ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2023 року
м. Київ
справа №640/583/20
адміністративне провадження № К/9901/29968/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд"
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Єгорова Н.М.; судді - Коротких А.Ю., Федотов І.В.)
у справі № 640/583/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд"
до Головного управління ДПС у м. Києві,
Державної податкової служби України,
Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" (далі - ТОВ "Агри-Трейд"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо невключення до 01 лютого 2017 року в Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомостей про узгоджену суму бюджетного відшкодування позивача за період січень 2010 року - вересень 2011 року в розмірі 8730254,00 грн; визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України і Головного управління ДПС у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України до 01 квітня 2017 року висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 8730254,00 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "Агри-Трейд"; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь платника заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 8730254,00 грн та пеню в розмірі 4716868,94 грн, нараховану на суму такої заборгованості за період з 11 березня 2017 року по 09 січня 2020 року.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 02 липня 2020 року адміністративний позов задовольнив у повному обсязі.
13 липня 2020 року позивачем подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у розмірі 242851,20 грн.
Окружний адміністративний суд м. Києва додатковим рішенням від 10 лютого 2021 року відмовив ТОВ "Агри-Трейд" у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 травня 2021 року додаткове рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ТОВ "Агри-Трейд" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року в частині наведених мотивів залишення без змін резолютивної частини додаткового рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2021 року, а в частині зміни мотивувальної частини цього додаткового рішення залишити без змін; направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд справу в частині перегляду додаткового рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2021 року.
Мотивуючи касаційну скаргу, позивач посилається на порушення судом норм процесуального права. При цьому звертає увагу на те, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують представництво ТОВ "Агри-Трейд" в суді адвокатом Антіповим Є.В., а також фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в заявленому до відшкодування обсязі та розмірі, пов`язаність визначених у детальному описі правничих послуг (робіт) зі справою та правильність відображення їх змісту і обсягу в первинних бухгалтерських документах.
Верховний Суд ухвалою від 03 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агри-Трейд".
25 жовтня 2021 року від Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких вони зазначили, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.