Постанова
Іменем України
19 липня 2023 року
м. Київ
справа № 521/13715/21
провадження № 61-1455св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач -Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_2, Київська районна адміністрація Одеської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 січня 2022 року у складі судді Гуревського В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Дришлюка А. І., Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (далі - КЕВ м. Одеси), просила зобов`язати відповідача подати до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради клопотання про зміну статусу квартири у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, зі "службової" на "постійну".
На обґрунтування позову посилалася на те, що протоколом від 06 травня 2008 року № 64 засідання житлової комісії територіального комітету профспілки працівників Південного оперативного командування її зі складом сім`ї три особи поставлено на квартирний облік у контрольних списках територіального комітету профспілки.
Відповідно до рішення Міністра оборони України від 03 квітня 2012 року їй на склад сім`ї три особи (вона, син, донька) виділена трикімнатна службова квартира АДРЕСА_2 .
У ІНФОРМАЦІЯ_1 вона працює з 1993 року. Враховуючи стаж роботи більше ніж 29 років в організації, яка надала службове житло, вона та її сім`я не можуть бути виселені зі службового житла без надання іншого житлового приміщення, яке забезпечує їхні потреби.
Рішенням житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21 січня 2015 року (протокол № 11) вирішено клопотати перед начальником КЕВ м. Одеса про зміну статусу вказаного житла зі "службове" на "постійне", що надасть змогу забезпечити її сім`ю житлом та виключити її з квартирної черги.
Вона звернулася із заявою до начальника КЕВ м. Одеси, в якій просила звернутися із клопотанням до місцевих органів влади про зміну статусу зазначеного житла зі "службове" на "постійне".
08 травня 2020 року їй надійшла відповідь, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями" не передбачено виключення квартири із числа службових працівникам.
Житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 клопотала про виключення квартири, в якій вона проживає, зі службового житлового фонду академії (протокол від 26 лютого 2021 року № 20).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12 березня 2021 року № 217 оголошено рішення житлової комісії академії від 26 лютого 2021 року.
Проте відповідач на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав лист заступника начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики від 26 травня 2021 року № 370/2/4679 щодо облікової справи на працівника Збройних Сил України ОСОБА_1 та вказав, що відмовляється здійснити належні дії щодо виключення її квартири з числа службових, не дивлячись на рішення установи, за якою закріплено службове житло.
Позивачка вважала, що зазначена відповідь не відповідає законодавству України, а відмова відповідача направити клопотання до Малиновської районної адміністрації м. Одеси порушує її конституційне право на забезпечення житлом.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24 січня 2022 року позов задоволено.
Зобов`язано КЕВ м. Одеси подати до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради клопотання про зміну статусу квартири у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, із "службової" на "постійна".
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що питання виключення житла з числа службового має вирішуватися Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради, а не КЕВ м. Одеси.
Неподанням відповідного клопотання КЕВ м. Одеси порушує конституційні права позивачки на житло. Чинним законодавством не встановлено підстав для відмови КЕВ м. Одеси у поданні клопотання про виключення житлового приміщення з числа службового до виконавчого органу відповідної ради.
Тому позивачка позбавлена можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Постановою Одеського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 січня 2022 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, оскільки бездіяльність КЕВ м. Одеса щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну статусу "службової" квартири та відповідно відмова у поданні такого клопотання до місцевих органів щодо зміну статусу "службового" житла порушує закріплене статтею 47 Конституції України право ОСОБА_1 на житло.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У січні 2023 року КЕВ м. Одеси звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням правил підсудності, оскільки ця справа підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Спір у справі стосується проходження позивачкою публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), гарантувала право військовослужбовцям на отримання жилого приміщення, тому правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими.
Також суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що позивачка має забезпечуватись житлом для постійного проживання з житлового фонду Міністерства оборони України згідно з чергою, визначеною часом прийняття на облік. Порушення черговості призведе до порушення конституційних прав на житло інших військовослужбовців.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19, постанові Верховного Суду України від 04 грудня 2019 року у справі № 200/5893/18.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КЕВ м. Одеси на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2023 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Суди встановили, що протоколом від 06 травня 2008 року № 64 засідання житлової комісії територіального комітету профспілки працівників Південного оперативного командування ОСОБА_1 зі складом сім`ї три особи поставлено на квартирний облік у контрольних списках територіального комітету профспілки.
11 лютого 2013 року Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради на підставі розпорядження від 07 лютого 2013 року № 80 видано ордер на службове жиле приміщення № 2149, серія ПР, а саме квартиру АДРЕСА_2 (а. с. 10).
Засіданням житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21 січня2015 року вирішено клопотати перед КВЕД м. Одеса щодо зміни статусу "службова" трикімнатної квартири АДРЕСА_2, в якій проживає сім`я із трьох осіб працівника Збройних Сил України, професора ОСОБА_1 із зняттям її з квартирного обліку (витяг з протоколу № 31) (а. с. 13).
У матеріалах справи також міститься лист голови профспілкової організації працівників ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно з яким Одеська обласна організація профспілки працівників Збройних Сил України клопоче перед всіма відповідальними органами про зміну статусу вказаного житла із "службове" на "постійне" (а. с. 12).
Відповідно до відповіді начальника КЕВ м. Одеса від 08 травня 2020 року № 2092, на заяву ОСОБА_1 від 05 травня 2020 року повідомлено, що наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 "Про затвердження інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями" не передбачено виключення квартири із числа "службових" працівникам (а. с. 11).
Житлова комісія Військової академії клопотала про виключення квартири, в якій проживає ОСОБА_1, зі службового житлового фонду військової академії (протокол від 26 лютого 2021 року № 20).
Наказом начальника військової академії (з адміністративно-господарської діяльності) від 12 березня 2021 року № 217 оголошено рішення житлової комісії академії від 26 лютого 2021 року щодо клопотання про виключення службової квартири за адресою: АДРЕСА_1, у якій проживає ОСОБА_1, зі службового житлового фонду ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомлено, що ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 8 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" має право на додаткову жилу площу (а. с. 15).
Згідно з листом Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 08 травня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено, що згідно з розпорядженням від 07 травня 2020 року її було знято з квартирного обліку (а. с. 18-19).
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
При визначенні питання належності спору до юрисдикції суду, постає два питання: по-перше, чи підлягає спір вирішенню судами, тобто чи є він юридичним в розумінні статті 124 Конституції України, якщо так, то до юрисдикції якого суду належить вирішення такого спору.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.