1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

26 липня 2023 року

м. Київ

Справа № 750/544/20

провадження № 61-13101св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.

учасники справи:

позивач - Чернігівська міська рада Чернігівської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Чернігівської міської ради на постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., Шарапової О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У січні 2020 року Чернігівська міська рада звернулася до суду

з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

Позовну заяву Чернігівська міська рада мотивувала тим, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 7410100000:02:026:5294, перебуває у власності відповідача (3/4 частки) та ОСОБА_2 (1/4 частки) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). До цієї ділянки відповідач капітальним парканом пригородив земельну ділянку кадастровий номер 7410100000:02:026:6157 площею 0,0491 га, яка ним орендувалася на підставі договору від 05 липня 2006 року, укладеного між сторонами. Строк дії договору оренди цієї ділянки закінчився 05 липня 2016 року та продовжений не був, але її до цього часу не повернуто Чернігівській міській раді. До складу пригородженої земельної ділянки, яку використовує ОСОБА_1, входять землі запасу Чернігівської міської ради, на яких без дозвільних документів розташовані малі архітектурі форми (дерев`яні альтанки), які відповідач здає в оренду з метою отримання прибутку. За результатами розгляду звернення Чернігівської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0018 га, що межує з земельними ділянками, кадастровий номер: 7410100000:02:026:5294 і 7410100000:02:026:6157 (ця ділянка огороджена парканом та на ній встановлено два дерев`яних будиночки розміром 3 х 3 м). Самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0491 га кадастровий номер 7410100000:02:026:6157 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області не встановлено, однак Чернігівська міська рада з цим висновком не погоджується і вважає, що вона є самовільно зайнятою відповідачем і підлягає звільненню за рішенням суду. Так, ця ділянка згідно з договором оренди від 05 липня 2006 року Чернігівською міською радою передавалась ОСОБА_1 для городництва строком на 10 років.

23 травня 2015 року відповідач звернувся з клопотанням про продовження строку дії цього договору, однак рішення про його продовження не прийнято. Також відповідачу відмовлено у задоволенні заяви від 06 грудня 2016 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості для подальшої оренди земельної ділянки площею 0,0491 га для городництва.

09 листопада 2018 року ОСОБА_1 знову подано заяву про продовження строку дії договору оренди цієї ділянки, однак під час її розгляду ним подано заяву про зняття цього питання з розгляду сесії. Питання щодо поновлення договору оренди від 05 липня 2006 року досліджувалося Чернігівським апеляційним судом 21 жовтня 2019 у справі № 750/11466/19, яким в ухвалі встановлено, що пролонгація договору оренди землі за мовчазною згодою сторін все рівно вимагає укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, чого орендарем зроблено не було. Комунальним підприємством "Муніципальна варта" Чернігівської міської ради встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,0491 га кадастровий номер 7410100000:02:026:6157 не для городництва, а для здійснення підприємницької діяльності, розмістивши на ній дерев`яний будиночок (альтанку) розміром 8 х 10 м. Таким чином, ОСОБА_1 самовільно зайнято дві земельні ділянки комунальної власності.

Чернігівська міська рада просила суд: зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0018 га, яка межує із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7410100000:02:026:5294), та земельною ділянкою (кадастровий номером 7410100000:02:026:6157, шляхом демонтажу паркану, який її огороджує та двох дерев`яних будиночків (альтанок) розміром 3х3 м; зобов`язати звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157, шляхом демонтажу розташованого на ній дерев`яного будиночку (альтанки) розміром 8х10 м.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року, ухваленим у складі судді Супруна О. П., позов Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0018 га, яка межує із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7410100000:02:026:5294), та земельною ділянкою (кадастровий номер 7410100000:02:026:6157), шляхом демонтажу паркану, який її огороджує, та дерев`яної споруди (альтанки), розміром 3х3 м.

Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157, шляхом демонтажу розташованої на ній дерев`яної споруди (альтанки), розміром 8х10 м.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради 4 204,00 грн у відшкодування судового збору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час договір оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року, укладений сторонами на підставі пункту 273 рішення Чернігівської міської ради від 15 травня 2006 року (3 сесія 4 скликання), є припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:02:026:6157, площею 0,0491 га, яку ОСОБА_1, починаючи з 06 липня 2016 року, використовує без відповідного рішення Чернігівської міської ради та договору оренди, підлягає звільненню шляхом демонтажу розташованої на ній дерев`яної споруди (альтанки), розміром 8x10 м. Також, належить звільнити і земельну ділянку площею 0,0018 га, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 7410100000:02:026:6157, площею 0,0491 га. Проте демонтажу підлягає паркан та одна споруда (альтанка), розміром 3х3 м, а не дві, оскільки, як убачається з акта виявлення тимчасових об`єктів від 11 січня 2022 року та наданих позивачем фотокарток, на даній земельній ділянці залишилась одна споруда.

Законність втручання у мирне володіння відповідачем майном судом обґрунтована встановленням факту припинення договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами 05 липня 2006 року.

Оскільки спірна земельна ділянка межує з Центральним парком культури та відпочинку м. Чернігова, зобов`язання відповідача звільнити її відповідатиме меті задоволення інтересу територіальної громади м. Чернігова, яка після звільнення матиме змогу використати дану ділянку для задоволення суспільних потреб містян, та має (мета) розумне співвідношення із засобом, який використовується.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року скасовано.

У задоволенні позову Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0018 га, що межує із земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: 7410100000:02:026:5294 і 7410100000:02:026:6157, самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157, відмовлено.

Стягнуто з Чернігівської міської ради на відшкодування судових витрат: на користь ОСОБА_1 - 1 340,90 грн; на користь ОСОБА_2 - 6 306,00 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що паркан, який огороджує земельну ділянку площею 0,0018 га, що межує із земельними ділянками кадастровий номер: 7410100000:02:026:5294 і 7410100000:02:026:6157, та розташована на ній дерев`яна споруда (альтанка) розміром 3 х 3 м, а також розташована на земельній ділянці площею 0,0491 га кадастровий номер 7410100000:02:026:6157 дерев`яна споруда (альтанка) розміром 8 х 10 м, які зобов`язано демонтувати ОСОБА_1, у силу статей 60, 61 СК України є спільною сумісною власністю відповідача і ОСОБА_2 як такі, що згідно з наявними та описаними судом доказами набуті (споруджені) ними у період шлюбу. Тож виконання припису суду про демонтаж цих об`єктів призведе до втручання у право власності ОСОБА_2 на них.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зобов`язавши ОСОБА_1 демонтувати спірні паркан і альтанки, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов`язки ОСОБА_2, яку не залучено ним до участі у цій справі як відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2022 року Чернігівська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року відкрито провадження за касаційною скаргою Чернігівської міської ради, витребувано справу з Деснянського районного суду м. Чернігова.

У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2023 року справи призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 372/3619/15-ц (провадження № 61-2550св19), від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18 (провадження № 61-13953св19), від 24 липня 2019 року у справі № 646/12964/14-ц (провадження № 61-22756св18), від 15 квітня 2020 року у справі № 307/3957/14-ц (провадження № 61-43540св18), від 08 липня 2021 року у справі № 160/674/19 (провадження № К/9901/18291/21).

Заявник вказує, що станом на момент розгляду судами попередніх інстанцій цієї справи додаткова угода щодо поновлення договору оренду між сторонами не була підписана, а у позові ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки було відмовлено і це судове рішення набрало законної сили.

ОСОБА_2 як дружина відповідача є співвласником житлового будинку з господарськими будівлями, розташованих на земельній ділянці кадастровий номер 74101:02:026:5294. Натомість предметом цього позову є усунення перешкод у користування земельними ділянками, які межують із вище зазначеною земельною ділянкою та відносяться до земель запасу Чернігівської міської ради.

Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції помилково визначив пріоритетним захист права спільної сумісної власності ОСОБА_2 на паркан та дві дерев`яні альтанки, які було "набуто (споруджено)" на самовільно зайнятих земельних ділянках, а не звільнення цих самовільно зайнятих земельних ділянок.

При цьому не було здійснено дослідження того, яким чином і за чий рахунок було споруджено/придбано відповідні альтанки та паркан. Суд обмежився лише вказівкою на те, що таке спорудження/придбання відбулося "у період шлюбу". Натомість, факт того, хто і яким чином (шляхом придбання або спорудження) здійснив розміщення малих архітектурних форм на самовільно зайнятих земельних ділянках, судом не досліджувалося взагалі.

Самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року - без змін, як таку, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 28 листопада 2012 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Рішенням Чернігівської міської ради від 15 травня 2006 року приписано таке: враховуючи договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 06 грудня 2005 року № 1090, ОСОБА_1 передати у довгострокову оренду, строком на 10 років, земельну ділянку площею 0,0491 га, розташовану по АДРЕСА_1, для городництва, за згодою попереднього землекористувача ОСОБА_3 (а.с. 192, т. 1).

05 липня 2006 року між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_1 укладений договір оренди, за яким ОСОБА_1 передано в оренду, строком на 10 років, земельну ділянку площею 0,0491 га, розташовану по АДРЕСА_1, для городництва, за згодою попереднього землекористувача ОСОБА_3 (а.с. 23-25, т. 1).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19 лютого 2016 року встановлено, що ОСОБА_1 належить 3/4, а ОСОБА_2 - 1/4 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 7410100000:02:026:5294, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 121, т. 1).

Згідно з інформації з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельні ділянки:

- кадастровий номер 7410100000:02:026:5294, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1, площа ділянки - 0,1 га. Суб`єктами права власності на неї є ОСОБА_2 (право власності зареєстроване 18 лютого 2016 року, номер запису 13319173) та ОСОБА_1 (право власності зареєстровано 19 лютого 2016 року, номер запису 13332564); вид обмеження: охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини (а.с. 179-180, т. 1);

- кадастровий номер 7410100000:02:026:6157, цільове призначення - для городництва, адреса: АДРЕСА_1, площа ділянки - 0,0491 га, належить Чернігівській міській раді (а.с. 181, т. 1).

З листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 19 грудня 2019 року № 18-25-0.446-773/90-19 встановлено, що ним проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки комунальної власності, як об`єкта перевірки, на території Чернігівської міської ради, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157. У результаті перевірки встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:02:026:5294, яка розташована у АДРЕСА_1 ; її цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Перевіркою встановлено, що 05 липня 2006 року ОСОБА_1 у Чернігівської міської ради орендував терміном на 10 років, для городництва, земельну ділянку площею 0,0491 га, яка розташована у АДРЕСА_1 . У подальшому дані про орендовану земельну ділянку були внесені до Державного земельного кадастру й ділянці присвоєно кадастровий номер 7410100000:02:026:6157. У ході перевірки взята до уваги інформація Чернігівської міської ради про те, що строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 05 липня 2016 року, але цю земельну ділянку Чернігівській міській раді не повернуто. У відповідь на офіційне повідомлення - виклик про участь у запланованих заходах контролю ОСОБА_1 подав заяву про відкладення перевірки, до якої були надані документи, що обумовлювали таке прохання, зокрема й постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 620/1243/19. Вказаною постановою, яка набрала законної сили, колегія суддів звернула увагу на те, що договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:02:026:6157) є поновленим згідно з частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (автоматичне поновлення договору за принципом мовчазної згоди), оскільки позивач виконав вимоги закону, що не заперечувалось відповідачем у справі. Земельна ділянка кадастровий номер 7410100000:02:026:5294, яка перебуває у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є суміжною із земельною ділянкою кадастровий номер 7410100000:02:026:6157 щодо якої між ОСОБА_1 та Чернігівською міською радою укладався вищезгаданий договір оренди.

Під час проведення 19 листопада 2019 року перевірки безпосередньо за адресами земельних ділянок по АДРЕСА_1 було з`ясовано, що:

- зі сторони Центрального парку культури та відпочинку встановлено металевий паркан, який простягається до проїжджої частини АДРЕСА_1 та повертає вздовж земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:02:026:5294,

- зі сторони проїжджої частини на момент перевірки у паркані відсутня його секція, що надало змогу потрапити на територію, у межах якої, як встановлено у подальшому, розташовані земельні ділянки кадастрові номери 7410100000:02:026:5294, 7410100000:02:026:6157. Ці ділянки межують із земельною ділянкою, яка за інформацією Чернігівської міської ради належить до земель запасу і яка з боку Центрального парку культури та відпочинку обмежена парканом до проміжку, на якому секція паркану відсутня, та через який є доступ для її обстеження. У межах цієї ділянки комунальної власності розташовані два дерев`яні будиночки без фундаменту розміром 3х3 м кожен, загалом на площі 0,0018 га. Таке розташування будиночків на земельній ділянці комунальної власності є порушенням вимог статей 125, 126 ЗК України, оскільки правовстановлюючі документи щодо цього відсутні (а.с. 10-11, т. 1).

За результатами згаданої перевірки складено акт про перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 19 листопада 2019 року № 572-ДК/632/АП/09/01/-19, з якого вбачається, що на місцевості встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 7410100000:02:026:5294, 7410100000:02:026:6157 межують із земельною ділянкою, яка за інформацією Чернігівської міської ради належить до земель запасу. Також з`ясовано, що вона (земельна ділянка запасу) з боку Центрального парку культури та відпочинку обмежена парканом до проміжку, на якому секція паркану відсутня та через який отримано доступ для її обстеження. У межах цієї ділянки розташовані два дерев`яні будиночки без фундаменту розміром 3x3 м кожен, загалом на площі 0,0018 га. Враховуючи вищевикладене, розташування споруд (будиночків) на земельній ділянці комунальної власності є порушенням вимог статей 125, 126 ЗК України і є самовільним зайняттям земельної ділянки ОСОБА_1 на площі 0,0018 га, оскільки правовстановлюючі документи щодо такого її використання відсутні (а.с. 12-14, т. 1).

Інспектором-ревізором Комунального підприємства "Муніципальна варта" Чернігівської міської ради 02 квітня 2019 року складено акт виявлення тимчасового об`єкта № 064/тс про те, що під час огляду ділянки місцевості, яка розташована поряд з будинком АДРЕСА_1, виявлений тимчасовий об`єкт на об`єкті благоустрою, а саме дерев`яна альтанка розміром 8х10 м (а.с. 45, т. 1).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 620/1243/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання незаконним його рішення, визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18 квітня 2019 № 161 "Про демонтаж тимчасових об`єктів на території м. Чернігів" у частині демонтажу тимчасових об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 (додаток пункту 6.11), а саме: металевого паркана розміром 10 х 50 м, дерев`яної альтанки розміром 8 х 10 м, двох дерев`яних альтанок розміром 3 х 3 м кожна, вбиральні розміром 3 х 3 м (а.с.117-120, том 1).


................
Перейти до повного тексту