Постанова
Іменем України
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 523/15106/19
провадження № 61-8587св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Шепелем Віталієм Сергійовичем, на ухвалу Одеського апеляційного суду
від 25 травня 2023 року у складі колегії суддів: Князюка О. В.,
Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви та рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України
в Одеській області, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок виробничої травми помер його батько ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 . У померлого батька заявника були документи, які підтверджують, що ОСОБА_2 заключав контракти з італійськими та британськими компаніями, а також у 1999 року був у рейсі капітаном судна під прапором Італії, а також старшим помічником капітана судна під прапором Великобританії у 2001-2002 роках. Проте у заявника немає трудової книжки його померлого батька, оскільки після його смерті така залишилася у його дружини - ОСОБА_3 .
У 1999-2002 роках ОСОБА_2, будучи українським моряком, штурманом, працював в іноземній компанії та знаходився у рейсах на іноземних судах. Зокрема, як відомо заявнику, у період 1999-2000 роках ОСОБА_2 працював фрахтувальником, капітаном італійського судна.
У 2001-2002 роках його батько ОСОБА_2 був помічником капітана судна під прапором Великобританії в територіальних водах Італії, де за невизначених обставин з ним трапився нещасний випадок, у результаті якого йому були заподіяні травми, несумісні із життям, внаслідок чого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Позивач вказує на те, що він є особою з інвалідністю з дитинства І групи
і знаходився на утриманні свого батька ОСОБА_2, після смерті якого втратив свого єдиного годувальника, тому у зв`язку з трагічною смертю батька заявник має право отримати грошову компенсацію. Проте до теперішнього часу жодних виплат та фінансової допомоги ОСОБА_1 не отримав, а його право було обмежено у зв`язку з незаконними, неправомірними та протиправними діями дружини його батька - ОСОБА_3, у віданні якої знаходилися всі необхідні документи для отримання компенсації, у тому числі документи батька: його закордонний паспорт, паспорт моряка, дипломи, військовий квиток, трудова книжка, контрактні дані останнього роботодавця, акт про розслідування нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань та інші.
Уточнивши вимоги, ОСОБА_1 остаточно просив встановити факт про те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у 2001-2002 роках працював старшим помічником капітана, тимчасово виконуючим обов`язки капітана на невстановленому англійському судні під прапором Великобританії
в територіальних водах і портах Італії, де ОСОБА_2 отримав травми, несумісні із життям.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 26 січня 2022 року
у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що заявник не додав жодного доказу, який би надав суду обґрунтовані підстави стверджувати, що батько заявника ОСОБА_2 у період 2001-2002 року міг працювати у міжнародній компанії під прапором Великобританії.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 січня 2022 року скасовано. Заяву
ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що встановлення юридичного факту, про який просить заявник, породжує правовий наслідок, оскільки у заявника фактично виник спір з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області щодо виплати страхового відшкодування, тому така заява підлягає розгляду в порядку позовного провадження за загальними правилами.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2023 року ОСОБА_1 через представника - адвоката
Шепеля В. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 25 травня 2023 року, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом на порушення норм процесуального права не застосовано частину другу статті 315 ЦПК України, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є особою з інвалідністю
з дитинства І групи, що підтверджується довідкою до акта МСЕК серії 2-18АА
№ 128259 від 21 лютого 2019 року.
Батьками ОСОБА_1 є громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10 березня 1981 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2
від 25 грудня 2007 року повторне.
Встановлено, що ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в ДУ "Інститут нейрохірургії ім. А. П. Ромоданова НАМН України" із 11 червня 2002 року до
01 липня 2002 року з приводу внутрішньо мозкової пухлини (гліобластоми,
4 ступінь злоякісності) лівої скроневої ділянки. 17 червня 2002 року проведена операція з видалення пухлини по пері фокальній зоні, що також підтверджується історією хвороби № 3042.
Після операції ОСОБА_2 отримав ІІ групу інвалідності, загальне захворювання, безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК
від 15 грудня 2002 року.
Згідно з довідкою від 24 грудня 2003 року причиною смерті ОСОБА_2 зазначено: ракова інтоксикація, рак скроневої долі головного мозку.
Встановлено, що ОСОБА_2 працював судовим механіком в Іллічівському торговому порту, що підтверджується особовою справою від 03 травня
1995 року № 152.
Згідно з листом від 06 грудня 2017 року № 3915-11.1-38 ЗПИ Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради за період
1995-1997 роки ОСОБА_2 працював у Іллічівському морському порту ЧПОРП "Антарктика".
Із довідки капітана порту ДП "Адміністрація морських портів України" Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України" від 26 грудня 2017 року № 879/15-03-2 встановлено, що на ім`я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, 02 лютого 2001 року оформлено посвідчення особи моряка НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 завертався до Фонду з листом щодо випадку смерті свого батька ОСОБА_2 на морському судні, з метою взяття його на облік та здійснення страхових виплат.
Листом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 грудня 2016 року № 43-Б-05 повідомлено ОСОБА_1 про те, що до управління повідомлень та документів, які б підтвердили настання нещасного випадку на виробництві
з його батьком, не надходило, також в управлінні відсутня інформація щодо роботодавця та назви судна, на якому працював ОСОБА_2 . Тому у Фонду немає законних підстав щодо взяття позивача на облік та призначення йому страхових виплат.
Застосовні норми процесуального права
Відповідно до частини сьомої статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені
в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних цивільних прав фізичних осіб. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з існуванням потреби вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення таких юридичних фактів.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Частиною четвертою статті 315 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.