Постанова
Іменем України
19 липня 2023 року
м. Київ
справа № 290/697/21
провадження № 61-409св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полонне-Агро",
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біг Даймонд", ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Даймонд" на постанову Житомирського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Галацевич О. М., Григорусь Н. Й.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полонне-Агро" (далі - ТОВ "Полонне-Агро") звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,1873 га, кадастровий номер 1821481500:04:000:0514, що укладений 26 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біг Даймонд" (далі - ТОВ "Біг Даймонд") та ОСОБА_1, як спадкоємцем ОСОБА_2, з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки за ТОВ "Біг Даймонд" та вирішити питання судових витрат.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 12 квітня 2011 року ОСОБА_2 уклала з ТОВ "Полонне-Агро" договір оренди вищевказаної земельної ділянки № 101В, строком на десять років, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Романівському районі Житомирської області 18 травня 2011 року за № 182140004001251. 27 червня 2018 року сторони цього договору уклали додаткову угоду, за умовами якої продовжено строк оренди земельної ділянки до 17 травня 2031 року та збільшено розмір орендної плати до 2 800,00 грн. 10 вересня 2019 року ТОВ "Полонне-Агро" дізналося, що в період дії чинного договору оренди землі, стороною якого є ТОВ "Полонне-Агро", діючи всупереч вимогам законодавства, 30 липня 2019 року ОСОБА_1, яка є спадкоємцем ОСОБА_2, уклала новий договір оренди спірної земельної ділянки із сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Б. Хмельницького (далі - СТОВ ім. Б. Хмельницького), який за рішенням суду був розірваний. На той час наявність зареєстрованого права оренди земельної ділянки за СТОВ ім. Б. Хмельницького порушило право позивача на проведення державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі від 12 квітня 2011 року № 101В. 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 уклала новий договір оренди землі з ТОВ "Біг Даймонд", який зареєстровано у Реєстрі речових прав на нерухоме майно 01 липня 2021 року. Позивач стверджував, що оскільки зазначений договір укладено та зареєстровано в період дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Полонне-Агро, тому такий договір порушує права первинного орендаря, отже, є недійсним. Посилаючись на наведене, ТОВ "Полонне-Агро" просило задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 08 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що після підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, який був укладений 12 квітня 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Полонне-Агро", останнє не вчинило жодних дій щодо проведення реєстрації своїх прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Водночас, відповідно до пункту 6.4 оспорюваного договору, земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством. Договір між ОСОБА_1 і ТОВ "Біг Даймонд" був зареєстрований 01 липня 2021 року, коли договір оренди землі від 12 квітня 2011 року, згідно з його пунктом 12.2, втратив свою чинність у зв`язку із закінченням строку оренди за відсутності його поновлення у встановленому законом порядку.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Полонне-Агро" задоволено. Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 08 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визнано недійсним договір оренди землі від 26 квітня 2021 року № 1, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Біг Даймонд", з одночасним припиненням права оренди щодо земельної ділянки площею 1,1873 га, кадастровий номер 1821481500:04:000:0514, розташованої на території Врублівської сільської ради Романівського району Житомирської області, зареєстрований державним нотаріусом Назарцем Д. В., індексний номер 59080273 від 03 липня 2021 року, номер запису про інше речове право 42801179 від 01 липня 2021 року. Стягнуто на користь ТОВ "Полонне-Агро" із ТОВ "Біг Даймонд" та ОСОБА_1 в рівних частинах, з кожного по 2 043,00 грн сплаченого судового збору. Стягнуто з ТОВ "Біг Даймонд" та ОСОБА_1 у дохід держави в рівних частках, з кожного по 794,50 грн судового збору.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що укладення 26 квітня 2021 року орендодавцем нового договору оренди спірної земельної ділянки із ТОВ "Біг Даймонд" під час дії договору оренди цієї земельної ділянки від 12 квітня 2011 року суперечить законодавству та порушує право та інтереси ТОВ "Полонне-Агро" як первинного орендаря щодо поновлення договору оренди.
Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що до 18 травня 2021 року не існувало обов`язку у ТОВ "Полоне-Агро" здійснювати реєстрацію права оренди безпосередньо після укладення додаткової угоди від 27 червня 2018 року. А надалі позивач був позбавлений можливості внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки щодо спірної земельної ділянки незаконно була здійснена реєстрація за іншими орендарями.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У січні 2023 року ТОВ "Біг Даймонд" через підсистему "Електронний Суд" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, постанові Верховного Суду від 10 червня 2019 року у справі № 313/435/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
- помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції;
- не оцінив наявність або відсутність добросовісності заявника як зареєстрованого володільця спірного нерухомого майна;
- не надав належної оцінки тому, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- не звернув увагу на те, що договір оренди землі від 12 квітня 2011 року № 101B, укладений між ТОВ "Полонне-Агро" та колишнім власником спірної землі ОСОБА_2, не поновлювався та не укладався на новий строк, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на дату укладання оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 26 квітня 2021 року № 1, між ТОВ "Біг Даймонд" та чинним власником спірної землі ОСОБА_1 ;
- проігнорував, що на підставі додаткової угоди від 27 червня 2018 року до договору оренди землі від 12 квітня 2011 року № 101В за ТОВ "Полонне-Агро" не були зареєстровані речові права щодо продовження права оренди на спірну земельну ділянку, а тому позивач втратив право оренди спірної земельної ділянки у день закінчення строку дії основного договору, а саме 18 травня 2021 року;
- не врахував, що зазначення в договорі оренди землі, укладеному між ОСОБА_1 та заявником, дати його підписання - 26 квітня 2021 року, жодним чином не порушувало права позивача на оренду спірної земельної ділянки, оскільки право оренди, передача земельної ділянки і право користування нею виникло у заявника фактично лише після реєстрації права оренди за договором оренди земельної ділянки, тобто 17 липня 2021 року;
- не звернув увагу на те, що заявник користується спірною земельною ділянкою, що підтверджується наявними у справі доказами.
У лютому 2023 року від ТОВ "Полонне-Агро" до Верховного Суду через підсистему "Електронний Суд" надійшли відзиви на касаційну скаргу ТОВ "Біг Даймонд", у яких заявник, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 09 січня 2023 року касаційну скаргу ТОВ "Біг Даймонд" на постанову Житомирського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2023 року відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 290/697/21 з Романівського районного суду Житомирської області; встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2023 року матеріали справи № 290/697/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року справу № 290/697/21 призначено до судового розгляду колегією суддів у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Суди попередніх інстанцій встановили, що 12 квітня 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Полонне-Агро" укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,1873 га, кадастровий номер 1821481500:04:000:0514, призначеної для ведення особистого селянського господарства, строком на 10 років.
Відповідно до пункту 14.1 прикінцевих положень цього договору сторони домовились, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований у відділі Держкомзему у Романівському районі Житомирської області 18 травня 2011 року.
Земельна ділянка передана позивачу в користування за актом приймання-передачі від 18 травня 2011 року.
27 червня 2018 року між ТОВ "Полонне-Агро" та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до згаданого договору оренди земельної ділянки, за умовами якої сторони узгодили продовжити строк оренди земельної ділянки до 17 травня 2031 року та збільшили розмір орендної плати до 2 800,00 грн.
Згідно з пункту 4 додаткової угоди, ця додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами. Зміни до права оренди земельної ділянки оформляються відповідно до чинного законодавства України.
Реєстрацію права користування вказаною земельною ділянкою за ТОВ "Полонне-Агро" на підставі додаткової угоди від 27 червня 2018 року до договору оренди землі від 12 квітня 2011 року проведено не було.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 1,1873 га, що знаходиться на території Врублівської сільської ради Романівського району Житомирської області.
23 липня 2019 року державний нотаріус Романівської державної нотаріальної контори Назарець Д. В., після смерті ОСОБА_2, видав ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,1873 га, з кадастровий номер 1821481500:04:000:0514, що знаходиться на території Врублівської сільської ради Романівського району Житомирської області.
30 липня 2019 року, до закінчення дії договору оренди від 12 квітня 2011 року, між ОСОБА_1 та СТОВ ім. Б. Хмельницькогоукладено договір оренди спірної земельної ділянку з кадастровим номером 1821481500:04:000:0514, площею 1,1873 га.
Цей правочин зареєстровано державним реєстратором відділу економічного розвитку, інфраструктури та торгівлі Романівської районної державної адміністрації Житомирської області Харковиною А. І. 30 липня 2019 року.
Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 15 лютого 2021 року у справі № 290/602/20 за позовом ТОВ "Полонне-Агро" до СТОВ ім. Б. Хмельницького, ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 15 червня 2021 року, договір оренди земельної ділянки площею 1,1873 га, кадастровий номер 1821481500:04:000:0514, що укладений 30 липня 2019 року між ОСОБА_1 та СТОВ ім. Б. Хмельницького, який зареєстрований державним реєстратором Харковиною А. І. 30 липня 2019 року, визнано недійсним.
Додатковим рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2021 року у справі № 290/602/20 припинено право оренди СТОВ ім. Б. Хмельницького на спірну земельну ділянку, що зареєстроване державним реєстратором згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48059950 від 01 серпня 2019 року.
26 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Біг Даймонд" укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ "Біг Даймонд" строком на 15 років спірну земельну ділянку.
На підставі цього договору оренди землі 01 липня 2021 року проведено державну реєстрацію речового права (права оренди) ТОВ "Біг Даймонд" на спірну земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 липня 2021 року № 267982070.
Також судами встановлено, що строк дії договору оренди землі від 12 квітня 2011 року № 101В, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Полонне-Агро", сплив 18 травня 2021 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, оскільки дійшов висновку, що укладення 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 оспорюваного договору оренди земельної ділянки з ТОВ "Біг Даймонд" узгоджуються з основними засадами цивільного законодавства та принципом свободи договору. Земельна ділянка, що належить ОСОБА_1, перебуває у законному користуванні ТОВ "Біг Даймонд".
Також суд першої інстанції встановив, що після підписання 27 червня 2018 року додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, який укладений 12 квітня 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Полонне-Агро", останнє не вчинило жодних дій щодо проведення реєстрації своїх прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Крім того, суд першої інстанції встановив, що відповідно до пункту 6.4 оспорюваного договору, земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством. Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ "Біг Даймонд", був зареєстрований 01 липня 2021 року, коли договір оренди землі від 12 квітня 2011 року, згідно з його пунктом 12.2, втратив свою чинність у зв`язку із закінченням строку оренди за відсутності його поновлення у встановленому законом порядку.
У свою чергу апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову, дійшов висновку про те, що укладення 26 квітня 2021 року орендодавцем ОСОБА_1 нового договору оренди спірної земельної ділянки із ТОВ "Біг Даймонд" під час дії договору оренди цієї земельної ділянки від 12 квітня 2011 року суперечить законодавству та порушує право та інтереси ТОВ "Полонне-Агро" як первинного орендаря щодо поновлення договору оренди. Також апеляційний суд дійшов висновку і про те, що до 18 травня 2021 року у ТОВ "Полоне-Агро" не існувало обов`язку здійснювати реєстрацію права оренди зокрема, після укладення додаткової угоди від 27 червня 2018 року.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів Верховного Суду, перевіривши матеріали справи, в межах доводів касаційної скарги, вважає, що оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає вимогам закону, а рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі, виходячи із такого.
Відповідно до статей 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 та від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16).