1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року

м. Київ

справа № 567/1179/20

провадження № 51-383 км 22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

в режимі відеоконференції

засудженого ОСОБА_9,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_9 та його захисників ОСОБА_6, ОСОБА_8 на вирок Волинського апеляційного суду від 1 лютого 2023 року у кримінальному провадженні, дані про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180170000219, за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у м. Камʼянець-Подільському Хмельницької обл., зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Острозького районного суду Рівненської області від 19 травня 2021 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням положень ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

Прийнято рішення щодо процесуальних витрат та речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_9 визнано винуватим у незаконному придбанні, зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту та його збуті, вчинених повторно, за таких обставин.

Так, ОСОБА_9, за невстановлених слідством обставин, діючи умисно, незаконно придбав та зберігав з метою подальшого збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс.

Надалі, 2 серпня 2020 року приблизно о 16:40 ОСОБА_9, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2, незаконно збув особі під псевдонімом " ОСОБА_10", яка діяла під контролем правоохоронних органів (конфіденційно співпрацювала), особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, загальною масою у перерахунку на суху речовину 1,004 г, за що отримав грошову винагороду в сумі 220 грн.

Крім того, ОСОБА_9, за невстановлених слідством обставин, діючи умисно, повторно, незаконно придбав та зберігав з метою подальшого збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс.

Після чого, 28 серпня 2020 року приблизно о 13:25 ОСОБА_9, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2, незаконно збув особі під псевдонімом " ОСОБА_10", яка діяла під контролем правоохоронних органів (конфіденційно співпрацювала), особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, загальною масою у перерахунку на суху речовину 4,17 г, за що отримав грошову винагороду в сумі 1 300 грн.

Волинський апеляційний суд 1 лютого 2023 року скасував вирок Острозького районного суду Рівненської області від 19 травня 2021 року щодо ОСОБА_9 в частині призначеного покарання та ухвалив новий, за яким ОСОБА_9 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням положень ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_9 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 28 по 31 серпня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_9, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного йому судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів й особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок апеляційного суду щодо нього скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Своє виправлення вважає можливим без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду і контролю за його поведінкою, оскільки він повністю усвідомив свою провину, своїми вчинками та діями намагається довести, що більше не несе загрози суспільству. Крім того, зазначає, що повністю змінив своє життя: має сім`ю, постійне місце роботи, дбає про свою хвору дружину та опікується бабусею за договором довічного утримання.

У касаційних скаргах, які є аналогічними за змістом, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вказують на незаконність вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_9 у зв`язку з істотним порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів й особі засудженого через суворість. Зазначають, що судом апеляційної інстанції не було належним чином враховано всі обставини кримінального провадження, дані про особу винного, поведінку ОСОБА_9 після скоєння злочинів та обставини, які пом`якшують покарання. З урахуванням викладеного, виправлення останнього вважають можливим без відбування покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та засуджений ОСОБА_9 підтримали доводи касаційних скарг, просили їх задовольнити та застосувати до останнього положення ст. 75 КК.

Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення касаційних скарг сторони захисту та просила залишити їх без задоволення, а вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_9 - без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, думки прокурора, захисників та засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційних скарг. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Висновки судів попередніх інстанцій про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК, та правильність кваліфікації його дій у касаційних скаргах не оспорюються.

З приводу доводів касаційних скарг засудженого та його захисників про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при перегляді в апеляційному порядку вироку місцевого суду щодо ОСОБА_9, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів й особі засудженого через суворість, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до загальних засад призначення покарання (ст. 65 КК), суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Так, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, суд може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 69 КК).

На підставах, передбачених у ч. 1 ст. 69 КК, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 69 КК).

Окрім цього, за правилами ч. 1 ст. 75 КК (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, що діяла на момент вчинення злочину) у разі якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням положень ст. 69 КК, а також вирішуючи питання про можливість звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку, врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які за приписами ст. 12 КК відноситься до тяжких, дані про особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, одружений, має постійне місце проживання та роботи, має на утриманні непрацездатну бабу - ОСОБА_11 .


................
Перейти до повного тексту