ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2023 року
м. Київ
Справа № 505/1895/20
провадження № 51-3210км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
за участю:
прокурора ОСОБА_5
засудженого (відеоконференція) ОСОБА_6,
захисника (відеоконференція) ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Одеського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160180001756, за обвинуваченням
ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Котовський міськрайонний суд Одеської області вироком від 05 травня 2022 року визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавлення права керувати транспортними засобами на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України суд звільнив ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та поклав обов`язки, визначені ст. 76 КК України.
Стягнув з МТСБУ на користь ОСОБА_8 42 876,80 грн матеріальної шкоди, 9 600 грн моральної шкоди, пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 25 858,47 грн, витрати від інфляції за час прострочення у розмірі 4 282,05 грн, 3 % річних з простроченої суми у розмірі 2 673,13 грн.
Стягнув з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 75 000 грн моральної шкоди. Стягнув з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 75 000 грн моральної шкоди. Вирішив питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 14 грудня 2016 року, в період часу з 04.00 по 05.00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно несправним автомобілем марки "ТОYОТА САRІNA II", д.н.з. НОМЕР_1, з ввімкнутим освітленням передніх фар, в нічний час доби та в умовах обмеженої видимості здійснював рух по асфальто-бетонному, сухому дорожньому покриттю дороги с. Чубівка Подільського району Одеської області, на якій організований двосторонній, однорядний рух у кожному напрямку, а дорожня розмітка відсутня, у правій смузі свого напряму руху зі швидкістю 30-50 км/год, що не перевищує установлену в населених пунктах швидкість руху, у напрямку с. Соболівки Подільського району Одеської області зі сторони с. Новоселівки Подільського району Одеської області. При цьому він допустив порушення п. 1.5., п/п "б", "д" п. 2.3., п/п "а" п. 2.9., п. 10.1., п. 10.2., п. 12.3., п. 31.1. та п. 31.4.1. п/п "а" ПДР України та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_10, яка в результаті ДТП від отриманих ушкоджень померла на місці події.
Одеський апеляційний суд вироком від 23 лютого 2023 року задовольнив апеляційні скарги прокурора та представника ОСОБА_11 в інтересах цивільного відповідача МТСБУ, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_12 в інтересах потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 задовольнив частково.
Вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05 травня 2022 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову скасував.
Ухвалив в цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Стягнув з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 150 000 грн моральної шкоди. Стягнув з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 150 000 грн моральної шкоди. У задоволенні позовних вимог представника позивачів ОСОБА_12 до МТСБУ відмовив. У решті вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок апеляційного суду змінити, призначивши ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вважає, що апеляційний суд не врахував належним чином те, що ОСОБА_6 вживав заходів для відшкодування потерпілим заподіяної шкоди, визнав всі обставини кримінального правопорушення, надав критичну оцінку своїй поведінці, активно сприяв розкриттю злочину.
Також захисник вказує, що апеляційний суд не врахував стан здоров`я засудженого, який є інвалідом ІІ групи і потребує спеціального та тривалого лікування. Судом також не враховано вину інших причетних до ДТП осіб, зокрема відсутність світлоповертальних елементів на одязі потерпілої.
Вказані обставини, на думку захисника, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та є підставою для пом`якшення покарання.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу.
Прокурор вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та просила її відхилити.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України в поданій касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи, викладені в касаційній скарзі захисника, про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й даним про особу засудженого через суворість, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.