Постанова
Іменем України
19 липня 2023 року
м. Київ
справа № 335/1833/22
провадження № 61-13194св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Запорізька міська рада, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2022 року у складі судді Шалагінової А. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Гончар М. С., Дашковської А. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради, Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району (далі - РА Запорізької міської ради) про відшкодування майнової та моральної шкоди.
На обґрунтування позову посилався на таке.
05 лютого 2020 року в період з 08:00 до 08:30 год навпроти будинку № 25 на вул. Олександра Матросова у м. Запоріжжі на автомобіль марки ЗАЗ Daewoo Lanos D4, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить матері позивача - ОСОБА_2 та перебуває в користуванні позивача, впала частина дерева, що призвело до пошкодження вказаного транспортного засобу та завдало майнової шкоди у розмірі 49 186,32 грн.
Зазначену подію зафіксували співробітники поліції.
З метою з`ясування особи, яка має відповідати за шкоду, завдану майну, він неодноразово звертався до відповідачів, Департаменту інфраструктури та благоустрою, Комунального ремонтно-будівельного підприємства "Зеленбуд" (далі - КРБП "Зеленбуд"), які тривалий час не надавали йому обґрунтованих та чітких відповідей на звернення.
01 жовтня 2021 року позивач отримав відповідь в якій йому було повідомлено, що дерева на вул. Олександра Матросова у м. Запоріжжі вздовж автомобільної дороги навпроти будинків № 25 та 27 знаходилися в оперативному управлінні РА Запорізької міської ради.
Добровільно відповідачі матеріальну шкоду відшкодувати відмовились.
Неправомірними діями відповідачів йому завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що через пошкодження автомобіля позивач та його родина були позбавлені можливості користуватись ним, мати позивача є особою похилого віку і не мала змоги використовувати автомобіль для поїздок в лікарню.
Внаслідок тривалої переписки та необхідності докладання значних зусиль для відновлення попереднього становища позивач витратив значний час, що призвело до погіршення його психологічного стану. Постійна необхідність участі у комісіях, судових засіданнях, слідчих діях призвело до переживань та отримання негативних емоцій, що викликало порушення сну та стан постійного занепокоєння.
З урахуванням наведеного позивач просив стягнути з відповідачів солідарно майнову шкоду, завдану внаслідок пошкодження автомобіля, у розмірі 49 186,32 грн, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 2 000,00 грн, моральну шкоду у розмірі 75 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 01 листопада 2022 року, позов задоволено частково.
Стягнено з РА Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 51 186,32 грн на відшкодування майнової шкоди та 7 000,00 грн - моральної шкоди, а всього 58 186,32 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що падіння дерева на автомобіль позивача сталося саме внаслідок бездіяльності РА Запорізької міської ради, що свідчить про протиправність її поведінки. Визначаючи розмір завданої ОСОБА_1 моральної шкоди, яка підлягає стягненню з РА Запорізької міської ради, суд першої інстанції виходив зі співмірності та розумності завданої моральної шкоди.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У грудні 2022 року РА Запорізької міської ради звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, про що свідчить існування інших рішень судів в аналогічних справах з протилежними правовими висновками щодо застосування статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в подібних правовідносинах (відшкодування шкоди внаслідок падіння дерева), а не статті 1173 ЦК України, яку застосували суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях.
Зазначає, що за поданням РА Запорізької міської ради як балансоутримувача власником цього майна (Запорізькою міською радою) було затверджено заходи з утримання об`єкта благоустрою, а саме догляд за зеленими насадженнями, та прийнято рішення визначити головним розпорядником коштів на послуги по догляду за зеленими насадженнями Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, а не балансоутримувача.
РА Запорізької міської ради не має права брати на себе зобов`язання за відсутності бюджетних призначень, оскільки власник майна виділив кошти на послуги по догляду за зеленими насадженнями профільному департаменту - Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради.
Судові рішення оскаржуються з підстав неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 755/19416/20, від 14 березня 2018 року у справі № 727/338/16-ц, від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 362/6222/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, недослідження зібраних у справі доказів.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою РА Запорізької міської ради у цій справі на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, проте суд вважав, що заслуговують на увагу належним чином мотивовані доводи заявника про те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування статей 1166, 1173 ЦК України у подібних правовідносинах, визначення особи, відповідальної за шкоду, завдану неналежним утриманням дерев. Заявник також навів обґрунтовані аргументи того, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього як бюджетної установи.
Отже, відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у цій справі підлягають касаційному оскарженню.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2023 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 12 листопада 2005 року НОМЕР_2, автомобіль марки ЗАЗ Daewoo Lanos D4, державний номерний знак НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_2 . У вказаному свідоцтві є відмітка про те, що ОСОБА_1 має право керувати зазначеним автомобілем (т. 1, а. с. 67).
05 лютого 2020 року на вул. Олександра Матросова, 25 у м. Запоріжжі на автомобіль марки ЗАЗ Daewoo Lanos D4, державний номерний знак НОМЕР_1, впало дерево, про що ОСОБА_1 повідомив Вознесенівське відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, яке провело перевірку цього повідомлення та не встановило ознак адміністративного або кримінального правопорушення, про що проінформувало позивача листом від 07 лютого 2019 року № 1341/46/01/02-2020 (т. 1, а. с. 20).
Наслідки падіння дерева на автомобіль позивача були зафіксовані відеозаписом, оглянутим у судовому засіданні (т. 1, а. с. 72).
Згідно з висновком експертного транспортно-товарознавчого дослідження з визначення вартості збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, від 14 вересня 2021 року № 59, складеним судовим експертом Шаховим О. В., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки ЗАЗ Daewoo Lanos D4, державний номерний знак НОМЕР_1, у результаті пошкодження вказаного автомобіля у дорожньо-транспортній пригоді 05 лютого 2020 року з ПДВ становить 49 186,32 грн (т. 1, а. с. 48-70).
Вартість проведення вказаного дослідження становить 2 000,00 грн, які сплачені позивачем згідно з квитанцією від 30 серпня 2021 року (т. 1, а. с. 62).
Із 06 лютого 2020 року позивач та ОСОБА_2 неодноразово зверталися до Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, Запорізької міської ради, РА Запорізької міської ради, КРБП "Зеленбуд" щодо надання інформації про особу, відповідальну за стан дерев на вул. Олександра Матросова у м. Запоріжжі,навпроти будинків № 25 та № 27.
Після проведення трьох засідань постійної комісії з питань депутатської діяльності, регламенту, законності, правопорядку та запобігання корупції Запорізької міської ради, 01 жовтня 2021 року позивач отримав відповідь від РА Запорізької міської ради за № Д-9-В, у якій йому повідомлено, що станом на 05 лютого 2020 року дерева за адресою: вул. Олександра Матросова у м. Запоріжжі вздовж автомобільної дороги, напроти будинків № 25 та № 27, знаходились в оперативному управлінні РА Запорізької міської ради (т. 1, а. с. 21-47).
Листом РА Запорізької міської ради від 24 грудня 2021 року за № Д-991-В ОСОБА_2 відмовлено у відшкодуванні завданої шкоди з мотивів відсутності правових підстав для задоволення її вимог (т. 1, а. с. 65-66).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).
Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон
№ 2807-IV) визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.
Згідно зі статтею 25 Закону № 2807-IV утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону № 2807-IV посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.