Постанова
Іменем України
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 357/8309/19
провадження № 61-257св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин", державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року
та за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин", державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" (далі - ТОВ "Олійникова Слобода") у липні 2019 року звернулося до суду з вищевказаним позовом, який уточнило у процесі розгляду справи, і остаточно просило:
- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" (далі - ТОВ Агрокомплекс "Узин") щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га;
- скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, індексний номер: 44594727 від 13.12.2018 15:33:11 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс "Узин" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, що виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин";
- витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, яка розташована в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області та внести зміни до договору оренди землі № б/н від 18 червня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Олійникова Слобода" шляхом його викладення у редакції, зазначеній у позовній заяві.
На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Олійникова Слобода" посилалося на те, що 17 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Ім. Котовського", яке у листопаді 2016 року перейменоване у ТОВ "Олійникова Слобода", було укладено договір оренди землі № 38, за яким ОСОБА_1 передала в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,28 га з кадастровим номером 3220484400:03:004:0008, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О. В. 12 вересня 2013 року прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 5824387, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0008 за ТОВ "Олійникова Слобода".
Між ОСОБА_1 та ТОВ "Олійникова Слобода" 18 червня 2015 року було укладено договір оренди землі № б/н, за яким ОСОБА_1 передала в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,28 га з кадастровим номером 3220484400:03:004:0009, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Державний реєстратор Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області Гречінська Н. П. 02 листопада 2015 року прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 25762082, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0009 за ТОВ "Олійникова Слобода".
Протягом усього часу дії договорів оренди він користується земельними ділянками у своїй господарській діяльності та належним чином сплачує орендну плату. Проте, починаючи з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії спрямовані на позбавлення ТОВ "Олійникова Слобода" права користування землею за договорами оренди.
За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28 лютого 2018 року, наказом № 727/5 від 15 березня 2018 року Міністерство юстиції України скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0008 та кадастровим номером 3220484400:03:004:0009 за ТОВ "Олійникова Слобода".
Незважаючи на те, що договір оренди № 38 та договір оренди № б/н є дійсними, 05 березня 2018 року ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем - ТОВ "Агрокомплекс "Узин" договір оренди № б/н, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0008, та договір оренди № б/н, за яким передала в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0009, після чого державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради "Комунальна служба реєстрації речових прав" Мироненко Ю. Ю. 05 березня 2018 року розпочала державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки за ТОВ Агрокомплекс "Узин" і 15 березня 2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрокомплекс "Узин" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0008 з індексним номером 40129668 та рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0009 з індексним номером 40129005.
У зв`язку з порушенням прав ТОВ "Олійникова Слобода", як законного орендаря земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484400:03:004:0008 та 3220484400:03:004:0009, і неможливістю відновити державну реєстрацію свого права оренди на них в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внаслідок укладення ОСОБА_1 договору оренди землі з іншим орендарем, ТОВ "Олійникова Слобода" звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання недійсними цих договорів оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:03:004:0008 та 3220484400:03:004:0009 за ТОВ Агрокомплекс "Узин" (справа № 357/9105/18).
Після звернення до суду ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин", з метою ускладнення виконання судового рішення у справі № 357/9105/18 та відновлення ТОВ "Олійникова Слобода" державної реєстрації свого права оренди на їх підставі, 04 грудня 2018 року уклали договори про розірвання укладених між ними договорів оренди землі від 05 березня 2018 року, після чого ОСОБА_1 здійснила об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484400:03:004:0008 та 3220484400:03:004:0009.
Приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун А. А. 01 грудня 2018 року посвідчено заяву ОСОБА_1 про об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484400:03:004:0008 та 3220484400:03:004:0009, яка зареєстрована за № 3047.
При цьому, ОСОБА_1 не вчинила жодних дій щодо отримання від ТОВ "Олійникова Слобода", як законного орендаря земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484400:03:004:0008 та 3220484400:03:004:0009, згоди на проведення її об`єднання, не повідомила товариство про свій намір здійснити об`єднання і не погодила технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання із ТОВ "Олійникова Слобода".
Державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області 10 грудня 2018 року на підставі зазначеної заяви ОСОБА_1 були прийняті рішення про: 1) скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484400:03:004:0008 та 3220484400:03:004:0009 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрових номерів цих земельних ділянок за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; 2) державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, яка утворилася внаслідок об`єднання.
Державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М. О. 13 грудня 2018 року прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на сформовану внаслідок об`єднання земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га з індексним номером 44588201 від 13 грудня 2018 року.
Незважаючи на те, що право оренди ТОВ "Олійникова Слобода" за договорами оренди залишилось дійсним в силу частини третьої статті 110 ЗК України і продовжує діяти щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075, 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрокомплекс "Узин" договір оренди землі, за яким передала в оренду ТОВ Агрокомплекс "Узин" спірну земельну ділянку.
Державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М. О. 13 грудня 2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрокомплекс "Узин" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га з індексним номером: 44594727 від 13 грудня 2018 року.
Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства України об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484400:03:004:0008 та 3220484400:03:004:0009 було здійснено без погодження з товариством, як її законним орендарем, та виключно з метою приховання юридичного факту наявності у ТОВ "Олійникова Слобода" дійсного права оренди на них і перешкоджання йому у відновленні державної реєстрації цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
За наявності дійсних договорів оренди з позивачем, які поширюють свою дію на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075, в силу частини третьої статті 110 ЗК України ОСОБА_1 не мала права передавати її в оренду ТОВ Агрокомплекс "Узин" і при укладанні оспорюваного договору порушила права ТОВ "Олійникова Слобода", як її законного орендаря.
Відповідно, у державного реєстратора не було і правових підстав для проведення державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ Агрокомплекс "Узин".
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 15 березня 2021 року відмовив у задоволенні позову. Скасував заходи забезпечення позову, обрані ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2019 року.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що заходи щодо об`єднання земельних ділянок із кадастровими номерами 3220484400:03:004:0008 та 3220484400:03:004:0009 в одну земельну ділянку площею 4,56 га з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 є чинними, тому позивач обрав неефективний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки поновлення прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди, потребуватиме поділу земельної ділянки, утворену за наслідками об`єднання, та створення земельних ділянок зі складу існуючої ділянки, яка вже сформована як об`єкт цивільних прав.
Також місцевий суд зазначив, що у зв`язку з об`єднанням земельних ділянок, які були предметом договорів оренди, та формуванням іншої земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, об`єктивно відбулась зміна меж земельної ділянки та її площі, припинилось існування цих земельних ділянок у дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди, укладення додаткових угод про поновлення договору оренди.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до державного реєстратора суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі виник між ТОВ "Олійникова Слобода", ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин", а державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М. О. є неналежним відповідачем у цій справі.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області додатковим рішенням від 22 квітня 2021 року заяву представника відповідача - адвоката Червінчика Є. Е. про ухвалення додаткового рішення задовольнив. Стягнув з ТОВ "Олійникова Слобода" на користь ТОВ Агрокомплекс "Узин" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
Додаткове рішення мотивоване тим, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд врахував, що витрати на професійну правничу допомогу пов`язані з розглядом справи, їх розмір обґрунтований; також суд при визначенні розміру витрат врахував критерій розумності їх розміру, прийняв до уваги конкретні обставини справи, принципи співмірності та розумності судових витрат.
Київський апеляційний суд постановою від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Олійникова Слобода" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року задовольнив частково.
Апеляційну скаргу ТОВ "Олійникова Слобода" на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2021 року задовольнив.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2021 року скасував та постановив у справі нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Визнав недійсним договір оренди землі б/н від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га.
Скасував рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, індексний номер: 44594727 від 13 грудня 2018 року 15:33:11, та припинив право оренди ТОВ Агрокомплекс "Узин" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075, що виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин".
Витребував із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, розташовану у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що внаслідок визнання незаконним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 право оренди позивача за договором оренди землі № 38 від 17 червня 2013 року та за договором оренди землі б/н від 18 червня 2015 року є дійсним з моменту внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права оренди ТОВ "Олійникова Слобода" на спірні земельні ділянки (12 вересня 2013 року та 02 листопада 2015 року відповідно), оскільки скасування наказу відновило дію державної реєстрації цього права.
Зважаючи на те, що на дату укладення оспорюваного договору б/н від 10 грудня 2018 року договори оренди, укладені ТОВ "Олійникова Слобода" з ОСОБА_1, були дійсними, не оспорені в судовому порядку, не були припинені або розірвані з підстав, визначених законом або договором, ОСОБА_1 не мала права передавати спірну земельну ділянку в оренду будь-якій іншій особі, в тому числі ТОВ Агрокомплекс "Узин", і відповідно укладати із ним договір оренди.
Укладення оспорюваного договору оренди з ТОВ Агрокомплекс "Узин" суперечить частині першій статті 792 ЦК України, статтям 13, 24, 25 Закону України "Про оренду землі" та умовам договорів оренди, оскільки перешкоджає ТОВ "Олійникова Слобода" користуватися спірними земельними ділянками і тим самим позбавляє його права користування ними та права самостійно господарювати на них за відсутності підстави для припинення або розірвання укладених ним договорів оренди, що є підставою для визнання цього договору недійсним відповідно до частини першої статті 203 та статті 215 ЦК України.
Спір у ТОВ "Олійникова Слобода" виник з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" щодо порушення останніми права оренди позивача на нерухоме майно та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію за ТОВ Агрокомплекс "Узин" права оренди спірних земельних ділянок, тому звертаючись до суду з позовними вимогами про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, позивач правильно визначив ТОВ Агрокомплекс "Узин" відповідачем як особу, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Оскільки державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі, вимоги ТОВ "Олійникова Слобода" про скасування рішення державного реєстратора, пред`явлені до цього відповідача, задоволенню не підлягають.
Апеляційним судом також встановлено, що позивач у справі є законним орендарем земельної ділянки (титульним володільцем), відповідно до положень статті 27 Закону України "Про оренду землі", частини другої статті 152 ЗК України заявлена ним вимога про витребування спірної земельної ділянки, утвореної внаслідок об`єднання орендованих ним земельних ділянок, з володіння ТОВ Агрокомплекс "Узин", яке користується цією земельною ділянкою без належних на те правових підстав, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Позивачем апеляційному суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідач ОСОБА_1, як орендодавець, не погоджується на зміну умов укладеного між нею та ТОВ "Олійникова Слобода" договору оренди землі від 18 червня 2015 року. Відтак, за відсутності доказів незгоди ОСОБА_1 на зміну умов договору оренди землі, звернення позивача, як орендаря, до суду з вимогою про зміну умов укладеного між сторонами договору оренди землі є передчасним та таким, що не відповідає положенням статті 30 Закону України "Про оренду землі", яка обумовлює можливість звернення до суду з позовом про зміну умов договору оренди землі недосягненням сторонами взаємної згоди щодо зміни умов договору оренди землі у позасудовому порядку.
Скасовуючи додаткове рішення апеляційний суд виходив з того, що зазначене судове рішення ґрунтується на помилкових висновках суду першої інстанції про відмову в позові, тому висновки суду в цьому судовому рішенні про стягнення з позивача на користь відповідача понесених у справі витрат з підстав відмови у задоволенні позову не відповідають обставинам справи.
Київський апеляційний суд додатковою постановою від 02 лютого 2023 року заяву представника ТОВ "Олійникова Слобода" - адвоката Тетері С. І. про ухвалення додаткового судового рішення задовольнив частково. Стягнув у рівних частинах з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37 973,96 грн, по 18 986,98 грн з кожного.
Додаткова постанова мотивована тим, що судове рішення ухвалено на користь позивача із частковим задоволенням його вимог, а ним у справі понесено судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується належними та допустимими доказами, тому вимоги представника ТОВ "Олійникова Слобода" про ухвалення додаткового рішення та стягнення на користь товариства з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають задоволенню пропорційно до задоволених позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Л. А. у січні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Від ТОВ "Олійникова Слобода" у лютому 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року в частині відмови товариству у задоволенні позовних вимог про внесення змін до договору оренди землі № б/н від 18 червня 2015 року та прийняти в цій частині нове судове рішення про їх задоволення у повному обсязі. Скасувати додаткову постанову апеляційного суду в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" понесені ним витрати на правничу допомогу, надану під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій у загальному розмірі 50 631,96 грн.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Л. А. у лютому 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове додаткове судове рішення, яким зменшити розмір витрат на правничу допомогу ТОВ "Олійникова Слобода" та звільнити ОСОБА_1 від сплати судових витрат.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Л. А. на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року як на підставу оскарження судового рішення посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статті 6, 202, 204, 210, 640 ЦК України, статті 125 ЗК України, статті 6 Закону України "Про оренду землі", без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18 (провадження № 61-15401св19), від 30 липня 2020 року у справі № 357/7734/18, від 08 квітня 2021 року у справі № 357/7886/18 (провадження № 61-14414св20), від 12 квітня 2021 року у справі № 357/8107/78 (провадження № 61-14415св20), від 11 травня 2021 року у справі № 357/7999/18 (провадження № 61-10444св20), від 15 вересня 2021 року у справі № 357/8095/19 (провадження № 61-4931св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 357/8115/18 (провадження № 61-7411св21).
Апеляційний суд не врахував, що внаслідок скасування наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року речове право на земельні ділянки не з`явилося у позивача, договори оренди не набули чинності.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції у цій справі не існувало ні постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20, ні постанови Верховного Суду від 04 травня 2022 року, а також не існувало тих обставин, які ними було встановлено.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 922/393/18, відсутність існування доказів на час прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Аналогічна правова позиція викладена з цього питання у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 911/3250/16, від 06 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 913/632/17, від 06 березня 2019 року у справі № 916/4692/15.
Також судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема щодо того, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, без урахування висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19.
Визначаючи підстави позову, уточнюючи позовні вимоги, визначаючи доводи апеляційної скарги та обґрунтовуючи їх позивач не посилався на те, що чинність наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року є підставою позову. Виключно в апеляційному суді позивач змінив підстави позову.
Також апеляційним судом неправильно застосовано положення статей 12, 14, 15 ЦК України, статті 79-1 ЗК України, статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18), від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, щодо обрання належного способу захисту.
Апеляційний суд неправильно застосував норми статті 215 ЦК України щодо права позивача оспорювати укладений ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" договір оренди, оскільки скасування наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року жодним чином не є фактом набуття позивачем будь-якого речового права відносно будь-якого об`єкта, а тим більше відносно земельної ділянки ОСОБА_1 . У результаті визнання договору оренди земельної ділянки № б/н від 10 грудня 2018 року недійсним, майнові інтереси позивача не будуть відновлені.
Позивач не є заінтересованою особою в розумінні частини третьої статті 215 ЦК України, не є стороною договору оренди земельної ділянки від 10 грудня 2018 року, тому апеляційним судом неправомірно встановлено наявність у позивача права оскаржувати такий договір.
Суд апеляційної інстанції на порушення норм процесуального права не зменшив розмір судового збору на 1 921 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви та на 2 881,50 грн, сплачений позивачем за подання апеляційної скарги, всього на 4 802,50 грн. Відповідно розмір судових витрат, який підлягав стягненню з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" мав складати 22 204,65 грн.
Також апеляційний суд не врахував підстави звільнення ОСОБА_1 від сплати судових витрат, оскільки її майновий стан є нижче мінімального рівня.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що судові витрати, які перевищують 5 % річного доходу відповідача - це надмірний, неспівмірний, непропорційний розмір витрат, які особа не повинна зазнати, оскільки національним законодавством, судовою практикою та практикою ЄСПЛ встановлені обмеження.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Л. А. на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року як на підставу оскарження судового рішення посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема статтю 11 ЦПК України щодо пропорційності у цивільному судочинстві, статтю 137 ЦПК України в частині співмірності витрат на оплату послуг адвоката, не враховано практику щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15, від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18, від 08 квітня 2021 року у справі № 922/2321/20 та у додаткових постановах Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18.
Розмір витрат позивача на оплату послуг адвокатів перевищив вартість об`єкта оренди, що є неспівмірним та протирічить принципу розумності. ОСОБА_1 подала до суду апеляційної інстанції клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, однак жодної оцінки доводам та аргументам, наведеним у клопотанні, суд апеляційної інстанції не надав.
У касаційній скарзі ТОВ "Олійникова Слобода" на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року як на підставу оскарження судових рішень посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції при вирішенні вимоги про внесення змін до договору оренди-2 допустив неправильне застосування норм статті 30 Закону України "Про оренду землі", зазначивши, що ТОВ "Олійникова Слобода" повинно було надати докази відмови ОСОБА_1 від внесення запропонованих ним змін. Наявних у матеріалах справи доказів звернення товариства до ОСОБА_1 з пропозицією щодо внесення змін до договору оренди-2 та її ігнорування ОСОБА_1 було достатньо для того, щоб констатувати, що сторони не досягли згоди щодо внесення до договору оренди-2 запропонованих позивачем змін, та задовольнити вимогу ТОВ "Олійникова Слобода" про внесення змін до цього договору на підставі норм статті 30 Закону України "Про оренду землі".
Крім того, апеляційний суд залишив поза увагою те, що вказана позовна вимога товариства ґрунтувалася не тільки на нормах статті 30 Закону України "Про оренду землі", а й на нормах частини другої статті 651 ЦК України, тому підлягають захисту шляхом внесення змін до договору оренди-2 в частині умов, що ідентифікують об`єкт оренди на підставі частини другої статті 651 ЦК України, яка не була застосована апеляційним судом.
Судом апеляційної інстанції не враховано правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 914/2649/17.
Також відсутні висновки Верховного Суду щодо того, яка поведінка сторони договору оренди землі свідчить про недосягнення між сторонами згоди про внесення змін до такого договору, і дає відповідно до норм статті 30 Закону України "Про оренду землі" підстави для вирішення спору про внесення змін до договору оренди землі у судовому порядку коли орендодавець здійснив поділ або об`єднання земельної ділянки, що була визначена у договорі як об`єкт оренди, внаслідок чого змінилися усі ідентифікаційні дані об`єкта оренди.
У разі скасування постанови та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог товариства у повному обсязі, підлягає скасуванню і додаткова постанова як її невід`ємна частина та має бути ухвалено нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь позивача понесені у зв`язку з розглядом справи в судах попередніх інстанцій судові витрати в розмірі 50 631,95 грн.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У лютому та березні 2023 року від ТОВ "Олійникова Слобода" надійшли відзиви на касаційні скарги ОСОБА_1, в яких заявник просить залишити їх без задоволення, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції правомірно взяв до уваги судові рішення у справі № 357/9440/20 та надав їм оцінку під час апеляційного перегляду цієї справи. Можливість приєднання та врахування судом апеляційної інстанції нових доказів за таких обставин викладено у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 641/8190/16-ц та від 05 травня 2019 року у справі № 910/1559/18.
Рішення у справі № 357/9440/20 не є новою обставиною, а є лише підтвердженням факту відсутності правових наслідків наказу Міністерства № 727/5 від 15 березня 2018 року з моменту його прийняття та, відповідно, і на момент ухвалення рішення у цій справі судом першої інстанції.
Обставини, встановлені у судовому рішенні у справі № 357/9440/20, доповнюють первісні обставини щодо наявності у товариства права оренди земельної ділянки, що були викладені у позовній заяві, а посилання позивача на ці обставини не може вважатися зміною ним підстав позову, що узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у справах №№ 924/1473/15, 761/33621/18, 552/3453/19, 640/9380/19.
Об`єднання земельних ділянок, що були визначені об`єктами оренди у договорах оренди землі, не припинило право оренди позивача за цими договорами, це право продовжує діяти щодо земельної ділянки.
На підтвердження скрутного матеріального становища ОСОБА_1 суду апеляційної інстанції були надані копії відомостей про доходи ОСОБА_2 за 2022 рік та копія довідки Пенсійного фонду України про розмір пенсії ОСОБА_1 на 2022 року, однак позивачем на порушення частини четвертої статті 81 ЦПК України не було отримано копій цих доказів ні засобами електронного зв`язку, ні шляхом отримання поштового відправлення, тому відповідно до положень статті 78 ЦПК України ці докази не можуть братися до уваги.
Доводи наведені у касаційній скарзі не є підставою для скасування додаткової постанови.
У квітні 2023 року від ТОВ Агрокомплекс "Узин" надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Олійникова Слобода", в якій заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що касаційна скарга товариства є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки не спростовує законність та обґрунтованість судових рішень.
Саме з 13 грудня 2018 року настали правовідносини між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року визнано недійсним договір оренди землі б/н від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин", тому саме з 08 грудня 2022 року ТОВ "Олійникова Слобода" мало право надіслати на адресу ОСОБА_1 пропозицію (оферту) на внесення змін до зазначеного договору оренди землі.
Направлення ТОВ "Олійникова Слобода" ОСОБА_1 пропозиції (оферти) на внесення змін до договору оренди землі б/н від 18 квітня 2015 року було передчасним.
Постанова апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про внесення змін до договору оренди землі б/н від 18 червня 2015 року відповідає встановленим фактичним обставинам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 23 січня 2023 року відкрив провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року та витребував її матеріали із Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Верховний Суд ухвалою від 20 лютого 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 14 березня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ "Олійникова Слобода" на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року.
Справа № 357/8309/19 надійшла до Верховного Суду 28 березня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 07 квітня 2023 року зупинив касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).
Верховний Суд ухвалою від 26 квітня 2023 року поновив касаційне провадження у цій справі.
Верховний Суд ухвалою від 20 червня 2023 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з протоколом № 5 загальних зборів учасників ТОВ "Ім. Котовського" від 22 листопада 2016 року, ТОВ "Ім. Котовського" перейменоване на ТОВ "Олійникова Слобода".
ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 2,280 га, кадастровий номер 3220484400:03:004:0008, яка знаходиться в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району, що підтверджується державним актом на право власності на землю серії РЗ № 284669 від 23 липня 2003 року.
Між ОСОБА_1 та ТОВ "Ім. Котовського" 17 червня 2013 року було укладено договір оренди землі № 38, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акта про право власності на землю серії РЗ № 284669, виданого Білоцерківською районного державною адміністрацією Київської області 23 липня 2003 року.
Згідно з пунктом 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 3220484400:03:004:0008, розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради загальною площею 2,280 га, в тому числі рілля 2,280 га.
Пунктом 5 договору оренди землі визначено, що договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
Відповідно до пункту 6 договору оренди землі орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1 262,88 грн.
Згідно з пунктом 16 договору оренди землі передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 (п`ятиденний) строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Пунктом 37 договору оренди землі передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 17 червня 2013 року орендодавець ОСОБА_1, з одного боку, передає, а орендар ТОВ "Ім. Котовського" в особі директора Голика П. В., який діє на підставі Статуту, з другого, приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку, кадастровий номер 3220484400:03:004:0008, що знаходиться в межах землекористування Олійниково-Слобідської сільської ради, загальною площею 2,280 га, у тому числі рілля 2,280 га.
Державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О. В. 12 вересня 2013 року ухвалено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 5824387 та внесено запис про інше речове право № 2470836 від 04 вересня 2013 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ "Ім. Котовського", що виникло згідно з договором оренди землі № 38 від 17 червня 2013 року.