Постанова
Іменем України
28 липня 2023 року
м. Київ
справа № 391/797/20
провадження № 61-308св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Фермерське господарство "Кривошея Л. Г.",
третя особа - державний нотаріус Компаніївської державної нотаріальної контори Узлова-Айзіме Світлана Юріївна,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Фермерського господарства "Кривошея Л. Г." на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2021 року в складі судді Мумиги І. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Черненка В. В., Єгорової С. М., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства "Кривошея Л. Г." (далі - ФГ "Кривошея Л. Г.") та просив: скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, зареєстрованого 22 березня 2017 року за № 19633330 на підставі рішення державного нотаріуса Компаніївської державної нотаріальної контори Узлової- Айзіме С. Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34451313 від 25 березня 2017 року; зобов`язати відповідача повернути йому земельну ділянку площею 16,9742 га, кадастровий номер 3522885400:02:000:0506, яка знаходиться на території Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.
На обґрунтування позову зазначав, що 28 травня 2009 року його матір ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_3 договір оренди належної їй земельної ділянки площею 16,98 га на території Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, строком на 10 років.
Вказаний договір зареєстрований у Компаніївському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центра державного земельного кадастру" 09 жовтня 2009 року за № 040937300066.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла та він в установленому законом порядку прийняв спадщину після її смерті.
Під час отримання свідоцтва про право на спадщину 13 лютого 2020 року він дізнався про існування договору оренди земельної ділянки площею 16,98 га на території Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ "Кривошея Л. Г.", зареєстрований державним нотаріусом Компаніївської державної нотаріальної контори Узловою - Айзіме С. Ю. 23 березня 2017 року, номер запису про інше речове право: 19633330.
Він проживав з померлою матір`ю з 2013 року постійно в місті Кропивницькому і йому достеменно відомо, що вона у 2017 році не підписувала договір оренди земельної ділянки та після закінчення строку дії попереднього договору оренди від 28 травня 2009 року поновлювати його не планувала.
При ознайомленні з договором оренди земельної ділянки від 22 березня 2017 року він виявив, що підпис матері у договорі не схожий на дійсний підпис ОСОБА_2, у зв`язку з чим він звернувся до Компаніївського ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, за якою 04 березня 2020 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за частиною другою статті 358 КК України.
Згідно висновку експерта, складеного за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 17 листопада 2020 року, підписи від імені ОСОБА_2 у графі "підписи сторін Орендодавець ______" в договорі оренди землі від 22 березня 2017 року виконано не ОСОБА_2 . Отже, його матір не укладала спірний договір оренди земельної ділянки.
З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належні та допустимі докази відсутності волевиявлення ОСОБА_2 на укладення спірного договору оренди земельної ділянки. Висновок експерта № 3210/3211/20-27 від 31 липня 2020 року згідно ухвали Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2020 року та ухвали Кропивницького апеляційного суду від 08 вересня 2020 року є недопустимим доказом у кримінальному провадженні. Висновок № 424/42421/20-27/4925-4940/20-27 від 17 листопада 2020 року, складений за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 120201201800000040, не може враховуватися при вирішенні цієї справи, оскільки під час її проведення не вирішувалося питання про те, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 в договорі оренди землі від 22 березня 2017 року нею чи іншою особою.
Позивач з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи в цій справі до суду не звертався.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Зобов`язано ФГ "Кривошея Л. Г." повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 16, 9742 га, кадастровий номер 3522885400:02:000:0506, яка знаходиться на території Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.
Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, зареєстрованого 22 березня 2017 року за № 19633330 на підставі рішення державного нотаріуса Компаніївської державної нотаріальної контори Узлової- Айзіме С. Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34451313 від 25 березня 2017 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив дійсні обставини справи та не дав належну оцінку наявним у справі доказам. Згідно висновку експерта, складеного за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 3210/3211/20-27 від 31 липня 2020 року, підпис у графі "Підписи сторін Орендодавець________" в договорі оренди землі від 22 березня 2017 року виконано не ОСОБА_2, а іншою особою. Експерт при проведенні судово-почеркознавчої експертизи від 17 листопада 2020 року не досліджував підпис у графі "Підписи сторін Орендодавець ________" в договорі оренди землі від 22 березня 2017 року, оскільки зазначене питання вже було предметом дослідження експерта під час проведення судової почеркознавчої експертизи від 31 липня 2020 року і відсутні підстави для його повторного дослідження.
На підставі оцінки наданих сторонами доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 22 березня 2017 року договір оренди не підписувала, відтак її волевиявлення на укладення такого договору було відсутнє.
Колегія суддів дійшла висновку про допустимість висновку експерта у кримінальному провадженні як доказу у цій справі, оскільки він містить інформацію щодо предмета доказування.
Оскільки позивач обрав належний та ефективний спосіб захисту, його вимоги підлягають задоволенню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2021 року ФГ "Кривошея Л. Г." звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року.
Оскаржило судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Апеляційний суд неповно зʼясував обставини, що мають значення для справи, та встановив обставини на підставі недопустимих доказів, зокрема, взявши до уваги висновок експерта № 3210/3211/20-27 від 31 липня 2020 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Компаніївського районного суду Кіровоградської області.
11 травня 2022 року справа № 391/797/20 надійшла до Верховного Суду.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 направила відзив на касаційну скаргу, в якій просила залишити її без задоволення, а постанову Кропивницького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року - без змін.
Оскільки рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2021 року скасоване постановою Кропивницького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року, воно в касаційному порядку не переглядається.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.