Постанова
Іменем України
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 201/1346/18
провадження № 61-7308св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_3,
треті особи: Дніпровська міська рада, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Якуба Юрій Антонович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Чебикіна Віталія Петровича на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2021 року, ухвалене у складі судді Антонюк О. А., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Городничої В. С., Красвітної Т. П., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділення в натурі частини домоволодіння та визнання права власності на виділене майно.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування нерухомого майна від 18 червня 2012 року ОСОБА_3 передав безоплатно їй ( ОСОБА_1 ) нерухоме майно у власність, а саме 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 .
Згідно з витягом про державну реєстрацію прав КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради від 18 липня 2012 року № 34865318, за нею зареєстровано право приватної власності на 1/2 частини вказаного домоволодіння.
Інша 1/2 частини зазначеного домоволодіння належить ОСОБА_2
13 вересня 2013 року вона на підставі свідоцтва про шлюб змінила прізвище з " ОСОБА_1" на " ОСОБА_1".
Вказувала на те, що між нею та ОСОБА_2 наразі склалися неприязні стосунки, які перешкоджають їй як власнику 1/2 частини зазначеного домоволодіння належним чином користуватися, володіти та розпоряджатися вказаним майном, при цьому будь-якої домовленості між ними про поділ майна у добровільному порядку не досягнуто з огляду на відмову відповідача спілкуватися щодо викладених обставин.
З урахуванням зазначеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила виділити їй в натурі житлові приміщення: № 2-1, площею 7,1 кв. м; № 2-2, площею 23,9 кв. м; № 2-3, площею 9,3 кв. м; № 2-4, площею 10,7 кв. м; № 2-5, площею 4,3 кв. м, що разом - 55,3 кв. м, які знаходяться у житловому будинку літ."А-1" та складають 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, а також: гараж літ. "В", площею 24,7 кв. м; гараж літ. "Г", площею 25,4 кв. м; теплицю літ. "П", площею 24,5 кв. м; уборну літ. "О", площею 1 кв. м; уборну літ. "Н", площею 1 кв. м, що разом з частиною будинку складають 131,9 кв. м.
Також просила суд припинити право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на виділене майно, а саме житлові приміщення: № 2-1, площею 7,1 кв. м; № 2-2, площею 23,9 кв. м; № 2-3, площею 9,3 кв. м; № 2-4, площею 10,7 кв. м; № 2-5, площею 4,3 кв. м, що разом - 55,3 кв. м, які знаходяться у житловому будинку літ. "А-1" та складають 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, а також: гараж літ. "В", площею 24,7 кв. м; гараж літ. "Г", площею 25,4 кв. м; теплицю літ. "П", площею 24,5 кв. м; уборну літ. "О", площею 1 кв. м; уборну літ. "Н", площею 1 кв. м, що разом з частиною будинку складають 131,9 кв. м.
У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про виділення в натурі частини домоволодіння, визнання права власності на виділене майно і визнання договору дарування недійсним.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що згідно з договором дарування нерухомого майна від 18 червня 2012 року дарувальник ОСОБА_3 (батько ОСОБА_1 та її ( ОСОБА_2 ) рідний брат) передав безоплатно нерухоме майно у власність ОСОБА_1, яке складає 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 .
На підставі судових рішень Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2009 року у справі № 2-1090/09 та від 27 травня 2011 року у справі № 2-7789/2011 вона отримала у власність другу половину нерухомого майна у домоволодінні АДРЕСА_1 .
Зазначала, що між нею та ОСОБА_1 склалися неприязні стосунки щодо порядку користування і володіння будинком, так як житлова площа, на якій вона мешкає, на 12,3 кв. м менше ніж та, якою користується ОСОБА_1 . Також постійно виникають спори щодо користування господарськими спорудами (баня літ. "Л", теплиця літ. "П", гараж літ. "В") та земельною ділянкою.
Зазначала, що договір дарування від 18 червня 2012 року, про існування якого їй стало відомо з позовної заяви ОСОБА_1, не відповідає її внутрішній волі як учасника спільної часткової власності на будинок та суперечить інтересам держави і суспільства.
Вказувала на те, що ОСОБА_3, маючи намір відчужити свою частку у спільній частковій власності на користь ОСОБА_1, був зобов`язаний довести про це їй як співвласнику, отримати від неї відповідну згоду та отримати документи щодо виділу в натурі належної йому частки.
Крім того, за договором дарування передані у дар господарські споруди, які побудував її чоловік, а саме: баню, теплицю, душ, сарай, уборну. Також за вказаним договором незаконно посвідчено право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 600,00 кв. м, яка є неприватизованою.
З урахуванням зазначеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_2 просила визнати недійсним договір дарування нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою Ю. А. 18 червня 2012 року та зареєстрований у реєстрі за № 1123, відповідно до якого дарувальник ОСОБА_3 передав безоплатно нерухоме майно у власність обдаровуваного ОСОБА_1, яке складає 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 ;
виділити їй в натурі та визнати за нею право власності на 48/100 часток садибного (індивідуального) житлового будинку АДРЕСА_1, що складається із: в житловому будинку літ."А-1": приміщення 1-4 - 13,5 кв. м; приміщення 1-5 - 12,2 кв. м; приміщення 1-6 - 5,9 кв. м; у житловій прибудові літ. "А11-1": приміщення 1-3 - 8,7 кв. м; прибудова літ."а-1": прим.1-2 - 6,6 кв. м; веранда літ."а1-1"; приміщення 1-1 - 5,2 кв. м; тамбур літ. "a1V-1": приміщення 1-7 - 3,3 кв. м; підвал під літ. "А11-1" - 1/2 частини; вхід до підвалу літ. "а11" - 1/2 частини; ганок літ. "а"; літня кухня літ. "Б" 1/2 частини; ганок літ. "б", гараж літ. "В"; сарай літ. "Е" - 1/2 частини; сарай літ. "З" - 1/1 частини; навіс літ. "И" - 1/2 частини; баня літ. "Л" - 1/1 частини; душ літ. "М" - 1/1 частини; уборна літ. "О" - 1/1 частини; теплиця літ. "П" - 1/1 частини; № 1-13, I, II споруди 1/2 частини, а також припинити право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Поділено в натурі житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Виділено в натурі ОСОБА_1 1/2 частку домоволодіння, що складається із: будинку літ. "А-1", загальною площею 110,7 кв. м, літньої кухні, гаражу та інших будівель і споруд, розташованих на частині її домоволодіння і виділеної земельної ділянки відповідно до варіанту розподілу і користування земельною ділянкою цього домоволодіння і визначено за нею право приватної власності на відокремлені частки житлового будинку і узаконені в передбаченому законом порядку господарські будівлі і споруди з урахуванням сталого порядку користування земельною ділянкою за визначеному судом варіанту розподілу.
Виділено в натурі ОСОБА_2 1/2 частку домоволодіння - решту домоволодіння, будівель і споруд, розташованих на частині її домоволодіння і виділеної земельної ділянки відповідно до варіанту розподілу і користування земельною ділянкою цього домоволодіння і визначено за нею право приватної власності на відокремлені частки житлового будинку і узаконені в передбаченому законом порядку господарські будівлі і споруди з урахуванням сталого порядку користування земельною ділянкою за визначеним судом варіанту розподілу.
Припинено право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності на виділене майно у рівних частинах - по 1/2 частини за кожною - домоволодіння АДРЕСА_1 .
Визначено порядок користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виходячи із часток співвласників - 1/2 частка за кожним, згідно з запропонованим експертом і погодженим сторонами варіантом № 4 висновку експерта від 30 жовтня 2019 року № 1499/1500/1501/1502-19, відповідно до якого: ОСОБА_1 виділяється у користування земельна ділянка площею 279,75 кв. м, а з урахуванням ділянки землі спільного користування в 11,25 кв. м, всього 291 кв. м, на схемі зафарбована в зелений колір; ОСОБА_2 виділяється у користування земельна ділянка площею 279,75 кв. м, а з урахуванням ділянки землі спільного користування в 11,25 кв. м, всього 291 кв. м, на схемі зафарбована в жовтий колір; земельна ділянка спільного користування між співвласниками площею 22,5 кв. м зафарбована в червоний колір.
У задоволенні решти вимог зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про виділення в натурі частини домоволодіння, визнання права власності на виділене майно і визнання договору дарування недійсним - відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами не досягнуто домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку та земельної ділянки, а тому дійшов висновку, що житловий будинок АДРЕСА_1, необхідно поділити таким чином, щоб позивачу та відповідачу виділено у власність частину житлового будинку, яка б відповідала розміру їх частки у праві спільної часткової власності, з урахуванням порядку користування земельною ділянкою, який склався між сторонами.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог щодо визнання договору дарування недійсним, суд першої інстанції виходив із того, що при вчиненні правочину сторонами було дотримано усіх передбачених статті 203 ЦК України вимог, а посилання ОСОБА_2 на порушення її прав є безпідставними.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нову постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та часткове задоволення позову ОСОБА_2 .
Поділено в натурі домоволодіння по АДРЕСА_1 між співвласниками.
У користування ОСОБА_1 на 1/2 частини домоволодіння виділено квартиру № 2 у житловому будинку літ."А-1" з наступними приміщеннями: в житловій прибудові літ. "А1-1": 2-1 - (7,1 кв. м) - кухня; 2-2 - (23,9 кв. м) - житлова кімната; в житловому будинку літ. "А-1": 2-3 - (9,3 кв. м) - житлова кімната; 2-4 - (10,7 кв. м) - житлова кімната; в тамбурі літ. "a111-1": 2-5 - (4,3 кв. м) - коридор.
Також співвласнику 1/2 частини домоволодіння ОСОБА_1 виділено наступні надвірні будівлі та споруди, в тому числі спільного користування: будівлі та споруди: ганок літ."aІV"; господарські будівлі: гараж літ. "В", гараж літ. "Г", оглядова яма під літ. "Г", гараж літ. "г", навіс літ. "Ж", уборна літ. "О", теплиця літ. "П"; споруди: хвіртка № 10, замощення II.
У користування ОСОБА_2 на 1/2 частини домоволодіння виділено квартиру № 1 в житловому будинку літ."А-1" з наступними приміщеннями: веранда літ."а1-1"; 1-1 - (5,2 кв. м) - коридор; прибудова літ."а-1"; 1-2 - (6,6 кв. м) - кухня; у житловому будинку літ."А-1": 1-4 - (13,5 кв. м) - житлова кімната; 1-5 - (12,2 кв. м) - житлова кімната; 1-6 - (5,9 кв. м) - житлова кімната; тамбур літ. "a1V-1": 1-7 - (3,3 кв. м) - коридор; в житловій прибудові літ."А11-1": 1-3 - (8,7 кв. м) - санвузол.
Також співвласнику 1/2 частини домоволодіння ОСОБА_2 виділено наступні надвірні будівлі та споруди, в тому числі спільного користування: будівлі та споруди: підвал під літ."А11-1", вхід до підвалу літ."а11", ганок літ. "а"; господарські будівлі: літня кухня літ. "Б", ганок літ. "б", сарай літ. "Е", сарай літ. "З", навіс літ. "И", баня літ. "Л", душ літ. "М", уборна літ. "Н"; споруди: хвіртка № 1, огорожа № 2, хвіртка № 3, огорожа № 4, хвіртка № 6, вигрібна яма № 11, огорожа № 12, сходи № 13, замощення I.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 7 947,00 грн.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 і визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на виділене майно у відповідних частинах домоволодіння АДРЕСА_1 .
Визначено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 наступним чином: співвласнику 1/2 частини ОСОБА_2 вхід до виділяємої земельної ділянки здійснювати через хвіртку № 1; співвласнику 1/2 частини ОСОБА_1 для доступу (проходу) до земельної ділянки, що виділяється, необхідно здійснювати через гараж літ. "В".
У користування обох співвласників виділяється ділянка спільного користування (на плані червоного кольору) площею 8,6 кв. м, а саме: ділянка вздовж гаражу літ. "Г" та гаражу літ. "В" між стіною житлового будинку літ. "А-1" (квартира № 1 ) для можливості технічного обслуговування та вільного доступу. Площа земельної ділянки, яка виділяється у спільне користування (CK), ділиться по 1/2 частини між співвласниками, тобто, кожному по 4,3 кв. м.
У користування співвласнику ОСОБА_2 на 1/2 частини виділяється ділянка (на плані зафарбована жовтим кольором), а саме: ділянка під частиною житлового будинку літ. "А-1", прибудовою літ."а-1", прибудовою літ. "А11-1", верандою літ. "a1-1", під тамбуром літ. "aІV-1" (квартира № 1 ) - 70,13 кв. м; ділянка під господарськими будівлями та спорудами, під городом зі сторони сусіднього домоволодіння № 38 - 216,57 кв. м; 1/2 частина ділянки спільного користування (СК) - 4,3 кв. м.
У користування співвласнику ОСОБА_1 на 1/2 частини виділяється ділянка
(на плані зафарбована зеленим кольором), а саме: ділянка під частиною житлового будинку літ. "А-1", під прибудовою літ. "А1-1", під тамбуром літ. "aІІІ-1" (квартирою № 2 ) - 61,97 кв. м; ділянка під господарськими будівлями та спорудами, під городом зі сторони сусіднього домоволодіння № 42 - 224,73 кв. м; 1/2 частина ділянки спільного користування (СК) - 4,3 кв. м.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 щодо виділення в натурі частин домоволодіння, визнання права власності на виділене майно і визначення порядку користування земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами підлягає розподілу між співвласниками за варіантом № 4 висновку експерта, оскільки цей варіант максимально наближений до рівності часток та найбільше відповідає інтересам сторін, оскільки спірне нерухоме майно фактично вже поділено та використовується сторонами й не потребує виконання складних робіт з переобладнання. Також апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення порядку користування земельною ділянкою згідно з варіантом № 5 порядку користування земельною ділянкою, запропонованого до варіанту № 4 розподілу домоволодіння, згідно з висновком експерта від 30 жовтня 2019 року №1499/1500/1501/1502-19.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання цього договору недійсним, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підтвердили своє вільне волевиявлення на укладення саме договору дарування частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння та відповідність такого волевиявлення їх внутрішній волі, усвідомлюючи, що їх дії спрямовані на реальне настання правових наслідків саме за договором дарування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Чебикін В. П. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 .
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що оспорюваним договором дарування нерухомого майна від 18 червня 2012 року порушено право ОСОБА_2 як співвласника домоволодіння.
Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що дарувальник ОСОБА_3 передав безоплатно нерухоме майно, не здійснивши виділу із спільної часткової власності, а тому у нього відсутня правомочність щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею на власний розгляд незалежно від волі інших осіб.
Також судові рішення не містять висновків щодо незаконного дарування земельної ділянки, яка неприватизована.
Суди попередніх інстанцій не врахували, що між співвласниками ніякого спору з приводу користування земельною ділянкою та спорудами, які на ній розташовані, немає, а тому ОСОБА_2 не визнає жодного варіанту розподілу житлового будинку та земельної ділянки і у судах наголошувала на необхідності залишення сталого (фактичного) порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, який існував до лютого 2018 року, тобто до звернення ОСОБА_1 до суду з позовом.
Крім того, ОСОБА_1 незаконно виділені у власність господарські споруди, право власності на 1/2 частини яких визнано за ОСОБА_2 рішеннями Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2009 року та від 27 травня 2011 року, а саме: літ. "Г" - гараж, літ. "В" - гараж, літ. "П" - теплиця.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 15 липня 2022 року у справі № 201/10470/18 (провадження № 61-11028св21).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року Дніпровська міська рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. від 10 серпня 2022 року залишено без руху касаційну скаргу ОСОБА_2 та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є., від 26 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. Зупинено дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у зв`язку з відрядженням судді Бурлакова С. Ю. до Вищої ради правосуддя, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Системою автоматизованого розподілу справ (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 січня 2023 року) визначено суддю-доповідача - Коломієць Г. В. та суддів, які входять до складу колегії: Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2009 року у справі № 2-1090/09 позов ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи: Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення юридичного факту прийняття спадщини та визнання права власності, задоволено частково.
Встановлено юридичний факт прийняття ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спадщини - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, після смерті батьків, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, право власності на 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з: А-1 - житловий будинок, 67 кв. м, Б - літня кухня, 9,7 кв. м, Г - гараж, 20,1 кв. м, Д - вбиральня; № 1-5; І мостіння.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини самовільно збудованих: а ʼ" - 1 тамбур, 5,3 кв. м, В - гараж, 22,6 кв. м, Е - навіс, 5,5 кв. м.
Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті батьків, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 право власності на 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з: А-1 - житловий будинок, 67 кв. м, Б - літня кухня - 9,7 кв. м, Г - гараж, 20,1 кв. м, Д - вбиральня; № 1-5; І мостіння.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини самовільно збудованих: а ʼ" - 1 тамбур, 5,3 кв. м, В - гараж, 22,6 кв. м, Е - навіс, 5,5 кв. м.
У частині позовних вимог стосовно зобов`язання Виконавчого комітету Жовтневої районної ради ввести в експлуатацію домоволодіння відмовлено, оскільки введення в експлуатацію не належить до компетенції Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2011 року у справі № 2-7789/2011 позов ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа - Комунальне Підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, про визнання права власності задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини самовільно збудованих та переобладнаних приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: збудовано самовільно: аʼʼʼ -1 -2-5 (4,3 кв. м), а IV -1 -1-7 (3,3 кв. м), В - гараж (24,7 кв. м), г - гараж (5,3 кв. м), Л - баня (11,5 кв. м), З - сарай (5,3 кв. м), Е - сарай (6,6 кв. м), П - теплиця (24,5 кв. м), переобладнано в будинку А-1 - позиція 1-4 (13,5 кв. м).
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини самовільно збудованих та переобладнаних приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: збудовано самовільно: аʼʼʼ - 1 -2-5 (4,3 кв. м), а IV -1 -1-7 (3,3 кв. м), В - гараж (24,7 кв. м), г - гараж (5,3 кв. м), Л - баня (11,5 кв. м), З -сарай (5,3 кв. м), Е - сарай (6,6 кв. м), П - теплиця (24,5 кв. м), переобладнано в будинку А-1 - позиція 1-4 (13,5 кв. м.)
Згідно з витягом про державну реєстрацію прав КП "ДМБТІ" ДОР № 32538052 від 16 грудня 2011 року, на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2009 року у справі № 2-1090/09 та рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2011 року у справі № 2-7789/2011, право приватної власності на домоволодіння, реєстраційний № 35547405, адреса об`єкта: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у розмірі по 1/2 частці за кожним.
Відповідно до договору дарування нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою Ю. А. 18 червня 2012 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1123, ОСОБА_3 передав безоплатно нерухоме майно у власність ОСОБА_1, а ОСОБА_1 прийняла нерухоме майно.
Нерухомим майном, що відчужувалося за вищевказаним договором, є 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_1 . Це домоволодіння в цілому складається з: А-1 - житловий будинок, шл. бл. Обклад. цеглою, житловою площею 75,5 кв. м, загальною площею 110,7 кв. м, Б - літня кухня, цегла, В - гараж, шл. бл., Г, г - гараж, шл. бет., цегла, Л - баня, шл. Бет., З - сарай, черепаш., H - вбиральня, шифер, М - душ, шифер, П - теплиця, метал, скло, Ж - навіс, И - навіс, К - вольєр, О - вбиральня, шифер, Е - сарай, цегла, 1-13, I, II - огорожі, споруди, замощення. Земельна ділянка площею 600 кв. м неприватизована.
Відповідно до пункту 3 договору дарування нерухомого майна від 18 червня 2012 року ОСОБА_3 1/2 частина домоволодіння належить на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2009 року у справі № 2-1090/09 та рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2011 року у справі № 2-7789/2011, зареєстрованих 16 грудня 2011 року КП "ДМБТІ" ДОР в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 35547405.
Згідно з витягом про державну реєстрацію прав КП "ДМБТІ" ДОР № 34865318 від 18 липня 2012 року, за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на 1/2 частини домоволодіння, реєстраційний № 35547405, адреса об`єкта: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування нерухомого майна ВРС № 862097, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою Ю. А. 18 червня 2012 року та зареєстрованого у реєстрі за № 1123.
13 вересня 2013 року ОСОБА_1, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, змінила прізвище на " ОСОБА_1".
Розпорядженням в.о. міського голови Булавка Г. І. від 24 листопада 2015 року № 882-р "Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська" перейменовано узвіз Тольятті на узвіз Кодацький.
Постановою Верховної Ради України від 19 травня 2016 року № 1375-VIII "Про перейменування міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області" перейменовано місто Дніпропетровськ Дніпропетровської області на місто Дніпро.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про виділ частки домоволодіння зі спільної часткової власності, визнання на цю частку права власності та припинення спільної часткової власності на виділену частку
Відповідно до статті 15 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.