ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/2169/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Могил С. К,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
прокуратури - Голуб Є. В.,
ТОВ "Хороше озеро" - Кулик М. В., Лавріненко І. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022
(суддя Карпечкін Т. П.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023
(судді Шаптала Є. Ю., Гончаров С. А., Яковлєв М. Л.)
у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України
до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хороше озеро", Ірпінської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Державного підприємства "Київське лісове господарство",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Акціонерного товариства "Райффайзен Банк",
про визнання недійсними розпоряджень і договорів оренди землі, повернення земельних ділянок.
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1. Прокуратура в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - Київська ОДА) та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Бучанської районної державної адміністрації Київської області (далі - Бучанська РДА), Товариства з обмеженою відповідальністю "Хороше озеро" (далі - ТОВ "Хороше озеро"), Ірпінської міської ради про:
- визнання недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації (далі - Києво-Святошинська РДА ) від 30.11.2009 №2077 "Про передачу в довгострокову оренду земельної ділянки ТОВ "Хороше озеро" для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади району в межах Бузівської сільської ради";
- визнання недійсним розпорядження Києво-Святошинської РДА від 30.11.2009 №2078 "Про передачу в довгострокову оренду земельної ділянки ТОВ "Хороше озеро" для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади району в межах Михайлівсько-Рубежівської сільської ради";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 21.12.2009, укладеного між Києво-Святошинською РДА та ТОВ "Хороше озеро" на земельну ділянку площею 3,9559 га;
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 21.12.2009, укладеного між Києво-Святошинською РДА та ТОВ "Хороше озеро" на земельну ділянку площею 4,6450 га;
- зобов`язання ТОВ "Хороше озеро" повернути у власність держави в особі Київської ОДА з правом постійного користування Державним підприємством "Київське лісове господарство" (далі - ДП "Київський лісгосп") земельними ділянками площею 4,6450 га та площею 3,9559 га.
1.2. На обґрунтування позову прокурор зазначив, що земельні ділянки належать до державних земель лісового та природно-заповідного фонду та вибули з постійного користування держави із численними порушеннями законодавства.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих від 18.02.1967 № 136 відведена Київському обласному комітету Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України (далі - ЛКСМУ) земельна ділянка держлісфонду площею 4,5 га, в тому числі покриті лісом 3,4 га в кварталі 17, 18 Ірпінського лісництва Київського лісгосзагону, в лісах І групи, під розміщення табору комсомольського активу.
2.2. У подальшому, Виконавчий комітет Києво-Святошинської районної ради народних депутатів трудящих у 1991 році видав ЛКСМУ державний акт серії В № 027181 на право користування землею загальною площею 5,2 га для розміщення табору комсомольського активу.
2.3. 25.11.1994 згідно з актом приймання-передачі майна Спілкою молоді Київщини (раніше ЛКСМУ) передане на баланс і у власність Акціонерному поштово-пенсійному банку "Аваль" (далі - АППБ "Аваль") домоволодіння (табір) в с. Гурівщина Київської області, загальною площею 2 253,8 кв. м, розташоване на земельній ділянці площею 5,2 га. Право власності на відповідне домоволодіння перейшло до АППБ "Аваль" з моменту реєстрації акта в Київському міжміському бюро технічної інвентаризації 08.02.1995 році під реєстровим № 10.
2.4. Спілка молоді Київщини надала висновок від 14.07.1995 року про те, що у зв`язку з переходом у власність АППБ "Аваль" всіх споруд табору відпочинку комсомольського активу вона не заперечує проти передачі в постійне користування АППБ "Аваль" земельної ділянки площею 5,2 га, на якій вони розташовані.
2.5. Рішенням Бузівської сільської ради народних депутатів від 22.06.1995 земельна ділянка 5,2 га на території хутір "Жуків" виділена в постійне користування АППБ "Аваль".
2.6. 06.09.1995 на підставі цього рішення АППБ "Аваль" виданий державний акт на право постійного користування землею серії КВ № ІМ000127 на земельну ділянку площею 5,2 га для організації оздоровчого комплексу.
2.7. Рішенням Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району від 07.07.2000 № 77 затверджений проєкт відведення земельної ділянки, вилучена зі земель запасу Бузівської сільської ради земельна ділянка площею 3,4 га (ставок), надана в постійне користування АППБ "Аваль" земельна ділянка площею 3,4 га (ставок) під організацію зони відпочинку населення за рахунок земель запасу Бузівської сільської ради.
2.8. 04.10.2000 на виконання цього рішення АППБ "Аваль" виданий державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003588 на земельну ділянку площею 3,4 га для організації зони відпочинку населення.
2.9. 26.01.2007 ТОВ "Хороше озеро" придбало на території спірних земельних ділянок ряд нежилих приміщень, тобто нерухоме майно (повний перелік нерухомого майна вказаний в Акті-приймання передачі від 29.01.2007 року між ЗАТ "Страхова компанія "ЕТАЛОН" та ТОВ "Хороше озеро", копія документу наявна в матеріалах справи) на підставі договору купівлі-продажу від 26.01.2007. Вказані нежилі приміщення розташовані на спірних земельних ділянках з кадастровими номерами 3222480800:07:013:0001 та 3222485200:04:008:0001.
2.10. 05.03.2008 та 16.09.2009 ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступник АППБ "Аваль") як правоволоділець надало згоду на передачу в оренду ТОВ "Хороше озеро" земельних ділянок для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку в межах Бузівської сільської ради.
2.11. Листом від 27.05.2008 № 02-622 Державне підприємство "Київське лісогосподарське підприємство" (далі - ДП "Київський лісгосп") підтвердило, що земельна ділянка площею 5,2 га в урочищі "Жуків хутір" в адміністративних межах Бузівської та Михайлівсько-Рубежівської сільских рад Києво-Святошинського району Київської області, на якій розміщений комплекс нежилих будинків існуючої бази відпочинку, згідно з матеріалами лісовпорядкування 2003- 2004 років не відноситься до земель лісогосподарського призначення ДП "Київський лісгосп".
2.12. Розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 30.11.2009 № 2077 затверджений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в довгострокову оренду терміном на 25 років ТОВ "Хороше озеро" для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади району в межах Бузівської сільської ради, передана в оренду ТОВ "Хороше озеро" земельна ділянка площею 3,9550 га для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади Києво-Святошинського району в межах Бузівської сільської ради терміном на 25 років.
2.13. Розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 30.11.2009 № 2078 затверджений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в довгострокову оренду терміном на 25 років ТОВ "Хороше озеро" для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади району в межах Михайлівсько-Рубежівської ради, передана в оренду ТОВ "Хороше озеро" земельна ділянка площею 4,6450 га для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади Києво-Святошинського району в межах Михайлівсько-Рубежівської сільської ради терміном на 25 років.
2.14. Відповідно до проєктів землеустрою, затверджених розпорядженнями Києво-Святошинської РДА № 2077 та № 2078, земля, за рахунок якої відводились спірні земельні ділянки, належала до державної власності (код згідно УКФВЗ 4.2.), за цільовим призначенням - землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, рахувалася за АППБ "Аваль" та використовувалась для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку населення.
2.15. На підставі спірних розпоряджень укладені договори оренди земельних ділянок, погоджені з Головним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та з Управлінням водного господарства у м. Києві та Київській області Державного комітету України по водному господарству.
2.16. Згідно з пунктом 13 договорів оренди земельна ділянка надається в оренду за рахунок земель, наданих у постійне користування АППБ "Аваль", та за його згодою.
2.17. Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки станом на час розгляду справи земельна ділянка з кадастровим номером 3222480800:07:013:0001 площею 3,955 га та земельна ділянка з кадастровим номером 3222485200:04:008:0001 площею 4,645 га відносяться до категорії земель рекреаційного призначення та державної форми власності. Власником земельних ділянок зазначено Києво-Святошинську РДА, суб`єктом права оренди земельних ділянок визначено ТОВ "Хороше озеро".
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Господарський суд Київської області рішенням від 12.01.2022 відмовив у задоволенні позову.
3.2. Зазначив, що матеріали справи не підтверджують вибуття спірних земельних ділянок з державної власності та порушення інтересів держави в цій частині, а тому вимога прокурора про повернення земельних ділянок у власність держави не може бути задоволена.
3.3. Проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ "Хороше озеро", розроблені ДП "Київський інститут землеустрою" згідно з вихідними даними Головного управлінням земельних ресурсів у Київській області, підтверджують, що земля, за рахунок якої здійснювалось відведення, відносилась до земель рекреаційного, а не лісогосподарського призначення і була в користуванні АППБ "Аваль", а не ДП "Київський лісгосп"; ані ДП "Київський лісгосп", ані ДП "Київське лісове господарство" не реєстрували права користування спірними земельними ділянками.
3.4. Твердження прокурора про віднесення спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення та земель природно-охоронного призначення, а також про належність цих ділянок (повністю або частково) ДП "Київський лісгосп" обґрунтовані лише посиланням на матеріали лісовпорядкування, які складені вже після передачі земельних ділянок в користування титульних землекористувачів (Київський обком ЛКСМУ, АППБ "Аваль", ТОВ "Хороше озеро").
3.5. Суд критично оцінив надані прокурором як докази вибіркові копії таксаційних матеріалів лісовпорядкування та відповідь ДП "Київський лісгосп" від 27.07.2018 на запит Київської обласної прокуратури від 26.07.2018, оскільки вони суперечать один одному в частині нумерації виділів та в частині загального переліку включених виділів, а також не містять відомостей про підстави обліку ділянок.
3.6. Суд також врахував, що на момент набуття АППБ "Аваль" будівель табору Спілка молоді Київщини була землекористувачем відповідної земельної ділянки згідно з державним актом на право користування землею, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів трудящих від 30.12.1991 про надання земельної ділянки в постійне користування для розміщення табору комсомольського активу.
3.7. Отже, з переходом права власності на будівлі до АППБ "Аваль" перейшло право землекористування відповідною ділянкою площею 5,2 га; надання в користування АППБ "Аваль" земельної ділянки площею 5,2 га здійснено із земель рекреаційного призначення, що перебували в користуванні Спілки молоді Київщини, без залучення земель лісового фонду.
3.8. Суд також виснував, що при наданні в користування АППБ "Аваль" земельної ділянки площею 3,4 га дотриманий встановлений законом порядок відведення земель чинного законодавства та не порушені інтереси ДЛО "Київліс" та держави, зміна цільового призначення земель не проводилась, землі лісогосподарського призначення в користування не надавались.
3.9. Не знайшло свого підтвердження й посилання прокурора на те, що відведені в користування АППБ "Аваль" та у подальшому ТОВ "Хороше озеро" земельні ділянки загальною площею 8,6 га також відносяться до земель природно-заповідного фонду - заказника загальнодержавного значення "Жуків хутір", оскільки уповноважений орган не приймав рішення щодо віднесення спірних земель або їх частини до території Лісового заказника "Жуків хутір".
3.10. При складанні актів про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж спірних земельних ділянок ані ДП "Київське лісогосподарське підприємство", ані його попередники не заявляли про накладення відповідних ділянок на об`єкти природно-заповідного фонду.
3.11. Крім того, суд взяв до уваги, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області без зауважень погодило проекти відведення земельних ділянок ТОВ "Хороше озеро" та договори оренди земельних ділянок від 21.12.2009.
3.12. Суд також вказав, що відмовляє в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю та безпідставністю, а тому застосування позовної давності не впливає на результат вирішення спору.
3.13. Північний апеляційний господарський суд постановою від 21.03.2023 залишив без змін зазначене рішення суду з тих же підстав.
3.14. Зазначив, що спірні земельні ділянки не є лісовими, не використовувались і не можуть використовуватись для ведення лісового господарства, оскільки на них розташоване майно табору відпочинку. Тому витребування цих ділянок у землекористувача не дозволить забезпечити захист лісів, як національного багатства України, проте завдасть прямої шкоди економічним інтересам держави, порушить принцип забезпечення гарантій прав на землю, суперечитиме завданнями утвердження законності, авторитету рішень органів державної влади.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
4.1. 02.05.2023 прокурор подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
4.2. Підставами касаційного оскарження прокурор зазначив, що на порушення приписів статей 1-3, 5, 7, 11, 73-74, 76-79, 86, 236, 237, 277, 282 ГПК України суди попередніх інстанцій не застосували пункт 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України до спірних правовідносин.
4.3. При цьому, на думку прокурора, суди не врахували постанови Верховного Суду:
- у справах № 369/16418/18 від 07.10.2020, № 363/669/17 від 30.09.2020, № 707/2192/15-ц від 30.01.2018, № 488/5476/14-ц від 21.02.2018, № 360/1998/18 від 31.03.2021, № 380/375/17 від 06.04.2021, № 369/9900/16 від 15.07.2020, № 369/16416/18 від 09.06.2021, № 359/11910/14 від 16.06.2021, № 369/16317/18 від 24.11.2021 про те, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування є належними доказами підтвердження права державної власності на землі лісогосподарського призначення (пункт 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України) та наявності права виключно в уповноваженого органу державної влади на розпорядження такою категорією земель.
- у справі № 361/6826/16 від 13.11.2019 "згідно з яким відомості щодо розташування земель лісового фонду, надані ВО "Укрдержліспроект", як єдиним на території України суб`єктом, що виконує лісовпорядні роботи, є належними, оскільки Об`єднання володіє інформацією про лісовпорядкування";
- у справах Верховного Суду України № 6-224цс14 від 21.01.2015, № 6-50цс15 від 01.07.2015, Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц, від 01.03.2018 у справі № 911/2049/16, Великої Палати Верховного Суду у справах №488/5027/14-ц від 07.11.2018, № 488/6211/14-ц від 07.11.2018, № 183/1617/16 від 14.11.2018 та № 369/1777/13-ц від 13.06.2018 "про те, що планшет лісовпорядкування є документом, який підтверджує право постійного користування державним лісогосподарським підприємством спірною земельною ділянкою та що остання належить до земель лісового фонду із цільовим призначенням - землі лісогосподарського призначення";
- у справах № 488/5027/14-ц від 07.11.2018, № 488/6211/14-ц від 07.11.2018, №183/1617/16 від 14.11.2018, № 367/2022/15-ц від 29.05.2019, у справі №487/10128/14-ц від 12.06.2019 (згідно з якими у спорах стосовно земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, держава, утручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя cтатті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України, частина третя cтатті 1 Земельного кодексу України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статей 18, 19, п. "а" частини першої cтатті 91 Земельного кодексу України), які набуваються лише згідно із законом (cтатті 14 Конституції України);
- у справі № 369/8770/14-ц від 06.04.2020 "...суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)".
4.4. Прокурор зазначає, що спірні земельні ділянки на момент надання у користування Київському обкому ЛКСМУ та АППБ "Аваль" з державного лісового фонду будь-яким органом державної влади чи місцевого самоврядування не вилучались, право постійного користування спеціалізованого лісогосподарського підприємства не припинялось; під час проведення подальших лісовпорядних робіт у 2003 році була виключена з матеріалів лісовпорядкування ДЛО "Київліс" частина спірних земельних ділянок лише на підставі того, що вони перебували у користуванні АППБ "Аваль", що підтверджується листом ВО "Укрдержліспроект" від 27.08.2018 № 464. Комісія у складі представників ДП "Київське лісове господарство" провела обстеження спірних земельних ділянок та склала акт від 15.08.2018, згідно з яким ці ділянки накладаються на квартал 22 виділу 9, квартал 23 виділу 8 Ірпінського лісництва (за лісовпорядкуванням 2014 року) та огороджені, внаслідок чого обмежений доступ до лісової території.
4.5. Крім того, на думку прокурора, безпідставними є висновки судів про те, що спірні земельні ділянки не входили до території державного лісового заказника "Жуків хутір" і на його території не накладались.
4.6. Доводи прокурора, в цілому, зводяться до того, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що предметом спору по суті є землі лісогосподарського призначення, стосовно яких законом установлено обмеження щодо використання в цивільному обороті, оскільки усі ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах і виконують певний цільовий характер використання цих земель.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Хороше озеро" просить судові рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані, а також закрити касаційне провадження.
5.2. На противагу доводам скаржника зазначає, що згідно з нормами лісового законодавства за своїми змістом і сутністю матеріали лісовпорядкування є обліково-проектними документами, які, виходячи з поточного стану лісів, забезпечують планування лісового господарства; матеріали лісовпорядкування не визначають правоволодільців та їх права на ліси або земельні ділянки. Відповідні матеріали мають досліджуватись в сукупності з документальними підтвердженнями надання відповідних земельних ділянок землекористувачам - лісогосподарським підприємствам. Проте доказів надання спірних земель ДЛО "Київліс" та ДП "Київлісгосп" матеріали справи не містять, розглядом справи відповідні обставини не підтверджені. Прокурор та позивачі не підтвердили правових підстав для відображення спірних земель при складанні матеріалів лісовпорядкування.
5.3. До того ж планово-картографічні матеріали лісовпорядкування та проект організації і розвитку лісового господарства ДЛО "Київліс" 1994 року складені через три роки після відведення Київському обкому ЛКСМУ новосформованої земельної ділянки в 1991 році. Відповідно, такий проект мав враховувати вже здійснене відведення.
5.4. Тому, на думку відповідача-2, суд апеляційної інстанції при новому розгляді справи правомірно указав, що відсутні будь-які матеріали щодо незаконного надання в 1991 році новосформованої земельної ділянки за рахунок земель лісогосподарського призначення.
5.5. Зазначає, що рішенням Києво-Святошинської районної ради від 27.04.2000 № 121 передані до земель запасу відповідних сільських рад такі земельні ділянки: Бузівській сільській раді земельну ділянку площею 3,4 га (під водою); Ходосівській сільській раді земельну ділянку площею 19,3 га лісів 1 групи (покритих лісом). Таким чином, належним розпорядником у чіткій відповідності до вимог земельного законодавства припинене право Київського держлісгоспу на спірні земельні ділянки у результаті прийняття рішення Києво-Святошинської районної ради Київської області № 7-82 від 30 вересня 1999 "Про створення земель запасу сільських рад".
5.6. Звертає увагу, що, здійснюючи відведення земельних ділянок у 2009 році, відповідач-2 замовив розроблення "Проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку", підготовлений ДП "Київський науково-дослідний проектний інститут землеустрою" (копія документу наявна в матеріалах справи). Відповідно до проєкту землеустрою спірні земельні ділянки на момент їх відведення не обліковувались як лісові землі. Окрім того, відповідно до додатків до проекту землеустрою 2008 року, проект погоджений усіма уповноваженими органами та інстанціями, які підтвердили неналежність спірних земельних ділянок до лісових/природоохоронних земель.
5.7. Щодо підстав для закриття касаційного провадження, відповідач-2 зазначає, що висновки щодо застосування норм права у наведених скаржником постановах Верховного Суду стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі (не є релевантними до спірних правовідносин).
5.8. Ірпінська міська рада надіслала клопотання, в якому проти задоволення касаційної заперечила у повному обсязі та просила судові рішення у справі залишити без змін як законні та обґрунтовані.
5.9. У судовому засіданні представники прокуратури та ТОВ "Хороше Озеро" свої доводи підтримали у повному обсязі.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
6.2. За частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.3. Звертаючись з позовом у цій справі, прокурор зазначав, що відведення в користування АППБ "Аваль" та у подальшому ТОВ "Хороше озеро" земельних ділянок загальною площею 8,6 га, які на цей час мають кадастрові номери 3222480800:07:013:0001, 3222485200:04:008:0001, відбулось з порушенням вимог законодавства, оскільки земельні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду - заказника загальнодержавного значення "Жуків хутір".
6.4. Враховуючи, що рішення Бузівської сільської ради народних депутатів від 22.06.1995 та від 07.07.2000 вичерпали свою юридичну дію, прокурор вважає, що підлягають визнанню недійсними в судовому порядку розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.11.2009 № 2077, № 2078 та договори оренди від 21.12.2009, якими спірні земельні ділянки передано в оренду ТОВ "Хороше озеро".
6.5. Вимога в частині повернення спірних земельних ділянок в постійне користування ДП "Київський лісгосп" обґрунтована тим, що земельні ділянки належали до земель лісогосподарського призначення, і перебували в постійному користуванні ДП "Київський лісгосп", проте всупереч статей 57, 116, 141, 142, 149 ЗК України (в редакції чинній на 2009 рік) та статей 5, 7, 8, 31 ЛК України (у редакції чинній станом на 2009 рік) надані в оренду ТОВ "Хороше озеро" за рахунок земель лісогосподарського призначення для інших цілей, ніж передбачено законом, за відсутності згоди ДП "Київський лісгосп", як землекористувача, та без вилучення земель з його з постійного користування.
6.6. За статтею 19 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та укладання договорів оренди) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.