви від імені позивача, представник позивача зобов`язаний зазначити від імені клієнта всі "підтвердження" та навести всі обставини й інші дані, які передбачені у частині п`ятій статті 160 КАС.
Представник позивача вважає, що інше тлумачення положень пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС нівелює інститут представництва, штучно створює позивачу (клієнту) перешкоди доступу до правосуддя через представника та порушує положення статті 131-2 Конституції України, а тому просив суд прийняти виправлену позовну заяву і відкрити провадження у цій справі.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 березня 2023 року позовну заяву повернув ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС у зв`язку з неусуненням недоліків в установлений судом строк.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - Короєд С. О. подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення цим судом норм процесуального права просив скасувати ухвалу про повернення позовної заяви та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи представника ОСОБА_1 - Короєда С. О. на обґрунтування скарги зводилися до того, що єдиною підставою для повернення судом позовної заяви була відсутність у ній власного письмового підтвердження позивачем того, що він не подав іншого позову до цього відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, однак цей недолік позовної заяви, на переконання скаржника, не був порушенням КАС, тому повернення судом позовної заяви було безпідставним.
Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Короєда С. О. задоволено. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2023 року скасовано, справу направлено до цього ж суду для продовження розгляду.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, зокрема, що Касаційний адміністративний суд не врахував, що представник, складаючи, підписуючи та подаючи до суду позовну заяву, діє не від власного імені, а від імені позивача. Всі дії, вчинені в межах повноважень представником від імені позивача зі складення, підписання та подання до суду позовної заяви, вважаються такими, що їх вчинив сам позивач. Ці дії мають правові наслідки та обов`язкові саме для позивача, а не його представника, який діє від імені позивача.
Отже, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, вчинене представником від імені позивача, є власним письмовим підтвердженням самого позивача, а не його представника.
За висновками більшості суддів Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції помилково повернув позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС у зв`язку з неусуненням її недоліків в установлений судом строк, оскільки позивач ОСОБА_1, від імені якого діяв представник Короєд С. О., у позовній заяві належним чином виконав вимоги пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС, надавши Касаційному адміністративному суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
Відповідно до частини третьої статті 34 КАС суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Вважаємо помилковим висновок Великої Палати Верховного Суду, що власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, вчинене його представником Короєдом С. О., є власним письмовим підтвердженням самого позивача.
За правилами частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції (частина перша статті 168 КАС).
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлено статтями 160, 161 КАС.