Постанова
Іменем України
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 206/459/22
провадження № 61-6287св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Свистунової О. В., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") про стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від роботи.
Позов обґрунтовано тим, що він перебуває у трудових відносинах з АТ "Українська залізниця", зокрема працює у структурному підрозділі "Дніпровський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Придніпровська залізниця" на посаді стрільця 3-го розряду стрілецької команди № 22 станції Зустрічний.
Наказом від 10 грудня 2021 року № 416/ОС позивача відсторонено від роботи
з 10 грудня 2021 року без збереження заробітної плати до дня фактичного щеплення проти Covid-19 або надання висновку лікаря щодо наявності протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти Covid-19.
Позивач із вказаним наказом про відсторонення його від роботи не погоджується, оскільки вважає, що відповідач прийняв протиправний наказ на підставі лише повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, яке не створює жодних юридичних наслідків та не засвідчує юридичного факту відмови чи ухилення позивача від обов`язкового профілактичного щеплення, а також факту ненадання ним медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти Covid-19, виданого закладом охорони здоров`я. Відсторонення від роботи є втручанням
у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать постанова Кабінету Міністрів України
і наказ Міністерства охорони здоров`я України.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 остаточно просив стягнути
з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, що складає 19 504,81 грн.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня
2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що тимчасове відсторонення позивача від роботи проведено відповідно до вимог законодавства і в порядку, встановленому законом, тому вимоги про стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від роботи не підлягають задоволенню.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Самарського районного суду
м. Дніпропетровська від 19 травня 2022 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнено з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від роботи у розмірі 19 504,83 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що відповідач не обґрунтовував необхідність відсторонення позивача від роботи тим, що він, працюючи стрільцем 3-го розряду стрілецької команди № 22 станції Зустрічний, створював загрози, які б вимагали вжиття такого суворого заходу втручання у право на повагу до приватного життя, який позбавляв позивача заробітку, тож право позивача на працю з відповідною оплатою було безпідставно порушене відповідачем шляхом видання незаконного наказу про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, а отже, ефективним способом порушеного права буде стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2023 року АТ "Українська залізниця" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року,
в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, щоапеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 березня
2023 року у справі № 130/3531/21, від 22 березня 2023 року у справі № 472/5/22, від 12 квітня 2023 року у справі № 206/26/22, від 12 квітня 2023 року у справі
№ 130/3573/21.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку,що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Відповідно до наказу від 14 липня 2020 року № 167/ОС ОСОБА_1 прийнятий на посаду учня стрільця 3-го розряду стрілецької команди № 22 станції Зустрічний.
Наказом від 12 серпня 2020 року № 151/ПК ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію стрільця 3-го розряду.
28 листопада 2021 року ОСОБА_1 ознайомився з листом-ознайомленням працівників дільниці (цеху, околоту) СК-22 станції Зустрічний структурного підрозділу "Дніпровський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" № 16 про необхідність отримання обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 у зв`язку з тим, що його відмова або ухилення від обов`язкового профілактичного щеплення може бути підставою для відсторонення від роботи із 09 грудня 2021 року та необхідністю пред`явлення безпосередньому керівнику не пізніше 08 грудня 2021 року документа, який підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією чи кількома дозами вакцини, або висновку лікаря щодо наявності протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19 (форма 028-1/о), виданого закладом охорони здоров`я.
Відповідно до наказу структурного підрозділу "Дніпровський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" від 10 грудня 2021 року № 416/ОС ОСОБА_1, стрільця 3-го розряду стрілецької команди № НОМЕР_1 станції Зустрічний, відсторонено від роботи із 10 грудня 2021 року без збереження заробітної плати до дня фактичного щеплення проти COVID-19 або надання ним висновку лікаря щодо наявності протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19.
За період із липня до грудня 2021 року ОСОБА_1, який працює
у структурному підрозділі "Дніпровський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" на посаді стрільця 3-го розряду стрілецької команди № НОМЕР_1 станції Зустрічний, нараховано заробітну плату без урахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 59 835,61 грн, що підтверджується копією довідки про доходи від 17 січня 2022 року.
Згідно з наказом структурного підрозділу "Дніпровський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" від 04 березня 2022 року № 102/ос ОСОБА_1, стрільця 3-го розряду стрілецької команди № НОМЕР_1 станції Зустрічний, із 06 березня 2022 року допущено до роботи.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що тимчасове відсторонення позивача від роботи проведено відповідно до вимог законодавства і в порядку, встановленому законом, тому вимоги про стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від роботи не підлягають задоволенню.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач не обґрунтовував необхідність відсторонення позивача тим, що він, працюючи стрільцем 3-го розряду стрілецької команди № 22 станції Зустрічний, створював загрози, які б вимагали вжиття такого суворого заходу втручання у право на повагу до приватного життя, який позбавляв позивача заробітку, тож право позивача на працю з відповідною оплатою було безпідставно порушене відповідачем шляхом видання незаконного наказу про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, а отже, ефективним способом порушеного права буде стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи.
Верховний Суд не може погодитися із такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Правове обґрунтування
Щодо проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 відповідно до закону "Про захист населення від інфекційних хвороб"
Частиною шостою статті 12 Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб" (далі Закон № 1645-ІІІ) передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення; якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.
Згідно із частиною сьомою цієї статті відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
Системний аналіз норм права дає підстави для висновку, що для отримання профілактичного щеплення, в тому числі проти COVID-19, необхідна згода працівника, який отримав повну й об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього тощо. Роботодавець має довести до відома працівника наслідки для виконання трудових обов`язків відмови чи ухилення працівника від обов`язкового профілактичного щеплення, а лікар - надати об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього для здоров`я та можливі поствакцинальні ускладнення.
Відмова поінформованого працівника від проведення обов`язкового профілактичного щеплення чи факт ухилення від останнього мають бути належно підтвердженими (див.: пункт 10 постанови Великої Палати Верховного Суду
від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21).
Щодо відсторонення від роботи працівника, який не пройшов обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, на підставі закону
Частиною першою статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;
- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу
і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з пунктами "б", "г" статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" (далі - Закон № 2801-XII) громадяни України зобов`язані
у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
Закон № 1645-ІІІ визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
За статтею 1 Закону № 1645-ІІІ протиепідемічні заходи - це комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.
Стаття 11 цього Закону визначає, що організація та проведення медичних оглядів
і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.
Частиною першою статті 12 Закону № 1645-ІІІ передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу
є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (речення перше та друге частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (речення третє частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями (частина третя статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони
і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України (частина четверта статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань (речення перше частини шостої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України (далі - Положення про МОЗ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 25 березня 2015 року № 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.
Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом,
є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами (пункт 8 зазначеного Положення).
Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153). У первинній редакції до цього Переліку увійшли: працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83
"Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" затверджено Перелік об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (далі - Перелік № 83), до якого віднесено, зокрема, АТ "Укрзалізниця".
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 доповнено постанову Кабінету Міністрів України № 1236 новим пунктом 41-6, відповідно до якого керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій доручено забезпечити:
1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153;
2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;
3) взяття до відома, що:
- на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 КЗпП України, частини першої статті 1 Закону України "Про оплату праці" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу";
- відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;
- строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.
Питання відсторонення від роботи додатково регламентовано в Законі України "Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення" (далі - Закон № 4004-XII) та Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затверджена наказом МОЗ від 14 квітня
1995 року № 66 (далі - Інструкція № 66).
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 66 з урахуванням змін, внесених наказом МОЗ від 30 серпня 2011 року № 544, подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності - це письмовий організаційно-розпорядчий документ Державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов`язує роботодавців
у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених
у поданні осіб.
Згідно з підпунктом 1.2.5 пункту 1.2 Інструкції № 66 особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються громадяни та неповнолітні діти, а також окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень
в Україні, затвердженим наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 59, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за
№ 1159/19897.
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 66 право внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності надано головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам Державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб.
Пунктом 2.5 Інструкції № 66 визначено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання. Подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складається за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.