ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2023 року
м. Київ
справа № 640/28577/21
адміністративне провадження № К/990/32996/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича про визнання протиправним рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 (суддя - Маруліна Л. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 (колегія суддів у складі: Кучми А. Ю., Аліменка В. О., Безименної Н. В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У жовтні 2021 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Т. В. про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 23.09.2021 № 66922256.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що виконавчий збір стягнуто з позивача без фактичного виконання виконавчого документа, що суперечить Закону України "Про виконавче провадження" та положенням Порядку виплати винагород державним виконавцям. Крім того, стягнуту судовим рішенням суму заборгованості позивачем, як боржником, сплачено на користь стягувача, про що останнім повідомлено приватного виконавця.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
23.09.2021 ТОВ "Інтер Вей Капітал" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Т. В. із заявою про примусове виконання рішення - наказу Господарського суду міста Києва № 910/14422/15, виданого 22.09.2021 про стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Інтер Вей Капітал" 79 870 000,00 грн основного боргу за тілом кредиту, 20 048 464,11 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 14 731 091,51 грн трьох процентів річних, 92 169 980,00 грн інфляційних втрат, 31 980,14 грн судового збору.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва від 23.09.2021 відкрито виконавче провадження № 66922256.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва від 23.09.2021 у виконавчому провадженні № 66922256 постановлено про стягнення з боржника Акціонерного товариства "Укргазвидобування" основної винагороди у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом у розмірі 20 685 151,58 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва від 23.09.2021 у виконавчому провадженні № 66922256 накладено арешт на кошти боржника на відповідні рахунки у банківських установах на направлені платіжні вимоги від 23.09.2021 до банків.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва від 23.09.2021 у виконавчому провадженні № 66922256 закінчено виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Зокрема, у постанові вказано, що заявою стягувача від 23.09.2021 повідомлено про самостійну сплату боржником заборгованості за рішенням суду, на підтвердження чого надано копію платіжного доручення від 23.09.2021 № 438323.
Не погоджуючись з постановою про стягнення з боржника основної винагороди позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, винесену одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є сумою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа, адже частиною четвертою статті 31 Закону України від 02.06.2016 № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон № 1403-VIII) визначено, що основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом. При цьому, частиною п`ятою цієї ж статті установлено, що якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми. Таким чином, суд дійшов висновку, що з підстав лише винесення відповідачем оскаржуваної постанови від 23.09.2021 про стягнення з боржника основної винагороди та попереднього розрахунку суми основної винагороди, що могла б бути стягнута в залежності від результату виконавчого провадження, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, за умови добровільної сплати позивачем суми заборгованості, встановленої судовим рішенням, оскаржувана постанова скасуванню не підлягає, оскільки винесена правомірно.
Крім того, суд указав на відсутність негативних правових наслідків для позивача внаслідок відмови у задоволенні цього позову, оскільки встановлений частиною першою статті 12 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) строк пред`явлення до виконання виконавчого документа - постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Т. В. від 23.09.2021 про стягнення з боржника основної винагороди, винесеної у виконавчому провадженні № 66922256, сплив 24.12.2021.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Підставою касаційного оскарження відповідач зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: статті 31 Закону Закон № 1403-VIII та пункту 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643 (далі - Порядок № 643).
Крім того, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували доводи позивача про те, що стягнення основної винагороди приватного виконавця за рішенням майнового характеру вже після завершення виконавчого провадження за умови, що стягнення суми заборгованості за рішенням фактично не відбулося у зв`язку із самостійною сплатою боржником суми боргу за виконавчим документом та приватним виконавцем не було стягнуто з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, є протиправним в силу положень статті 31 Закону № 1403-VIII та пункту 19 Порядку № 643, відповідно до яких підставою для стягнення основної винагороди у межах виконавчого провадження є здійснення приватним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум та основна винагорода обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум, внаслідок чого прийшли до передчасного висновку про відмову у задоволенні позову, чим неправильно застосували до спірних правовідносин статтю 31 Закону № 1403-VIII та пункт 19 Порядку № 643, та порушили вимоги частини першої-третьої статті 242 КАС України.
При цьому, скаржник звертає увагу на те, що на момент звернення з цією касаційною скаргою продовжують існувати негативні правові наслідки внаслідок відмови у задоволенні цього позову, що підтверджується листами відповідача від 04.10.2022 № 608 та від 17.10.2022 № 655.
Позиція інших учасників справи
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято у відповідності до норм законодавства та релевантної судової практики. Доводи касаційної скарги, на думку відповідача, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
Рух касаційної скарги
25.11.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2022 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 640/28577/21.
Ухвалою Верховного Суду від 08.12.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частинами першою, другою статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1404-VIII основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Відповідно до статті 1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 31 Закону № 1403-VIII за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 31 Закону № 1403-VIII основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).