Постанова
Іменем України
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 459/2230/22
провадження № 61-4805св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., КоломієцьГ. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Гаражний кооператив № 6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 30 серпня 2022 року у складі судді Дем`яновської Ю. Д. та постанову Львівського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2022 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Гаражного кооперативу № 6 про визнання рішень засідання загальних зборів незаконними, відновлення трифазного електропостачання гаража.
Позовна заява мотивована тим, що вони є членами Гаражного кооперативу № 6, в якому мають гараж № НОМЕР_1, завжди своєчасно і в повному обсязі вносили плату за споживання електроенергії та сплачували членські внески. 22 січня 2022 року на черговому засіданні загальних зборів кооперативу було прийнято рішення про відключення їхнього гаража від мережі електропостачання у зв`язку з несплатою ними заборгованості, яка утворилась внаслідок підвищення тарифу за користування електроенергією.
Позивачі вважали відключення їхнього гаража від мережі електропостачання незаконним.
При цьому, незаконність прийнятих рішень пов`язували із недотриманням процедури проведення загальних зборів та перевищенням їх повноважень, зокрема, про встановлення і затвердження тарифів на електричну енергію, доплат до них та/або компенсаційних витрат, а також щодо відключення від мережі електропостачання гаражів, які належать членам гаражного кооперативу.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили суд:
- визнати недійсними рішення засідання чергових загальних зборів та уповноважених членів Гаражного кооперативу № 6 м. Червонограда в частині відключення від подачі електроенергії гаража № НОМЕР_1 в Гаражному кооперативі № 6 м. Червонограда та встановлення тарифу компенсаційних витрат членам гаражного кооперативу, що зазначені в протоколі зборів гаражного кооперативу від 22 січня 2022 року;
- зобов`язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення їхніх прав, шляхом підключення гаража № НОМЕР_1 в Гаражному кооперативі № 6 м. Червонограда до мережі загального трифазного електропостачання всіх гаражів кооперативу.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 30 серпня 2022 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18, від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18, районний суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки спір про визнання недійсними рішень установчих зборів та зборів уповноважених осіб є корпоративним та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 30 серпня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що даний спір, предметом якого є оспорювання рішень загальних зборів та уповноважених членів Гаражного кооперативу № 6 м. Червонограда, є корпоративним та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а тому правильно відмовив у відкритті провадження у справі в порядку цивільного судочинства.
При цьому суд першої інстанції правильно застосував правові висновки Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просять ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 30 серпня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 січня 2023 року скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2023 року справу призначено до розгляду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 липня 2023 року справу у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_3 на підставі повідомлень судді Лідовця Р. А. від 25 липня 2023 року призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., судді, які входять до складу колегії: Луспеник Д.Д., Гулейков І. Ю., Коломієць Г. В., Гулько Б. І.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно визначили юридичну природу гаражного кооперативу та характер їхніх правовідносин з кооперативом, називаючи їх корпоративними, а їх - носіями корпоративних прав. Суди неправильно застосували норми ЦК України і ГК України, як і правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які до цієї справи не є релевантними.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1, ОСОБА_2 зазначає те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України. Вважають, що спір не є корпоративним та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки Гаражний кооператив № 6 м. Червонограда не є виробничим кооперативом та не здійснює господарської діяльності, яка б мала на меті одержання прибутку, а тому не наділений корпоративними правами. Вважають, що суди фактично позбавили їх права на доступ до правосуддя.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, на судовий захист її особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).