1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2023 року

м. Київ

справа № 280/1854/21

адміністративне провадження № К/990/24118/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу №280/1854/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя" до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про стягнення пені, та нарахувань на суму бюджетної заборгованості, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2021 (суддя Лазаренко М.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 (головуючий суддя Дурасова Ю.В., суддя: Божко Л.А., Лукманова О.М.),

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя" (далі також - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі також - відповідач 1, контролюючий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі також - відповідач 2), в якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства:

- пеню, нараховану за період з 21.12.2019 по 23.02.2021 на заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 978945,34 грн;

- три відсотки річних, нарахованих на заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 785160,95 грн;

- інфляційні нарахування на заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 1652518,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що узгоджена сума бюджетного відшкодування не перерахована на рахунок Товариства, у зв`язку з чим в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) на суму заборгованості має нараховуватись пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, яка підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного від 29.06.2022, позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на Товариства пеню, нараховану за період з 21.12.2019 по 23.02.2021 на заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 959642,39 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що невідшкодована Товариству в установлений нормами статті 200 ПК України строк сума ПДВ у розмірі 8662746,00 є сумою бюджетної заборгованості, на яку відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України підлягає нарахуванню пеня в розмірі 959642,39 грн, на стягнення якої позивач має право.

Відмовляючи в частині вимог про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань на заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року, суди вказали, що передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, як спосіб захисту майнового права та інтересу у цивільно-правових відносинах, а тому дія цієї статті, якою передбачено цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання, не поширюється на правовідносини, які є предметом спору у цій справі.

Також суди вказали, що нормами Податкового кодексу України визначено право платника податків на нарахування пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість з моменту її виникнення до дня погашення включно, тобто строк нарахування пені обмежується датою погашення заборгованості бюджету, а відтак застосування до таких правовідносин строку у 1095 днів є безпідставним, оскільки порушення є триваючим і може перевищувати такий строк не з вини платника.

З такими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився контролюючий орган та звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог й ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, контролюючий орган вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, а також статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує, що згідно сформованих висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах в першу чергу мають бути перевірені строки звернення до суду з відповідними позовними вимогами; позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з Державного бюджету України не може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 у цій справі .

Товариство правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористалося.

Від Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на адресу Верховного Суду надійшло клопотання, в якому останнє зазначає, що підтримує позицію, викладену у відзиву на позовну заяву, та просить розглядати касаційну скаргу за відсутності його представника.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, надаючи оцінку порушеному контролюючим органом питанню дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, колегія суддів виходить з такого.

З обставин цієї справи вбачається, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено право позивача на отримання сум бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі, встановленому судом.

У зв`язку з невідшкодуванням підтверджених в судовому порядку сум бюджетного відшкодування з ПДВ позивач, посилаючись на пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, звернувся з цим позовом про стягнення на його користь пені.

У цій справі відповідач 1 наголошує на пропуску Товариством встановленого Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду.

Відтак, ключовим питанням є дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ.

За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України визначав, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.


................
Перейти до повного тексту