Постанова
Іменем України
27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 367/3003/22
провадження № 61-7942св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3, яка підписана представником Бобовичем Миколою Миколайовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 травня 2023 року в складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М.,
Історія справи
У серпні 2022 року адвокат Баскевич Д. В. в інтересах ОСОБА_1 подав позов до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначення часток у спільній сумісній власності подружжя, визнання договору, що укладений без згоди другого із подружжя недійсним, визнання права власності на визначені частки у спільній сумісній власності подружжя.
01 листопада 2022 року на підставі ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 29 серпня 2022 року на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю надійшла цивільна справа № 367/3003/22.
Разом з позовної заявою представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернувся з заявою про забезпечення позову у цивільній справі № 367/3003/22 за позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 листопада 2022 року заяву представника позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено частково.
В порядку забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 38,5 кв. м, житловою 15 кв. м, реєстраційний номер нерухомого майна 791219332224, що належить ОСОБА_3 .
В іншій частині заяви представника позивача ОСОБА_5 відмовлено.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
13 січня 2023 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 листопада 2022 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 листопада 2022 року залишено без руху. Надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для звернення із заявою (клопотанням) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду. Роз`яснено, що в разі не усунення у визначений судом термін недоліків щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у відкритті провадження буде відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:
в апеляційній скарзі ОСОБА_3 просила поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 листопада 2022 року та вказувала, що повний текст відповідачем не отримано, а дізналась 12 грудня 2022 року про ухвалу суду із листа-відповіді "Центру надання адміністративних послуг";
як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2022 року постановлено оскаржену ухвалу, 15 листопада 2022 року оприлюднено в ЄДРСР, 13 січня 2023 року подано апеляційну скаргу, тобто скаржником пропущено встановлений статтею 354 ЦПК України строк. Згідно норм процесуального закону, подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має відбуватись з дотриманням певних умов;
відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк. При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує процесуальну поведінку особи під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення, обізнаність особи про розгляд справи у суді, поважність причин, якими обґрунтовується пропущення встановленого законом строку на апеляційне оскарження та їх доведеність, тривалість строку, який пройшов з часу ухвалення судового рішення, яке оскаржується, сутність доводів апеляційної скарги та інші обставини, які мають істотне значення;
судом встановлено, що 12 грудня 2022 року на адресу ОСОБА_3 направлено лист від "Центру надання адміністративних послуг" №04-19/2853, згідно якого вона дізналась про оскаржувану ухвалу від 01 листопада 2022 року, про що і не заперечує. Проте, ОСОБА_3 не обґрунтовано поважність причин пропуску строку з моменту ознайомлення 12 грудня 2022 року із оскарженою ухвалою і до моменту подачі апеляційної скарги 13 січня 2023 року. За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для звернення із заявою (клопотанням) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 травня 2023 рокуу відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 листопада 2022 року відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:
ухвалою Київського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року вказані у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням підстав для поновлення строку. На виконання вимог ухвали суду, 08 травня 2023 року Бобович М. М. в інтересах ОСОБА_3 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та посилався на те, що повний текст судом першої інстанції не було направлено, а отримано 27 грудня 2022 року отримано лист-відповідь із "Центру надання адміністративних послуг" від 12 грудня 2022 року, де ОСОБА_3 ознайомилась із оскарженою ухвалою суду, проте лише 11 січня 2023 року звернулась до адвоката, оскільки останній перебував у відпустці;
01 листопада 2022 року постановлено оскаржену ухвалу, 15 листопада 2022 року оприлюднено в ЄДРСР, 13 січня 2023 року подано апеляційну скаргу, тобто ОСОБА_3 пропущено встановлений статтею 354 ЦПК України строк. 12 грудня 2022 року на адресу ОСОБА_3 направлено лист від "Центру надання адміністративних послуг" № 04-19/2853, згідно якого вона дізналась про оскаржену ухвалу від 01 листопада 2022 року, про що і не заперечує. Із цього слідує висновок про те, що ОСОБА_3 поза розумним сумнівом була обізнана про ухвалене рішення у справі та мав достатньо часу для її оскарження в апеляційному порядку у визначений законодавством строк, однак скористався своїми процесуальними правами на власний розсуд.
у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року в справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зроблено висновок про те, що: "апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод";
апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи представника, що ознайомившись із ухвалою суду ОСОБА_3 усвідомила необхідність кваліфікованої юридичної допомоги та звернулась до адвоката, однак, в період новорічних свят представник перебував у відпустці, не можна визнати поважними, оскільки юридична необізнаність скаржника не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та підставою для поновлення такого строку. Щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які представник пов`язує з кінцем року, вихідними та святковими днями, колегією суддів враховується, що законом запроваджено оціночні параметри визначення обґрунтованості причин пропуску процесуального строку. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду не знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду, порушив ці строки. Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію позивачем та його представником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від них дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги, заявник не наддав, дані які свідчать про те, що процесуальна поведінка скаржника свідчила про те, що він намагався дізнатися про повний текст рішення, однак не зміг це зробити з поважних причин, які підтверджені належним чином також відсутні;
відтак ОСОБА_3 не підтверджено належними доказами обставини щодо неможливості подачі апеляційної скарги у визначений законом строк, а тому причини пропуску такого строку, які викладені у заяві не можна визнати поважними. Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу. Оскільки причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Аргументи учасників справи
25 травня 2023 року ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу, яка підписана представником Бобовичем М. М., на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 травня 2023 року, в якій просила:
оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати;
ухвалити нове рішення, яким поновити строк на подачу апеляційної скарги на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 листопада 2022 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
при обґрунтуванні пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали ОСОБА_3 зазначала в апеляційні скарзі, що не отримувала від оскаржену ухвалу від 01 листопада 2022 року у справі №367/3003/22. Жодних документів, які б підтверджували, що суд надсилав копію оскарженої ухвали не має;
дійсно ОСОБА_3 дізналася про оскаржену ухвалу з листа-відповіді за № 04-19/2853 від 12 грудня 2022 року від центру надання адміністративних послуг, який був отриманий 27 грудня 2022 року в переддень новорічних свят. При цьому, користуватися єдиним реєстром судових рішень ОСОБА_3 самостійно не вміє. Лише після звернення ОСОБА_3 до свого представника (адвоката) - Бобовича М. М., що відбулося 11 січня 2023 року, повний текст оскарженої ухвали став відомий ОСОБА_3, після чого в той же день і була подана апеляційна скарга.
У червні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржену ухвалу залишити без змін. Відзив мотивований тим, що 01 листопада 2022 року постановлено оскаржено ухвалу, 15 листопада 2022 року оприлюднено в ЄДРСР, 13 січня 2023 року подано апеляційну скаргу, тобто пропущено встановлений статтею 354 ЦПК України строк. 12 грудня 2022 року на адресу ОСОБА_3 направлено лист від "Центру надання адміністративних послуг" № 04-19/2853, згідно якого остання дізналась про оскаржену ухвалу від 01 листопада 2022 року, про що представником ОСОБА_3 вказано в клопотанні на поновлення строку апеляційного оскарження. Виходить, що ОСОБА_3 була обізнана про ухвалене рішення у справі та мала достатньо часу для її оскарження в апеляційному порядку у визначений законодавством строк, однак не скористалася своїми процесуальними правами. При цьому, в обґрунтування пропуску строку, створила штучну ситуацію, запізненого звернення до адвоката, який з перших днів представляє її інтереси по основній справі та інших пов`язаних з нею справах, при наявності можливості використання загального права - в будь який час ознайомитись з матеріалами справи та забезпечити обізнаність в повному тексті ухвали.
У червні 2023 року ОСОБА_2 подав письмові пояснення, в яких просив касаційну скаргу задовольнити повністю. Пояснення мотивовані тим, що при винесені оскарженої ухвали були порушені права ОСОБА_3 як добросовісного покупця (власника) квартири. На сьогоднішній день, на квартиру накладений арешт ОСОБА_3, як власник майна не може користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
25 липня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).