Постанова
Іменем України
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 554/907/21
провадження № 61-9513св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Підприємство з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гедеон Ріхтер Укрфарм",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Абрамова П. С.,
Лобова О. А., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та визнання покупцем за договором.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 31 жовтня 2016 року між його дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та Підприємством з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гедеон Ріхтер Укрфарм" (далі - ТОВ "Гедеон Ріхтер Укрфарм") укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (аптека), загальною площею 51,5 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Ціна продажу - 637 399,00 грн.
Вказував на те, що обов`язки покупця за оспорюваним договором купівлі-продажу виконав він, а його дочка була формально зазначена у договорі, оскільки у день посвідчення правочину у нотаріуса оригінал свого паспорту та ідентифікаційного коду він помилково залишив у свого брата ОСОБА_3, у зв`язку із чим вирішено, що покупцем за договором формально буде ОСОБА_2, яка, в подальшому, відчужить йому своє право власності на аптеку, оскільки він був фактичним її покупцем.
Вказував, що станом на день підписання оспорюваного договору відповідачка не володіла грошовими коштами на купівлю нежитлових приміщень, оскільки не була працевлаштована, не здійснювала підприємницької діяльності, відтак, не отримувала жодного доходу. Оплату за договором здійснено за його кошти, які він позичив 28 жовтня 2016 року за двома договорами позики, укладеними з його братом - ОСОБА_3 та близьким другом - ОСОБА_4 (наявність у них коштів підтверджується банківськими виписками), на загальну суму 640 000,00 грн. 31 жовтня 2016 року через касу банку ці кошти в присутності ОСОБА_3 були зараховані на рахунок його дочки, оскільки договором купівлі-продажу передбачалась безготівкова оплата. Водночас, ним було здійснено зняття готівки у сумі 26 000,00 грн для оплати послуг нотаріуса, юриста, та додаткових зборів при оформлені договору.
Зазначав, що саме він, а не його дочка, проводив попередні переговори з купівлі-продажу із продавцем, здійснював огляд приміщення для здійснення ним підприємницької діяльності з продажу лікарських засобів (під аптеку), за наявності у нього ліцензії для цього.
Крім того, для здійснення ремонту приміщення аптеки він отримав кредит у АТ КБ "ПриватБанк".
Однак, йому стало відомо, що його дочка має намір продати вказані нежитлові приміщення без його згоди.
Враховуючи те, що спірне нерухоме майно (аптека) придбане за його кошти і для нього, вважав, що саме він був покупцем за договором.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1, посилаючись на положення статей 215, 235 ЦК України, просив визнати частково недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (аптека) загальною площею 51,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в частині покупця ОСОБА_2, укладеного 31 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Гедеон Ріхтер Укрфарм", посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтвської області Оканенко Т.Є. та зареєстровано в реєстрі за № 1927, та визнати його покупцем за цим договором.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції
Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 04 березня 2022 року, ухваленим у складі судді Бугрія В.М., позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (аптека) загальною площею 51,5 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, в частині покупця ОСОБА_2, укладений 31 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Гедеон Ріхтер Укрфарм", посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т. Є. та зареєстрований
у реєстрі за № 1927.
Визнано ОСОБА_1 покупцем нежитлових приміщень (аптека) загальною площею 51,5 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу, укладеним 31 жовтня 2016 року з ТОВ "Гедеон Ріхтер Укрфарм", посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т. Є. та зареєстрований в реєстрі за № 1927.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спірне нерухоме майно (аптека) придбане за кошти позивача і для нього, проте він в договорі купівлі-продажу не зазначений покупцем, що є підставою вважати укладений договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна (аптеки) недійсним в частині особи покупця.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 березня 2022 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1 362,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що предметом оскарження у цій справі є договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Гедеон Ріхтер Укрфарм". Спірні правовідносини виникли у позивача із сторонами вказаного договору купівлі-продажу. Належними відповідачами мають бути обидві сторони оспорюваного правочину, проте позов пред`явлено лише до однієї сторони - ОСОБА_2, а процесуальний статус іншої сторони оспоюваного договору - ТОВ "Гедеон Ріхтер Укрфарм", визначено як третя особа у справі. Пред`явлення позову не до всіх належних відповідачів є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 17 квітня 2020 року у справі № 523/9076/16-ц.
Також апеляційний суд зазначив, що згідно з правовим висновком, який міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 346/2238/15 (провадження № 61-14680сво20), удаваним є правочин, що вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а не сторони правочину. Тобто сторони з учиненням удаваного правочину навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Відтак, сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний "маскувати" волю осіб; другий - прихований, від якого вони очікують правових наслідків, а не "приховують" сторону правочину. Нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору. Стаття 235 ЦК України не може бути підставою для визнання правочину удаваним в частині сторони, оскільки це суперечить її положенням. При цьому Верховний Суд відступив від правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 466/8968/19 та від 22 липня 2020 року у справі № 265/3310/17, на яку послався суд першої інстанції.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, апеляційний суд, враховуючи те, що у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі, дійшов висновку про те, що з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідачем за подачу апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У вересні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд розглянув справу за його відсутності та не повідомив його належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Крім того, апеляційний суд стягнув з нього на користь відповідача судовий збір, не врахувавши, що він є особою з інвалідністю другої групи та звільнений від сплати судового збору.
Підставами касаційного оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки суд не врахував правових висновків, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, та у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 379/1186/18, щодо застосування статті 141 ЦПК України. Крім того зазначає, що справу розглянуто за його відсутності, оскільки він належним чином не був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, всупереч правовому висновку Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 521/4328/16-ц (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коломієць Г. В., відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у зв`язку з перебуванням судді Черняк Ю. В. у відпустці пов`язаною з вагітністю та пологами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Системою автоматизованого розподілу справ (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2023 року) визначено суддю-доповідача - Коломієць Г. В. та суддів, які входять до складу колегії: Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.
У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31 жовтня 2016 року між ОСОБА_2, яка є донькою позивача ОСОБА_1, та ТОВ "Гедеон Ріхтер Укрфарм" укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (аптека) загальною площею 51,5 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т. Є. та зареєстрований у реєстрі за № 1927.
Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору продаж вчинено за суму 637 399,00 грн.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем за видом діяльності 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах. Для здійснення своєї підприємницької діяльності отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами у зв`язку із створенням нових місць провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі.