Постанова
Іменем України
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 200/14714/16-ц
провадження № 61-11371св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНСО",
треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року у складі судді Кудрявцева Т. О., ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНСО", треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна, про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсними протоколів загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, стягнення майнової та моральної шкоди.
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНСО" (далі - ТОВ "Грансо"), треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковська Н. М., про визнання недійсним договору дарування, стягнення майнової та моральної шкоди, який у подальшому неодноразово уточнювала.
Відповідно до останньої заяви про уточнення позовних вимог та клопотання про залишення без розгляду позовних вимог у частині визнання недійсним договору дарування ОСОБА_1 остаточно просила суд: визнати недійсним свідоцтво про право власності серії САМ № 112568, індексний № 32371532, видане 19 січня 2015 року реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ТОВ "ГРАНСО" на нежитлове приміщення магазину № 333 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним протокол загальних зборів учасників ТОВ "ГРАНСО" від 05 грудня 2014 року № 05/12; визнати недійсним протокол загальних зборів ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" від 03 квітня 2015 року про припинення товариства шляхом ліквідації та призначення ліквідатором ОСОБА_8 ; визнати недійсним протокол загальних зборів ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" від 24 липня 2015 року про призначення ліквідатором ОСОБА_9 ; скасувати запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" в результаті ліквідації, внесеного 12 березня 2016 року на підставі рішення засновників; стягнути зі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у рахунок відшкодування майнової шкоди 611 959,00 грн, у рахунок відшкодування моральної шкоди - 2 850 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що вона була засновником ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" з часткою в статутному капіталі 40,835 % у розмірі 7 723,90 грн, з яких 12,9 % вона мала як засновник та 27,925 % успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_10, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Засновниками ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" також були: ОСОБА_4
із часткою 11,45 %, ОСОБА_5 з часткою 6,63 %, ОСОБА_6 із часткою 6,43 %, ОСОБА_7 із часткою 6,73 %, ОСОБА_2 із часткою 27,925 %, яку він також успадкував після смерті матері ОСОБА_10 .
Як засновнику ОСОБА_2 також належала частка 10,9 %, від якої він відмовився на користь ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ", що підтверджується нотаріально посвідченою заявою від 13 вересня 2007 року,
у результаті чого йому відчужена частина нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 08 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Котенок Т. В., а саме: в житловому будинку літ. А-4 на першому поверсі приміщення V-8, V-9, V-10, площею 29,6 кв. м, ганок за адресою:
АДРЕСА_1 . У власності ТОВ "МАГАЗИН
№ 333 "ПРОДУКТИ" залишилося нежитлове приміщення магазину № 133, загальною площею 533,9 кв. м у житловому будинку літ. А-4, яке складається з: приміщень у підвалі ІІІ-З, ІV-1-IV-10; на першому поверсі прим. V-1-V-22;
у підвалі 1/2 приміщень III-1 та ІІІ-2; ганків; що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 липня 2016 року № 63914084.
З відповіді відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та легалізації громадських формувань від 12 квітня 2016 року позивачу стало відомо про припинення юридичної особи ТОВ "МАГАЗИН
№ 333 "ПРОДУКТИ" в результаті ліквідації на підставі рішення засновників, відповідно до протоколів загальних зборів від 03 квітня 2015 року про припинення товариства шляхом ліквідації та призначення ліквідатором ОСОБА_8 та від 24 липня 2015 року про призначення ліквідатором ОСОБА_9 .
Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 липня 2016 року № 64415963 власником нежитлового приміщення магазину загальною площею 533,9 кв. м є ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу № 8173 від 12 грудня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рябих В. Н., попереднім власником нерухомості було ТОВ "ДАТА КАД" на підставі договору купівлі-продажу № 134 від 09 лютого 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Р. О. Також в Інформаційній довідці зазначено про свідоцтво про право власності серії САМ № 12568, індексний № 32371532, видане 19 січня 2015 року реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ТОВ "ГРАНСО", засновником якого є ОСОБА_12 .
Позивач на підтвердження порушення свого права та законного інтересу зазначала, що вона зі складу засновників ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" не виходила, рішення про ліквідацію товариства не підписувала і свою частку в статутному капіталі товариства нікому не уступала та не продавала,
а тому всі зазначені вище дії є незаконними, у зв`язку з чим ОСОБА_1 зверталася до правоохоронних органів із заявою про скоєння кримінального правопорушення. На підставі її заяви було внесено дані до ЄРДР за № 206040640002267 від 19 травня 2016 року за попередньою правовою кваліфікацією: частина перша статті 192 КК України, кримінальне провадження неодноразово було закрито за відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, але на підставі її скарг відновлювалося знову.
Із матеріалів кримінального провадження їй стало відомо, що відповідно до протоколу від 18 квітня 2013 року № 7 загальних зборів засновників
ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" ОСОБА_13 приступив до обов`язків директора товариства, а відповідно до протоколу № 2 загальних зборів
від 04 вересня 2014 року було прийнято рішення про продаж своїх часток засновниками товариства, проте позивач продавати свою частку відмовилася, а також відмовилася від переважного права придбати частки інших засновників, що відображено в протоколі.
22 жовтня 2013 року між ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" в особі директора ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 був укладений договір № 22/13 про продаж нерухомого майна за адресою:
АДРЕСА_1 . У подальшому 01 листопада 2013 року ОСОБА_2 як директор товариства видав доручення на ім`я ОСОБА_14 на продаж нежитлового приміщення магазину. 05 грудня 2014 року був укладений договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" у розмірі 27,922 % між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Мошковською Н. М. за реєстровим № 3139. Відповідно до протоколу № 5/12 від 05 грудня 2014 року загальних зборів учасників ТОВ "ГРАНСО" за участю ОСОБА_3, юридичної особи ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" в особі директора ОСОБА_2 було вирішено: прийняти до складу учасників ТОВ "ГРАНСО" - ТОВ "МАГАЗИН
№ 333 "ПРОДУКТИ", збільшити розмір статутного капіталу ТОВ "ГРАНСО" на 99 180,00 грн за рахунок внеску нежитлового приміщення магазину № 333 загальною площею 533,9 кв. м. Рішенням від 21 січня 2015 року № 18694304 проведено державну реєстрацію права власності, на підставі якого 19 січня 2015 року було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно
ТОВ "ГРАНСО". У подальшому 09 лютого 2015 року між ТОВ "ГРАНСО" та
ТОВ "ДАТА КАД" укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Р. О. за реєстровим номером 134.
Рішення про припинення підприємницької діяльності ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" шляхом ліквідації ОСОБА_2 прийняв незаконно, участі у зборах позивач як співзасновник не брала, а тому ліквідація товариства проведена з порушенням вимог статей 111, 150 ЦК України. Вказані дії спричинили їй майнову шкоду в зв`язку з втратою своєї частки у статутному капіталі товариства та, як наслідок, продажу нерухомого майна, в якому її частка складала 40,835 %. Вартість спірного нежитлового приміщення магазину на підставі акта незалежної оцінки від 13 квітня 2017 року складає
1 498 616,00 грн, а тому розмір майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню, становить 40,835 % від зазначеної суми, тобто 611 959,00 грн.
Крім того, незаконними діями відповідачів завдано моральну шкоду, яка полягала у погіршенні стану здоров`я, постійних стресах та необхідності звертатися за захистом своїх прав.
Посилаючись на зазначені обставини у їх сукупності, ОСОБА_1 просила суд задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2020 року позовні вимоги в частині визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі залишено без розгляду.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним протокол загальних зборів учасників ТОВ "ГРАНСО" від 05 грудня 2014 року № 05/12.
У задоволенні решти позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним протоколу загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, стягнення майнової та моральної шкоди відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час проведення зборів учасників ТОВ "ГРАНСО" 05 грудня 2014 року, оформлених протоколом № 5/12, та прийняття на цих зборах рішення про прийняття до складу учасників вказаного товариства ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ", збільшення розміру статутного капіталу ТОВ "ГРАНСО" на 99 180,00 грн за рахунок внеску нежитлового приміщення магазину № 333 загальною площею 533,9 кв. м, не було відомостей про те, що позивач ОСОБА_1 відчужила або в інший спосіб була позбавлена її частки в статутному капіталі, вийшла зі складу товариства чи була виключена з нього. З огляду на зазначене, на думку суду першої інстанції, позовні вимоги в частині визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ГРАНСО" від 05 грудня 2014 року № 05/12
є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Решта позовних вимог
не доведена належними доказами, а тому не підлягає задоволенню.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року
у частині позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсними протоколів загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, стягнення майнової шкоди скасовано та провадження у справі у цій частині закрито.
Ухвала про закриття провадження мотивована тим, що позивач оспорює право власності на нерухоме майно ТОВ "ГРАНСО", протоколи загальних зборів ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ", припинення вказаної юридичної особи, засновником якої була позивач, з тих підстав, що її незаконно було позбавлено частки у статутному капіталі цього товариства, та оспорює протокол загальних зборів ТОВ "ГРАНСО". Сума у розмірі 611 959,00 грн, яку позивач просила стягнути з відповідачів у солідарному порядку, фактично не є майновою шкодою, спричиненою позивачу, а є вартістю частки позивача у статутному капіталі ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" 40,835 %, розмір якої у грошовій формі позивач просила стягнути на її користь. Таким чином, спір виник щодо позбавлення позивача частки в статутному капіталі товариства, розгляд якого віднесено до юрисдикції господарського суду відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 ГПК України.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року у частині стягнення моральної шкоди скасовано. У задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачами неправомірних дій та спричинення в результаті цього моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15 листопада 2022 року ОСОБА_15, який діє від імені ОСОБА_1, засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову та закриття провадження, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у частині визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсними протоколів загальних зборів ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" від 03 квітня 2015 року та
від 24 липня 2015 року, скасування запису державної реєстрації припинення юридичної особи, стягнення майнової та моральної шкоди. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року поновлено позивачу строк
на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її матеріали з Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська.
У січні 2023 року справа № 200/14714/16-ц надійшла до Верховного Суду.
18 січня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що судами застосовано норму права без урахування висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 202/32033/13-ц та від 05 жовтня 2022 року у справі № 707/1119/22.
Крім того, заявник як на підставу касаційного оскарження ухвали апеляційного суду посилається на порушення норм процесуального права, оскільки на момент звернення до суду позивач є фізичною особою, якій завдано майнової та моральної шкоди, а тому спір відповідно до статті 19 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом П`ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори Бутовою А. Г. 05 грудня 2012 року, ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, успадкувала
1/2 частку у спадщині, яка складається із частки у статутному капіталі
ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ". Згідно з довідкою від 08 листопада
2012 року, наданою ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ", розмір внеску
до статутного фонду товариства складає 10 563,97 грн (т. 1 а. с. 61).
ОСОБА_1 була засновником ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" з часткою в статутному капіталі 40,835 % у розмірі 7 723,90 грн, з яких 12,9 % їй належало як засновнику та 27,925 % вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Засновниками ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" також були: ОСОБА_4
із часткою 11,45 %, ОСОБА_5 з часткою 6,63 %, ОСОБА_6 із часткою 6,43 %, ОСОБА_7 із часткою 6,73 %, ОСОБА_2 із часткою 27,925 %, яку він також успадкував після смерті матері ОСОБА_10 (т. 1 а. с. 63-65).
Відповідно до протоколу № 7 загальних зборів засновників ТОВ "МАГАЗИН
№ 333 "ПРОДУКТИ" від 18 квітня 2013 року ОСОБА_13 приступив до обов`язків директора товариства, що підтверджується наказом від 19 квітня 2013 року, та відповідно до протоколу № 2 загальних зборів засновників
ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" від 04 вересня 2014 року було прийнято рішення про продаж своїх часток засновниками товариства. Позивач продавати свою частку відмовилася, а також відмовилася від переважного права придбати частки інших засновників, що відображено в протоколі (т. 1
а. с. 74-77).
22 жовтня 2013 року між ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" в особі директора ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 укладено договір купівлі-продажу № 22/13 про продаж нерухомості
за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому,
01 листопада 2013 року, ОСОБА_2 як директор товариства видав доручення на ім`я ОСОБА_14 на продаж нежитлового приміщення - магазину (т. 1 а. с. 78, 79).
05 грудня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ"
у розмірі 27,925 %, посвідчений приватним нотаріусом Мошковською Н. М. за реєстровим № 3139 (т. 1 а. с. 80).
12 березня 2016 року на підставі рішення засновників відповідно до протоколів загальних зборів від 03 квітня 2015 року про припинення товариства шляхом ліквідації та призначення ліквідатором ОСОБА_8
та від 24 липня 2015 року про призначення ліквідатором ОСОБА_9 було припинено юридичну особу - ТОВ "МАГАЗИН № 333 "ПРОДУКТИ" в результаті ліквідації (т. 1 а. с. 83, 84).
Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 липня 2016 року № 64415963 власником нежитлового приміщення магазину загальною площею 533,9 кв. м, що розташований за адресою:
АДРЕСА_1,
є ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу № 8173, посвідченого
12 грудня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рябих В. Н. Попереднім власником вказаної нерухомості було ТОВ "ДАТА КАД" на підставі договору купівлі-продажу № 134, посвідченого 09 лютого 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Р. О., також в Інформаційній довідці зазначено про видачу свідоцтва про право власності, серії САМ № 12568, індексний № 32371532, виданого 19 січня 2015 року реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ТОВ "ГРАНСО", засновником якого є ОСОБА_12 (т. 1 а. с. 68-71).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу,
а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною другою статті 414 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження в справі у відповідній частині є, зокрема, порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з огляду на таке.