Постанова
Іменем України
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 333/4308/18
провадження № 61-14744св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
за первісним позовом
позивач - Акціонерне товариство "МетаБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
за зустрічним позовом
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "МетаБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "МетаБанк" на постанову Запорізького апеляційного суду від 20 липня 2021 року у складі колегії суддів: Кримської О. М., Дашковськової А. В., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство "МетаБанк" (далі - ПАТ "МетаБанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "МетаБанк" (далі - АТ "МетаБанк"), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтований тим, що 11 жовтня 2006 року між Акціонерним товариством "Металург" (далі - АТ "Металург"), правонаступником якого є АТ "МетаБанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 630800000179, згідно з яким банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі - придбання житла (оплата за укладеним із Відкритим акціонерним товариством "Запорізький домобудівний комбінат" (далі - ВАТ "Запорізький домобудівний комбінат") договором будівництва), у розмірі 21 632,00 дол. США на строк 240 місяців до 11 жовтня 2026 року включно зі сплатою 13,5 % річних у порядку та на умовах, передбачених кредитним договором.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 11 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 9308000001702, відповідно до якого вона поручилась перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором від 11 жовтня 2006 року № 630800000179.
08 червня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 9308000001703, згідно з яким забезпечено виконання нею всіх зобов`язань за кредитним договором.
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань у ОСОБА_1 виникла прострочена заборгованість, яка на 12 серпня 2015 року становила за простроченим кредитом - 995,77 дол. США, що еквівалентно 21 281,15 грн, за процентами - 4 081,90 дол. США, що еквівалентно 87 236,53 грн, за пенею за несвоєчасне виконання зобов`язань за період з 11 березня 2014 року до 10 березня 2015 року - 37 563,19 грн. Вказані обставини встановлені рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2015 року у справі № 333/1681/15-ц, згідно з яким ця заборгованість стягнута з відповідачів солідарно.
У зв`язку з невиконанням відповідачами рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2015 року у справі № 333/1681/15-ц, та взятих на себе зобов`язань, АТ "МетаБанк" прийняло рішення про дострокове погашення позичальником кредиту. Відповідне повідомлення, з вимогою про дострокове повернення кредиту протягом 10 днів з моменту відправлення, 20 березня 2018 року направлено на адресу відповідачів, проте залишено без виконання.
Просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 11 жовтня 2006 року № 630800000179 в розмірі 30 122,19 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом - 19 224,43 дол. США, за відсотками - 10 897,76 дол. США та 27 823,01 грн, з яких: 4 088,32 грн - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу, 23 734,69 грн - пеня за несвоєчасне погашення відсотків.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до АТ "МетаБанк" про визнання недійсними кредитного договору від 11 жовтня 2006 року № 630800000179, додаткових угод № 1, 2, 3 до кредитного договору від 11 жовтня 2006 року № 630800000179, договору поруки від 11 жовтня 2006 року, договору іпотеки від 08 червня 2007 року та застосування наслідків недійсності правочинів.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що спірний договір про надання споживчого кредиту є несправедливим, оскільки укладений під впливом обману, тому його необхідно визнати недійсним.
Під час підписання кредитного договору вона була введена в оману щодо істотних умов договору, ціни та відсоткової ставки, загальної сукупної вартості та абсолютного значення подорожчання кредиту. Банк не надав у письмовій формі необхідної інформації для здійснення свідомого вибору.
Отже, між сторонами в належній формі не досягнено згоди щодо істотних умов договору. Встановивши у договорі щомісячний платіж 270,00 дол. США, АТ "МетаБанк" ввів в оману позичальника, оскільки вихідним параметрам кредитування відповідає ануїтентний платіж в розмірі 261,18 дол. США. Проте банк встановив платіж 270,00 дол. США. Такому значенню відповідає відсоткова ставка 14,065 %, а не як зазначено у договорі 13,5 %. Під час укладення договору банк приховав від позичальника повну та об`єктивну інформацію щодо кінцевої вартості кредиту, чим ввів позичальника в оману щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту.
АТ "МетаБанк" не надало первинний документ, який би показував надходження валюти і час її надходження, у зв`язку з чим банк ввів її в оману, стверджуючи про надання кредиту в розмірі 21 632,00 дол. США.
Разом з тим, обмін іноземної валюти на гривню - це порушення умов кредитного договору, а використання іноземної валюти (отриманої в кредит), як засобу платежу на території України є порушенням законодавства. Крім того, всупереч Закону України "Про захист прав споживачів", ЦК України та Закону України "Про фінансові послуги та державне врегулювання ринків фінансових послуг" в тексті кредитного договору не зазначено, що банк є уповноваженим банком або має генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, тому АТ "МетаБанк" не мало цивільної правоздатності фінансової (кредитної) установи та не було уповноваженим банком щодо надання фінансових послуг (операцій).
З урахуванням уточнених позовних вимог просила суд визнати недійсними договір про надання споживчого кредиту від 11 жовтня 2006 року № 630800000179, додаткові угоди № 1, 2, 3 до договору про надання споживчого кредиту від 11 жовтня 2006 року № 630800000179, договір іпотеки від 08 червня 2007 року № 9308000001703 та договір поруки від 11 жовтня 2006 року № 9308000001702, застосувати подвійну реституцію, стягнути з АТ "МетаБанк" 6 000 грн на відшкодування моральної шкоди та 312 830,60 грн завдані збитки.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2020 року первісний позов задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ "МетаБанк" заборгованість за кредитом -19 224,43 дол. США, за відсотками за користування кредитом - 10 897,76 дол. США, за пенею за несвоєчасне погашення основного боргу за кредитом - 4 088,32 грн, за пенею за несвоєчасне погашення відсотків - 23 734,69 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. У зустрічному позові відмовлено.
Задовольнивши первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 порушила зобов`язання перед банком, яке забезпечене порукою ОСОБА_2, у зв`язку з чим є правові підстави для стягнення в солідарному порядку з відповідачів кредитної заборгованості. Вказане також встановлено судовим рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2015 року, згідно з яким солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнено заборгованість на користь ПАТ "МетаБанк" за кредитним договором від 11 жовтня 2006 року № 630800000179.
Заяви відповідачів про застосування позовної давності до спірних правовідносин залишені без задоволення, оскільки суд встановив, що АТ "МетаБанк" змінив строк виконання основного зобов`язання зі сплати кредиту та відсотків за користування кредитом до 30 березня 2018 року, направивши ОСОБА_1 вимогу-повідомлення про дострокове повернення кредиту.
Відмовивши у зустрічному позові, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами недодержання в момент укладення кредитного договору від 11 жовтня 2006 року № 630800000179 вимог, які є необхідними для визнання цього правочину недійсним.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в первісному позові. У зустрічному позові відмовлено з інших підстав. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Відмовивши у первісному позові, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що АТ "МетаБанк", звернувшись до суду з позовом у березні 2015 року про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором скористався своїм правом, передбаченим частиною другою статті 1050 ЦК України, та на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку його виконання, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, неустойки та інших платежів за договором. Вимогу про дострокове повернення кредиту банк на адресу ОСОБА_1 направив 12 травня 2014 року, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення первісного позову.
Відмовивши у зустрічному позові з інших підстав,суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час ухвалення рішення від 12 серпня 2015 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя перевіряв заперечення ОСОБА_1, та надав їм правову оцінку. Цим преюдиційним рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що АТ "Металург" на момент укладення спірного кредитного договору мав видану в установленому законом порядку ліцензію на здійснення валютних операцій, та під час укладення договору між сторонами досягнено згоди за всіма істотними умовами договору.
Постановою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року касаційні скарги ОСОБА_1, АТ "МетаБанк" задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 16 червня 2020 року в частині вирішення первісного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 19 224,43 дол. США та в частині розподілу судових витрат скасовано і передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 16 червня 2020 року в частині відмови у первісному позові про стягнення заборгованості за відсотками та пенею залишено без змін.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 16 червня 2020 року в частині відмови у зустрічному позові з інших підстав скасовано та залишено в цій частині в силі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2020 року.
Направивши справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині вирішення первісного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 19 224,43 дол. США та в частині розподілу судових витрат, Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2015 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнено лише заборгованість за простроченим кредитом в розмірі 21 281,15 грн, і те, що у зв`язку зі зміною строку виконання основного зобов`язання за договором не виникає припинення обов`язку боржника та поручителя виконати зобов`язання з повернення іншої частини тіла кредиту. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати вищенаведене, визначити розмір заборгованості на стягнення якої банк має право, перевірити доводи відповідачів за первісним позовом про пропуск банком позовної давності, встановити момент її перебігу, вирішити питання про наслідки спливупозовної давностіза умови встановленнятаких обставин.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2020 року в частині вирішення первісного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 19 224,43 дол. США скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові в цій частині. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Відмовивши у первісному позові про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 19 224,43 дол. США, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заборгованість за тілом кредиту в розмірі19 224,43 дол. США не підлягає стягненню з ОСОБА_1, оскільки банк звернувся до суду з пропуском позовної давності. Порука ОСОБА_2 за договором поруки припинилася відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), оскільки банк змінив строк виконання основного зобов`язання, направивши 12 травня 2014 року досудову вимогу про повернення кредитних коштів у повному розмірі, а до суду з цим позовом звернувся 14 серпня 2018 року, тобто поза межами строку, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України
В іншій частині рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не переглядав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2021 року АТ "МетаБанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 20 липня 2021 року, просило її скасувати в частині відмови у первісному позові про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 19 224,43 дол. США, в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, заперечивши можливість банку, який направив вимогу про дострокове виконання зобов`язання протягом певного строку, відкликати таку свою вимогу протягом строку визначеного у ній для дострокового виконання зобов`язання, оскільки таке відкликання не передбачено умовами кредитного договору.
Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо питання про наявність у кредитора права відкликати вимогу про дострокове виконання грошового зобов`язання, якщо таке відкликання здійснено протягом строку, визначеного у вимозі для дострокового виконання зобов`язання.
Суд апеляційної інстанції не виконав вимоги, зазначені у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року.
Тому перша вимога, направлена 12 травня 2014 року, не є вимогою про дострокове повернення кредиту, яку було відкликано. Банк скористався таким правом, направивши вимогу лише у березні 2018 року перед зверненням до суду з другим позовом, яку ОСОБА_1 отримала особисто 27 березня 2018 року.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржуване судове рішення є законним, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Банк, 12 травня 2014 року направивши на її адресу вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту і пов`язаних із ним платежів, змінив строк виконання основного зобов`язання.
Посилання банку на те, що він може в одностронньому порядку відкликати вимогу про дострокове повернення кредиту суперечить додатковим угодам, які були укладені між сторонами шляхом домовленостей.
Документ-угоду після вимоги від 12 травня 2014 року банк суду не надав, тому що такої домовленості між сторонами не було, тому вимога банку не втратила чинність.
Крім того, банк, направивши таку вимогу, у березні 2015 року звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Суд апеляційної інстанції правильно не взяв до уваги лист АТ "МетаБанк" від 05 червня 2014 року № 55/5299, в якому банк зазначив про скасування рішення щодо наближення строку кредитного договору та відкликання повідомлення від 12 травня 2014 року, оскільки таке відкликання не передбачено умовами кредитного договору.
Разом з тим, банк не надсилав таку вимогу позичальнику.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що направлення банком 20 березня 2018 року вимоги-повідомлення не перериває строк позовної давності оскільки, банк, звернувшись 13 березня 2015 року до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості, який суд розглянув по суті, перервав позовну давність у спорі щодо стягнення кредитної заборгованості. Перебіг трирічної позовної давності почався заново, з наступного за цією подією дня - з 14 березня 2015 року та закінчився 14 березня 2018 року. З позовом у цій справі банк звернувся 14 серпня 2018 року, тобто з пропуском позовної давності.
Крім того, 24 липня 2019 року була проведена судово-економічна експертиза № 2841, згідно з якою виявлено розбіжності в термінах кредиту 240 місяців замість 204 місяці, що вплинуло на розмір заборгованості, тому розмір заборгованості 19 224,43 дол. США за тілом кредиту є помилковим.
АТ "МетаБанк" у відповіді на відзив зазначив аналогічні доводи, вказані ним у касаційній скарзі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовногопровадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Верховний Суд переглядає оскаржуване судове рішення лише в частині вирішення первісного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 224,43 дол. США.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, відповіді, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 11 жовтня 2006 року між АБ "Металург", правонаступником якого є АТ "МетаБанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 630800000179, згідно з яким банк надав позичальнику кредит для придбання житла на загальну суму 21 632,00 дол. США, а ОСОБА_1 зобов`язалася прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 11 жовтня 2026 року включно, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.
Додатковими угодами № 1, № 2 та № 3 до кредитного договору від 11 жовтня 2006 року № 630800000179, укладеними між ПАТ "МетаБанк" та ОСОБА_1 11 січня 2010 року, 11 лютого 2010 року та 20 червня 2013 року відповідно, внесено зміни до пункту 1.2 кредитного договору щодо графіку погашення кредиту.
11 жовтня 2006 року на забезпечення кредитного договору між АБ "Металург", правонаступником якого є АТ "МетаБанк", та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 9308000001702 на підставі якого поручитель взяла на себе зобов`язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 зобов`язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання нею умов кредитного договору.
08 червня 2007 року між АБ "Металург", правонаступником якого є АТ "МетаБанк", та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 9308000001703, згідно з яким іпотекою забезпечується виконання іпотекодавцем всіх його зобов`язань за кредитним договором від 11 жовтня 2006 року № 630800000179, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, включаючи зобов`язання: повернути суму виданого кредиту в розмірі 21 632,00 дол. США, сплатити суму відсотків за кредитним договором, комісій, неустойки (штрафу, пені), будь-яких інших платежів, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати у повному обсязі збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням кредитного договору.
У березні 2015 року банк звертався до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 .
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2015 року стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "МетаБанк" 21 281,15 грн заборгованості за простроченим кредитом, 87 236,53 грн - за простроченими процентами, 37 563,19 грн - за пенею за несвоєчасне виконання зобов`язання за кредитним договором.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 07 жовтня 2015 року рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2015 року змінено в частині стягнення в солідарному порядку судового збору.
Вказане рішення суду не виконане та заборгованість за кредитним договором відповідачі не сплатили, що сторони не заперечують.
У постанові від 21 квітня 2021 року Верховний Суд встановив, що АТ "МетаБанк", звертаючись до суду з позовом у березні 2015 року про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2, скористався своїм правом, передбаченим частиною другою статті 1050 ЦК України, та на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку виконання основного зобов`язання, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, неустойки та інших платежів за договором.
Вимога про дострокове повернення кредиту банком на адресу ОСОБА_1 була направлена 12 травня 2014 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.