ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2023 року
м. Київ
справа № 420/11972/20
касаційне провадження № К/9901/32652/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотіс"
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Танасогло Т.М.; судді: Димерлій О.О., Єщенко О.В.)
у справі № 420/11972/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотіс"
до Головного управління ДПС в Одеській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотіс" (далі - ТОВ "Новотіс", позивач, платник, товариство, підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 жовтня 2020 року № 0002770501.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що висновки акта перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки господарські операції з постачальником пшениці були реальними, що підтверджено належим чином оформленими первинними документами. Щодо перенесення від`ємного значення з податку на додану вартість (податкового кредиту) звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, то законодавець не визначив його порядку, а тому підприємство самостійно обирає можливий варіант черговості врахування залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів при погашенні податкових зобов`язань поточного звітного (податкового) періоду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року позов задоволено.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції з придбання пшениці у Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА" (далі - ТОВ "БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА") спричинили реальні зміни майнового стану платника, який розпорядився нею в подальшому з певною економічною метою, тому висновки відповідача про відсутність факту реальної поставки є безпідставними. Крім того, зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем підпункту "в" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", що призвело до заниження податкового зобов`язання на суму 31 454,00 грн, є необґрунтованими та не підтверджені матеріалами справи.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що господарські операції позивача з його контрагентом не носили реального характеру.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "Новотіс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року.
Мотивуючи касаційну скаргу, позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що судом апеляційної інстанції не надана правова оцінка висновкам податкового органу щодо заниження платником податкового зобов`язання на суму 31 454,00 грн. Щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за червень 2020 року у розмірі 578 464,00 грн, яке виникло при взаємовідносинах з ТОВ "БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА" у вересні 2019 року, платник наголосив, що виконання спірних господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними документами. Наголошує, що судом апеляційної інстанції не враховані правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 13 липня 2021 року у справі № 815/7122/14, від 20 березня 2020 року у справі № 813/1872/13-а, від 05 лютого 2020 року у справі № 823/1519/16.
Ухвалою від 01 листопада 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Новотіс".
17 листопада 2021 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Новотіс" з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), яке становить більше 100 000,00 грн з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатами якої складено акт від 14 вересня 2020 року № 000138/15-32-05-01/38718855.
Відповідно до висновків названого акта перевірки контролюючим органом встановлені порушення платником:
пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 ПК України, статті 1, частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2.1, 2.4, 2.7 Глави 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року, внаслідок чого завищено податковий кредит (рядок 17 декларації з ПДВ) на суму 578 464,00 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, (рядок 21 декларації з ПДВ) за червень 2020 року у сумі 578 464,00 грн;
підпункту "в пункту 200.4 статті 200 ПК України та наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ (рядок 19 декларації з ПДВ) на загальну суму 31 454,00 грн, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації з ПДВ) за червень 2020 року у розмірі 31 454,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію про нереальність господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА", контролюючий орган зазначив про неможливість встановлення фактичного місця переходу права власності на товар, оскільки відповідно до умов договорів ТОВ "Новотіс" здійснює придбання товару у ТОВ "БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА" на умовах EXW - Товариства з обмеженою відповідальністю "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ", Україна, м. Одеса, вул. Центральна, 20а, а реалізує товар за договором комісії Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТІД" на умовах EXW - Товариства з обмеженою відповідальністю "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ", м. Чорноморськ, вул. Центральна, 20а. Таким чином, придбання товару відбувається в м. Одеса, а реалізація - у м. Чорноморськ, при цьому документи про переміщення товару до перевірки не надано. Крім того, платником не було надано до перевірки паспорти, сертифікати або посвідчення якості товару. Також, податковий орган посилався на наявність кримінальних проваджень відносно засновників ТОВ "БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА" та обрив ланцюга постачання товару.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13 жовтня 2020 року № 0002770501, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ на суму 609 918,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.