ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/1954/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г. М. - головуючий, Могил С. К., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 (колегія суддів: Кравчук Н. М. - головуючий, Плотніцький Б. Д., Скрипчук О. С.) та рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2022 (суддя Ділай У. І.)
за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря"
про звільнення та повернення шляхом виселення нежитлових приміщень
за участю: позивача Карасюк М. В. (самопредставництво); відповідача: Вівчарівський В. П. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1 Короткий зміст позовних вимог
1.1 Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Управління), звернувшись з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (далі - Товариство), просило: звільнити та повернути шляхом виселення нежитлові приміщення загальною площею 64,1 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. І. Багряного, 34-А/1 (далі - приміщення).
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управління на підставі частини 2 статті 763 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) направило Товариству повідомлення від 20.02.2020 № 2302-вих-13335 про припинення договору оренди нежитлових приміщень від 01.06.1995 № 7345 (далі - Договір), у зв`язку із чим Договір припинив свою дію з 20.05.2020, проте відповідач не виконав свого обов`язку з повернення орендованого майна та продовжує користуватися ним за відсутності правових підстав.
2 Короткий зміст судових рішень
2.1 Суди розглядали справу неодноразово.
2.2 Останнім рішенням Господарського суду Львівської області від 15.12.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
2.3 Судові рішення мотивовані тим, що вказаний Договір укладено на чітко визначений строк, який визначався подією, яка мала неминуче настати. Вимога Управління звільнити орендоване приміщення із застосуванням правового механізму, визначеного статтею 763 ЦК України, свідчить, за висновком судів попередніх інстанцій, про фактичну зміну орендодавцем умов Договору у певній частині (щодо терміну договору як істотної умови договору та підстав його припинення) в односторонньому порядку, хоча протягом терміну дії Договору сторонами будь-яких змін до його умов не вносилося, у тому числі і щодо терміну його дії.
3 Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
3.2 В обґрунтування касаційної скарги Управління посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 252 ЦК України.
3.3 Також заявник касаційної скарги вважає, що суди порушили норми процесуального права, визначені статтями 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та не дослідили зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи. Крім того, судами до участі у справі не було залучено власників квартир, які уповноважені самостійно визначати "долю" будинку, який розташований за спірною адресою.
4 Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Радянської районної ради народних депутатів м. Львова від 15.05.1991 № 265 затверджено висновок міжвідомчої комісії від 17.04.1991 № 12 про те, що будинок № 34-А по вул. Гурської (у подальшому вул. І. Багряного) є ветхим і проводити в ньому капітальний ремонт економічно недоцільно. Доручено начальнику ВО ЖКГ Радянського району внести будинок № 34-А по вул. Гурської в списки ветхих, після відселення мешканців будинок знести і привести подвір`я в належний стан.
4.2 Рішенням Львівської міської ради народних депутатів від 03.03.1995 № 90, зокрема, квартиру № 1 в будинку № 34-А по вул. І. Багряного площею 43,2 м2, яку на цей час звільнено, виключено з житлового фонду та переведено в нежиле; Управлінню комунального майна м. Львова, головному управлінню архітектури і містобудування міськвиконкому за погодженням з районними адміністраціями доручено внести пропозиції міськвиконкому щодо подальшого використання нежитлових звільнених приміщень, у тому числі № 1 по вул. І. Багряного, 34-А.
4.3 Також суди встановили, що між Управлінням комунального майна м. Львова (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено Договір, за умовами пункту 1 якого орендодавець на підставі витягу з протоколу засідання комісії з питань розподілу нежитлових приміщень від 14.04.1995 № 14 здав, а орендар прийняв в оренду з 14.04.1995 на термін до зносу будинку в користування нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. І. Багряного, 34-А/1, пр. 1, 2, 3, 4, 5, І, загальною площею 61,4 м2, 1-й поверх, під складські приміщення.
4.4 Пунктом 13 Договору передбачено, що орендар зобов`язаний користуватися приміщенням відповідно до договору оренди і їх призначенням; зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його пошкодженню, псуванню; при припиненні або розірванні договору оренди повернути протягом 15 днів орендодавцю за актом приймання-передачі об`єкт оренди у стані, обумовленому договором оренди; виконувати інші умови договору.
4.5 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.6 У даній справі спірним є питання щодо припинення Договору на підставі частини 2 статті 763 ЦК України із урахуванням застосування статті 252 ЦК України.
4.7 Перевіряючи доводи скаржника, Верховний Суд виходить з такого.
4.8 На час виникнення спірних правовідносин оренду об`єктів комунальної власності було урегульовано положеннями Закону України "Про оренду державного майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (тут і далі у редакції, у тому числі і назва Закону, чинній на час виникнення правовідносин сторін).
4.9 Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного майна" від 10.04.1992 № 2269-XII орендою є засноване на договорі строкове платне володіння і користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
4.10 Істотними умовами договору оренди згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону визначено, зокрема, об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань.
4.11 Згідно з частиною 3 статі 10 Закону України "Про оренду державного майна" умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.
4.12 За змістом статті 17 Закону України "Про оренду державного майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін (частина 1); в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина 2); після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін (частина 3).
4.13 Згідно з пунктом 13 Положення про оренду нежитлових приміщень, що є у комунальній власності м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 29.01.1993 № 10, чинного на момент укладення сторонами договору, строк договору оренди нежитлових приміщень визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлене чинним законодавством.